На ретро-автомобіль, який у період Новорічних свят зупинили працівники Київської митниці, накладено арешт. Його власник намагався ввезти раритет в Україну за підробленим сертифікатом відповідності екологічним нормам.
У період Новорічних свят працівники Київської митниці виявили спробу ввезення англійського ретро-автомобіля Rolls Royce. Власником цього люксового автомобіля в Україні виявився мешканець Львівської області.
Серед документів, наданих для митного оформлення автомобіля Rolls Royce, silver wraithII (варіант розкішної серії автомобілів silvershadow), 1976 року випуску, у київських митників виникли запитання до сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу.
Документ свідчив, що дане авто має відповідність екологічним нормам на рівні «Євро-2» – екологічний мінімум, якому повинні відповідати автомобілі для ввезення в Україну.
Однак, факт видачі сертифікату на Rolls Royce було спростовано, а на запит митників Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Мін’юсту дав висновок про невідповідність Rolls Royce екологічній нормі «Євро-2». За їх висновком, середня вартість аналогічних автомобілів складає 1,2 млн гривень.
За ознаками злочинів, передбачених статтями 201-4 та 358 Кримінального кодексу України, 2 січня 2025 року Київська митниця направила повідомлення про кримінальне правопорушення до Теруправління БЕБ у Київській області.
Наразі ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва на вилучений транспортний засіб накладено арешт.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У зв’язку з проведенням 01.02.2025 в Державній казначейській службі України технологічних робіт по обслуговуванню інформаційних ресурсів, робота сервісів інформаційного обміну з Державною митною службою України буде тимчасово призупинена.
Початок проведення робіт заплановано 1 лютого о 17:00. Орієнтовний час проведення – 4 години.
Для безперебійного здійснення митного оформлення у цей період рекомендуємо платникам податків заздалегідь здійснити авансові платежі на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі для Держмитслужби та її територіальних органів.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Початок проведення робіт заплановано 1 лютого о 17:00. Орієнтовний час проведення – 4 години.
Для безперебійного здійснення митного оформлення у цей період рекомендуємо платникам податків заздалегідь здійснити авансові платежі на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі для Держмитслужби та її територіальних органів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У форматі B2G діалогу відбувся захід на тему «Результати поновлення митних перевірок за 2024 рік. Чого очікувати в 2025?». Подія стала платформою для діалогу між бізнесом, експертами та митницею, щоб допомогти підприємцям завершити адаптацію до поновлення законодавчих вимог щодо проведення документальних перевірок.
Нагадуємо, що у травні 2024 року було скасовано мораторій на проведення перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
На запрошення компанії PwC Україна одним зі спікерів заходу став очільник Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Олексій Лишенко.
На заході обговорили статистику перевірок за 2024 рік, тенденції зафіксованих порушень та основні зони ризику, міжнародний досвід митного аудиту і перспективи адаптації європейських підходів в Україні.
Ключовими стали аспекти змін у принципах відбору компаній для аудиту та особливості здійснення пост-митного контролю, питання формування плану-графіку перевірок на 2025 рік, включаючи акценти на перший квартал, та ключові рекомендації для бізнесу.
Директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Олексій Лишенко відповів на запитання учасників.
"У наших інтересах допомагати та сприяти бізнесу, тому головне – це прозорість і підготовка. Аналіз поданих до оформлення товаросупровідних документів, інформації від Державної податкової служби України щодо витрат на перевезення та страхування вантажів, включення роялті до митної вартості та повнота бази оподаткування у 2025 році є ключовими акцентами. Спільні податково-митні перевірки вимагають чіткого розуміння пріоритетів: чесність, відповідність законодавству та своєчасне виправлення помилок забезпечать успішне проходження перевірки", - підкреслив він.
Також виступили експерти PwC – Віта Мірошниченко, Павло Герасимюк і Юлія Хоменко. Вони надали бізнесу рекомендації із самостійної підготовки до митної перевірки і проходження аудиту без втрат.
Обговорення ключових аспектів митного аудиту, аналіз результатів перевірок 2024 року та напрацювання рекомендацій для 2025 року дали змогу учасникам отримати цінну інформацію та практичні інструменти для підготовки до майбутніх перевірок.
Спільні ініціативи та обмін досвідом сприятимуть підвищенню прозорості митних процедур та зміцненню партнерства між державою і бізнесом.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚙️ Митниця посилює стратегічний розвиток цифрових платформ для управління митними ризиками
У межах підготовки України до вступу в ЄС Держмитслужба активно працює над створенням однієї з ключових ІТ-систем – Автоматизованої Системи Управління Ризиками, передбаченої Стратегічним планом цифровізації митниці.
Основна мета розробки цієї системи – автоматизація митних процесів у сфері управління ризиками, що відповідають європейським стандартам. Як допоміжний елемент АСУР планується розробка концептуально нового програмно-інформаційного комплексу – Менеджер профілів ризику, який дасть змогу підвищити ефективність адміністрування існуючих та створення нових профілів ризику.
«Впровадження Автоматизованої Системи Управління Ризиками – це не тільки оновлення ІТ-інфраструктури, а й фундаментальний крок до європейських стандартів. Ця система дозволить мінімізувати людський фактор і збалансувати контроль. Водночас Менеджер профілів ризику стане ключовим елементом цього процесу, підвищуючи точність та якість аналізу. Наші ІТ-системи мають стати частиною європейської цифрової екосистеми, і ми рухаємося до цього стратегічно і планомірно», - підкреслює Олег Ніколайчук, заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку.
Наразі над технічними специфікаціями до цих систем працює робоча група, до складу якої входять представники Департаменту профілювання митних ризиків і Департаменту з питань цифрового розвитку Держмитслужби, а також експерти EU4PFM, залучені спеціально для цього проекту.
Зокрема, латвійський експерт Александрас Нечипорукс надає коментарі щодо функціональних частин систем, спираючись на позитивний досвід роботи латвійської митниці, який є одним із найкращих у ЄС.
«Обговорення кожної зі специфікацій для розробки документа, на основі якого відбудеться закупівля послуг на створення системи, встановлення дедлайнів та моніторинг виконання - це і є наша дорожня карта на 3 найближчі місяці», - зазначив міжнародний експерт EU4PFM з митних питань Вітяніс Алішаускас, наголошуючи на обмеженому часі для розробки та імплементації необхідних ІТ систем.
Горизонт 2026 року окреслює появу Менеджера профілів ризиків, який стане одним із елементів адміністрування системи управління ризиками, а саме – профілів ризику. Усе це відбувається в межах створення єдиної цифрової екосистеми митного адміністрування, де СУР та система декларування працюватимуть як одне ціле, забезпечуючи прозорість, швидкість і відповідність європейським стандартам.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У межах підготовки України до вступу в ЄС Держмитслужба активно працює над створенням однієї з ключових ІТ-систем – Автоматизованої Системи Управління Ризиками, передбаченої Стратегічним планом цифровізації митниці.
Основна мета розробки цієї системи – автоматизація митних процесів у сфері управління ризиками, що відповідають європейським стандартам. Як допоміжний елемент АСУР планується розробка концептуально нового програмно-інформаційного комплексу – Менеджер профілів ризику, який дасть змогу підвищити ефективність адміністрування існуючих та створення нових профілів ризику.
«Впровадження Автоматизованої Системи Управління Ризиками – це не тільки оновлення ІТ-інфраструктури, а й фундаментальний крок до європейських стандартів. Ця система дозволить мінімізувати людський фактор і збалансувати контроль. Водночас Менеджер профілів ризику стане ключовим елементом цього процесу, підвищуючи точність та якість аналізу. Наші ІТ-системи мають стати частиною європейської цифрової екосистеми, і ми рухаємося до цього стратегічно і планомірно», - підкреслює Олег Ніколайчук, заступник Голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку.
Наразі над технічними специфікаціями до цих систем працює робоча група, до складу якої входять представники Департаменту профілювання митних ризиків і Департаменту з питань цифрового розвитку Держмитслужби, а також експерти EU4PFM, залучені спеціально для цього проекту.
Зокрема, латвійський експерт Александрас Нечипорукс надає коментарі щодо функціональних частин систем, спираючись на позитивний досвід роботи латвійської митниці, який є одним із найкращих у ЄС.
«Обговорення кожної зі специфікацій для розробки документа, на основі якого відбудеться закупівля послуг на створення системи, встановлення дедлайнів та моніторинг виконання - це і є наша дорожня карта на 3 найближчі місяці», - зазначив міжнародний експерт EU4PFM з митних питань Вітяніс Алішаускас, наголошуючи на обмеженому часі для розробки та імплементації необхідних ІТ систем.
Горизонт 2026 року окреслює появу Менеджера профілів ризиків, який стане одним із елементів адміністрування системи управління ризиками, а саме – профілів ризику. Усе це відбувається в межах створення єдиної цифрової екосистеми митного адміністрування, де СУР та система декларування працюватимуть як одне ціле, забезпечуючи прозорість, швидкість і відповідність європейським стандартам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні, 31 січня, відбувся відкритий онлайн-захід «Реформа митниці в європейському контексті: поточні досягнення та виклики», організований ГО «Інститут аналітики та адвокації» спільно з ГО «Технології Прогресу». Захід став платформою для обговорення ключових аспектів модернізації митної системи України у відповідності до європейських стандартів. Участь у ньому взяли представники Держмитслужби, Мінфіну, профільного Комітету ВРУ, а також європейські та вітчизняні експерти.
Свої висновки щодо спроможності української митної служби стати частиною Митного союзу ЄС висловив Керівник операційного відділу Представництва ЄС в Україні Хенрік Вітфельт, який безпосередньо брав участь у формуванні позитивної оцінки для митної сфери на даному етапі трансформації: “За минулий рік Україна зробила суттєвий прогрес і це було визнано Європейською комісією. Зокрема, Розділ 29 “Митний союз” здобув найвищу оцінку серед усіх інших напрямків у Висновку Єврокомісії Ukraine Report 2024”.
У форматі жвавої дискусії учасники обговорили аспекти перезавантаження митниці в контексті Закону України №3977, який встановлює особливості проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб. Ключовими темами стали визначення KPI для митної служби, перспектива надання статусу правоохоронного органу, а також інші важливі інституційні зміни, як то підвищення заробітних плат і забезпечення технічними засобами митного контролю. Також мова йшла про впровадження сучасних IT-рішень та напрацювання в питанні обміну інформацією з державами-партнерами.
Окремо обговорили успішний перехід України на NCTS Фаза 5 та стрімкий розвиток Інституту Авторизованого економічного оператора. На сьогодні вже 79 національних компаній отримали статус АЕО, що свідчить про високий рівень зацікавленості бізнесу у нових можливостях.
“Вкотре хочеться акцентувати на тому, що реформа - це завжди інвестиції в інституцію. Усі ми маємо бути свідомими, що без митниці євроінтеграція України не відбудеться. Якщо ми воліємо стати “східним кордоном Європи”, маємо відповідати тим високим стандартам, за якими прагнемо жити і здійснювати свою діяльність. Основні заходи, необхідні для трансформації митниці, передбачені в ключовому стратегічному документі, за яким ми зараз працюємо - Національній стратегії доходів до 2030 року. Цей документ високо оцінений як Європейською комісією, так і Міжнародним валютним фондом”, - зазначив заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов.
У ході обговорення експерти зійшлися на думці, що Державна митна служба України послідовно реалізовує європейські вимоги, підтримує стабільний зв’язок із бізнесом і громадськістю та впевнено рухається визначеним Національною стратегією доходів треком.
Така активна та відкрита взаємодія держави, бізнесу та міжнародних партнерів – запорука успішної інтеграції української митної системи у європейський простір.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Державна митна служба України провела чергову зустріч із представниками оборонно-промислового комплексу для обговорення актуальних питань митного оформлення товарів військового призначення та подвійного використання в умовах воєнного стану.
Швидке і коректне здійснення митних формальностей при оформленні критично важливих для оборони країни товарів є одним із ключових завдань Держмитслужби. В умовах воєнного стану важливо забезпечити баланс між спрощенням процедур для підприємств оборонного сектору та виконанням міжнародних зобов’язань щодо контролю за переміщенням такої категорії товарів. Саме ці питання були у фокусі розмови під час зустрічі.
Учасники діалогу обговорили особливості виконання митних формальностей при імпорті товарів військового призначення та подвійного використання, надання податкових пільг, спрощення процедур оформлення безпілотних літальних апаратів, механізми контролю за цільовим використанням імпортованих товарів. Також порушили питання щодо подальшого вдосконалення механізму видачі сертифікатів підтвердження доставки та взаємодії з Державною службою експортного контролю України.
«Надзвичайно важливо оперативно реагувати на потреби оборонно-промислового комплексу та ефективно здійснювати митні процедури. Держмитслужба докладає максимум зусиль, щоб бізнес міг працювати без зайвих бар’єрів, а оборонні підприємства отримували необхідні матеріали вчасно. Водночас ми не можемо допустити, щоб спрощення процедур призводили до ризиків неконтрольованого обігу товарів подвійного використання. Тож наше завдання – знайти правильний баланс між сприянням і контролем», – зазначив заступник Голови Держмитслужби Владислав Суворов.
Зустріч стала майданчиком для відкритого діалогу між митними органами та представниками підприємств. Учасники мали змогу поставити запитання, поділитися точковими проблемними ситуаціями та отримати роз’яснення щодо застосування законодавчих норм.
Держмитслужба продовжить активну комунікацію з оборонним сектором, аби сприяти обороноздатності країни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🛃 За січень 2025 року митниці Держмитслужби виявили 741 порушення митних правил на 206,6 млн гривень.
🔎 У 302 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 53,2 млн гривень.
Зокрема:
- промислових товарів на суму 45 млн гривень;
- транспортних засобів на суму 3,7 млн гривень.
- продовольчих товарів на суму 3,6 млн гривень;
- валюти на суму 880 тис. гривень;
📑У 169 справах про порушення митних правил митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 4,8 млн гривень, стягнуто штрафів на суму 3,7 млн гривень.
⚖️На розгляд до суду митницями передано 373 справи про порушення митних правил на суму майже 75 млн гривень. За результатами розгляду справ, у тому числі переданих до суду у попередніх періодах, судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 918 млн гривень.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
🔎 У 302 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 53,2 млн гривень.
Зокрема:
- промислових товарів на суму 45 млн гривень;
- транспортних засобів на суму 3,7 млн гривень.
- продовольчих товарів на суму 3,6 млн гривень;
- валюти на суму 880 тис. гривень;
📑У 169 справах про порушення митних правил митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 4,8 млн гривень, стягнуто штрафів на суму 3,7 млн гривень.
⚖️На розгляд до суду митницями передано 373 справи про порушення митних правил на суму майже 75 млн гривень. За результатами розгляду справ, у тому числі переданих до суду у попередніх періодах, судами накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 918 млн гривень.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
☝🏼 До відома суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності!
Нагадуємо, що з 1 січня 2025 року в Україні поновлено здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Це стосується всіх видів нехарчової продукції, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
На сьогоднішній день вже є випадки винесення рішень про призупинення митного оформлення нафтопродуктів за результатами перевірки документів та вибіркового обстеження зразків продукції відповідно до ч. 1 ст. 38 цього Закону.
Для уникнення затримок під час митного контролю цієї категорії товарів необхідно дотримуватись вимог щодо обігу палива, визначених п. 5 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (постанова КМУ від 01.08.2013 № 927).
Так, згідно з Технічним регламентом, перед введенням в обіг паливо повинно мати декларацію відповідності та паспорт якості із нанесеним знаком відповідності. Кожна партія пального, що реалізується на ринку, має супроводжуватися відповідною документацією, яка підтверджує його відповідність стандартам (паспорт якості).
На період воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення в Україні дозволяється ввезення пального з країн Європейського Союзу на підставі іноземного сертифіката відповідності.
Варто зазначити, що дозволяється обіг лише того палива, яке відповідає вимогам регламенту, зокрема стандартам EN 228 (бензин) і EN 590 (дизель). Водночас введення в обіг пального з рф та білорусі, а також продукції компаній, що перебувають під санкціями, заборонений.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Нагадуємо, що з 1 січня 2025 року в Україні поновлено здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Це стосується всіх видів нехарчової продукції, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
На сьогоднішній день вже є випадки винесення рішень про призупинення митного оформлення нафтопродуктів за результатами перевірки документів та вибіркового обстеження зразків продукції відповідно до ч. 1 ст. 38 цього Закону.
Для уникнення затримок під час митного контролю цієї категорії товарів необхідно дотримуватись вимог щодо обігу палива, визначених п. 5 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (постанова КМУ від 01.08.2013 № 927).
Так, згідно з Технічним регламентом, перед введенням в обіг паливо повинно мати декларацію відповідності та паспорт якості із нанесеним знаком відповідності. Кожна партія пального, що реалізується на ринку, має супроводжуватися відповідною документацією, яка підтверджує його відповідність стандартам (паспорт якості).
На період воєнного стану та протягом 90 днів після його закінчення в Україні дозволяється ввезення пального з країн Європейського Союзу на підставі іноземного сертифіката відповідності.
Варто зазначити, що дозволяється обіг лише того палива, яке відповідає вимогам регламенту, зокрема стандартам EN 228 (бензин) і EN 590 (дизель). Водночас введення в обіг пального з рф та білорусі, а також продукції компаній, що перебувають під санкціями, заборонений.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚔️
До заповідника «Хортиця» Київська митниця передала зброю І-XVIІ століть
До фондів Національного заповідника «Хортиця» Київська митниця передала 78 культурних цінностей - зброю, яка представляє значний по часовому проміжку історичний період – пшеворську, черняхівську та салтівську культури. Також передані середньовічні артефакти та стародавні елементи одягу. Митники у свій час вилучили ці цінності при спробі незаконного вивезення з України у міжнародних поштових відправленнях. Прямували цінності до США, Німеччини та Великобританії.
Йдеться про такі предмети археології:
• часів пшеворської та черняхівської культур наконечники списів, срібні пряжки та намистину (І- IV століття);
• наконечники стріл часів салтівської культури, доби слов’ян, Русі та Золотої орди (VIII-XIV століття);
• наконечники списів та стріл давньоруського часу, середньовічний клинок палаша.
🗺️ До відома, пшеворська культура була поширена, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини, черняхівська археологічна культура - зокрема, в лісостеповій Україні на сході між Сіверським Донцем та Дністром та на заході між Прутом і вздовж Бугу, салтівська археологічна культура – зокрема, на сході Криму.
Всі ці безмовні свідки багатої історії, збережені київськими митниками від незаконного вивезення, відтепер зберігатимуться та стануть доступними для огляду у «колисці» запорозького козацтва - Національному заповіднику «Хортиця».
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
До заповідника «Хортиця» Київська митниця передала зброю І-XVIІ століть
До фондів Національного заповідника «Хортиця» Київська митниця передала 78 культурних цінностей - зброю, яка представляє значний по часовому проміжку історичний період – пшеворську, черняхівську та салтівську культури. Також передані середньовічні артефакти та стародавні елементи одягу. Митники у свій час вилучили ці цінності при спробі незаконного вивезення з України у міжнародних поштових відправленнях. Прямували цінності до США, Німеччини та Великобританії.
Йдеться про такі предмети археології:
• часів пшеворської та черняхівської культур наконечники списів, срібні пряжки та намистину (І- IV століття);
• наконечники стріл часів салтівської культури, доби слов’ян, Русі та Золотої орди (VIII-XIV століття);
• наконечники списів та стріл давньоруського часу, середньовічний клинок палаша.
🗺️ До відома, пшеворська культура була поширена, зокрема, на території Закарпаття, Мармарощини та Галичини, черняхівська археологічна культура - зокрема, в лісостеповій Україні на сході між Сіверським Донцем та Дністром та на заході між Прутом і вздовж Бугу, салтівська археологічна культура – зокрема, на сході Криму.
Всі ці безмовні свідки багатої історії, збережені київськими митниками від незаконного вивезення, відтепер зберігатимуться та стануть доступними для огляду у «колисці» запорозького козацтва - Національному заповіднику «Хортиця».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM