💡 Спільностворювана реальність

Ідея про одне сновидіння на всіх дуже перегукується з ідеями реляційного аналізу про реальність, що створюється спільно. Коли терапевт і пацієнт (або група) працюють разом, їхні стосунки поступово стають спільною історією - майже як серіал або сновидіння.
У «Початку» є спеціальна роль - «архітектор», людина, яка створює простір сну: будує декорації, які бачать усі учасники. У реляційних терапевтичних стосунках архітекторами є і терапевт, і пацієнт (або всі учасники групи) - вони разом насичують цей простір образами, декораціями та сенсами.
На противагу цьому в традиційному психоаналізі вважається, що пацієнт розгортає свою внутрішню реальність, тоді як аналітик лише інтерпретує те, що відбувається.

💡 Жителі внутрішнього світу

У світі сну з'являються персонажі, яких створює психіка сновидця - «проекції». Вони виглядають як окремі люди, але насправді є відображенням внутрішнього світу сновидця.
Аналітичною мовою ми могли б говорити про інтроектовані об'єкти, персоніфікації чи репрезентації об’єктів - внутрішні образи важливих людей, які продовжують жити в психіці та впливати на нас.
Найяскравіший приклад - образ дружини Кобба, Мел.
Мел трагічно загинула, але її «проекція» залишається в психіці Кобба, вторгається у сни і змінює їхній хід. Це дуже нагадує невдалу роботу горя, коли психіка не може відпустити образ любимої людини.

💡 Чи справжнє сновидіння, якщо ним керують?

В усвідомленому сновидінні можна задавати сюжет і керувати подіями. Тоді сон втрачає спонтанність і можливість проявити неусвідомлювані аспекти психіки.
У цьому сенсі можна подумати, що саме з появою Мел Кобб втрачає контроль над сном і починає бачити більш «звичайний», некерований сон з емоційно зарядженою фігурою зі свого минулого життя.

💡Лімб - це позасвідоме?

У контексті реляційного позасвідомого цікаво подумати і про лімб - «недобудовану зону сну, чисте нескінченне підсвідоме», де може пройти ціле життя. Звідти майже неможливо вибратися, бо для цього потрібно усвідомити, що ти спиш.
Реляційне позасвідоме теж складається з дисоційованих змістів, які не можуть знайти вихід через мовлення (як це передбачено в класичному психоаналізі), а проявляються через розігрування.

💡 Неважливо, сон чи реальність

Фільм поступово стирає межу між сном та реальністю. Тут складно не згадати ідею Антоніно Ферро: перед будь-якою історією пацієнта можна поставити фразу «Мені наснився сон…» і розглядати її символічно.
З цієї точки зору вже не так важливо, що саме перед нами: реальна подія, сон, фантазія чи асоціація з книги або фільму.

❓ А які ваші враження від цього фільму?
Чи були у вас усвідомлені сновидіння? І чи вважаєте ви їх справжніми сновидіннями?

📅 Незабаром на Весняній реляційній школі говоритимемо про сновидіння.
Плануємо цю зустріч на 17 травня. Деталі - трохи згодом 🫶

Весна надихає на нове і цікаве 🤓🌱🎋
ФІЛОСОФІЯ ЯК ТЕРАПІЯ СЕНСІВ. Авторський інтенсив Оксани Голець.
📅 Ми починаємо вже 19 квітня в Києві (вул.Генерала Алмазова, 1, оф.9, м. Печерська), але тут ви не потрапите на академічні лекції з філософії. Наші зустрічі - можливість трохи інакше подивитись на власне мислення і на те, з чим ми приходимо в роботу з людьми.

Формат досить живий: є лекційна частина, яка дає опору і розширює контекст, і є семінарська - де можна говорити, питати, сумніватись і пробувати думати своїми словами. Перед зустрічами будуть матеріали, щоб увійти в тему не з нуля.
✅ За три дні ми пройдемо через кілька ключових площин - від витоків мислення (Схід і Захід) до того, як ми взагалі розуміємо реальність, і далі до тем свободи, етики та влади в житті людини.
Після наших зустрічей з'являється більше ясності і внутрішньої опори 💡
Якщо ви десь відклали для себе цю ідею - можливо, зараз якраз той момент до неї повернутись.
Ще є можливість приєднатись (заповнюйте форму і до зустрічі) https://forms.gle/dWWDCH3CKRhtHLEL9) 🥰

"Кому належить сон" 🤔
Альона Бартош та Анна Зозуля записали новий випуск сонного подкасту.
Запис ще обробляється, а ми вже готові почати розмову про сновидіння👇

Є старе психоаналітичне питання, на яке досі немає однозначної відповіді: хто ми уві сні - ми самі чи хтось інший? 🤔 Сновидіння створює простір, де звичне «я» розхитується. Ми робимо уві сні те, чого ніколи не зробили б наяву. Говоримо не своїм голосом. Любимо не тих, кого «повинні». Іноді навіть виглядаємо інакше 😱

Аніме «Паприка» (2006, Сатосі Кон) перетворює це питання на візуальний досвід - сама картина побудована за логікою сновидіння, де майбутнє пояснює минуле, а переходи між сценами працюють так, як насправді працює сплячий розум. Переказ ми опустимо, щоб зберегти інтерес до перегляду. Скажемо лише, що в центрі історії - апарат, створений для психотерапії: він дозволяє входити в чужі сни й працювати з несвідомим пацієнта зсередини. Мрія будь-якого аналітика, правда? 🥰

Головна героїня - серйозна, стримана вчена - проникає в чужі сни під аватаром і допомагає «пацієнту» знайти щось нове, несподіване в його переживаннях, проходячи крізь них разом. Цікаво, що при цьому її аватар - це зухвала, вільна, кокетлива й жива жінка. У снах у неї інша зовнішність, інший характер. І незвичне ім'я. Паприка 🔥 В якийсь момент нам показують, що тіло Паприки розрізають - а всередині виявляється та сама серйозна вчена. То хто ж у кому перебуває? Хто оболонка, а хто зміст?

Філіп Бромберг писав про множинність self - ми не є монолітним «я». Людина функціонує як набір селф-станів, які співіснують, оспорюють одне одного, а іноді навіть не знають одне про одного. Мабуть, сон - саме той простір, де ці стани проявляються без цензури денного життя. Де можна бути тим, ким собі не дозволяєш. Кажучи за Бромбергом, питання «хто ж справжній» - це пастка, і обидва втілення дівчини справжні. Просто потрібно знайти спосіб комунікації між ними.

А ще можна подивитися на це інакше: Паприка - це образ перенесення, «робоча» сторона героїні як психоаналітикині. Та частина, яка з'являється лише в кабінеті - точніше, лише уві сні. Стримана вчена не зникає, але й не керує процесом. Вони співіснують - як і наші власні селф-стани, що проявляються в різних контекстах. А можливо, у вас є інша версія? Будемо раді її почути.

Авторка: Альона Бартош

На минулому читанні "Драматичного діалогу" обговорювали клінічну ситуацію Льюїса Арона: його пацієнт протягом року був настільки впевнений, що його аналітик - гей, що з гордістю розповідав про це всім друзям: "А ви знаєте, у мене аналітик гей!" Потім він випадково побачив Арона на вулиці - той ішов рука в руку з дружиною. Пацієнт був шокований.
Арон сформулював це питання до супервізора: що робити в такому випадку? 😱 🤔

❓ Варіанти, які ми обговорювалина групі:
💡 Дослідити розчарування - реальність виявилася іншою, ніж фантазія?
💡 Зробити самоpозкриття в якійсь іншій площині, щоб відновити довіру?
💡 Дослідити, чому пацієнту було важливо мати саме гей-аналітика?
💡 Чи повернути пацієнта до фантазій, повністю заперечивши в кабінеті зовнішній світ?

Це була захоплююча дискусія серед колег! Запрошуємо вас приєднатися, в четвер починаємо 4 розділ - "Терапевтична дія". Це майже останній шанс приєднатись, адже скоро доходимо до логічної половини книги.

📅 Щочетверга, 20:00-21:30 (онлайн).
💰 Вартість: 500 грн за зустріч.
✅ Для реєстрації заповнюйте форму: https://forms.gle/TxxmrQJ5yWPkMfV57

Участниці нашої спільноти Альона Бартош і Анна Зозуля записали випуск подкасту про сновидіння! 🥳

Ви зможете послухати про
📌особливості роботи зі сновидінням в реляційному аналізі в порівнянні з фройдівським,
📌соціальну матрицю сновидінь,
📌роботу зі снами в групах,
📌проєкт Лігво снів - його основну ідею та історію створення
та багато іншого🌛

За посиланням на сторінці Альони ви також знайдете й інші випуски Сонного подкасту!

А ще - заходьте на Лігво снів та беріть участь в колективній роботі над сновидіннями: лишайте свої сни та відгуки до снів інших!

https://www.ligvosniv.com.ua
https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.ligvosniv
https://apps.apple.com/us/app/id6745471950

Зовсім скоро починаються чергові семестри групових проектів, і на цій хвилі виникає цікавість поговорити про сни і в груповому контексті також. Чому там народжується бажання поділитись чимось таким, і як на це можна дивитись, з чим пов'язувати.

Випуск називається «Кому належить сон», а як гостя в ньому бере участь Анна Зозуля — реляційна та інтерперсональна психотерапевтка, аналітикиня, викладачка, та просто людина, що має свій багаторічний досвід участі в групі по снах. Було дуже цікаво послухати якраз про цей особистий шлях! І в чому «фішка» саме реляційного погляду в порівнянні з фройдівським. Обговорили знахідки всім відомого Фрідмана та три виміри сну за Гілою Офер, соціальну матрицю Гордона Лоуренса, деякі аспекти того, як розпитував про кошмари Гаррі Стек Салліван.

Пишіть, що думаєте про це ви!

Послухати можна тут:
Spotify | Apple | Castbox.fm

#аудіо