Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.
Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.
Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері блакитно-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.
Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. 🖍Варто зазначити, що востаннє до цього блакитно-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.
Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.
Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🇺🇦24 липня 1990 року над Київрадою вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
Підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України.
Хоча до останнього не було гарантії, що його проголосують: були спроби комуністів переключити увагу депутатів Київради на питання страйку водіїв трамвайно-тролейбусного підприємства, питання про символіку постійно переносилося на пізніший час, а розглядалися дріб’язкові питання порядку денного. На голосування його поставили лише тоді, коли з’явилася інформація, що багатотисячний натовп з прапором рухається до будівні Київради, розповідають свідки тих подій.
Шили стяг на Заході України і напередодні перевезли до Києва. Увечері блакитно-жовте полотнище на Софіївській площі, де зібралося біля 100 тисяч людей, освятили священики Української автокефальної та Української греко-католицької церков, церемонію посвяти здійснив архімандрит УПЦ Володимир (Романюк). Після освячення прапор винесли до людей і урочистою ходою понесли до будівлі Київради.
Деякий час після цього кияни чергували біля флагштока, щоб убезпечити прапор від спроб зірвати і знищити. 🖍Варто зазначити, що востаннє до цього блакитно-жовтий стяг майорів над столицею України 12 червня 1920 року, коли війська Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського залишали Київ.
Київ став дев’ятим містом України, де у 1990 році був піднятий блакитно-жовтий прапор. Найпершим 14 березня національний стяг з’явився над міськрадою в Стрию на Львівщині. Пізніше він замайорів над офіційними установами Дрогобича, Львова, Тернополя, Житомира та ін.
Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
Сьогодні Україна святкує День Хрещення Русі-України.
Свято відзначається щорічно 28 липня в день церковної пам'яті князя Володимира, зарахованого до святих.
Точний день і навіть рік реальної події невідомий. Більшість істориків вважають, що Русь прийняла хрещення в 988 році, але є й інші версії.
Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту.
Це сприяло розвитку країни і зміцненню зв'язку з європейськими країнами.
Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, Київ як політичний і культурний центр України. Тризуб є нашим давнім символом.
🇺🇦 В цей день вдруге ми відзначаємо День Української Державності!
День Української Державності затверджує зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями наших предків.
Понад тисячу років культурі, нашій самобутності, українському характеру. Після всього, що пережив наш народ, українці ніколи не віддадуть своєї Незалежності та Державності.
Тому сьогодні, під час московської навали й окупації наших земель, в ці пекельні часи для України, — це надзвичайно символічне свято!
📸«Хрещення Русі - України». Петро Андрусів, 1980 рік
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Сьогодні Україна святкує День Хрещення Русі-України.
Свято відзначається щорічно 28 липня в день церковної пам'яті князя Володимира, зарахованого до святих.
Точний день і навіть рік реальної події невідомий. Більшість істориків вважають, що Русь прийняла хрещення в 988 році, але є й інші версії.
Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту.
Це сприяло розвитку країни і зміцненню зв'язку з європейськими країнами.
Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, Київ як політичний і культурний центр України. Тризуб є нашим давнім символом.
День Української Державності затверджує зв’язок українців, які живуть тепер, з багатьма поколіннями наших предків.
Понад тисячу років культурі, нашій самобутності, українському характеру. Після всього, що пережив наш народ, українці ніколи не віддадуть своєї Незалежності та Державності.
Тому сьогодні, під час московської навали й окупації наших земель, в ці пекельні часи для України, — це надзвичайно символічне свято!
📸«Хрещення Русі - України». Петро Андрусів, 1980 рік
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
✍️15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
🖌Як вважають дослідники, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
Історія🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
✍️15 серпня 1556 року у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Це один із символів української нації. Вага книги 9 кг 300 г. На оригіналі Пересопницького Євангелія приймає присягу новообраний Президент України.
Пересопницьке Євангеліє – рукописна пам’ятка культури та українського православ’я XVI століття. Роботу над перекладом текстів канонічного Євангелія на староукраїнську мову розпочали 15 серпня 1556 року у Заславському Свято-Троїцькому монастирі (нині це місто Ізяслав на Хмельниччині). Закінчили ж переписування та оформлення святині 29 серпня 1561 року у Пересопницькому монастирі на Рівненщині.
Розміщення тексту, орнаменти та чіткий почерк свідчить про високий рівень майстерності тодішніх майстрів. Тексти написані так званим пізнім уставом на пергаменті чорним чорнилом і червоною фарбою. Всі приписки та післямови написані “дробним” письмом.
Обкладинка виконана з обрамлених в зелений оксамит дубових дощечок. Первісна оправа не збереглась, її довелось відновлювати. Але за чотириста п’ятдесят років жодна літера не вицвіла, а всі картинки залишились у первісному стані, навіть у мікроскоп не помітно ознак осипання фарби. Важить книга 9 кілограмів 300 грамів.
Протягом всього існування книгою активно користувались для богослужінь та історичних досліджень. Серед читачів Євангелія – Тарас Шевченко, Іван Мазепа.
Для того, щоб реліквія потрапила на церемонію інавгурації, Адміністрація президента подає спеціальну заявку до Національної бібліотеки імені Вернадського. Як тільки акт передачі підписаний, книгу кладуть в спеціальний контейнер для транспортування і в супроводі кортежу із співробітників поліції доправляють до Верховної Ради. Після інавгурації Євангеліє з такими ж заходами безпеки повертають до бібліотеки.
🖌Як вважають дослідники, другим за значенням та масштабом, символом для України після Пересопницького Євангелія можна вважати Томос про автокефалію української церкви.
Історія🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
🔱📝 Лист Харківської губернської української ради УЦР та лист Тимчасовому уряду з протестом проти поділу України. 21 серпня 1917 р.
📂ЦДАВО України, ф. 1113, оп. 1
Історія України🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🔱📝 Лист Харківської губернської української ради УЦР та лист Тимчасовому уряду з протестом проти поділу України. 21 серпня 1917 р.
📂ЦДАВО України, ф. 1113, оп. 1
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🔱 22 серпня 1992 року під час урочистого засідання Верховної Ради президент УНР в екзилі Микола Плав’юк склав повноваження Державного Центру УНР, визнавши, що проголошена 24 серпня 1991 р. незалежна держава Україна є правонаступницею УНР.
📜Офіційна заява ДЦ УНР звучала так: «Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки».
Того ж дня у Маріїнському палаці делегація ДЦ УНР передала українській владі Грамоту про припинення діяльності та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди Гетьмана Мазепи та інші державні атрибути Республіки.
Заходи відбувалися в рамках І Всесвітнього форуму українців, який 21-24 серпня 1992 р. проходив у Києві в палаці культури «Україна». Одним з рішень Першого форуму було створення постійно діючого органу — Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР).
Складаючи повноваження, уряд УНР в езилі виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 р., підписану головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.
Внаслідок більшовицької окупації, з кінця 1920 р. уряд УНР перебував в екзилі (вигнанні). Правовими підставами його функціонування стали прийняті 12 листопада 1920 р. «Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в УНР» і «Закон про Державну Народну Раду».
Протягом майже 72-х років Державний Центр УНР в екзилі репрезентував Україну за кордоном і всіма доступними засобами домагався відновлення незалежності України.
Президентами УНР в екзилі (до 1948-го – головами Директорії) були: Симон Петлюра (1920-1926), Андрій Лівицький (1926-1954), Степан Вітвицький (1954-1965), Микола Лівицький (1967-1989) і Микола Плав’юк (1989-1992).
Історія України 🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
📜Офіційна заява ДЦ УНР звучала так: «Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народньої Республіки».
Того ж дня у Маріїнському палаці делегація ДЦ УНР передала українській владі Грамоту про припинення діяльності та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди Гетьмана Мазепи та інші державні атрибути Республіки.
Заходи відбувалися в рамках І Всесвітнього форуму українців, який 21-24 серпня 1992 р. проходив у Києві в палаці культури «Україна». Одним з рішень Першого форуму було створення постійно діючого органу — Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР).
Складаючи повноваження, уряд УНР в езилі виконував постанову Трудового Конгресу (парламенту УНР) 1919 р., підписану головою Директорії УНР Симоном Петлюрою, де йшлося про припинення діяльності ДЦ УНР в разі проголошення незалежності Української держави.
Внаслідок більшовицької окупації, з кінця 1920 р. уряд УНР перебував в екзилі (вигнанні). Правовими підставами його функціонування стали прийняті 12 листопада 1920 р. «Закон про тимчасове Верховне Управління та порядок законодавства в УНР» і «Закон про Державну Народну Раду».
Протягом майже 72-х років Державний Центр УНР в екзилі репрезентував Україну за кордоном і всіма доступними засобами домагався відновлення незалежності України.
Президентами УНР в екзилі (до 1948-го – головами Директорії) були: Симон Петлюра (1920-1926), Андрій Лівицький (1926-1954), Степан Вітвицький (1954-1965), Микола Лівицький (1967-1989) і Микола Плав’юк (1989-1992).
Історія України 🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
«Червона калина» лунає в сесійній залі Верховної Ради під час затвердження Акту проголошення Незалежності України.
О 21:00 24 серпня 1991 року до зали ВР внесли величезний синьо-жовтий прапор. Депутати біля трибуни співали «Ще не вмерла Україна», майбутній гімн незалежної України, а також «Червону калину» – гімн «Січових стрільців ".
Історія України🇺🇦
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
«Червона калина» лунає в сесійній залі Верховної Ради під час затвердження Акту проголошення Незалежності України.
О 21:00 24 серпня 1991 року до зали ВР внесли величезний синьо-жовтий прапор. Депутати біля трибуни співали «Ще не вмерла Україна», майбутній гімн незалежної України, а також «Червону калину» – гімн «Січових стрільців ".
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
#величніУкраїнці
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині селянина-коваля народився знаменитий поет, письменник, філософ, політик і громадський діяч Іван Якович Франко.
Маловідомі факти про Івана Франка:
🔹Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок.
🔸Навчаючись у гімназії, виявляв феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях. Тоді ж зібрав величезну бібліотеку з понад 500 томів. Був скромним і неговірким, сидів на останній парті, мало спілкувався з однолітками. У п’ятому класі гімназії під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.
🔹Пережив три арешти. Після другого (1880 р.) ледь не помер від голоду. За тиждень написав у готелі повість «На дні», на останні гроші відіслав її до Львова, а сам три дні жив на три центи, знайдені на березі річки. Знесиленого і непритомного, його знайшов та прихистив старий служитель готелю.
🔸У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертацію. Знав 14 мов. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав українською із 48 мов, у тому числі східних. Сучасники називали його «академія в одній особі».
🔹Іван Франко – перший український політик. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Української радикальної партії (1890) і її перший голова (до 1898-го).
🔸Помер 28 травня 1916 р. на чужих руках – сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні.
🔹Номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. У 1916 р. референт Королівської академії наук мав зробити доповідь Нобелівському комітету про вагомість вкладу українця в літературу. ▪️ Франко помер за кілька місяців до можливого тріумфу.
🖍Син Івана Франка Петро став одним із засновників «Пласту», а згодом – сотником Легіону УСС.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#величніУкраїнці
27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської області) в родині селянина-коваля народився знаменитий поет, письменник, філософ, політик і громадський діяч Іван Якович Франко.
Маловідомі факти про Івана Франка:
🔹Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо), щороку видавав 5-6 книжок.
🔸Навчаючись у гімназії, виявляв феноменальні здібності: міг майже дослівно переказати розповідь вчителів на заняттях. Тоді ж зібрав величезну бібліотеку з понад 500 томів. Був скромним і неговірким, сидів на останній парті, мало спілкувався з однолітками. У п’ятому класі гімназії під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.
🔹Пережив три арешти. Після другого (1880 р.) ледь не помер від голоду. За тиждень написав у готелі повість «На дні», на останні гроші відіслав її до Львова, а сам три дні жив на три центи, знайдені на березі річки. Знесиленого і непритомного, його знайшов та прихистив старий служитель готелю.
🔸У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертацію. Знав 14 мов. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав українською із 48 мов, у тому числі східних. Сучасники називали його «академія в одній особі».
🔹Іван Франко – перший український політик. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Української радикальної партії (1890) і її перший голова (до 1898-го).
🔸Помер 28 травня 1916 р. на чужих руках – сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні.
🔹Номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. У 1916 р. референт Королівської академії наук мав зробити доповідь Нобелівському комітету про вагомість вкладу українця в літературу. ▪️ Франко помер за кілька місяців до можливого тріумфу.
🖍Син Івана Франка Петро став одним із засновників «Пласту», а згодом – сотником Легіону УСС.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія💔
#новітняІсторія🇺🇦
🌻 Сьогодні, 29 серпня, — День памʼяті загиблих Героїв України.
29 серпня є одним із найбільш трагічних дат в новітній історії України.
Тоді, девʼять років тому, в боротьбі проти московських окупантів Україна в один день втратила сотні своїх найкращих синів.
29-го серпня 2014-го року оточені під Іловайськом українські воїни виходили двома колонами і були впритул розстріляні московитською артилерією.
🙏🏻Вічна Памʼять Героям, хто повернувся на щиті.
🇺🇦💔
#новітняІсторія🇺🇦
🌻 Сьогодні, 29 серпня, — День памʼяті загиблих Героїв України.
29 серпня є одним із найбільш трагічних дат в новітній історії України.
Тоді, девʼять років тому, в боротьбі проти московських окупантів Україна в один день втратила сотні своїх найкращих синів.
29-го серпня 2014-го року оточені під Іловайськом українські воїни виходили двома колонами і були впритул розстріляні московитською артилерією.
🙏🏻Вічна Памʼять Героям, хто повернувся на щиті.
🇺🇦💔
#нашаІсторія
Національна радіокомпанія України, будівля за адресою Хрещатик, 26
Хто б міг подумати, що вже більше 150 років це місце використовується для засобів комунікації. Ще у 1849 р. тут була будівля міської поштової контори. У 1913 р. збудували телефонну станцію.
У Києві після вибухів на Хрещатику 1941 р. стіни будівлі встояли. У 1951 р. його відреконструювали, і в його приміщеннях провели перший в Україні телесеанс. Телемовлення та радіомовлення велися в цій будівлі аж до спорудження нового телецентру – так званого «Олівця» на Дорогожичах.
Реконструкція велася під керівництвом архітектора Віктора Єлізарова. Фасад набув нового вигляду, оформили його в стилі українського бароко.
В остаточному варіанті реконструкції Хрещатика корпус телецентру було закрито від поглядів перехожих будівлею міністерств.
Пройти до тепер уже Національної радіокомпанії України можна через арку за адресою Хрещатик, 24.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Національна радіокомпанія України, будівля за адресою Хрещатик, 26
Хто б міг подумати, що вже більше 150 років це місце використовується для засобів комунікації. Ще у 1849 р. тут була будівля міської поштової контори. У 1913 р. збудували телефонну станцію.
У Києві після вибухів на Хрещатику 1941 р. стіни будівлі встояли. У 1951 р. його відреконструювали, і в його приміщеннях провели перший в Україні телесеанс. Телемовлення та радіомовлення велися в цій будівлі аж до спорудження нового телецентру – так званого «Олівця» на Дорогожичах.
Реконструкція велася під керівництвом архітектора Віктора Єлізарова. Фасад набув нового вигляду, оформили його в стилі українського бароко.
В остаточному варіанті реконструкції Хрещатика корпус телецентру було закрито від поглядів перехожих будівлею міністерств.
Пройти до тепер уже Національної радіокомпанії України можна через арку за адресою Хрещатик, 24.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія🇺🇦
⚔2 вересня 1990 року у Києві за участі близько 20 тисяч людей пройшов мітинг проти підписання нового Союзного договору, яким фактично хотіли перезапустити срср.
Подібні мітинги у цей день також проходили у інших українських містах.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
⚔2 вересня 1990 року у Києві за участі близько 20 тисяч людей пройшов мітинг проти підписання нового Союзного договору, яким фактично хотіли перезапустити срср.
Подібні мітинги у цей день також проходили у інших українських містах.
#НаціяНезламних
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
🏦💸 Сьогодні виповнюється 27 років українській національній валюті - гривні.
2 вересня 1996 року в Україні стартувала грошова реформа.
До Дня народження гривні Національний банк на наступному тижні проведе низку заходів, зокрема онлайн-зустрічі та екскурсії на такі теми:
«Україністика у світовій нумізматиці»,
«Прикраси з монет та дукачі в українському традиційному костюмі»,
«Образ Кобзаря в художній медалі».
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🏦💸 Сьогодні виповнюється 27 років українській національній валюті - гривні.
2 вересня 1996 року в Україні стартувала грошова реформа.
До Дня народження гривні Національний банк на наступному тижні проведе низку заходів, зокрема онлайн-зустрічі та екскурсії на такі теми:
«Україністика у світовій нумізматиці»,
«Прикраси з монет та дукачі в українському традиційному костюмі»,
«Образ Кобзаря в художній медалі».
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
🇺🇦4 вересня 1991 року над Верховною Радою України було піднято синьо-жовтий прапор.
🇺🇦 Лише на десятий день після проголошення незалежності України над куполом Верховної Ради підняли синьо-жовтий стяг.
🖍Відповідну постанову депутати ухвалили лише з третьої спроби після погрози Леоніда Кравчука подати у відставку. Проте згодом маніфестанти ледь не штурмували будівлю парламенту, коли поруч із синьо-жовтим побачили прапор урср.
🤝Тисячі українців з вигуками "Ганьба!" прорвали кордон міліції. Ще мить і натовп опинився б усередині.
У вікні другого поверху з’явився народний депутат Дмитро Павличко, який жестами пояснював, що червоно-синій прапор спустять.
Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради і повідомили про ситуацію. Леонід Кравчук довго не зволікав.
🖍"Сесії вже не було. Депутати розійшлися. Кравчук, - треба віддати йому належне, на свій страх і ризик вирішив зняти прапор урср", - розповів Володимир Яворівський, депутат першого скликання.
Леонід Кравчук після розмови з депутатами дав розпорядження спустити прапор урср. Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, Левка Лук’яненка, присутні співали "Ще не вмерла Україна!" та виголошували пафосні промови.
🖌Через два тижні Президія Верховної Ради надала синьо-жовтому стягу статус офіційного, а через декілька місяців парламентарі прийняли постанову про державний прапор.
🇺🇦Синьо-жовтий прапор без референдуму остаточно означав початок нової держави.
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🇺🇦4 вересня 1991 року над Верховною Радою України було піднято синьо-жовтий прапор.
🖍Відповідну постанову депутати ухвалили лише з третьої спроби після погрози Леоніда Кравчука подати у відставку. Проте згодом маніфестанти ледь не штурмували будівлю парламенту, коли поруч із синьо-жовтим побачили прапор урср.
🤝Тисячі українців з вигуками "Ганьба!" прорвали кордон міліції. Ще мить і натовп опинився б усередині.
У вікні другого поверху з’явився народний депутат Дмитро Павличко, який жестами пояснював, що червоно-синій прапор спустять.
Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради і повідомили про ситуацію. Леонід Кравчук довго не зволікав.
🖍"Сесії вже не було. Депутати розійшлися. Кравчук, - треба віддати йому належне, на свій страх і ризик вирішив зняти прапор урср", - розповів Володимир Яворівський, депутат першого скликання.
Леонід Кравчук після розмови з депутатами дав розпорядження спустити прапор урср. Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, Левка Лук’яненка, присутні співали "Ще не вмерла Україна!" та виголошували пафосні промови.
🖌Через два тижні Президія Верховної Ради надала синьо-жовтому стягу статус офіційного, а через декілька місяців парламентарі прийняли постанову про державний прапор.
🇺🇦Синьо-жовтий прапор без референдуму остаточно означав початок нової держави.
Історія України
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія🇺🇦
#емігранти
🇺🇦🤝🇨🇦6 вересня 1891 року на кораблі «Орегон» до порту Галіфакс у провінції Нова Скотія прибули перші два українських поселенці Іван Пилипів і Василь Єлиняк з села Небилова Калуського повіту в Галичині.
Вони стали засновниками селища Една у провінції Альберта, найстарішого українського поселення у Канаді, яке з часом перетворилось на осередок найбільшого українського анклаву у Північній Америці.
Масове переселення українців за межі своєї етнічної території розпочалось у другій половині XIX століття, до чого їх спонукали безземелля, злидні та правова дискримінація. Після скасування кріпацтва в Російській імперії з Лівобережжя та Правобережжя Дніпра почалось інтенсивне переселення на Поволжя, Північний Кавказ, в той час як з Австро-Угорщини еміграція відбувалась на Американський континент.
Масовою еміграція селян, низькооплачуваних робітників і безробітних стала в 1877 році, коли на західноукраїнських землях з'явились перші агенти з вугільних компаній Пенсильванії, - до США із Закарпаття, Галичини та Лемківщини до початку Першої Світової війни виїхало майже 700 тисяч українців, які працювали у вугільній, металургійній і металообробній, ткацькій промисловості, на рудниках з добування золота, срібла, олова та на будівництві.
🔹До 1899 року до Канади вже виїхало 12 950 чоловік з Галичини та Буковини, а до 1914 року, коли закінчилась перша хвиля еміграції, - до 140 тисяч - вони розселились у провінції Манітоба (40%), Альберта (30%) та Саскачеван (24%).🔸 Станом на 2006 рік у Канаді проживало 1 209 085 українців, які становили 9-у за чисельністю етнічну групу (найбільшу слов'янську діаспору), а сама країна була третьою за кількістю етнічних українців.
#українськадіаспора
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#емігранти
🇺🇦🤝🇨🇦6 вересня 1891 року на кораблі «Орегон» до порту Галіфакс у провінції Нова Скотія прибули перші два українських поселенці Іван Пилипів і Василь Єлиняк з села Небилова Калуського повіту в Галичині.
Вони стали засновниками селища Една у провінції Альберта, найстарішого українського поселення у Канаді, яке з часом перетворилось на осередок найбільшого українського анклаву у Північній Америці.
Масове переселення українців за межі своєї етнічної території розпочалось у другій половині XIX століття, до чого їх спонукали безземелля, злидні та правова дискримінація. Після скасування кріпацтва в Російській імперії з Лівобережжя та Правобережжя Дніпра почалось інтенсивне переселення на Поволжя, Північний Кавказ, в той час як з Австро-Угорщини еміграція відбувалась на Американський континент.
Масовою еміграція селян, низькооплачуваних робітників і безробітних стала в 1877 році, коли на західноукраїнських землях з'явились перші агенти з вугільних компаній Пенсильванії, - до США із Закарпаття, Галичини та Лемківщини до початку Першої Світової війни виїхало майже 700 тисяч українців, які працювали у вугільній, металургійній і металообробній, ткацькій промисловості, на рудниках з добування золота, срібла, олова та на будівництві.
🔹До 1899 року до Канади вже виїхало 12 950 чоловік з Галичини та Буковини, а до 1914 року, коли закінчилась перша хвиля еміграції, - до 140 тисяч - вони розселились у провінції Манітоба (40%), Альберта (30%) та Саскачеван (24%).🔸 Станом на 2006 рік у Канаді проживало 1 209 085 українців, які становили 9-у за чисельністю етнічну групу (найбільшу слов'янську діаспору), а сама країна була третьою за кількістю етнічних українців.
#українськадіаспора
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія
#злочинипротиукраїнців
🇺🇦 Україна традиційно щороку у другу неділю вересня відзначає День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Цьогоріч ця трагічна подія в історії нашої країни припадає на 10 вересня.
Підставою для примусової депортації українців із рідних домівок, де вони споконвіку проживали, стало встановлення наприкінці Другої світової війни нового польсько-радянського кордону. У зв’язку з чим комуністичні режими в Україні й Польщі уклали 1944 року угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР, а польського – з території України до Польщі. Військові операції проти мирного населення перетворилися для понад 700 тисяч етнічних українців репресіями й обмеженням прав, повною забороною повертатися на рідну землю, втратою домівок, а для багатьох – і життя.
Внаслідок переселень і депортацій у 1944–1951 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. З іншого боку кордону, з західних областей радянської України, до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.
💔Сьогодні на тимчасово окупованих українських територіях росія свідомо відтворює ті ж злочинні комуністичні радянські методи із примусовим переміщенням українців, одним із головних об’єктів якого стали діти.
Віримо в нашу Перемогу і впевнені, що скоро депортовані до росії співвітчизники зможуть повернутися додому.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#злочинипротиукраїнців
Підставою для примусової депортації українців із рідних домівок, де вони споконвіку проживали, стало встановлення наприкінці Другої світової війни нового польсько-радянського кордону. У зв’язку з чим комуністичні режими в Україні й Польщі уклали 1944 року угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР, а польського – з території України до Польщі. Військові операції проти мирного населення перетворилися для понад 700 тисяч етнічних українців репресіями й обмеженням прав, повною забороною повертатися на рідну землю, втратою домівок, а для багатьох – і життя.
Внаслідок переселень і депортацій у 1944–1951 роках рідних домівок було позбавлено близько 750 тисяч українців. З іншого боку кордону, з західних областей радянської України, до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.
💔Сьогодні на тимчасово окупованих українських територіях росія свідомо відтворює ті ж злочинні комуністичні радянські методи із примусовим переміщенням українців, одним із головних об’єктів якого стали діти.
Віримо в нашу Перемогу і впевнені, що скоро депортовані до росії співвітчизники зможуть повернутися додому.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія🇺🇦
❌12 вересня 1991 року на майдані Незалежності у Києві демонтували монумент на честь т.зв. "жовтневої революції".
#ІсторіяУкоаїни
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
❌12 вересня 1991 року на майдані Незалежності у Києві демонтували монумент на честь т.зв. "жовтневої революції".
#ІсторіяУкоаїни
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія🇺🇦
#спадщинаукраїнців
🌐 Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який зібрався в Ер-Ріяді в Саудівській Аравії, 15 вересня затвердив внесення об’єктів «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» та «Ансамбль історичного центру м. Львів» до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою знищення, яку створює російська агресія.
🖍 Це надає державі додаткові юридичні аргументи для збору доказів агресії росії проти культурної спадщини України.
📱 Комітет гуманітарної політики
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#спадщинаукраїнців
🌐 Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, який зібрався в Ер-Ріяді в Саудівській Аравії, 15 вересня затвердив внесення об’єктів «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» та «Ансамбль історичного центру м. Львів» до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою знищення, яку створює російська агресія.
🖍 Це надає державі додаткові юридичні аргументи для збору доказів агресії росії проти культурної спадщини України.
📱 Комітет гуманітарної політики
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
⚔️23 вересня 1648 року в битві під Пилявцями військо Богдана Хмельницького завдало нищівної поразки польській армії під командуванням Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського.
Це відкрило козакам шлях на захід і вже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а потім Замостя, й наприкінці року Хмельницького тріумфально вітав Київ.
Після перемоги в битві під Пилявцями українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз із матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн злотих. Блискуча перемога козацької армії у Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення.
В результаті Пилявецької битви армію Речі Посполитої було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після перемоги під Пилявцями шляхту Речі Посполитої в Україні ще довго глузливо називали «пилявчиками».
#ІсторіяУкраїни
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
⚔️23 вересня 1648 року в битві під Пилявцями військо Богдана Хмельницького завдало нищівної поразки польській армії під командуванням Миколи Остророга, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського.
Це відкрило козакам шлях на захід і вже за місяць в облогу було взято спочатку Львів, а потім Замостя, й наприкінці року Хмельницького тріумфально вітав Київ.
Після перемоги в битві під Пилявцями українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз із матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн злотих. Блискуча перемога козацької армії у Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення.
В результаті Пилявецької битви армію Речі Посполитої було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після перемоги під Пилявцями шляхту Речі Посполитої в Україні ще довго глузливо називали «пилявчиками».
#ІсторіяУкраїни
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія
🇺🇦🇪🇺26 вересня 1995 року під час своєї сесії Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи.
9 листопада 1995 року у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена.
Вступ до РЄ означав визнання суверенності України, її активну роль в європейській політиці, залучення України до формування спільної європейської політики. Відтепер кожен громадянин мав право звернутися до Європейського суду з прав людини.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
🇺🇦🇪🇺26 вересня 1995 року під час своєї сесії Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи.
9 листопада 1995 року у Страсбурзі затверджено рішення ПАРЄ про вступ України до Ради Європи в якості її 37-го члена.
Вступ до РЄ означав визнання суверенності України, її активну роль в європейській політиці, залучення України до формування спільної європейської політики. Відтепер кожен громадянин мав право звернутися до Європейського суду з прав людини.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
#нашаІсторія🇺🇦
🟥 ⚔️ Бій під селом Уневом Перемишлянського району на Львівщині — один з найбільших боїв УПА з більшовиками.
Він відбувся 30 вересня 1944 р. Проти куреня УПА "Сіроманці", яким командував "Яструб" (Дмитро Карпенко), виступило понад тисячу більшовицького війська, здебільшого карателі нквд, що від 9 до 23 години при підтримці гармат, мінометів, танків провели на розташування повстанців 22 безуспішних наступи. Увечері повстанці непомітно вийшли з оточеного лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу. Більшовики, не знаючи цього, другого дня наступали на ліс з кількох сторін і почали бій між собою. Остаточно по кількагодинному бою порозумілись і, згубивши повстанський слід, маючи великі втрати, вернулись у Перемишляни.
За даними УПА, в унівському бою чекісти втратили понад 200 вбитими і невідому кількість пораненими. Таку цифру втрат можна вважати досить точною, оскільки наступаючі завжди несуть більші втрати.
Самі ж повстанці рапортували про 17 вбитих, яких похоронили в унівському лісі (у спогадах Богдана Допіри 19 вбитих). Якщо вірити даним НКВД, у повстанців мала б загинути ціла сотня, що означало б розгром куреня "Сіроманці". Однак завдяки майстерному володінню видами та способами ведення бою, курінь завершив бої переможно.
Тільки завдяки великому бойовому досвіду та винахідливості, а не шаблонним діям, як цього і вимагає теорія партизанської війни, повстанці куреня "Сіроманці" успішно воювали не один рік.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Він відбувся 30 вересня 1944 р. Проти куреня УПА "Сіроманці", яким командував "Яструб" (Дмитро Карпенко), виступило понад тисячу більшовицького війська, здебільшого карателі нквд, що від 9 до 23 години при підтримці гармат, мінометів, танків провели на розташування повстанців 22 безуспішних наступи. Увечері повстанці непомітно вийшли з оточеного лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу. Більшовики, не знаючи цього, другого дня наступали на ліс з кількох сторін і почали бій між собою. Остаточно по кількагодинному бою порозумілись і, згубивши повстанський слід, маючи великі втрати, вернулись у Перемишляни.
За даними УПА, в унівському бою чекісти втратили понад 200 вбитими і невідому кількість пораненими. Таку цифру втрат можна вважати досить точною, оскільки наступаючі завжди несуть більші втрати.
Самі ж повстанці рапортували про 17 вбитих, яких похоронили в унівському лісі (у спогадах Богдана Допіри 19 вбитих). Якщо вірити даним НКВД, у повстанців мала б загинути ціла сотня, що означало б розгром куреня "Сіроманці". Однак завдяки майстерному володінню видами та способами ведення бою, курінь завершив бої переможно.
Тільки завдяки великому бойовому досвіду та винахідливості, а не шаблонним діям, як цього і вимагає теорія партизанської війни, повстанці куреня "Сіроманці" успішно воювали не один рік.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#нашаІсторія🇺🇦
🌻 14-е жовтня символічний день створення Української Повстанської Армії.
Я вже згадувала про це 1 жовтня, адже минулого року 14го ми відмічали День захисників України, День українського козацтва, Покрова і день створення УПА. День створення УПА — історична дата, хоча і символічно була створена на Покрова, проте залишилася 14го жовтня.
«Там, десь далеко на Волині створилась армія УПА» — говорить нам народна пісня. І це справді так. Із жовтня 1942-го року свої збройні загони почала формувати бандерівська фракція ОУН.
Однак, не варто забувати, що це не зовсім так, це не перша УПА. До того, а саме з кінця червня 1941-го року, на Волині і Поліссі вже діяли збройні загони українських націоналістів, які також називались УПА, але із приставкою - «Поліська Січ».
Командиром цієї першої УПА був отаман Василь Боровець , на псевдо «Тарас Бульба», більш відомий зараз як Тарас Бульба-Боровець. Політичний провід над УПА Бульби - Боровця здійснював уряд УНР в екзилі.
Перша УПА була офіційно заснована 22-го червня 1941-го року, тобто в перший день німецько-більшовицької війни. Станом на 1941-ий рік чисельність УПА «Поліська Січ» сягала, за різними оцінками, від 3-ох до 10-ти тисяч бійців.
Відповідно до бачення отамана Боровця, подібні «січі» (місцеві народні армії) мали бути й на інших українських землях і мали координувати свою діяльність. Оскільки підрозділи Боровця страждали від гострої нестачі керівних кадрів, він звернувся за допомогою до ОУН, і з літа 1941-го року між ними почалася співпраця.
З осені 1942-го року паралельно із УПА «Поліська Січ» на Волині і Поліссі свої збройні відділи почала створювати бандерівська ОУН, котрі також взяли назву УПА.
Влітку 1943-го року бандерівська УПА роззброїла УПА Бульби - Боровця. Деякі члени першої УПА перейшли до другої, яка спираючись на ОУНівську агентуру в північно - західних українських землях набирала чисельності.
Першим командиром нової УПА став Роман Клячківський на псевдо «Клим Савур», а начальником штабу був призначений полковник армії УНР Леонід Ступницький на псевдо «Гончаренко».
Окрім бандерівців і бульбівців в той час на Волині і Тернопільщині існував ще один український збройний рух, яких складався із прихильників Андрія Мельника. Він був мало чисельним, налічував до трьох тисяч осіб і перестав існувати до літа 1943-го.
В лютому місяці 1943-го року за ініціативи Романа Шухевича в селі Тернобежжя на Львівщині була скликана конференція бандерівської ОУН, на якій Микола Лебідь, який керував ОУН(Б) під час перебуванні Степана Бандери в ув'язненні, висловив сумнів в початку широкомаштабного збройного повстання у зв'язку із неготовністю особового складу, і нестачею озброєння і боєприпасів. Заклики керівника ОУН (Б) в Галичині Михайла Степаняка про початок повстання проти німецької адміністрації не знайшли підтримки.
Більшість учасників конференції підтримали Романа Шухевича, який вважав, що насамперед необхідно діяти проти совєцьких партизанів і поляків, а боротьба проти німців є другорядною і повинна носити пасивний і оборонний характер.
Ця конференція фактично затвердила створення бандерівської УПА, окреслила її цілі і визначила її ворогів.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Я вже згадувала про це 1 жовтня, адже минулого року 14го ми відмічали День захисників України, День українського козацтва, Покрова і день створення УПА. День створення УПА — історична дата, хоча і символічно була створена на Покрова, проте залишилася 14го жовтня.
«Там, десь далеко на Волині створилась армія УПА» — говорить нам народна пісня. І це справді так. Із жовтня 1942-го року свої збройні загони почала формувати бандерівська фракція ОУН.
Однак, не варто забувати, що це не зовсім так, це не перша УПА. До того, а саме з кінця червня 1941-го року, на Волині і Поліссі вже діяли збройні загони українських націоналістів, які також називались УПА, але із приставкою - «Поліська Січ».
Командиром цієї першої УПА був отаман Василь Боровець , на псевдо «Тарас Бульба», більш відомий зараз як Тарас Бульба-Боровець. Політичний провід над УПА Бульби - Боровця здійснював уряд УНР в екзилі.
Перша УПА була офіційно заснована 22-го червня 1941-го року, тобто в перший день німецько-більшовицької війни. Станом на 1941-ий рік чисельність УПА «Поліська Січ» сягала, за різними оцінками, від 3-ох до 10-ти тисяч бійців.
Відповідно до бачення отамана Боровця, подібні «січі» (місцеві народні армії) мали бути й на інших українських землях і мали координувати свою діяльність. Оскільки підрозділи Боровця страждали від гострої нестачі керівних кадрів, він звернувся за допомогою до ОУН, і з літа 1941-го року між ними почалася співпраця.
З осені 1942-го року паралельно із УПА «Поліська Січ» на Волині і Поліссі свої збройні відділи почала створювати бандерівська ОУН, котрі також взяли назву УПА.
Влітку 1943-го року бандерівська УПА роззброїла УПА Бульби - Боровця. Деякі члени першої УПА перейшли до другої, яка спираючись на ОУНівську агентуру в північно - західних українських землях набирала чисельності.
Першим командиром нової УПА став Роман Клячківський на псевдо «Клим Савур», а начальником штабу був призначений полковник армії УНР Леонід Ступницький на псевдо «Гончаренко».
Окрім бандерівців і бульбівців в той час на Волині і Тернопільщині існував ще один український збройний рух, яких складався із прихильників Андрія Мельника. Він був мало чисельним, налічував до трьох тисяч осіб і перестав існувати до літа 1943-го.
В лютому місяці 1943-го року за ініціативи Романа Шухевича в селі Тернобежжя на Львівщині була скликана конференція бандерівської ОУН, на якій Микола Лебідь, який керував ОУН(Б) під час перебуванні Степана Бандери в ув'язненні, висловив сумнів в початку широкомаштабного збройного повстання у зв'язку із неготовністю особового складу, і нестачею озброєння і боєприпасів. Заклики керівника ОУН (Б) в Галичині Михайла Степаняка про початок повстання проти німецької адміністрації не знайшли підтримки.
Більшість учасників конференції підтримали Романа Шухевича, який вважав, що насамперед необхідно діяти проти совєцьких партизанів і поляків, а боротьба проти німців є другорядною і повинна носити пасивний і оборонний характер.
Ця конференція фактично затвердила створення бандерівської УПА, окреслила її цілі і визначила її ворогів.
Підписатися
УДЦР | НКЕК | САЙТ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
