Дуже частим питанням є "а з яким брокером" чи "з яким банком" можна мати справу. Однозначно не рекламуючи когось сказати не можна, тому намагаємось утримуватись від рекомендацій. Але Нацкомісія з цінних паперів пішла трошки іншим шляхом, і як регулятор звернула увагу на те, з ким НЕ треба мати справу. Дійсно, перелік компаній, до яких не варто звертатись не вичерпний, і наведено у попередженні лише приклади. Але їх цілком достатньо щоб зрозуміти де є ризик шахрайства.
Трошки додамо і з власного досвіду:
- компанія чи банк мають бути українськими, контактні особи українськими, інформація про бенефіціарів (кінцевих власників) відкритою і зрозумілою.
- сайти компаній, інформація про них мають бути актуальними і містити інформацію про відповідні ліцензії.
- діяльність, якою займається компанія - має бути дозволена в Україні (якщо не потребує ліцензії).
Тому ознайомтесь з інформацією, і будьте обережними довіряючи свої гроші маловідомим проектам.
Щиро ваш, @ukrfin

​​Щож, настав час трошки збавити оптимізм що курсу гривні.
Цей тиждень яскраво демонструє вплив іноземців на курс.
Якщо у попередні кілька тижнів іноземці купували облігацій на 1-2 млрд грн щотижня, то і гривня посилювалась. Був значний притік валюти, Нацбанк викуповував не всю одразу. і як результат від перекосу на ринку у бік надлишкової пропозиції - вартість валюти зменшувалась.

Але вже цього тижня іноземці практично не купували облігації. Це видно з даних що вранці опублікував НБУ. Причин цього є кілька:
- гривня вже дость відчутно посилилась, і навряд чи вони зможуть заробити на курсі на додачу до ставки.
- Мінфін пропонує облігації, які погашатимуться не раніше червня. А це вже післявиборчий період, і ризикувати вони вже не дуже хочуть.

Тож що очікувати? Наше бачення зараз таке:
- у найближчі тижні Мінфін не планує пропонувати коротших облігацій, ніж до червня, тому попит від іноземців буде невеликим.
- до 20 лютого будуть сплачуватися основні платежі з податку на прибуток. найімовірніше - 15 та 18 лютого, тому можливе збільшення продажу валюти з боку експортерів, які віддадуть переваху такому джерелу гривневих коштів, а не позичці до відшкодування ПДВ (а відшкодовують, як правило, ближче до кінця місяця, і треба позичити гроші хочаб на тиждень).
- Але вартість гривневого ресурсу зараз невисока - за даними НБУ короткострокові кредити для юросіб біля 18%, що вже не так і багато (грудень-січень середньозважена вартість кредитів була 20-22%), тому надмірного продажу валюти, швидше за все, не буде.

Отже, значних коливань валюти очікувати не варто. Швидше за все перетнути межу 27грн/дол не вдасться, і курс буде коливатись в межах 27.0-27.2 у найближчі тижні. Подальший рух залежатиме від багатьох факторів, зокрема очікувань щодо виборів. Тому від тривалих прогнозів наразі утримаємось.
З повагою, @ukrfin

​​Що ж, гривня більше не захотіла посилюватися, і завершує тиждень поблизу 27.2 грн/долар. Хоча і надзвичайного попиту на валюту нема щоб провокувати подальше послаблення.
У той же час, існують різні думки щод причин та перспектив курсу. Це і ціни на сталь, і нерезиденти, і сезонний притік валюти.
Переказувати позиції і думки аналітиків не будемо, просто почитайте для розширення знань.

А наступного тижня особливих змін на ринку не очікуємо, гривня коливатиметься поблизу 27.2 грн/дол, і на цьому тижні. Можливо і до кінця місяця. Швидше за все у лютому курс не вийде за межі коридору 27-27.4 грн/дол.

З повагою, @ukrfin

Привіт друзі.
З новим, більш м'яким, валютним законодавством гривня стала теж більш "м'якою", трошки більше реагуючи на зміни ринкової ситуації. Вона перестала посилюватися, але збільшила амплітуду та частоту коливань. Але при цьому - вона продовжує зберігати загальну сезонну динаміку. Чому гривня більше не падає розбирався фінансовий аналітик Михайло Демків для Бізнес-Цензора.

Цього тижня ми очкувано побачили посилення гривні. Причина у потребі сплатити податок на прибуток, і низка експортерів віддала перевагу продажу валюти ніж короткостроковим позикам до отримання відшкодування ПДВ наступного тижня. Але вже ближче до п'ятниці гривня може розвернутися, та трошки послабитись.

А наступного тижня в нас кінець місяця, щомісячні податки проти відшкодування ПДВ, і розсинхрон у цих потоках знову провокуватиме коливання курсу. Тому гривня на міжбанку буде орієнтовно у коридорі 27.10-27.30 за один американський долар.

З повагою, @ukrfin

​​Сьогодні повернемось до питання електронних декларацій про майновий стан.
На превеликий жаль, як вже писали раніше - у відповіді на запит ми не отримали цифри щодо військового збору. А збір довідок щодо отриманих доходів трошки затягнувся, і маємо надію повноцінно повернутись до заповнення декларації наступного тижня.
Однак, вже маємо кілька цікавих моментів, з частиною ми спробували розбратися. А от частина залишається відкритою.
Ключовим моментом для нас залишається питання оподаткування ОВДП та доходу від них.
Так от.
- якщо ви отримували лише купони, то ця сума доходу та сплачений військовий збір вказуються у розділі ІІІ декларації.
- якщо ви продавали ОВДП - то дохід чи збиток вказуєте у додатку до декларації як інвестиційний дохід.
Але відкритим наразі залишилось питання де вказувати дохід від дисконтних облігацій (тобто від придбання облігацій, що не мають регулярних купонів, продаються за ціною нижче номіналу, а погашаються за номіналом), при їх погашенні. Продажу не було, але і купонів не було. Перечитавши роз'яснення ДФС так і не вдалось отримати пряму відповідь. Тому думки розійшлись - або як інвестиційний дохід (бо отриманий прибуток не через сплату %%), або всетаки як дохід від ОВДП, у розділі ІІІ декларації разом з купонами.
На жаль, перевірити ще не вдалось, бо у автора цих рядків дисконтних облігацій не було... Тому якщо ви мали такі ОВДП, будемо вдячні за інформацію, куди ж ДФС включила дохід за гими при автозаповненні декларації.
Ось такі новини.
З повагою, @ukrfin

​​Завершуємо тиждень питаннями пенсійних заощаджень та пенсійної реформи.
у 2017 році, коли приймалась пенсійна рефома, у законодавство була включена норма запровадження другого рівня пенсійної системи (про рівні ми розповідали тут - https://t.me/UkrFin/93). Але досі це не працює.
Команда StockWorld та спільнота фондового ринку, у рамках проекту #regulatorchek2019 провели опитування учасників ринку щодо концепції реформи і отрмали досить цікаві результати - лише третина задоволена відповідністю концепції очікуванням ринку.... і майже 60% вважають зміну пенсійної системи лише обіцянкою.
Такі результати не дуже обнадійливі, тому не варто чекати манни небесної, і самим думати про свої пенсійні заощадження. А що думають учасники ринку - за першим посиланням під цим повідомленням.

А на додачу пропонуємо почитати інтерв'ю одного з учасників ринку, який керує активами цілої низки НПФ в рамках управління активами групи ICU - Григорія Овчаренка. Хоч видання і орієнтоване на досить заможних українців, багато думок корисні для більшості з нас. Особливо хто задумується над тим, як жити після виходу на пенсію.

З повагою, @ukrfin

За перші два тижні дії нових валютних правил в Україні видано 285 е-лімітів на інвестиції валютних коштів за кордон, з яких 188 е-лімітів оформлено у ПриватБанку.
Статистика з 07.02.2019
56% — розміщення грошей на закордонному особистому рахунку;
43% — покупки цінних паперів провідних світових компаній;
1% — інші.
Корисний пост??

І знову про пенсії... Як ми писали у п'ятницю - запровадженн другого рівня пенсійної системи - обов'язкового накопичувально страхування - затягнулось. І ця проблема продовжує отримувати все більший розголос, а від ВРУ вже власне вимагають прийняти проект хочаб у перщому читанні. але найближчим часом. Щоб не втрачати час та продовжити опрацювання механізмів. Із таким звернення звернулись до депутатів громадські організації, які тривалий час займаються проплемою пенсій. Чи прислухаються до них - побачимо, а їхні аргументи - за посиланням внизу.

А поки другий рівень не запрацював - накопичуймо самостійно через третій рівень, недержавні пенсійні фонди. Про них ми вже писали трошки, і повертатимемось знову час від часу. https://t.me/UkrFin/93

Ну і на додачу - ще трошки альтернативного варіанту - інвестиційне страхування життя. Багато хто розглядає його як досить привабливий варіант - і страховка, і інвестиція. Але багато наших співгромадян вже мали негативний досвід, коли страхові банкрутували і заощадження зникали. Вдаватись у подробиці наразі не будемо - а просто запропонуємо почитати інтерв'ю з керівником одного з лідерів ринку страхування життя. Про відмінності українського ринку страхування життя від польського, про актуальні тенденції та плани розвитку.

Усім позитивного останнього тижня календарної зими і тепла в душі, та вигідних заощаджень.
З повагою, @ukrfin

Ну і знову про курси валют. За минулий тиждень на міжбанківському ринку гривня посилилась майже на 1%, впритул наблизившись до 27грн/$, а учора навіть впевнено переступила через цю межу. Сьогодні зранку міжбанківський ринок відкрився в очікування, з попитом нижче 27, і пропозицією вище 27. Але потым гривня знову почала посилюватись.
Тож що чекає нас цього тижня?
Останні дні місяця - це в податкові платежі, але це і відшкодування ПДВ. Наразі відшкодовано лише 3.3 млрд грн цього місяця, а це лише біля третини середньомісячного обсягу відшкодування цього податку. Тому притік гривневих коштів експортерам зменшить продаж ними валюти для сплати податків і фінансування діяльності.
Але це не все. З п'ятниці набуває чинності зменшення норми обов'язкового продажу валютної виручки. Тому можливе притримання заведення виручки щоб у березні продавати вже менше. А це може змітити ринок у бік попиту та послабити гривню.
З іншого боку, потепління спонукатиме аграріїв до активізації з польовими роботами, закупками матеріалів тощо. А це може відбити негативний вплив зменшення продажу валютної виручки.
Тому очікуємо що курс не піде далеко від рівня 27грн/$, і цілком імовірно що коливатиметься у межах 27,1-27,3 найближчі тижні.

Про це, а також про потреби Уряду у залученні валюти, про сповільнення роздрібної торгівлі - у тижневику від аналітиків групи ICU.

А от банки продовжують зацікавлювати клієнтів проводити обмін валют онлайн. Минулого тижня деякі з них почали пропонувати користувачам мобільних додатків кращі курси ніж у касах відділень. Тобто придбати можна дешевше, ніж у касі, а продати - дорожче. Щоправда у небанківських обмінниках можна було знайти і більш привабливий курс. Але сам такий крок від банків теж можна оцінити позитивно.

З повагою, @ukrfin

Трошки цікавої інформації про ОВДП.
За інформацією Нацкомісії з цінних паперів, за 2018 рік загальний обсяг торгів цінними паперами склав 260.9 млрд грн. З них 245.7 млрд грн (а це 94%) - це обсяг торгівлі ОВДП. І це вторинний ринок, не враховуючи первинні розміщення Мінфіном.
Досить цікаву інформацію наводить одна з українських бірж - ПФТС - щодо тих угод, які укладались на цій біржі. "Кожна третя угода з державними облігаціями, укладена в 2018 році на ПФТС, відбувалась за участю іноземних інвесторів." Вони "уклали з ОВДП біржових контрактів на загальну суму 33 млрд. грн.". Тобто з усього обсягу угод з ОВДП - поняд 13% обсягу дали нерезиденти. Це при тому що у загальному обсязі ОВДП в обігу - їхня частка лише 1-2%.
Чому ОВДП цікаві іноземцям? бо дають високу ставку дохідності, яка у комбінації з курсовими коливаннями гривні дає можливість заробляти значно більше. Як це працює - у новій колонці на Економічній правді.
З повагою, @ukrfin

​​Повертаємось до декларування.
Автор цих рядків не залишився поза увагою ДФС і днями отримав листа з дуже "ввічливим" запрошенням ))) Якщо коротко переказувати лист, то суть можна звести до наступного:
- за нашими даними ви отримали інвестиційних дохід;
- відповідно до низки статей Податкового кодексу ви зобов'язані самостійно включити суму доходів до оподатковуваного доходу та подати декларацію (зауважу що дохід був отриманий, а податки сплачені податковим агентом);
- тому запрошуємо вас до центру обслуговування до 2 травня для подання декларації;
- якщо не подасте - буде документальна позапланова перевірка;
- а ще можемо і оштрафувати...
Отакого позитивного листа розсилають людям ))) (текст на фото).

Але тут варто зазначити що до цього листа, на відміну від попередніх років (а я отримував їх принаймні вже двічі у минулі роки), додано невелику пам'ятку (скан у одному із вкладених файлів). У цій пам'ятці принаймні сказано де взяти бланк та інструкцію по заповненню, інформація про рахунки для сплати зобов'язань та адреси ЦО. Але знову зобов'язання платника податку та його обов'язки. І жодного натяку на ту ж податкову знижку...
І другим додатком до листа була інформація про те, що запроваджено новий сервіс автоматичного заповнення декларації в електронному кабінеті. Але інформація може бути не повна, тому все доведеться коригувати. Ну і де шукати цей кабінет вони теж забули написати )))

Тому лишається подякувати за нагадування працівникам ДФС, і констатувати факт не дуже позитивного ставлення з їхнього боку до платників податків (одразу лякають наслідками) та факт однобокого представлення інформації - тільки те що повинен платник. і нічого що платник податків може отримати...

Так що підписуйтесь, незабаром буде більше інформації вже про безпосереднє заповнення декларації.

З повагою, @ukrfin

Ще трошки про підготовку до заповнення декларації.
У своїй пам'ятці ДФС посилається на наказ Мінфіну щодо затвердження бланку декларації та інструкції із її заповнення. Що ж, варто відзначити досить непогану роботу працівників Міністерства які готували цей документ.
Тут досить чітко розписано де і як вказувати отримані доходи, сплачені з них податки, але в пункті 3 частини ІІІ інструкції, що стосується розділу ІІІ декларазції - уточнень щодо державних облігацій так ніхто і не вніс досі ((( Так само у чатстині IV інструкції у пункті 2 жодних уточнень щодо ОВДП.
Тому усіх відповідей ми тут не знайдемо... Так само як і в декларації на сайті НАЗК, де схоже питання оподаткування цінних паперів якось взагалі нікого не цікавить )))

Перейдемо до більш практичних складових деклараці.
Заповнення декларації у електронному кабінеті, окрім того що ви це робите дистанційо, дозволяє і отримати цифри від ДФС, і проводити перевірку заповнення декларації, а також і її перерахунок.
Тож коли ви заповнюватимете декларацію, врахуйте наступне:
1) при заповненні розділу ІІ:
- загальна сума доходів буде перераховуватися в залежності від вказаних у розділі цифр
- інвестиційний дохід звірятиметься з додатком 1
2) при заповненні розділу V сума податкової знижки розрахується автоматично, а сума знижки також додасться до розділу VI. При цьому буде враховано інформацію щодо несплачених податків з інвестиційного чи іншого доходу.
3) при заповненні додатку 1:
- суми податків що мали бути сплачені розрахуються автоматично, і доведеться лише вказати утримані суми податковим агентом (якщо це було).
- якщо податки з інвестдоходу не були утримані податковим агентом, ці суми продублюються у рядках щодо самостійної сплати у додатку 1, а також продублюються у рядку 10.4 у розділі ІІ та рядку 22.1 розділу VI.
- якщо ви маєте право нга податкову знижку, а також зобов'язання сплатити податки за якимось із отриманих доходів (інвестдохід чи за іншими статтями доходів. за яким податковий агент відсутній чи не утримував податки) - то у розділі VI відбудеться коригування знижки та зобов'язань. Якщо зобов'язання більші, то буде вказано скільки доплатити, а якщо менші - то залишок знижки.

Тому наша порада віддати перевагу електронному кабінету, бо у такому випадку ви зможете зменшити ймовірність технічних помилок до мінімуму.
А найближчими днями продовжимо деталізувати заповнення розжділу щодо знижки та додатку 1 щодо інвестдоходу.

🇺🇦Гривня продовжує зміцнюватись. І відбувається це попри паузу у активності іноземців на ринку держоблігацій, і також незважаючи на послаблення валютних обмежень.
💰З 1 березня зменшився обов'язковий продаж валютної виручки - тепер ви маєте продавати лише 30% отриманої валюти, а не 50% як було раніше.
💸Нерезиденти зберігають свій портфель ОВДП на рівні трошки більше 13 млрд грн, і особливо стабільною є портфель гривневих облігацій. Бо валютні вони теж трошки купують, але тут ще й дуже впливає зміна курсу - зараз портфель зменшується і за рахунок перерахунку вартості валютних ОВДП при зменшенні вартості самої валюти.
🔗З чим можна пов'язати укріплення гривні? Мабуть з підвищенням активності аграріїв, які з потеплінням почали готуватись до весняно-польових робіт, та продають більше (або принаймні не менше) валюти. А ще виборчі перегони, і не можна виключати що для цих потреб теж може продаватись валюта.
🔮Чого чекати? мабуть гривня продовжить посилюватися. Межу 27 гривень вона нарешті перейшла, і вже досить впевнено за кілька днів закріпилась там, досягнувши 26.7 сьогодні вдень. Цілком можливо, що за збереження впливу згаданих факторів, гривня може наблизитись і до 26.5 найближчим часом. Але швидше за все не на довго, бо у квітні може виходити частина нерезидентів, тож попит на валюту зросте, а з ним і вартість іноземної валюти.
З повагою, @ukrfin

​​Державні облігації ще не дуже конкурують з депозитами. Причин тут багато , і всі перераховувати не має сенсу. Тому наразі ми маємо більше 500 млрд грн депозитів, і лише трошки більше 7 млрд грн вкладень у ОВДП. І це мова про приватні заощадження.
І хоч ОВДП продовжують набирати обертів, депозити ще досить довго залишатимуться основним інструментом для заощаджень. Тому не приділяти увагу цьому інструменту ми не можемо.
Тому хочемо поділитись черговим дослідженням від команди видання Мінфін.com.ua щодо едпозитів у невеликих банках.
Чому вони цікаві - "Адже невеликі банки часто пропонують клієнтам більш високу дохідність за депозитами, ніж їхні більші конкуренти, хоча і не мають розгалуженої мережі підрозділів." кажуть автори дослідження. І це так.
Щоправда, потрібно зважати, що на відміну від великих банків, малі банки можуть мати вищий ризик втрати платоспроможності. І через низьку частку ринку держава може не рятувати такий банк (як це було з Приватбанком кілька років тому), і ваш депозит вже може повертати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тому не варто розміщувати у одному банку більше 200 тис грн - саме такою є межа гарантії ФГВФО.

​​💳 Банківські картки "йдуть в народ" і частка розрахунків ними зростає. І може незабаром перегнати готівкові розрахунки. До цього трошки спонукає і Нацбанк який прагне зменшити ліміт оплати готівкою. А також і самі технології.
З квітня усі картки Visa випущені украхнськими банками будуть підтримувати безконтактну оплату. А до кінця року Visa планує запустити і можливість перетворити будь-який смартфон (очевидно мова про смартфони з функцією NFC) у POS-термінал - тобто продавці зможуть приймати оплати картками ще простіше.
Ось такі от новини)
Щиро ваш, @ukrfin

Гривня продовжує посилюватися.
Нерезиденти вирішили ще вкластися у українські ОВДП, і збільшили учора портфель на ₴0.7 млрд. Але НБУ викупив $130 млн учора - а це означає що пропозиція дуже велика. І без цього викупу гривня посилилась би ще більше. Частину валюти могли продавати аграрії, а нерезиденти лише додали тиску на курс.
Тому з такою активністю ми можемо побачити ще більш міцну гривню наступного тижня. Але навряд чи вона перетне рівень у 26 грн/$.
Якщо поглянути на минулий рік - то найміцнішою гривня була 13 березня, досягнувши 25.89/$. Тож динаміка має шанс повторитися 😉
З побажаннями гарного весняного настрою,
Ваш @ukrfin

Трошки статистики від банку, який одним з перших запустив обмін валют онлайн. Чимало операцій, великий обяг. ;-)

​Сьогодні рівно місяць, як ми запустили обмін валюти онлайн 🚀

І ось які результати:
Продано онлайн 4 млн. доларів та 1 млн. євро 😱😱😱
Куплено 1 млн. доларів та 0,2 млн. євро 🙌🏻
Всього здійснено понад 15 000 операцій по обміну валют 🔥🔥🔥

Круто, чи не так?)
Також хочемо зауважити, що в онлайні курс вигідніший, і не тільки, аніж в касі, але і взагалі 😎
If you know what I mean 👌🏻

#alfamobile