⚡️Кластер оборонних інновацій Brave1 оголосив добір «Brave Students: Дрон з лапками», який реалізується за участю МОН

Студентські команди з університетів і коледжів працюватимуть над створенням механічної насадки для FPV-дронів. Вона дасть змогу дрону «сісти» на поверхню, утримуватися без споживання енергії та безпечно продовжувати політ.

До участі можуть долучатися команди до 5 осіб, зокрема з різних закладів освіти.

❗️Призовий фонд — 90 000 грн

🔗 Детальніше

Всі новини освіти і науки України:
🔹 Facebook  🔹 Instagram
🔹 YouTube    🔹 Linkedin
🔹 TikTok        🔹 Viber

⚡️МОН спільно з партнерами відібрало 10 українських команд для участі в національному етапі міжнародного техатону Teens in AI 2026

Учасниками стали 53 підлітки з різних регіонів України, які пройшли конкурсний добір серед 321 кандидата.

❗️Національний техатон відбудеться 21–22 лютого. Під час фіналу команди презентуватимуть власні чатботи та NLP-моделі, спрямовані на розв’язання актуальних суспільних проблем.

🔗 Детальніше

Всі новини освіти і науки України:
🔹 Facebook  🔹 Instagram
🔹 YouTube    🔹 Linkedin
🔹 TikTok        🔹 Viber

⚡️Як написати підручник чи модельну програму?

Пояснюємо, навіщо МОН і УІРО вдруге запустили «Школу авторів»:

🔹 «Школа авторів» є частиною політики «Освіта для життя», яка змінює підхід до створення змісту освіти та підручникотворення.
🔹 Програма готує чинних і майбутніх авторів підручників і модельних програм. У першій хвилі навчалися 570 учасників, а в лютому стартувала друга хвиля.
🔹 Учасники проходять повний шлях створення навчальної літератури — від державних стандартів і концепцій освітніх галузей до експертизи, апробації та універсального дизайну.
🔹 Паралельно МОН і УІРО запускають «Школу експертів» — програму для фахівців, які залучені до експертизи навчальної літератури або планують до неї приєднатися. Вона покликана посилити якість оцінювання підручників і модельних програм.
🔹 Мета програм полягає у формуванні спільнот авторів і експертів, які створюють та оцінюють якісні підручники, синхронізовані з програмами та реальними потребами дітей.

🔗 Детальніше

Всі новини освіти і науки України:
🔹 Facebook  🔹 Instagram
🔹 YouTube    🔹 Linkedin
🔹 TikTok        🔹 Viber

⚡️В Україні тестують новий формат підготовки PhD

Уряд за ініціативою МОН ухвалив рішення про проведення експерименту із проєктної аспірантури — формату, що поєднує підготовку докторів філософії з виконанням дослідницьких проєктів.

Проєктна аспірантура є додатковою можливістю та не замінює чинну систему аспірантури. Вона поєднує навчання з дослідницькою роботою, передбачає фінансування PhD-проєкту та конкурсний добір.

❗️Експеримент триватиме два роки. За його підсумками МОН підготує звіт і пропозиції щодо подальших рішень.

🔗 Детальніше

Всі новини освіти і науки України:
🔹 Facebook  🔹 Instagram
🔹 YouTube    🔹 Linkedin
🔹 TikTok        🔹 Viber

Українська математична освіта шукає баланс між фундаментом і практикою. Проблема не в тому, чого навчати, а як поєднати строгу логіку науки з реальними потребами сучасності.

У новому матеріалі експерти політики «Освіта для життя» розбирають головні виклики математичної освіти:
🔹 чи всім дітям потрібен однаковий рівень математичної підготовки;
🔹 як поєднати складні теореми з реальними викликами;
🔹 якою є роль математики в епоху ШІ?
🔹чому математика — це насамперед уміння бачити структуру світу?

🔗 Детальніше

Всі новини освіти і науки України:
🔹 Facebook  🔹 Instagram
🔹 YouTube    🔹 Linkedin
🔹 TikTok        🔹 Viber

🇺🇦🐧6 лютого 1996 року британська станція «Фарадей» стала українською — Академік Вернадський. Від цієї дати почався відлік самостійної присутності України на крижаному континенті.

За 30 років ми зберегли станцію та започаткували на ній нові напрями досліджень, а ще зберегли й продовжили унікальні ряди спостережень, що тривають із середини ХХ століття: метеорологічні (з 1947 року), геомагнітні (з 1954-го), озонові (з 1957-го). Саме ці безперервні дані дають змогу робити науково обґрунтовані висновки про зміни на планеті, насамперед — кліматичні. Зокрема, середня річна температура в районі станції зросла приблизно на 3 °C за майже 80 років.

Сьогодні на «Вернадському» працюють за трьома ключовими напрямами — геофізика, метеорологія, біологія. Українські вчені досліджують озонову діру, магнітне поле Землі, іоносферу, вплив клімату на екосистеми Антарктики, відкривають нові види живих організмів. Дані, які фіксують кожні три години, використовують у всьому світі для кліматичних моделей і прогнозів — зокрема й для щоденних прогнозів погоди в Україні.

Навіть під час повномасштабної війни Україна зберігає статус консультативної сторони Договору про Антарктику й реальний вплив на рішення щодо континенту. Ми захищаємо наукові та природоохоронні підходи й не даємо проштовхувати імперські ініціативи росії.

Є ще одна, людська, історія цієї присутності. Частина полярників пішла захищати країну — понад 30 колег стали військовими. Їх називають «бойовими пінгвінами». Вони воюють на різних напрямках і водночас залишаються частиною антарктичної спільноти. Колег можна підтримати разом — у НАНЦ є постійний збір для них.
Війна завершиться. А наука, яку ми не зупинили, працюватиме для країни десятиліттями.

Вітання для всіх, хто був і є частиною цієї історії: полярників, науковців, інженерів, медиків, дипломатів. Дякуємо за витримку, професійність і відповідальність.
30 років України в Антарктиці. Працюємо далі.