Forwarded from Сергій Шкарлет
Біль від голодоморів не вщухне в генетичній пам’яті нації. Ми маємо зберігати й передавати цю правду нашим поколінням. Учити дітей шанувати хліб, як величезну святиню, цінувати людську працю, любити країну та наслідувати українські традиції.
Сьогодні о 16:00 кожен може приєднатися до загальнонаціональної акції, запаливши свічку пам’яті.
Вшануймо пам’ять мільйонів безвинних душ хвилиною мовчання.
Сьогодні о 16:00 кожен може приєднатися до загальнонаціональної акції, запаливши свічку пам’яті.
Вшануймо пам’ять мільйонів безвинних душ хвилиною мовчання.
Міжнародний фонд соціальної адаптації опублікував результати проєкту «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» (NUPASS).
Мета проєкту – професійна перепідготовка колишніх військових та членів їхніх сімей на цивільні спеціальності, що користуються попитом на ринку праці України. Проєкт фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії за участю українських партнерів проєкту.
Головними виконавцями проекту є заклади освіти України й норвезький університет NORD, які організовують і здійснюють професійну перепідготовку учасників проєкту за обраними спеціальностями обсягом 500 академічних годин.
Докладніше
Мета проєкту – професійна перепідготовка колишніх військових та членів їхніх сімей на цивільні спеціальності, що користуються попитом на ринку праці України. Проєкт фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії за участю українських партнерів проєкту.
Головними виконавцями проекту є заклади освіти України й норвезький університет NORD, які організовують і здійснюють професійну перепідготовку учасників проєкту за обраними спеціальностями обсягом 500 академічних годин.
Докладніше
У 2021 році МОН запропонує викладачам закладів профосвіти нові програми стажування та працюватиме над покращенням умов їхньої роботи.
За даними аудиту профосвіти, середній вік викладача – 47-48 років. Найменший середній вік зафіксовано в Рівненській області (45,6 років), а найбільший – в Одеській (48,7 років).
Якщо тенденція буде зберігатися, за декілька років країна зіткнеться з нестачею педагогічних працівників.
Чому виникла така ситуація?
По-перше, працювати викладачем в училищі не дуже престижно через негативні стереотипи щодо профосвіти. Дослідження, проведене в червні 2020 року, показало, що 56% респондентів вважають профосвіту престижною або, імовірніше, престижною, тоді як 40% — непрестижною або, імовірніше, непрестижною.
По-друге, на це впливає низький рівень заробітної плати. Досвідчений майстер виробничого навчання, працюючи за професією, яку викладає, може заробити вдвічі більше, ніж працюючи викладачем.
Впливають на престиж професії викладача й умови праці. Застаріле обладнання та ремонт, брак витратних матеріалів не дають поштовху для розвитку. А обмежена кількість ресурсів для підвищення кваліфікації зменшують мотивацію зростати в професії.
Як це змінити?
Потрібно визнати ці проблеми й працювати над вирішенням. Зокрема, у 2021 році планується поступове підвищення окладу педагогів закладів. Для того, щоб освітній простір був сучасним і комфортним, впродовж 2016-2020 року Уряд інвестував 350 млн гривень у створення навчально-практичних центрів на базі закладів. Вже зараз відкрито 145 таких центрів, і до кінця 2020 року планується створити ще 53.
Також продовжується реалізація спільної програми МОН та ЄС #EU4Skills, яка допоможе розробити нові навчальні програми та підвищити кваліфікацію педагогів. На педагогів чекають курси від професійних тренерів, програми для покращення цифрових навичок та стажування на підприємствах.
За даними аудиту профосвіти, середній вік викладача – 47-48 років. Найменший середній вік зафіксовано в Рівненській області (45,6 років), а найбільший – в Одеській (48,7 років).
Якщо тенденція буде зберігатися, за декілька років країна зіткнеться з нестачею педагогічних працівників.
Чому виникла така ситуація?
По-перше, працювати викладачем в училищі не дуже престижно через негативні стереотипи щодо профосвіти. Дослідження, проведене в червні 2020 року, показало, що 56% респондентів вважають профосвіту престижною або, імовірніше, престижною, тоді як 40% — непрестижною або, імовірніше, непрестижною.
По-друге, на це впливає низький рівень заробітної плати. Досвідчений майстер виробничого навчання, працюючи за професією, яку викладає, може заробити вдвічі більше, ніж працюючи викладачем.
Впливають на престиж професії викладача й умови праці. Застаріле обладнання та ремонт, брак витратних матеріалів не дають поштовху для розвитку. А обмежена кількість ресурсів для підвищення кваліфікації зменшують мотивацію зростати в професії.
Як це змінити?
Потрібно визнати ці проблеми й працювати над вирішенням. Зокрема, у 2021 році планується поступове підвищення окладу педагогів закладів. Для того, щоб освітній простір був сучасним і комфортним, впродовж 2016-2020 року Уряд інвестував 350 млн гривень у створення навчально-практичних центрів на базі закладів. Вже зараз відкрито 145 таких центрів, і до кінця 2020 року планується створити ще 53.
Також продовжується реалізація спільної програми МОН та ЄС #EU4Skills, яка допоможе розробити нові навчальні програми та підвищити кваліфікацію педагогів. На педагогів чекають курси від професійних тренерів, програми для покращення цифрових навичок та стажування на підприємствах.
Згідно з проєктом Держбюджету-2021 загальні видатки на освіту становлять 6,6% від внутрішнього валового продукту. Про це повідомив очільник Міністерства освіти і науки України Сергій Шкарлет у своєму Telegram-каналі.
Він зазначив, що ознайомився з вимогами Профспілки працівників освіти і науки України і як освітянин повністю їх підтримує.
«Постійно виступаю за дотримання прав педагогів на гідну зарплату та соціальний захист. Розумію, що фінансування освітньої галузі має бути одним із пріоритетів. Економити на освіті не можна», – підкреслив Сергій Шкарлет.
Докладніше
Він зазначив, що ознайомився з вимогами Профспілки працівників освіти і науки України і як освітянин повністю їх підтримує.
«Постійно виступаю за дотримання прав педагогів на гідну зарплату та соціальний захист. Розумію, що фінансування освітньої галузі має бути одним із пріоритетів. Економити на освіті не можна», – підкреслив Сергій Шкарлет.
Докладніше
Сьогодні, 2 грудня 2020 року, відбулося чергове засідання робочої групи щодо створення умов для вступу дітей з тимчасово окупованих територій України до закладів професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти спільно з представниками Громадської організації «Фонд «Відкрита політика», Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства культури, Міністерства охорони здоров’я, закладів вищої освіти.
Докладніше
Докладніше
Хороший ремонт – це не тільки якісні матеріали та сучасний дизайн, а ще й фахові люди, які знають, як зробити його правильно та гарно. Наприклад, у будівництві не обійтися без штукатура, про якого ми сьогодні й поговоримо. 🧱
Штукатур – це майстер, який вирівнює та декорує різні елементи будівлі: стіни, перегородки, колони тощо. Він робить помешкання привабливим, додає яскравих фарб та правильних форм. 👷♂️
Такий фахівець займається обробленням верхнього шару поверхні, покращує її санітарні та теплотехнічні характеристики, надає форму та фактуру приміщенню.
Про це та більше дізнавайтеся у нашому Facebook.
Штукатур – це майстер, який вирівнює та декорує різні елементи будівлі: стіни, перегородки, колони тощо. Він робить помешкання привабливим, додає яскравих фарб та правильних форм. 👷♂️
Такий фахівець займається обробленням верхнього шару поверхні, покращує її санітарні та теплотехнічні характеристики, надає форму та фактуру приміщенню.
Про це та більше дізнавайтеся у нашому Facebook.
У четвер, 3 грудня 2020 року, очільник Міністерства освіти і науки України Сергій Шкарлет відвідав Київський національний університет технологій та дизайну, який нещодавно святкував своє 90-річчя.
«Укотре переконався, що наша національна система вищої освіти спроможна забезпечити високоякісну підготовку фахівців на рівні світових стандартів. Освітній процес здійснюється з використанням сучасного обладнання, зокрема комп’ютерного. Київський національний університет технологій та дизайну відомий і в Україні, і далеко за її межами як заклад, який суттєво впливає на формування тенденцій індустрії одягу та моди. Ми маємо ще багато зробити, аби наші здобутки були відомі у світі», – зазначив Сергій Шкарлет.
Докладніше
«Укотре переконався, що наша національна система вищої освіти спроможна забезпечити високоякісну підготовку фахівців на рівні світових стандартів. Освітній процес здійснюється з використанням сучасного обладнання, зокрема комп’ютерного. Київський національний університет технологій та дизайну відомий і в Україні, і далеко за її межами як заклад, який суттєво впливає на формування тенденцій індустрії одягу та моди. Ми маємо ще багато зробити, аби наші здобутки були відомі у світі», – зазначив Сергій Шкарлет.
Докладніше
Жахлива трагедія, яка сталася рік тому в Одесі, є прикладом безвідповідальності та байдужості до життя людей. Дотримання правил протипожежної безпеки є запорукою того, що трагедії не повторюватимуться. До цього потрібно ставитися з повною відповідальністю. На цьому наголосив т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет у річницю пожежі в Будинку Асвадурова, яка сталася в Одесі.
«Висловлюю щирі співчуття родинам загиблих під час цієї страшної пожежі. Розумію, що відчувають сім’ї… Це непоправна втрата. Наразі МОН разом із місцевою владою та НАН України вживає всіх необхідних заходів, щоб розв’язати питання з будівлею та подальшою долею Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу», – зазначив Сергій Шкарлет.
Докладніше
«Висловлюю щирі співчуття родинам загиблих під час цієї страшної пожежі. Розумію, що відчувають сім’ї… Це непоправна втрата. Наразі МОН разом із місцевою владою та НАН України вживає всіх необхідних заходів, щоб розв’язати питання з будівлею та подальшою долею Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу», – зазначив Сергій Шкарлет.
Докладніше
Сьогодні, 4 грудня 2020 року, МОН із Innovation DTEK в особі Першого заступника Міністра освіти і науки України Миколи Кизима та директора з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе підписало Меморандум про співробітництво, спрямоване на розвиток інноваційної діяльності, розвиток інноваційної інфраструктури та інноваційної екосистеми в Україні.
«Ми відкриваємо нові можливості для молодих науковців шляхом запровадження взаємодії з експертами від бізнесу. Залучення студентів, аспірантів, докторантів та викладачів закладів вищої освіти до пошуку та реалізації інноваційних ідей і технологій при розв’язанні питань рівня безпеки, ефективності бізнесу та екологічності виробництв – один із важливих шляхів покращення економіки країни», – зазначив Микола Кизим.
Докладніше
«Ми відкриваємо нові можливості для молодих науковців шляхом запровадження взаємодії з експертами від бізнесу. Залучення студентів, аспірантів, докторантів та викладачів закладів вищої освіти до пошуку та реалізації інноваційних ідей і технологій при розв’язанні питань рівня безпеки, ефективності бізнесу та екологічності виробництв – один із важливих шляхів покращення економіки країни», – зазначив Микола Кизим.
Докладніше
У 2020 році 52 заклади профосвіти отримали фінансування для створення навчально-практичних центрів. Крім того, за рахунок залишків освітньої субвенції профтехи можуть закуповувати обладнання для STEM-лабораторій. На цьому наголосив заступник Міністра освіти і науки України Ігор Гарбарук під час відкриття STEM-лабораторії в Одеському професійному ліцеї будівництва та архітектури.
Щоб учні, які навчаються за технічними професіями, могли працювати з новою технікою, в лабораторії встановлено мультимедійний комплекс, комп’ютери, 3D-принтери, а також три верстати для майстерень. Обладнання можна застосовувати для різних видів діяльності: IT, сучасна інженерія, дизайн.
Докладніше
Щоб учні, які навчаються за технічними професіями, могли працювати з новою технікою, в лабораторії встановлено мультимедійний комплекс, комп’ютери, 3D-принтери, а також три верстати для майстерень. Обладнання можна застосовувати для різних видів діяльності: IT, сучасна інженерія, дизайн.
Докладніше
📣 У п’ятницю, 11 грудня 2020 року, Міністерство освіти і науки України проведе інформаційний захід «День досліджень та інновацій в Україні». Це щорічна подія, яка збирає провідних вчених, дослідників, інноваторів, представників центральних органів виконавчої влади, малого та середнього бізнесу та широку громадськість для обговорення досягнутих результатів та формування майбутніх пріоритетів розвитку України у сфері науки та інновацій.
Головною темою заходу є висвітлення результатів участі України в рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (програма «Горизонт 2020»).
Також будуть розглянуті й такі питання:
☑️ інформування щодо здійснених кроків для долучення України до Європейського дослідницького простору;
☑️ підвищення обізнаності щодо нових пріоритетів та напрямів дев’ятої програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»;
☑️ обговорення нових тенденцій та глобальних викликів наступного десятиліття.
«День досліджень та інновацій в Україні» проходитиме онлайн (на платформі Microsoft Teams) 11 грудня 2020 року з 10:00 до 17:00 (за східноєвропейським часом).
Ознайомитися з детальною інформацією про захід та зареєструватися можна за покликанням. У разі виникнення питань просимо звертатися до Вікторії Гайдар, державного експерта директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України (контактний телефон: +38(044)287-82-16; електронна пошта: viktoriia.haidar@mon.gov.ua; gaidar.viktoria@gmail.com).
Докладніше
Головною темою заходу є висвітлення результатів участі України в рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (програма «Горизонт 2020»).
Також будуть розглянуті й такі питання:
☑️ інформування щодо здійснених кроків для долучення України до Європейського дослідницького простору;
☑️ підвищення обізнаності щодо нових пріоритетів та напрямів дев’ятої програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа»;
☑️ обговорення нових тенденцій та глобальних викликів наступного десятиліття.
«День досліджень та інновацій в Україні» проходитиме онлайн (на платформі Microsoft Teams) 11 грудня 2020 року з 10:00 до 17:00 (за східноєвропейським часом).
Ознайомитися з детальною інформацією про захід та зареєструватися можна за покликанням. У разі виникнення питань просимо звертатися до Вікторії Гайдар, державного експерта директорату науки та інновацій Міністерства освіти і науки України (контактний телефон: +38(044)287-82-16; електронна пошта: viktoriia.haidar@mon.gov.ua; gaidar.viktoria@gmail.com).
Докладніше
Відповідно до статті 8 Закону України «Про фахову передвищу освіту» Міністерство освіти і науки України визначено основним розробником стандартів фахової передвищої освіти.
На виконання зазначеної норми закону сформовані сектор фахової передвищої освіти та науково-методичні комісії (підкомісії), які розпочали активну роботу, і вже реалізуються важливі організаційні етапи на шляху творення нових стандартів фахової передвищої освіти.
Важливим етапом процесу розроблення стандартів став семінар-тренінг, який відбувся на початку листопада 2020 року.
Докладніше
На виконання зазначеної норми закону сформовані сектор фахової передвищої освіти та науково-методичні комісії (підкомісії), які розпочали активну роботу, і вже реалізуються важливі організаційні етапи на шляху творення нових стандартів фахової передвищої освіти.
Важливим етапом процесу розроблення стандартів став семінар-тренінг, який відбувся на початку листопада 2020 року.
Докладніше
Презентація результатів дослідження серед іноземних студентів щодо навчання в Україні
Під час презентації спікери розкажуть про стан поточної ситуації щодо навчання іноземних студентів у ЗВО України, проблеми, пов’язанні з їхньою інтеграцією до вишів, а також запропонують заходи для підвищення привабливості української вищої освіти для іноземних громадян.
Спікери:
• Андрій Вітренко, заступник Міністра освіти і науки України;
• Олена Шаповалова, директорка ДП “Український державний центр міжнародної освіти” Міністерства освіти і науки України
Докладніше
Під час презентації спікери розкажуть про стан поточної ситуації щодо навчання іноземних студентів у ЗВО України, проблеми, пов’язанні з їхньою інтеграцією до вишів, а також запропонують заходи для підвищення привабливості української вищої освіти для іноземних громадян.
Спікери:
• Андрій Вітренко, заступник Міністра освіти і науки України;
• Олена Шаповалова, директорка ДП “Український державний центр міжнародної освіти” Міністерства освіти і науки України
Докладніше
Facebook Watch
Міністерство освіти і науки України
Презентація результатів дослідження серед іноземних студентів щодо навчання в Україні Під час презентації спікери розкажуть про стан поточної ситуації...
Більшість учнів профтехів навчається на бюджеті, а ще безкоштовно проживає в гуртожитках. Це підтверджують результати аудиту галузі. У середньому понад 90% випускників шкіл, які обрали профосвіту, навчаються за регіональним або державним замовленням, а за контрактом вчаться здебільшого дорослі. Найбільше контрактників у Вінницькій (14,4%), Хмельницькій (11,1%) та Київській (9,3%) областях.
За оцінкою Державної служби зайнятості у 2020 році, ринок праці потребує кваліфікованих робітників, які мають професійну освіту. Найбільший запит роботодавців припав на слюсарів, швачок, електрогазозварників, трактористів, продавців та водіїв. Отримати ці професії можна щонайменше за пів року, а далі – почати заробляти кошти.
А втім, українські вступники продовжують обирати вищу освіту. Наприклад, у 2019-2020 навчальному році у вишах здобували освіту 1,5 мільйона студентів, а в закладах профтехосвіти – трохи більше 245 тисяч учнів. У підсумку фахівці з вищою освітою не завжди можуть знайти роботу за фахом. Більше третини з тих, хто має статус безробітного, – молодь до 35 років.
МОН реформує професійно-технічну освіту, щоб кожен охочий міг здобути затребувану на ринку праці професію у комфортних умовах. Вже у 2020 році Уряд інвестував 100 млн гривень в оновлення обладнання та покращення умов, де навчаються учні. Впродовж 2017-2019 років 1160 роботодавців почали співпрацювати із закладами за дуальною формою освіти: у такий спосіб учні можуть отримати практичний досвід під час навчання й почати заробляти. Також для якісної підготовки учнів готуються нові освітні стандарти на компетентнісній основі.
За оцінкою Державної служби зайнятості у 2020 році, ринок праці потребує кваліфікованих робітників, які мають професійну освіту. Найбільший запит роботодавців припав на слюсарів, швачок, електрогазозварників, трактористів, продавців та водіїв. Отримати ці професії можна щонайменше за пів року, а далі – почати заробляти кошти.
А втім, українські вступники продовжують обирати вищу освіту. Наприклад, у 2019-2020 навчальному році у вишах здобували освіту 1,5 мільйона студентів, а в закладах профтехосвіти – трохи більше 245 тисяч учнів. У підсумку фахівці з вищою освітою не завжди можуть знайти роботу за фахом. Більше третини з тих, хто має статус безробітного, – молодь до 35 років.
МОН реформує професійно-технічну освіту, щоб кожен охочий міг здобути затребувану на ринку праці професію у комфортних умовах. Вже у 2020 році Уряд інвестував 100 млн гривень в оновлення обладнання та покращення умов, де навчаються учні. Впродовж 2017-2019 років 1160 роботодавців почали співпрацювати із закладами за дуальною формою освіти: у такий спосіб учні можуть отримати практичний досвід під час навчання й почати заробляти. Також для якісної підготовки учнів готуються нові освітні стандарти на компетентнісній основі.
📢 Вивчати крижану рибу, криль, китів і паразитів – дослідниці НАНЦ вирушили збирати нові дані про Південний океан
Сьогодні, 8 грудня 2020 року, почалася експедиція українських науковиць, які близько трьох місяців досліджуватимуть Південний океан. З порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) до берегів Антарктиди вирушили Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря. Вчені працюватимуть на українському траулері «Море Содружества», що вестиме промисел антарктичного крилю.
Дослідниці мають амбітні завдання:
☑️ кити: вивчення їхнього просторового розподілу та поповнення фотокаталогу, започаткованого на станції «Академік Вернадський» 2018 року;
☑️ крижана риба: відбір зразків для визначення вмісту стійких органічних забруднювачів у її тканинах. За підсумками досліджень ЄС може заборонити низку пестицидів та продуктів фарміндустрії, які забруднюють Світовий океан;
☑️ антарктичний криль: дослідження відмінностей біохімічного складу в різних районах промислу. Слід зазначити, що криль та крижана риба є основою морських екосистем Антарктики та Субантарктики;
☑️ паразити промислових риб: вивчення їхнього біорізноманіття як фактору, що впливає на динаміку популяцій риб.
Варто зазначити, що це буде вже третій сезон роботи унікального, єдиного в усій Антарктиці програмно-апаратного комплексу «Ферібокс», за допомогою якого одночасно вимірюються 14 фізичних, хімічних та біологічних характеристик морського середовища. Саме за показами «Ферібоксу» морські біологині визначатимуть точки відбору зразків.
Експедиція триватиме до березня 2021 року. 🗓
Район промислу і досліджень включає в себе акваторії біля Південних Оркнейських островів, Південних Шетландських островів, протоку Брансфілда. Це так званий район 48 статистичної звітності Комісії з морських живих ресурсів Антарктики – традиційний район економічних інтересів України.
Важливо наголосити, що Антарктика – це не лише унікальні можливості для наукових досліджень, але і зона економічних інтересів усіх технологічно розвинутих країн. У суворих умовах Антарктики співпраця українських вчених та вітчизняного бізнесу дає нові можливості і для науки, і для промислу. Дослідники отримують можливість вивчати Південний океан навіть зараз, коли в України немає жодного науково-дослідного судна, а рибальська індустрія за допомогою вчених може краще прогнозувати райони промислу та майбутні улови.
Нагадуємо, що 1 грудня стартував новий конкурс для школярів «Привітай полярника з Новим роком» від Національного антарктичного наукового центру. Долучитися можна до 25 грудня 2020 року.
Сьогодні, 8 грудня 2020 року, почалася експедиція українських науковиць, які близько трьох місяців досліджуватимуть Південний океан. З порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) до берегів Антарктиди вирушили Каріна Вишнякова та Юлія Іванчикова, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря. Вчені працюватимуть на українському траулері «Море Содружества», що вестиме промисел антарктичного крилю.
Дослідниці мають амбітні завдання:
☑️ кити: вивчення їхнього просторового розподілу та поповнення фотокаталогу, започаткованого на станції «Академік Вернадський» 2018 року;
☑️ крижана риба: відбір зразків для визначення вмісту стійких органічних забруднювачів у її тканинах. За підсумками досліджень ЄС може заборонити низку пестицидів та продуктів фарміндустрії, які забруднюють Світовий океан;
☑️ антарктичний криль: дослідження відмінностей біохімічного складу в різних районах промислу. Слід зазначити, що криль та крижана риба є основою морських екосистем Антарктики та Субантарктики;
☑️ паразити промислових риб: вивчення їхнього біорізноманіття як фактору, що впливає на динаміку популяцій риб.
Варто зазначити, що це буде вже третій сезон роботи унікального, єдиного в усій Антарктиці програмно-апаратного комплексу «Ферібокс», за допомогою якого одночасно вимірюються 14 фізичних, хімічних та біологічних характеристик морського середовища. Саме за показами «Ферібоксу» морські біологині визначатимуть точки відбору зразків.
Експедиція триватиме до березня 2021 року. 🗓
Район промислу і досліджень включає в себе акваторії біля Південних Оркнейських островів, Південних Шетландських островів, протоку Брансфілда. Це так званий район 48 статистичної звітності Комісії з морських живих ресурсів Антарктики – традиційний район економічних інтересів України.
Важливо наголосити, що Антарктика – це не лише унікальні можливості для наукових досліджень, але і зона економічних інтересів усіх технологічно розвинутих країн. У суворих умовах Антарктики співпраця українських вчених та вітчизняного бізнесу дає нові можливості і для науки, і для промислу. Дослідники отримують можливість вивчати Південний океан навіть зараз, коли в України немає жодного науково-дослідного судна, а рибальська індустрія за допомогою вчених може краще прогнозувати райони промислу та майбутні улови.
Нагадуємо, що 1 грудня стартував новий конкурс для школярів «Привітай полярника з Новим роком» від Національного антарктичного наукового центру. Долучитися можна до 25 грудня 2020 року.
11 грудня 2020 року відбудеться презентація звіту за результатами дослідження сфери інноваційної діяльності в Україні, підготовленого експертами Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН).
Дослідження проводилося в контексті субрегіонального огляду інноваційної політики країн Східної Європи та Кавказу (The Sub-regional Innovation Policy Outlook) та тривало півтора року. Окрім України, до проєкту долучилися Азербайджан, Вірменія, Грузія, Республіка Білорусь та Республіка Молдова.
Експерти ЄЕК ООН двічі відвідували Україну з метою проведення консультацій із представниками заінтересованих сторін у сфері інноваційної діяльності (стейкхолдерами). Комунікації відбувалися з органами влади для збору необхідних даних та обговорення проблемних питань.
До участі в заході запрошуються представники органів влади, фахівці закладів вищої освіти й наукових установ, представники інноваційного бізнесу та сфери інноваційної діяльності.
Початок: 10:30
Платформа проведення: ZOOM
Трансляція: Facebook-сторінка МОН.
Мова заходу – англійська, переклад на українську.
Для реєстрації учасникам необхідно до 9 грудня 2020 року заповнити реєстраційну форму. Зареєстрованим учасникам напередодні заходу буде надіслано посилання на відеоконференцію.
Програма заходу доступна для ознайомлення за покликанням.
За додатковою інформацією щодо заходу слід звертатися до державного експерта директорату науки та інновацій МОН Андрія Петровського листом на електронну адресу petrovskyy@mon.gov.ua або за номером телефону (044) 287 82 07.
Довідково.
25 листопада 2020 року ЄЕК ООН було презентовано загальний звіт для всіх шести країн регіону.
Дослідження проводилося в контексті субрегіонального огляду інноваційної політики країн Східної Європи та Кавказу (The Sub-regional Innovation Policy Outlook) та тривало півтора року. Окрім України, до проєкту долучилися Азербайджан, Вірменія, Грузія, Республіка Білорусь та Республіка Молдова.
Експерти ЄЕК ООН двічі відвідували Україну з метою проведення консультацій із представниками заінтересованих сторін у сфері інноваційної діяльності (стейкхолдерами). Комунікації відбувалися з органами влади для збору необхідних даних та обговорення проблемних питань.
До участі в заході запрошуються представники органів влади, фахівці закладів вищої освіти й наукових установ, представники інноваційного бізнесу та сфери інноваційної діяльності.
Початок: 10:30
Платформа проведення: ZOOM
Трансляція: Facebook-сторінка МОН.
Мова заходу – англійська, переклад на українську.
Для реєстрації учасникам необхідно до 9 грудня 2020 року заповнити реєстраційну форму. Зареєстрованим учасникам напередодні заходу буде надіслано посилання на відеоконференцію.
Програма заходу доступна для ознайомлення за покликанням.
За додатковою інформацією щодо заходу слід звертатися до державного експерта директорату науки та інновацій МОН Андрія Петровського листом на електронну адресу petrovskyy@mon.gov.ua або за номером телефону (044) 287 82 07.
Довідково.
25 листопада 2020 року ЄЕК ООН було презентовано загальний звіт для всіх шести країн регіону.
📣 Однією з найпопулярніших і очікуваних серед студентської молоді програм, які реалізуються щороку, є Всеукраїнська конкурсна програма «Кращий студент України»
Конкурс проводиться за наступними етапами:
👉 вишівський (факультативно): з жовтня до грудня 2020 р.;
👉 регіональний: з листопада 2020 р. до квітня 2021 р.;
👉 фінальний (всеукраїнський).
Метою програми є виявлення всебічно розвиненої студентської молоді, стимулювання підвищення рівня її суспільної активності, сприяння формуванню активної життєвої позиції студентства.
У межах конкурсу «Кращий студент України» цього року планується визначати наступні номінації (на рівні кожного регіону та на всеукраїнському рівні):
📍 Кращий студент України (комплексна характеристика);
📍 Кращий студент-аналітик України;
📍 Кращий студент-громадський діяч України;
📍 Кращий студент-дизайнер України;
📍 Кращий студент-медійник України;
📍 Кращий студент-науковець України;
📍 Кращий студент-підприємець України;
📍 Кращий студент-програміст України;
📍 Кращий студент-профспілковий активіст України;
📍 Кращий студент-спортсмен України.
Організатором конкурсу є ВМГО «Студентська республіка» за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Під час проведення конкурсної програми учасники дотримуються всіх передбачених законодавством протиепідеміологічних вимог.
Конкурс проводиться за наступними етапами:
👉 вишівський (факультативно): з жовтня до грудня 2020 р.;
👉 регіональний: з листопада 2020 р. до квітня 2021 р.;
👉 фінальний (всеукраїнський).
Метою програми є виявлення всебічно розвиненої студентської молоді, стимулювання підвищення рівня її суспільної активності, сприяння формуванню активної життєвої позиції студентства.
У межах конкурсу «Кращий студент України» цього року планується визначати наступні номінації (на рівні кожного регіону та на всеукраїнському рівні):
📍 Кращий студент України (комплексна характеристика);
📍 Кращий студент-аналітик України;
📍 Кращий студент-громадський діяч України;
📍 Кращий студент-дизайнер України;
📍 Кращий студент-медійник України;
📍 Кращий студент-науковець України;
📍 Кращий студент-підприємець України;
📍 Кращий студент-програміст України;
📍 Кращий студент-профспілковий активіст України;
📍 Кращий студент-спортсмен України.
Організатором конкурсу є ВМГО «Студентська республіка» за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Під час проведення конкурсної програми учасники дотримуються всіх передбачених законодавством протиепідеміологічних вимог.
21 обдарований аспірант другого року навчання отримуватиме стипендію в розмірі 7 тис. 176 грн за рахунок стипендіального фонду закладу освіти. Список аспірантів, яким у 2020/2021 навчальному році призначено академічні стипендії Президента України, затверджений наказом МОН.
Академічні стипендії Президента України призначаються аспірантам закладів вищої освіти та наукових установ, які найбільш відзначилися в навчальній та науковій роботі.
Докладніше
Академічні стипендії Президента України призначаються аспірантам закладів вищої освіти та наукових установ, які найбільш відзначилися в навчальній та науковій роботі.
Докладніше
96 найбільш обдарованих студентів закладів вищої освіти отримають академічні стипендії Кабінету Міністрів України у 2020/2021 навчальному році.
Відповідне розпорядження КМУ ухвалено сьогодні, 9 грудня 2020 року, під час засідання Уряду.
Основна мета – реалізація державної молодіжної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для підвищення життєвого рівня та матеріального заохочення студентської молоді.
Докладніше
Відповідне розпорядження КМУ ухвалено сьогодні, 9 грудня 2020 року, під час засідання Уряду.
Основна мета – реалізація державної молодіжної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для підвищення життєвого рівня та матеріального заохочення студентської молоді.
Докладніше
Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році зареєстровано в Міністерстві юстиції (реєстраційний номер № 1225/35508 від 09.12.2020) та найближчим часом набудуть чинності. Відповідно до документа наступного року основний етап вступної кампанії планується провести у звичні для вступників та закладів терміни – в липні 2021 року.
Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів починатиметься 1 липня, а прийом заяв та документів – 14 липня. Закінчується подання заяв о 18:00 23 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО, та о 18:00 16 липня – для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.
Докладніше
Реєстрація електронних кабінетів та завантаження до них документів починатиметься 1 липня, а прийом заяв та документів – 14 липня. Закінчується подання заяв о 18:00 23 липня – для тих, хто вступає лише за сертифікатами ЗНО, та о 18:00 16 липня – для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів.
Докладніше
Для забезпечення розвитку економіки, суспільства, зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень Уряд затвердив перелік найважливіших науково-технічних розробок у межах виконання державного замовлення у 2020-2021 роках.
Відповідне розпорядження схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 9 грудня 2020 року.
Докладніше
Відповідне розпорядження схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 9 грудня 2020 року.
Докладніше
