Продвжимо тему декларування доходів і отримання податкової знижки, яку почали тут - https://t.me/UkrFin/92.
Отже, якщо у вас є можливість - можете поїхати в податкову. А можете заповнити і подати декларацію онлайн у електронному кабінеті. Для цього Вам буде потрібний електронний цифровий підпис.
Як пишуть податківці, "Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які мають особистий ключ електронного цифрового підпису, зокрема: АЦСК ІДД ДФС; АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АЦСК ПАТ «УкрСиббанк»; АЦСК АТ «Ощадбанк»; АЦСК «МASTERKEY» ТОВ «АРТ-МАСТЕР» ; АЦСК ТОВ «КС»; АЦСК ДП «УСС»; АЦСК «ТОВ «Алтерсайн»; АЦСК ДП «Український інститут інтелектуальної власності» тощо."
АЛЕ! якщо Ви клієнт Приватбанку, то ви вже на 90% власник ключа. Вам потрібно лише зайти в Приват24, і отримати ключ.
А от за інформацією від клієнтів УкрСиббанку - це доступно лише ФОП, а за інформацією клієнтів Ощадбанку - то вони не знайшли взагалі такої інформації ні на сайті, ні в кабінеті в інтернет-банкінгу. Тому буду вдячний за будь-яку інформацію щодо цих банків.
Коли у вас вже є підпис, переходимо до кабінету на сайті ДФС https://goo.gl/pY81mj , логінимось і уточнивши дані (якщо потрібно) робимо перший крок - формуємо запит на дані з реєстру. Фактично, отримавши відповідь на запит ми зможемо формувати декларацію напівавтоматично - до неї мають додатись усі ваші доходи, інформація про які є в ДФС. А потім вже будемо уточнювати і заповнювати інформацію на податкову знижку, та додати документи що підтверджують відповідні витрати.
Наразі я чекаю відповідь ДФС, тож повернемось після її отримання.
Процес запиту швидкий. а от отримання відповіді зайняло кілька годин. Однак, там лише частина інформації. Тому варто запастись терпінням та всеодно зібрати інформацію від бухгалтерії та інших податкових агентів. з якими мали справу (торговці ЦП наприклад).
Далі буде...
Щиро ваш, @ukrfin
Отже, якщо у вас є можливість - можете поїхати в податкову. А можете заповнити і подати декларацію онлайн у електронному кабінеті. Для цього Вам буде потрібний електронний цифровий підпис.
Як пишуть податківці, "Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які мають особистий ключ електронного цифрового підпису, зокрема: АЦСК ІДД ДФС; АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АЦСК ПАТ «УкрСиббанк»; АЦСК АТ «Ощадбанк»; АЦСК «МASTERKEY» ТОВ «АРТ-МАСТЕР» ; АЦСК ТОВ «КС»; АЦСК ДП «УСС»; АЦСК «ТОВ «Алтерсайн»; АЦСК ДП «Український інститут інтелектуальної власності» тощо."
АЛЕ! якщо Ви клієнт Приватбанку, то ви вже на 90% власник ключа. Вам потрібно лише зайти в Приват24, і отримати ключ.
А от за інформацією від клієнтів УкрСиббанку - це доступно лише ФОП, а за інформацією клієнтів Ощадбанку - то вони не знайшли взагалі такої інформації ні на сайті, ні в кабінеті в інтернет-банкінгу. Тому буду вдячний за будь-яку інформацію щодо цих банків.
Коли у вас вже є підпис, переходимо до кабінету на сайті ДФС https://goo.gl/pY81mj , логінимось і уточнивши дані (якщо потрібно) робимо перший крок - формуємо запит на дані з реєстру. Фактично, отримавши відповідь на запит ми зможемо формувати декларацію напівавтоматично - до неї мають додатись усі ваші доходи, інформація про які є в ДФС. А потім вже будемо уточнювати і заповнювати інформацію на податкову знижку, та додати документи що підтверджують відповідні витрати.
Наразі я чекаю відповідь ДФС, тож повернемось після її отримання.
Процес запиту швидкий. а от отримання відповіді зайняло кілька годин. Однак, там лише частина інформації. Тому варто запастись терпінням та всеодно зібрати інформацію від бухгалтерії та інших податкових агентів. з якими мали справу (торговці ЦП наприклад).
Далі буде...
Щиро ваш, @ukrfin
Завершується перший день дії послаблень на валютному ринку, і варто визнати що очікування ажіотажу і підвищеного попиту на валюту не виправдались.
Гривня залишилась досить міцною, і навіть трошки посилилась, адже на закриття дня міжбанк був на рівні нижче 27 гривень за долар. І цілком імовірно що найближчим часом негативного впливу від усіх послаблень не буде. А їх більше 20, і онлайн-обмін валют лише одне з них. І відсутність послаблення гривні добра ознака - валюти досить, ажіотажу нема і катастрофи не сталось )
Схоже, коли приймали і публікували закон з відстрочкою набрання чинності послабленнями на лютий 2019 року, такий строк обирався виходячи з динаміки курсу торік - коли гривня стала посилюватись наприкінці січня. Для того щоб максимально згладити негативний ефект від послаблень ) але це так, трошки конспірології, бо факти мені невідомі.
Що з обміном?
Обмін запустила ціла низка банків. Окрім згаданих учора та сьогодні зранку ПриватБанку, МоноБанку та АльфаБанку, запустили послугу АльтБанк, УкрСибБанк, Конкорд, обіцяють Ощадбанк, Таскомбанк (анонс був, про запуск інформацію не знайшов), Форвард. Можливо ще хтось, не знаю.
ось такі новини на сьогодні )
Щиро ваш, @ukrfin
Гривня залишилась досить міцною, і навіть трошки посилилась, адже на закриття дня міжбанк був на рівні нижче 27 гривень за долар. І цілком імовірно що найближчим часом негативного впливу від усіх послаблень не буде. А їх більше 20, і онлайн-обмін валют лише одне з них. І відсутність послаблення гривні добра ознака - валюти досить, ажіотажу нема і катастрофи не сталось )
Схоже, коли приймали і публікували закон з відстрочкою набрання чинності послабленнями на лютий 2019 року, такий строк обирався виходячи з динаміки курсу торік - коли гривня стала посилюватись наприкінці січня. Для того щоб максимально згладити негативний ефект від послаблень ) але це так, трошки конспірології, бо факти мені невідомі.
Що з обміном?
Обмін запустила ціла низка банків. Окрім згаданих учора та сьогодні зранку ПриватБанку, МоноБанку та АльфаБанку, запустили послугу АльтБанк, УкрСибБанк, Конкорд, обіцяють Ощадбанк, Таскомбанк (анонс був, про запуск інформацію не знайшов), Форвард. Можливо ще хтось, не знаю.
ось такі новини на сьогодні )
Щиро ваш, @ukrfin
Позаду перщий тиждень лютого.
За цей тиждень гривня встигла перетнути позначку 27грн/дол кілька раз. спочатку посилитись на міжбанку настільки, що сьогодні зранку ринок відкрився на рівні 26,86-26,89, але вже на закриття ринок був на рівні 27,12-27,17.
Ймовірно, послаблення співпали з відсутністю продажу валюти нерезидентами, що могло зіграти таку роль. Адже за придбані у вівторок облігації вони розрахувались, а до нового аукціону ще декілька днів.
Тим не менш - за тиждень гривня посилилась, що є досить позитивним підсумком.
Також позитивним є рівень інфляції, який сьогодні оголосив Украстат. Ми ще напишемо про це окремо. Але загалом рівень цін зріс за січень на 1%, а за останні 12 місяців на 9.2%.
Такий рівень інфляції ще недостатній для перегляду облікової ставки, але до наступного засідання ще більше місяця. Хоча ймовірність перегляду ставки перед виборами є досить низькою.
Наступного тижня розпочинається період сплати податку на прибуток (квартальні платежі) тому продаж валюти може зрости з боку експортерів. А нерезиденти, що інвестують у ОВДП - додатково посилять пропозицію валюти. Тож гривня матиме чималу підтримку, і продовжить посилюватися. Ймовірно, закріпиться навіть нижче 27 грн за долар, де не змогла втриматись цього тижня.
З побажаннями хороших вихідних,
щиро ваш, @ukrfin
За цей тиждень гривня встигла перетнути позначку 27грн/дол кілька раз. спочатку посилитись на міжбанку настільки, що сьогодні зранку ринок відкрився на рівні 26,86-26,89, але вже на закриття ринок був на рівні 27,12-27,17.
Ймовірно, послаблення співпали з відсутністю продажу валюти нерезидентами, що могло зіграти таку роль. Адже за придбані у вівторок облігації вони розрахувались, а до нового аукціону ще декілька днів.
Тим не менш - за тиждень гривня посилилась, що є досить позитивним підсумком.
Також позитивним є рівень інфляції, який сьогодні оголосив Украстат. Ми ще напишемо про це окремо. Але загалом рівень цін зріс за січень на 1%, а за останні 12 місяців на 9.2%.
Такий рівень інфляції ще недостатній для перегляду облікової ставки, але до наступного засідання ще більше місяця. Хоча ймовірність перегляду ставки перед виборами є досить низькою.
Наступного тижня розпочинається період сплати податку на прибуток (квартальні платежі) тому продаж валюти може зрости з боку експортерів. А нерезиденти, що інвестують у ОВДП - додатково посилять пропозицію валюти. Тож гривня матиме чималу підтримку, і продовжить посилюватися. Ймовірно, закріпиться навіть нижче 27 грн за долар, де не змогла втриматись цього тижня.
З побажаннями хороших вихідних,
щиро ваш, @ukrfin
"Головними причинами зміцнення гривні та падіння курсу іноземних валют є рішення Федеральної резервної системи США не підвищувати ключової ставки та падіння світових цін на енергоресурси." Пише економічна правда з посиланням на Facebook-сторінку голови Ради Національного банку Богдана Данилишина (посилання внизу).
Безумовно, Україна залежить від руху фінансового ресурсу у світі, і прихід нерезидентів у січні та на початку лютого з інвестуванням у ОВДП дали свій результат. Ситуація цього тижня може продовжитись, але вже з дещо меншим темпом, адже Мінфін не має змоги навантажувати додатково травень і заміним 3-місячні облігації 4-місячними, з погашенням у червні. А цей строк погашення вже буде менш цікавим для нерезидентів, оскільки припадає після завершення виборів і не всі захочуть брати ризик виборів на себе. Тому притік валюти від іноземців зменшиться.
Однак, почалась друга декада, а це період сплати квартальних платежів податку на прибуток. Як правило, у цей період платники цього податку відчувають певний дефіцит гривневого ресурсу, тому нерідко збільшують продаж валюти.
Тому, з огляду на комбінацію цих двох факторів, гривня продовжить посилюватися, і цілком імовірно (а вранішній валютний ринок дозволяє більш впевнено говорити про це) гривня закріпиться нижче 27 гривень за долар, але суттєвого укріплення може не відбуватись.
У той же час, експерти відзначають що падіння цін на енергоресурси та укріплення гривні недостатньо впливають на ринок нафтопродуктів. Про це пише Економічна правда (посилання внизу) з посиланням на експертів НТЦ "Психея" та UPECO. Мережі пропонують лояльним клієнтам чималі знижки, але не знижують цінники для загалу, очікуючи корекції та створючи візуальну стабільність цін.
І триває протистояння асоціаії міст та Кабміну у питаннях розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів. Торік залишки коштів на депозитах були чималими, а ставки - значно нижчими за дохідності ОВДП. Схоже, що різниця осідала у держбанках, але бюджети не використовували чималий ресурс досить довго. І цього року Уряд, схоже, вирішив трошки простимулювати місцеві органи влади або витрачати кошти на потреби громад, або вкладати їх у облігації. Що ж відбувається розбирались журналісти Фінклубу разом з експертами.
Ну і на завершення трошки позитиву ) Якщо ви маєте бажання придбати валютні ОВДП, тепер вам не потрібно продавати валюту, і втрачати на курсових рзницях. Тепер обмеження щодо розрахунків за валютні ОВДП на вторинному ринку лише у гривні скасоване, і ви зможете оплатити придбання облігацій у валюті.
З повагою,
@ukrfin
Безумовно, Україна залежить від руху фінансового ресурсу у світі, і прихід нерезидентів у січні та на початку лютого з інвестуванням у ОВДП дали свій результат. Ситуація цього тижня може продовжитись, але вже з дещо меншим темпом, адже Мінфін не має змоги навантажувати додатково травень і заміним 3-місячні облігації 4-місячними, з погашенням у червні. А цей строк погашення вже буде менш цікавим для нерезидентів, оскільки припадає після завершення виборів і не всі захочуть брати ризик виборів на себе. Тому притік валюти від іноземців зменшиться.
Однак, почалась друга декада, а це період сплати квартальних платежів податку на прибуток. Як правило, у цей період платники цього податку відчувають певний дефіцит гривневого ресурсу, тому нерідко збільшують продаж валюти.
Тому, з огляду на комбінацію цих двох факторів, гривня продовжить посилюватися, і цілком імовірно (а вранішній валютний ринок дозволяє більш впевнено говорити про це) гривня закріпиться нижче 27 гривень за долар, але суттєвого укріплення може не відбуватись.
У той же час, експерти відзначають що падіння цін на енергоресурси та укріплення гривні недостатньо впливають на ринок нафтопродуктів. Про це пише Економічна правда (посилання внизу) з посиланням на експертів НТЦ "Психея" та UPECO. Мережі пропонують лояльним клієнтам чималі знижки, але не знижують цінники для загалу, очікуючи корекції та створючи візуальну стабільність цін.
І триває протистояння асоціаії міст та Кабміну у питаннях розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів. Торік залишки коштів на депозитах були чималими, а ставки - значно нижчими за дохідності ОВДП. Схоже, що різниця осідала у держбанках, але бюджети не використовували чималий ресурс досить довго. І цього року Уряд, схоже, вирішив трошки простимулювати місцеві органи влади або витрачати кошти на потреби громад, або вкладати їх у облігації. Що ж відбувається розбирались журналісти Фінклубу разом з експертами.
Ну і на завершення трошки позитиву ) Якщо ви маєте бажання придбати валютні ОВДП, тепер вам не потрібно продавати валюту, і втрачати на курсових рзницях. Тепер обмеження щодо розрахунків за валютні ОВДП на вторинному ринку лише у гривні скасоване, і ви зможете оплатити придбання облігацій у валюті.
З повагою,
@ukrfin
Українські ЗМІ та світова преса повниться публікаціями, що 2019 рік буде непростим. Світові ринки очікують чергову фінансову кризу, які останнім часом повторювались кожні 10 років. А для України зокрема, цей рік ще й рік подвійних - президентських та парламентських виборів.
Підрозділ з управління активами групи ICU підготував переклад статті з британської The Guardian, де виважено розглядаються ризики та даються практичні поради як можна спробувати зменшити ці ризики для себе, особливо якщо ви вже маєте пенсійні заощадження.
А от якщо заощаджень ще нема, то не варто розраховувати що держава зморже вас утримувати через солідарну пенсію. Ми писали про це нещодавно тут https://t.me/UkrFin/93, і рекомендуємо подумати про те, що варто почати заощаджувати вже зараз, і врахувати і поради зі згаданої вище статті.
З повагою, @ukrfin
Підрозділ з управління активами групи ICU підготував переклад статті з британської The Guardian, де виважено розглядаються ризики та даються практичні поради як можна спробувати зменшити ці ризики для себе, особливо якщо ви вже маєте пенсійні заощадження.
А от якщо заощаджень ще нема, то не варто розраховувати що держава зморже вас утримувати через солідарну пенсію. Ми писали про це нещодавно тут https://t.me/UkrFin/93, і рекомендуємо подумати про те, що варто почати заощаджувати вже зараз, і врахувати і поради зі згаданої вище статті.
З повагою, @ukrfin
Дуже частим питанням є "а з яким брокером" чи "з яким банком" можна мати справу. Однозначно не рекламуючи когось сказати не можна, тому намагаємось утримуватись від рекомендацій. Але Нацкомісія з цінних паперів пішла трошки іншим шляхом, і як регулятор звернула увагу на те, з ким НЕ треба мати справу. Дійсно, перелік компаній, до яких не варто звертатись не вичерпний, і наведено у попередженні лише приклади. Але їх цілком достатньо щоб зрозуміти де є ризик шахрайства.
Трошки додамо і з власного досвіду:
- компанія чи банк мають бути українськими, контактні особи українськими, інформація про бенефіціарів (кінцевих власників) відкритою і зрозумілою.
- сайти компаній, інформація про них мають бути актуальними і містити інформацію про відповідні ліцензії.
- діяльність, якою займається компанія - має бути дозволена в Україні (якщо не потребує ліцензії).
Тому ознайомтесь з інформацією, і будьте обережними довіряючи свої гроші маловідомим проектам.
Щиро ваш, @ukrfin
Трошки додамо і з власного досвіду:
- компанія чи банк мають бути українськими, контактні особи українськими, інформація про бенефіціарів (кінцевих власників) відкритою і зрозумілою.
- сайти компаній, інформація про них мають бути актуальними і містити інформацію про відповідні ліцензії.
- діяльність, якою займається компанія - має бути дозволена в Україні (якщо не потребує ліцензії).
Тому ознайомтесь з інформацією, і будьте обережними довіряючи свої гроші маловідомим проектам.
Щиро ваш, @ukrfin
Щож, настав час трошки збавити оптимізм що курсу гривні.
Цей тиждень яскраво демонструє вплив іноземців на курс.
Якщо у попередні кілька тижнів іноземці купували облігацій на 1-2 млрд грн щотижня, то і гривня посилювалась. Був значний притік валюти, Нацбанк викуповував не всю одразу. і як результат від перекосу на ринку у бік надлишкової пропозиції - вартість валюти зменшувалась.
Але вже цього тижня іноземці практично не купували облігації. Це видно з даних що вранці опублікував НБУ. Причин цього є кілька:
- гривня вже дость відчутно посилилась, і навряд чи вони зможуть заробити на курсі на додачу до ставки.
- Мінфін пропонує облігації, які погашатимуться не раніше червня. А це вже післявиборчий період, і ризикувати вони вже не дуже хочуть.
Тож що очікувати? Наше бачення зараз таке:
- у найближчі тижні Мінфін не планує пропонувати коротших облігацій, ніж до червня, тому попит від іноземців буде невеликим.
- до 20 лютого будуть сплачуватися основні платежі з податку на прибуток. найімовірніше - 15 та 18 лютого, тому можливе збільшення продажу валюти з боку експортерів, які віддадуть переваху такому джерелу гривневих коштів, а не позичці до відшкодування ПДВ (а відшкодовують, як правило, ближче до кінця місяця, і треба позичити гроші хочаб на тиждень).
- Але вартість гривневого ресурсу зараз невисока - за даними НБУ короткострокові кредити для юросіб біля 18%, що вже не так і багато (грудень-січень середньозважена вартість кредитів була 20-22%), тому надмірного продажу валюти, швидше за все, не буде.
Отже, значних коливань валюти очікувати не варто. Швидше за все перетнути межу 27грн/дол не вдасться, і курс буде коливатись в межах 27.0-27.2 у найближчі тижні. Подальший рух залежатиме від багатьох факторів, зокрема очікувань щодо виборів. Тому від тривалих прогнозів наразі утримаємось.
З повагою, @ukrfin
Цей тиждень яскраво демонструє вплив іноземців на курс.
Якщо у попередні кілька тижнів іноземці купували облігацій на 1-2 млрд грн щотижня, то і гривня посилювалась. Був значний притік валюти, Нацбанк викуповував не всю одразу. і як результат від перекосу на ринку у бік надлишкової пропозиції - вартість валюти зменшувалась.
Але вже цього тижня іноземці практично не купували облігації. Це видно з даних що вранці опублікував НБУ. Причин цього є кілька:
- гривня вже дость відчутно посилилась, і навряд чи вони зможуть заробити на курсі на додачу до ставки.
- Мінфін пропонує облігації, які погашатимуться не раніше червня. А це вже післявиборчий період, і ризикувати вони вже не дуже хочуть.
Тож що очікувати? Наше бачення зараз таке:
- у найближчі тижні Мінфін не планує пропонувати коротших облігацій, ніж до червня, тому попит від іноземців буде невеликим.
- до 20 лютого будуть сплачуватися основні платежі з податку на прибуток. найімовірніше - 15 та 18 лютого, тому можливе збільшення продажу валюти з боку експортерів, які віддадуть переваху такому джерелу гривневих коштів, а не позичці до відшкодування ПДВ (а відшкодовують, як правило, ближче до кінця місяця, і треба позичити гроші хочаб на тиждень).
- Але вартість гривневого ресурсу зараз невисока - за даними НБУ короткострокові кредити для юросіб біля 18%, що вже не так і багато (грудень-січень середньозважена вартість кредитів була 20-22%), тому надмірного продажу валюти, швидше за все, не буде.
Отже, значних коливань валюти очікувати не варто. Швидше за все перетнути межу 27грн/дол не вдасться, і курс буде коливатись в межах 27.0-27.2 у найближчі тижні. Подальший рух залежатиме від багатьох факторів, зокрема очікувань щодо виборів. Тому від тривалих прогнозів наразі утримаємось.
З повагою, @ukrfin
Що ж, гривня більше не захотіла посилюватися, і завершує тиждень поблизу 27.2 грн/долар. Хоча і надзвичайного попиту на валюту нема щоб провокувати подальше послаблення.
У той же час, існують різні думки щод причин та перспектив курсу. Це і ціни на сталь, і нерезиденти, і сезонний притік валюти.
Переказувати позиції і думки аналітиків не будемо, просто почитайте для розширення знань.
А наступного тижня особливих змін на ринку не очікуємо, гривня коливатиметься поблизу 27.2 грн/дол, і на цьому тижні. Можливо і до кінця місяця. Швидше за все у лютому курс не вийде за межі коридору 27-27.4 грн/дол.
З повагою, @ukrfin
У той же час, існують різні думки щод причин та перспектив курсу. Це і ціни на сталь, і нерезиденти, і сезонний притік валюти.
Переказувати позиції і думки аналітиків не будемо, просто почитайте для розширення знань.
А наступного тижня особливих змін на ринку не очікуємо, гривня коливатиметься поблизу 27.2 грн/дол, і на цьому тижні. Можливо і до кінця місяця. Швидше за все у лютому курс не вийде за межі коридору 27-27.4 грн/дол.
З повагою, @ukrfin
Привіт друзі.
З новим, більш м'яким, валютним законодавством гривня стала теж більш "м'якою", трошки більше реагуючи на зміни ринкової ситуації. Вона перестала посилюватися, але збільшила амплітуду та частоту коливань. Але при цьому - вона продовжує зберігати загальну сезонну динаміку. Чому гривня більше не падає розбирався фінансовий аналітик Михайло Демків для Бізнес-Цензора.
Цього тижня ми очкувано побачили посилення гривні. Причина у потребі сплатити податок на прибуток, і низка експортерів віддала перевагу продажу валюти ніж короткостроковим позикам до отримання відшкодування ПДВ наступного тижня. Але вже ближче до п'ятниці гривня може розвернутися, та трошки послабитись.
А наступного тижня в нас кінець місяця, щомісячні податки проти відшкодування ПДВ, і розсинхрон у цих потоках знову провокуватиме коливання курсу. Тому гривня на міжбанку буде орієнтовно у коридорі 27.10-27.30 за один американський долар.
З повагою, @ukrfin
З новим, більш м'яким, валютним законодавством гривня стала теж більш "м'якою", трошки більше реагуючи на зміни ринкової ситуації. Вона перестала посилюватися, але збільшила амплітуду та частоту коливань. Але при цьому - вона продовжує зберігати загальну сезонну динаміку. Чому гривня більше не падає розбирався фінансовий аналітик Михайло Демків для Бізнес-Цензора.
Цього тижня ми очкувано побачили посилення гривні. Причина у потребі сплатити податок на прибуток, і низка експортерів віддала перевагу продажу валюти ніж короткостроковим позикам до отримання відшкодування ПДВ наступного тижня. Але вже ближче до п'ятниці гривня може розвернутися, та трошки послабитись.
А наступного тижня в нас кінець місяця, щомісячні податки проти відшкодування ПДВ, і розсинхрон у цих потоках знову провокуватиме коливання курсу. Тому гривня на міжбанку буде орієнтовно у коридорі 27.10-27.30 за один американський долар.
З повагою, @ukrfin
Сьогодні повернемось до питання електронних декларацій про майновий стан.
На превеликий жаль, як вже писали раніше - у відповіді на запит ми не отримали цифри щодо військового збору. А збір довідок щодо отриманих доходів трошки затягнувся, і маємо надію повноцінно повернутись до заповнення декларації наступного тижня.
Однак, вже маємо кілька цікавих моментів, з частиною ми спробували розбратися. А от частина залишається відкритою.
Ключовим моментом для нас залишається питання оподаткування ОВДП та доходу від них.
Так от.
- якщо ви отримували лише купони, то ця сума доходу та сплачений військовий збір вказуються у розділі ІІІ декларації.
- якщо ви продавали ОВДП - то дохід чи збиток вказуєте у додатку до декларації як інвестиційний дохід.
Але відкритим наразі залишилось питання де вказувати дохід від дисконтних облігацій (тобто від придбання облігацій, що не мають регулярних купонів, продаються за ціною нижче номіналу, а погашаються за номіналом), при їх погашенні. Продажу не було, але і купонів не було. Перечитавши роз'яснення ДФС так і не вдалось отримати пряму відповідь. Тому думки розійшлись - або як інвестиційний дохід (бо отриманий прибуток не через сплату %%), або всетаки як дохід від ОВДП, у розділі ІІІ декларації разом з купонами.
На жаль, перевірити ще не вдалось, бо у автора цих рядків дисконтних облігацій не було... Тому якщо ви мали такі ОВДП, будемо вдячні за інформацію, куди ж ДФС включила дохід за гими при автозаповненні декларації.
Ось такі новини.
З повагою, @ukrfin
На превеликий жаль, як вже писали раніше - у відповіді на запит ми не отримали цифри щодо військового збору. А збір довідок щодо отриманих доходів трошки затягнувся, і маємо надію повноцінно повернутись до заповнення декларації наступного тижня.
Однак, вже маємо кілька цікавих моментів, з частиною ми спробували розбратися. А от частина залишається відкритою.
Ключовим моментом для нас залишається питання оподаткування ОВДП та доходу від них.
Так от.
- якщо ви отримували лише купони, то ця сума доходу та сплачений військовий збір вказуються у розділі ІІІ декларації.
- якщо ви продавали ОВДП - то дохід чи збиток вказуєте у додатку до декларації як інвестиційний дохід.
Але відкритим наразі залишилось питання де вказувати дохід від дисконтних облігацій (тобто від придбання облігацій, що не мають регулярних купонів, продаються за ціною нижче номіналу, а погашаються за номіналом), при їх погашенні. Продажу не було, але і купонів не було. Перечитавши роз'яснення ДФС так і не вдалось отримати пряму відповідь. Тому думки розійшлись - або як інвестиційний дохід (бо отриманий прибуток не через сплату %%), або всетаки як дохід від ОВДП, у розділі ІІІ декларації разом з купонами.
На жаль, перевірити ще не вдалось, бо у автора цих рядків дисконтних облігацій не було... Тому якщо ви мали такі ОВДП, будемо вдячні за інформацію, куди ж ДФС включила дохід за гими при автозаповненні декларації.
Ось такі новини.
З повагою, @ukrfin
Завершуємо тиждень питаннями пенсійних заощаджень та пенсійної реформи.
у 2017 році, коли приймалась пенсійна рефома, у законодавство була включена норма запровадження другого рівня пенсійної системи (про рівні ми розповідали тут - https://t.me/UkrFin/93). Але досі це не працює.
Команда StockWorld та спільнота фондового ринку, у рамках проекту #regulatorchek2019 провели опитування учасників ринку щодо концепції реформи і отрмали досить цікаві результати - лише третина задоволена відповідністю концепції очікуванням ринку.... і майже 60% вважають зміну пенсійної системи лише обіцянкою.
Такі результати не дуже обнадійливі, тому не варто чекати манни небесної, і самим думати про свої пенсійні заощадження. А що думають учасники ринку - за першим посиланням під цим повідомленням.
А на додачу пропонуємо почитати інтерв'ю одного з учасників ринку, який керує активами цілої низки НПФ в рамках управління активами групи ICU - Григорія Овчаренка. Хоч видання і орієнтоване на досить заможних українців, багато думок корисні для більшості з нас. Особливо хто задумується над тим, як жити після виходу на пенсію.
З повагою, @ukrfin
у 2017 році, коли приймалась пенсійна рефома, у законодавство була включена норма запровадження другого рівня пенсійної системи (про рівні ми розповідали тут - https://t.me/UkrFin/93). Але досі це не працює.
Команда StockWorld та спільнота фондового ринку, у рамках проекту #regulatorchek2019 провели опитування учасників ринку щодо концепції реформи і отрмали досить цікаві результати - лише третина задоволена відповідністю концепції очікуванням ринку.... і майже 60% вважають зміну пенсійної системи лише обіцянкою.
Такі результати не дуже обнадійливі, тому не варто чекати манни небесної, і самим думати про свої пенсійні заощадження. А що думають учасники ринку - за першим посиланням під цим повідомленням.
А на додачу пропонуємо почитати інтерв'ю одного з учасників ринку, який керує активами цілої низки НПФ в рамках управління активами групи ICU - Григорія Овчаренка. Хоч видання і орієнтоване на досить заможних українців, багато думок корисні для більшості з нас. Особливо хто задумується над тим, як жити після виходу на пенсію.
З повагою, @ukrfin
Forwarded from iPlan.ua
За перші два тижні дії нових валютних правил в Україні видано 285 е-лімітів на інвестиції валютних коштів за кордон, з яких 188 е-лімітів оформлено у ПриватБанку.
Статистика з 07.02.2019
56% — розміщення грошей на закордонному особистому рахунку;
43% — покупки цінних паперів провідних світових компаній;
1% — інші.
Корисний пост??
Статистика з 07.02.2019
56% — розміщення грошей на закордонному особистому рахунку;
43% — покупки цінних паперів провідних світових компаній;
1% — інші.
Корисний пост??
І знову про пенсії... Як ми писали у п'ятницю - запровадженн другого рівня пенсійної системи - обов'язкового накопичувально страхування - затягнулось. І ця проблема продовжує отримувати все більший розголос, а від ВРУ вже власне вимагають прийняти проект хочаб у перщому читанні. але найближчим часом. Щоб не втрачати час та продовжити опрацювання механізмів. Із таким звернення звернулись до депутатів громадські організації, які тривалий час займаються проплемою пенсій. Чи прислухаються до них - побачимо, а їхні аргументи - за посиланням внизу.
А поки другий рівень не запрацював - накопичуймо самостійно через третій рівень, недержавні пенсійні фонди. Про них ми вже писали трошки, і повертатимемось знову час від часу. https://t.me/UkrFin/93
Ну і на додачу - ще трошки альтернативного варіанту - інвестиційне страхування життя. Багато хто розглядає його як досить привабливий варіант - і страховка, і інвестиція. Але багато наших співгромадян вже мали негативний досвід, коли страхові банкрутували і заощадження зникали. Вдаватись у подробиці наразі не будемо - а просто запропонуємо почитати інтерв'ю з керівником одного з лідерів ринку страхування життя. Про відмінності українського ринку страхування життя від польського, про актуальні тенденції та плани розвитку.
Усім позитивного останнього тижня календарної зими і тепла в душі, та вигідних заощаджень.
З повагою, @ukrfin
А поки другий рівень не запрацював - накопичуймо самостійно через третій рівень, недержавні пенсійні фонди. Про них ми вже писали трошки, і повертатимемось знову час від часу. https://t.me/UkrFin/93
Ну і на додачу - ще трошки альтернативного варіанту - інвестиційне страхування життя. Багато хто розглядає його як досить привабливий варіант - і страховка, і інвестиція. Але багато наших співгромадян вже мали негативний досвід, коли страхові банкрутували і заощадження зникали. Вдаватись у подробиці наразі не будемо - а просто запропонуємо почитати інтерв'ю з керівником одного з лідерів ринку страхування життя. Про відмінності українського ринку страхування життя від польського, про актуальні тенденції та плани розвитку.
Усім позитивного останнього тижня календарної зими і тепла в душі, та вигідних заощаджень.
З повагою, @ukrfin
Telegram
UkrFin - Українські фінанси
Пенсія. Наче просте слово, але у той же час складне. Бо ніхто з нас за чинних умов не може сказати яку пенсію отримуватиме і чи отримуватиме взагалі.
Багато років в Україні йде мова про повноцінне впровадження трирівнової системи пенсійного забезпечення.…
Багато років в Україні йде мова про повноцінне впровадження трирівнової системи пенсійного забезпечення.…
Ну і знову про курси валют. За минулий тиждень на міжбанківському ринку гривня посилилась майже на 1%, впритул наблизившись до 27грн/$, а учора навіть впевнено переступила через цю межу. Сьогодні зранку міжбанківський ринок відкрився в очікування, з попитом нижче 27, і пропозицією вище 27. Але потым гривня знову почала посилюватись.
Тож що чекає нас цього тижня?
Останні дні місяця - це в податкові платежі, але це і відшкодування ПДВ. Наразі відшкодовано лише 3.3 млрд грн цього місяця, а це лише біля третини середньомісячного обсягу відшкодування цього податку. Тому притік гривневих коштів експортерам зменшить продаж ними валюти для сплати податків і фінансування діяльності.
Але це не все. З п'ятниці набуває чинності зменшення норми обов'язкового продажу валютної виручки. Тому можливе притримання заведення виручки щоб у березні продавати вже менше. А це може змітити ринок у бік попиту та послабити гривню.
З іншого боку, потепління спонукатиме аграріїв до активізації з польовими роботами, закупками матеріалів тощо. А це може відбити негативний вплив зменшення продажу валютної виручки.
Тому очікуємо що курс не піде далеко від рівня 27грн/$, і цілком імовірно що коливатиметься у межах 27,1-27,3 найближчі тижні.
Про це, а також про потреби Уряду у залученні валюти, про сповільнення роздрібної торгівлі - у тижневику від аналітиків групи ICU.
А от банки продовжують зацікавлювати клієнтів проводити обмін валют онлайн. Минулого тижня деякі з них почали пропонувати користувачам мобільних додатків кращі курси ніж у касах відділень. Тобто придбати можна дешевше, ніж у касі, а продати - дорожче. Щоправда у небанківських обмінниках можна було знайти і більш привабливий курс. Але сам такий крок від банків теж можна оцінити позитивно.
З повагою, @ukrfin
Тож що чекає нас цього тижня?
Останні дні місяця - це в податкові платежі, але це і відшкодування ПДВ. Наразі відшкодовано лише 3.3 млрд грн цього місяця, а це лише біля третини середньомісячного обсягу відшкодування цього податку. Тому притік гривневих коштів експортерам зменшить продаж ними валюти для сплати податків і фінансування діяльності.
Але це не все. З п'ятниці набуває чинності зменшення норми обов'язкового продажу валютної виручки. Тому можливе притримання заведення виручки щоб у березні продавати вже менше. А це може змітити ринок у бік попиту та послабити гривню.
З іншого боку, потепління спонукатиме аграріїв до активізації з польовими роботами, закупками матеріалів тощо. А це може відбити негативний вплив зменшення продажу валютної виручки.
Тому очікуємо що курс не піде далеко від рівня 27грн/$, і цілком імовірно що коливатиметься у межах 27,1-27,3 найближчі тижні.
Про це, а також про потреби Уряду у залученні валюти, про сповільнення роздрібної торгівлі - у тижневику від аналітиків групи ICU.
А от банки продовжують зацікавлювати клієнтів проводити обмін валют онлайн. Минулого тижня деякі з них почали пропонувати користувачам мобільних додатків кращі курси ніж у касах відділень. Тобто придбати можна дешевше, ніж у касі, а продати - дорожче. Щоправда у небанківських обмінниках можна було знайти і більш привабливий курс. Але сам такий крок від банків теж можна оцінити позитивно.
З повагою, @ukrfin
Трошки цікавої інформації про ОВДП.
За інформацією Нацкомісії з цінних паперів, за 2018 рік загальний обсяг торгів цінними паперами склав 260.9 млрд грн. З них 245.7 млрд грн (а це 94%) - це обсяг торгівлі ОВДП. І це вторинний ринок, не враховуючи первинні розміщення Мінфіном.
Досить цікаву інформацію наводить одна з українських бірж - ПФТС - щодо тих угод, які укладались на цій біржі. "Кожна третя угода з державними облігаціями, укладена в 2018 році на ПФТС, відбувалась за участю іноземних інвесторів." Вони "уклали з ОВДП біржових контрактів на загальну суму 33 млрд. грн.". Тобто з усього обсягу угод з ОВДП - поняд 13% обсягу дали нерезиденти. Це при тому що у загальному обсязі ОВДП в обігу - їхня частка лише 1-2%.
Чому ОВДП цікаві іноземцям? бо дають високу ставку дохідності, яка у комбінації з курсовими коливаннями гривні дає можливість заробляти значно більше. Як це працює - у новій колонці на Економічній правді.
З повагою, @ukrfin
За інформацією Нацкомісії з цінних паперів, за 2018 рік загальний обсяг торгів цінними паперами склав 260.9 млрд грн. З них 245.7 млрд грн (а це 94%) - це обсяг торгівлі ОВДП. І це вторинний ринок, не враховуючи первинні розміщення Мінфіном.
Досить цікаву інформацію наводить одна з українських бірж - ПФТС - щодо тих угод, які укладались на цій біржі. "Кожна третя угода з державними облігаціями, укладена в 2018 році на ПФТС, відбувалась за участю іноземних інвесторів." Вони "уклали з ОВДП біржових контрактів на загальну суму 33 млрд. грн.". Тобто з усього обсягу угод з ОВДП - поняд 13% обсягу дали нерезиденти. Це при тому що у загальному обсязі ОВДП в обігу - їхня частка лише 1-2%.
Чому ОВДП цікаві іноземцям? бо дають високу ставку дохідності, яка у комбінації з курсовими коливаннями гривні дає можливість заробляти значно більше. Як це працює - у новій колонці на Економічній правді.
З повагою, @ukrfin
Повертаємось до декларування.
Автор цих рядків не залишився поза увагою ДФС і днями отримав листа з дуже "ввічливим" запрошенням ))) Якщо коротко переказувати лист, то суть можна звести до наступного:
- за нашими даними ви отримали інвестиційних дохід;
- відповідно до низки статей Податкового кодексу ви зобов'язані самостійно включити суму доходів до оподатковуваного доходу та подати декларацію (зауважу що дохід був отриманий, а податки сплачені податковим агентом);
- тому запрошуємо вас до центру обслуговування до 2 травня для подання декларації;
- якщо не подасте - буде документальна позапланова перевірка;
- а ще можемо і оштрафувати...
Отакого позитивного листа розсилають людям ))) (текст на фото).
Але тут варто зазначити що до цього листа, на відміну від попередніх років (а я отримував їх принаймні вже двічі у минулі роки), додано невелику пам'ятку (скан у одному із вкладених файлів). У цій пам'ятці принаймні сказано де взяти бланк та інструкцію по заповненню, інформація про рахунки для сплати зобов'язань та адреси ЦО. Але знову зобов'язання платника податку та його обов'язки. І жодного натяку на ту ж податкову знижку...
І другим додатком до листа була інформація про те, що запроваджено новий сервіс автоматичного заповнення декларації в електронному кабінеті. Але інформація може бути не повна, тому все доведеться коригувати. Ну і де шукати цей кабінет вони теж забули написати )))
Тому лишається подякувати за нагадування працівникам ДФС, і констатувати факт не дуже позитивного ставлення з їхнього боку до платників податків (одразу лякають наслідками) та факт однобокого представлення інформації - тільки те що повинен платник. і нічого що платник податків може отримати...
Так що підписуйтесь, незабаром буде більше інформації вже про безпосереднє заповнення декларації.
З повагою, @ukrfin
Автор цих рядків не залишився поза увагою ДФС і днями отримав листа з дуже "ввічливим" запрошенням ))) Якщо коротко переказувати лист, то суть можна звести до наступного:
- за нашими даними ви отримали інвестиційних дохід;
- відповідно до низки статей Податкового кодексу ви зобов'язані самостійно включити суму доходів до оподатковуваного доходу та подати декларацію (зауважу що дохід був отриманий, а податки сплачені податковим агентом);
- тому запрошуємо вас до центру обслуговування до 2 травня для подання декларації;
- якщо не подасте - буде документальна позапланова перевірка;
- а ще можемо і оштрафувати...
Отакого позитивного листа розсилають людям ))) (текст на фото).
Але тут варто зазначити що до цього листа, на відміну від попередніх років (а я отримував їх принаймні вже двічі у минулі роки), додано невелику пам'ятку (скан у одному із вкладених файлів). У цій пам'ятці принаймні сказано де взяти бланк та інструкцію по заповненню, інформація про рахунки для сплати зобов'язань та адреси ЦО. Але знову зобов'язання платника податку та його обов'язки. І жодного натяку на ту ж податкову знижку...
І другим додатком до листа була інформація про те, що запроваджено новий сервіс автоматичного заповнення декларації в електронному кабінеті. Але інформація може бути не повна, тому все доведеться коригувати. Ну і де шукати цей кабінет вони теж забули написати )))
Тому лишається подякувати за нагадування працівникам ДФС, і констатувати факт не дуже позитивного ставлення з їхнього боку до платників податків (одразу лякають наслідками) та факт однобокого представлення інформації - тільки те що повинен платник. і нічого що платник податків може отримати...
Так що підписуйтесь, незабаром буде більше інформації вже про безпосереднє заповнення декларації.
З повагою, @ukrfin
Ще трошки про підготовку до заповнення декларації.
У своїй пам'ятці ДФС посилається на наказ Мінфіну щодо затвердження бланку декларації та інструкції із її заповнення. Що ж, варто відзначити досить непогану роботу працівників Міністерства які готували цей документ.
Тут досить чітко розписано де і як вказувати отримані доходи, сплачені з них податки, але в пункті 3 частини ІІІ інструкції, що стосується розділу ІІІ декларазції - уточнень щодо державних облігацій так ніхто і не вніс досі ((( Так само у чатстині IV інструкції у пункті 2 жодних уточнень щодо ОВДП.
Тому усіх відповідей ми тут не знайдемо... Так само як і в декларації на сайті НАЗК, де схоже питання оподаткування цінних паперів якось взагалі нікого не цікавить )))
У своїй пам'ятці ДФС посилається на наказ Мінфіну щодо затвердження бланку декларації та інструкції із її заповнення. Що ж, варто відзначити досить непогану роботу працівників Міністерства які готували цей документ.
Тут досить чітко розписано де і як вказувати отримані доходи, сплачені з них податки, але в пункті 3 частини ІІІ інструкції, що стосується розділу ІІІ декларазції - уточнень щодо державних облігацій так ніхто і не вніс досі ((( Так само у чатстині IV інструкції у пункті 2 жодних уточнень щодо ОВДП.
Тому усіх відповідей ми тут не знайдемо... Так само як і в декларації на сайті НАЗК, де схоже питання оподаткування цінних паперів якось взагалі нікого не цікавить )))
Перейдемо до більш практичних складових деклараці.
Заповнення декларації у електронному кабінеті, окрім того що ви це робите дистанційо, дозволяє і отримати цифри від ДФС, і проводити перевірку заповнення декларації, а також і її перерахунок.
Тож коли ви заповнюватимете декларацію, врахуйте наступне:
1) при заповненні розділу ІІ:
- загальна сума доходів буде перераховуватися в залежності від вказаних у розділі цифр
- інвестиційний дохід звірятиметься з додатком 1
2) при заповненні розділу V сума податкової знижки розрахується автоматично, а сума знижки також додасться до розділу VI. При цьому буде враховано інформацію щодо несплачених податків з інвестиційного чи іншого доходу.
3) при заповненні додатку 1:
- суми податків що мали бути сплачені розрахуються автоматично, і доведеться лише вказати утримані суми податковим агентом (якщо це було).
- якщо податки з інвестдоходу не були утримані податковим агентом, ці суми продублюються у рядках щодо самостійної сплати у додатку 1, а також продублюються у рядку 10.4 у розділі ІІ та рядку 22.1 розділу VI.
- якщо ви маєте право нга податкову знижку, а також зобов'язання сплатити податки за якимось із отриманих доходів (інвестдохід чи за іншими статтями доходів. за яким податковий агент відсутній чи не утримував податки) - то у розділі VI відбудеться коригування знижки та зобов'язань. Якщо зобов'язання більші, то буде вказано скільки доплатити, а якщо менші - то залишок знижки.
Тому наша порада віддати перевагу електронному кабінету, бо у такому випадку ви зможете зменшити ймовірність технічних помилок до мінімуму.
А найближчими днями продовжимо деталізувати заповнення розжділу щодо знижки та додатку 1 щодо інвестдоходу.
Заповнення декларації у електронному кабінеті, окрім того що ви це робите дистанційо, дозволяє і отримати цифри від ДФС, і проводити перевірку заповнення декларації, а також і її перерахунок.
Тож коли ви заповнюватимете декларацію, врахуйте наступне:
1) при заповненні розділу ІІ:
- загальна сума доходів буде перераховуватися в залежності від вказаних у розділі цифр
- інвестиційний дохід звірятиметься з додатком 1
2) при заповненні розділу V сума податкової знижки розрахується автоматично, а сума знижки також додасться до розділу VI. При цьому буде враховано інформацію щодо несплачених податків з інвестиційного чи іншого доходу.
3) при заповненні додатку 1:
- суми податків що мали бути сплачені розрахуються автоматично, і доведеться лише вказати утримані суми податковим агентом (якщо це було).
- якщо податки з інвестдоходу не були утримані податковим агентом, ці суми продублюються у рядках щодо самостійної сплати у додатку 1, а також продублюються у рядку 10.4 у розділі ІІ та рядку 22.1 розділу VI.
- якщо ви маєте право нга податкову знижку, а також зобов'язання сплатити податки за якимось із отриманих доходів (інвестдохід чи за іншими статтями доходів. за яким податковий агент відсутній чи не утримував податки) - то у розділі VI відбудеться коригування знижки та зобов'язань. Якщо зобов'язання більші, то буде вказано скільки доплатити, а якщо менші - то залишок знижки.
Тому наша порада віддати перевагу електронному кабінету, бо у такому випадку ви зможете зменшити ймовірність технічних помилок до мінімуму.
А найближчими днями продовжимо деталізувати заповнення розжділу щодо знижки та додатку 1 щодо інвестдоходу.