Шановне товариство, вітаю на новому інформаційному майданчику з підтримки експорту української молочної продукції.
Повномасштабна російська агресія зумовила зміни балансу молочного ринку в Україні. Зовнішні продажі продукції, навіть незважаючи на логістичні проблеми, стали вирішальними для функціонування галузі. Починаючи з березня, разом з партнерами Інфагро, профільними об’єднаннями та іншими спеціалістами, намагались донести бізнесу та держустановам невідворотну необхідність фокусування уваги на експорті.
В травні-червні, спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», аналітичнім агентством Інфагро, за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», ми організували серію експертних онлайн-зустрічей з підтримки та просування експорту молочної продукції. У діалогах брали учать більше 100 представників бізнесу, профільні асоціації, українські та міжнародні експерти, очільники Міністерств та держслужб. Проблеми та невирішені питання бізнесу були оброблені та надіслані на опрацювання у відповідні держустанови.
В цьому каналі продовжимо надавати аналітичну аргументацію важливості зовнішніх продажів молочних продуктів, звернемо увагу на молочний баланс України, послідкуємо за світовими трендами та їхніми наслідками/можливостями для нашого сектору. Почуємо думки експертів та учасників ринку щодо діяльності і нагальних проблем молочної галузі. Також будемо відстежувати події і зустрічі, безпосередньо пов’язані з українським молочним бізнесом.
Лінк на канал: https://t.me/UA825
Автор та адміністратор: @MaksDairyInfa
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).
Повномасштабна російська агресія зумовила зміни балансу молочного ринку в Україні. Зовнішні продажі продукції, навіть незважаючи на логістичні проблеми, стали вирішальними для функціонування галузі. Починаючи з березня, разом з партнерами Інфагро, профільними об’єднаннями та іншими спеціалістами, намагались донести бізнесу та держустановам невідворотну необхідність фокусування уваги на експорті.
В травні-червні, спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», аналітичнім агентством Інфагро, за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», ми організували серію експертних онлайн-зустрічей з підтримки та просування експорту молочної продукції. У діалогах брали учать більше 100 представників бізнесу, профільні асоціації, українські та міжнародні експерти, очільники Міністерств та держслужб. Проблеми та невирішені питання бізнесу були оброблені та надіслані на опрацювання у відповідні держустанови.
В цьому каналі продовжимо надавати аналітичну аргументацію важливості зовнішніх продажів молочних продуктів, звернемо увагу на молочний баланс України, послідкуємо за світовими трендами та їхніми наслідками/можливостями для нашого сектору. Почуємо думки експертів та учасників ринку щодо діяльності і нагальних проблем молочної галузі. Також будемо відстежувати події і зустрічі, безпосередньо пов’язані з українським молочним бізнесом.
Лінк на канал: https://t.me/UA825
Автор та адміністратор: @MaksDairyInfa
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).
👍4
Дані торгівельної статистики за серпень надали позитивних емоцій щодо перспектив української молочки. Місячний обсяг експорту в еквіваленті сирого молока досяг максимумів за останні два роки.
Звісно, така динаміка переважно пов’язана зі зміною нашого балансу, передусім, через падіння внутрішнього споживання, спричиненого військовою агресією ворога та міграційними процесами. Та варто відзначити додаткові важливі фактори:
• Передусім, робота всіх операторів ринку (виробників, переробників, трейдерів, чиновників, профільних об’єднань, експертів), які останні півроку розуміли важливість експорту і працювали над його збільшенням в умовах заблокованої логістики. В цьому пункті також варто зазначити наших партнерів, розташованих на західних кордонах.
• Девальвація фіксованого курсу гривні, яка вирівняла можливості для бізнесу і надала додаткових (вартісних) переваг для української продукції.
• Активізація «зернового коридору», яка частково розвантажила кордони з ЄС від продукції рослинництва.
Окремо хочеться виділити торгівельну динаміку вершкового масла. З товаром пов’язані як успіхи продажів в 2017-18 роках, так і зміни балансу, які спостерігались в останніх періодах в Україні (зазначу, не тільки зниження пропозиції молока, але і ріст внутрішнього попиту в країні).
Наразі ми знову бачимо високі цифри зовнішньої торгівлі товаром, в серпні обсяг експорту вершкового масла досяг показників 2018 року. Основний покупець – ЄС. Маю сподівання, що темпи зовнішньої торгівлі будуть збережені (навіть попри ріст внутрішнього попиту в 2023 році), всі підстави для цього є.
Сподіваюсь, у назві каналу ви вже «прочитали» мій посил, але хочу дати повне пояснення: «UA-» - в т.ч. початок єврономера для українських молочних операторів; «82.5» - досить високомаржинальний молочний товар, який своїм вмістом жиру натякає на міжнародні стандарти якості та експортний потенціал.
Звісно, така динаміка переважно пов’язана зі зміною нашого балансу, передусім, через падіння внутрішнього споживання, спричиненого військовою агресією ворога та міграційними процесами. Та варто відзначити додаткові важливі фактори:
• Передусім, робота всіх операторів ринку (виробників, переробників, трейдерів, чиновників, профільних об’єднань, експертів), які останні півроку розуміли важливість експорту і працювали над його збільшенням в умовах заблокованої логістики. В цьому пункті також варто зазначити наших партнерів, розташованих на західних кордонах.
• Девальвація фіксованого курсу гривні, яка вирівняла можливості для бізнесу і надала додаткових (вартісних) переваг для української продукції.
• Активізація «зернового коридору», яка частково розвантажила кордони з ЄС від продукції рослинництва.
Окремо хочеться виділити торгівельну динаміку вершкового масла. З товаром пов’язані як успіхи продажів в 2017-18 роках, так і зміни балансу, які спостерігались в останніх періодах в Україні (зазначу, не тільки зниження пропозиції молока, але і ріст внутрішнього попиту в країні).
Наразі ми знову бачимо високі цифри зовнішньої торгівлі товаром, в серпні обсяг експорту вершкового масла досяг показників 2018 року. Основний покупець – ЄС. Маю сподівання, що темпи зовнішньої торгівлі будуть збережені (навіть попри ріст внутрішнього попиту в 2023 році), всі підстави для цього є.
Сподіваюсь, у назві каналу ви вже «прочитали» мій посил, але хочу дати повне пояснення: «UA-» - в т.ч. початок єврономера для українських молочних операторів; «82.5» - досить високомаржинальний молочний товар, який своїм вмістом жиру натякає на міжнародні стандарти якості та експортний потенціал.
👍5
На каналі передбачена щотижнева колонка учасників та експертів молочного ринку. Пропоную бажаючим долучатись, а сьогодні розміщую авторський текст директора Інфагро, Василя Вінтоняка:
Війна змінює молочні баланси – курс на експорт
В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн. т (в еквіваленті сирого молока). При цьому аналітики Інфагро тоді були не на стільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже в 2022 році.
І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.
Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.
В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів (в еквіваленті сирого молока) в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD, відповідно.
Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії, українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.
Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалось. За попередніми оцінками Інфагро виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11-12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що по результатам року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. В протилежному випадку заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.
Але, попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова доля експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії, чи Кавказу транзитом через рф, які, звичайно ж, стали неможливими. Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС, або в треті країни з транзитом через Європу. В перші місяці війни і один, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів діючі раніше обмеження на рік, зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.
В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції (в еквіваленті сирого молока), або ж 20% від всієї переробки сировини.
Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів’я корів, за що їм велика подяка.
Війна змінює молочні баланси – курс на експорт
В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн. т (в еквіваленті сирого молока). При цьому аналітики Інфагро тоді були не на стільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже в 2022 році.
І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.
Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.
В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів (в еквіваленті сирого молока) в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD, відповідно.
Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії, українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.
Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалось. За попередніми оцінками Інфагро виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11-12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що по результатам року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. В протилежному випадку заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.
Але, попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова доля експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії, чи Кавказу транзитом через рф, які, звичайно ж, стали неможливими. Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС, або в треті країни з транзитом через Європу. В перші місяці війни і один, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів діючі раніше обмеження на рік, зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.
В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції (в еквіваленті сирого молока), або ж 20% від всієї переробки сировини.
Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів’я корів, за що їм велика подяка.
👍4
Для розуміння глобальної ситуації і можливостей зовнішньої торгівлі варто робити порівняльний аналіз цінових трендів сирого молока і молочних продуктів. Що ми з колегами (та інші аналітики) робимо у своїх звітах.
Для щотижневої експрес оцінки вартості сирого молока і ключових молочних товарів в Україні та ЄС використовую наступний графік, яким планую ділитися з вами і в майбутньому.
В ньому «зашиті»: (1) порівняльний аналіз цін сирого молока на споті (з доставкою на завод) та вартості пар основних біржових товарі, СЗМ та вершкового масла, виражених в еквіваленті сирого молока (див. визначення нижче), а також (2) можливість аналізу доцільності виробництва цієї пари біржових з сировини. Трохи заплутано, але варто розібратись.
Почнемо з (простого) першого, порівняльного аналізу.
Сире молоко. Ціни на молоко на споті (вторинний ринок) в Україні у вираженні євро звалились в кінці липня через девальвацію фіксованого курсу гривні. Наразі тренд намагається підтягнутись до рівнів літа (або січня). В той же час в ЄС молоко на споті планомірно дорожчало весь календарний рік (крім просадки і травні) через ріст собівартості і певні обмеження пропозиції. Українська сировина в даний момент на 40% нижча вартості споту в Західній Європі (середнє по Нідерландам, Франції, Південній Німеччині).
Біржові молочні товари. Розрив вартості пари «сухе знежирене молоко (СЗМ) та масло» в Україні та ЄС вже не такий значний, як по сировині (Україна на поточному тижні «дешевша» на 34%), але залишається відчутним і робить привабливим експорт українських товарів в ЄС. Тренд по Україні знову ж таки прив’язаний до курсу валют і схожий з динамікою по сирому молоці, а ось в ЄС ситуація відрізняється. Після піку квітні, у подальші місяці спостерігаємо здешевлення вартості головних біржових товарів, що пов’язано зі зниженням внутрішнього і зовнішнього попиту на товари (ознаки глобальної рецесії).
Щодо другого типу аналізу, тобто доцільності виробництва біржових товарів.
Відстань між ціною сировини і еквівалентом молока, показує приблизну маржу виробництва біржових товарів, в нашому випадку це сухе знежирене молоко та вершкове масло. З графіку видно, що подібний розрив в Україні постерігався в березні-квітні, коли ціна сирого молока впала, але існувала держпрограма закупівлі молочних продуктів, яка сприяла відновленню попиту і рентабельності виробництва, в т.ч. пари СЗМ/масло. Надалі бачимо, що вторинний ринок не дає «заробітку» при виробництві біржових товарів.
По ЄС ситуація цікавіша. Розрив між ціною сировини і еквівалентом молока СЗМ/масло включно по липень був значним (особливо в квітні-червні), що дозволяло переробникам мати значні прибутки. Але наразі ситуація кардинально змінилася – використання спотового молока неприбуткове при виробництва СЗМ/масла. Ситуація складна, на ринку продаються старі запаси, а свіжий (дорогий) товар лягає на склад.
Еквівалент молока - перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва даних товарів.
Для щотижневої експрес оцінки вартості сирого молока і ключових молочних товарів в Україні та ЄС використовую наступний графік, яким планую ділитися з вами і в майбутньому.
В ньому «зашиті»: (1) порівняльний аналіз цін сирого молока на споті (з доставкою на завод) та вартості пар основних біржових товарі, СЗМ та вершкового масла, виражених в еквіваленті сирого молока (див. визначення нижче), а також (2) можливість аналізу доцільності виробництва цієї пари біржових з сировини. Трохи заплутано, але варто розібратись.
Почнемо з (простого) першого, порівняльного аналізу.
Сире молоко. Ціни на молоко на споті (вторинний ринок) в Україні у вираженні євро звалились в кінці липня через девальвацію фіксованого курсу гривні. Наразі тренд намагається підтягнутись до рівнів літа (або січня). В той же час в ЄС молоко на споті планомірно дорожчало весь календарний рік (крім просадки і травні) через ріст собівартості і певні обмеження пропозиції. Українська сировина в даний момент на 40% нижча вартості споту в Західній Європі (середнє по Нідерландам, Франції, Південній Німеччині).
Біржові молочні товари. Розрив вартості пари «сухе знежирене молоко (СЗМ) та масло» в Україні та ЄС вже не такий значний, як по сировині (Україна на поточному тижні «дешевша» на 34%), але залишається відчутним і робить привабливим експорт українських товарів в ЄС. Тренд по Україні знову ж таки прив’язаний до курсу валют і схожий з динамікою по сирому молоці, а ось в ЄС ситуація відрізняється. Після піку квітні, у подальші місяці спостерігаємо здешевлення вартості головних біржових товарів, що пов’язано зі зниженням внутрішнього і зовнішнього попиту на товари (ознаки глобальної рецесії).
Щодо другого типу аналізу, тобто доцільності виробництва біржових товарів.
Відстань між ціною сировини і еквівалентом молока, показує приблизну маржу виробництва біржових товарів, в нашому випадку це сухе знежирене молоко та вершкове масло. З графіку видно, що подібний розрив в Україні постерігався в березні-квітні, коли ціна сирого молока впала, але існувала держпрограма закупівлі молочних продуктів, яка сприяла відновленню попиту і рентабельності виробництва, в т.ч. пари СЗМ/масло. Надалі бачимо, що вторинний ринок не дає «заробітку» при виробництві біржових товарів.
По ЄС ситуація цікавіша. Розрив між ціною сировини і еквівалентом молока СЗМ/масло включно по липень був значним (особливо в квітні-червні), що дозволяло переробникам мати значні прибутки. Але наразі ситуація кардинально змінилася – використання спотового молока неприбуткове при виробництва СЗМ/масла. Ситуація складна, на ринку продаються старі запаси, а свіжий (дорогий) товар лягає на склад.
Еквівалент молока - перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва даних товарів.
👍5
Щодо попереднього посту, то він також допомагає відповісти на спекулятивні питання, на кшталт: чому при такому розриві цін на сировину в Україні та ЄС українськи переробники не мають надприбутків при експорті товару?
Відповідь бачимо у порівняно низькому рівні вартості біржових товарів в Україні. Яка причина? А тому що затрати на логістику і страхування настільки високі, що наразі привезти українські біржові молочні товари в ЄС, наприклад в Нідерланди, вартує так само, як привезти туди ж новозеландську продукцію морем, особливо після того, як фрахт впав в ціні до мінімумів останніх двох років.
Відповідь бачимо у порівняно низькому рівні вартості біржових товарів в Україні. Яка причина? А тому що затрати на логістику і страхування настільки високі, що наразі привезти українські біржові молочні товари в ЄС, наприклад в Нідерланди, вартує так само, як привезти туди ж новозеландську продукцію морем, особливо після того, як фрахт впав в ціні до мінімумів останніх двох років.
👍1
Єврокомісія оприлюднила показники зовнішньої торгівлі молочними товарами за перше півріччя. Незважаючи на зниження обсягів, експорт з ЄС лишається суттєвим, але нам цікавіший імпорт, тому що там фігурує Україна.
Спочатку про сири. Вперше за останні роки Україна почала досить активно продавати сири в ЄС. Поки (в першому півріччі) обсяги були незначними, але ми вже бачимо помітні успіхи в липні-серпні, тому річний результат буде приємним. Головна причина тут не обмеження в логістиці для інших напрямів, а більш приваблива ціна українського товару та зняття торгівельних обмежень з боку партнерів (ЄС).
Обсяги експорту українського вершкового масла в ЄС більш суттєвіші. Знову ж таки, знаючи результати торгівлі літом (див. попередній пост про масло https://t.me/UA825/4), можемо припустити, що Україна на кінець року буде сперечатися за лідерство у поставках масла в ЄС. Ситуація схожа на позитивні 2017-18 сезони. Крім вже названих причин, слід зазначити кількість українських заводів, які отримали «єврономер» саме в цьому році, що дозволило крім обсягів, збільшити кількість гравців на ринку.
Аналізуючи дані в таблицях, звертаємо увагу на Туреччину. Незважаючи на те, що ми звикли бачити країну, передусім, як експортера молочного протеїну (СЗМ, сухе сироватка) та імпортера жирів (масла), ситуація за останній рік суттєво змінилась. Божевільна девальвація турецької ліри водночас зменшила попит на внутрішньому ринку та дозволила розширити експортні можливості навіть по вершковому маслу та сирам (так, ситуація нагадує Україну). Як результат, тепер бачимо Туреччину серед головних постачальників молочних товарів в ЄС і саме з нею за підсумками року будемо сперечатися за лідерство в поставках вершкового масла в ЄС.
Спочатку про сири. Вперше за останні роки Україна почала досить активно продавати сири в ЄС. Поки (в першому півріччі) обсяги були незначними, але ми вже бачимо помітні успіхи в липні-серпні, тому річний результат буде приємним. Головна причина тут не обмеження в логістиці для інших напрямів, а більш приваблива ціна українського товару та зняття торгівельних обмежень з боку партнерів (ЄС).
Обсяги експорту українського вершкового масла в ЄС більш суттєвіші. Знову ж таки, знаючи результати торгівлі літом (див. попередній пост про масло https://t.me/UA825/4), можемо припустити, що Україна на кінець року буде сперечатися за лідерство у поставках масла в ЄС. Ситуація схожа на позитивні 2017-18 сезони. Крім вже названих причин, слід зазначити кількість українських заводів, які отримали «єврономер» саме в цьому році, що дозволило крім обсягів, збільшити кількість гравців на ринку.
Аналізуючи дані в таблицях, звертаємо увагу на Туреччину. Незважаючи на те, що ми звикли бачити країну, передусім, як експортера молочного протеїну (СЗМ, сухе сироватка) та імпортера жирів (масла), ситуація за останній рік суттєво змінилась. Божевільна девальвація турецької ліри водночас зменшила попит на внутрішньому ринку та дозволила розширити експортні можливості навіть по вершковому маслу та сирам (так, ситуація нагадує Україну). Як результат, тепер бачимо Туреччину серед головних постачальників молочних товарів в ЄС і саме з нею за підсумками року будемо сперечатися за лідерство в поставках вершкового масла в ЄС.
👍1
Forwarded from Земляк
🇪🇺 Як українському фермеру отримати по 5 тис. грн на корову від ЄвроСоюзу: встигніть подати заявку
Ви утримуєте від 3 до 100 корів у своєму господарстві? Або обробляєте від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь?
Тоді можете отримати фінансову підтримку від Європейського Союзу в розмірі:
🟢 по 5 300 грн за вирощену дійну корову (але не більше 530 тис. грн)
🟢 по 3 100 грн за 1 га оброблюваної землі (але не більше 372 тис. грн)
Як? Читайте в нашому спільному матеріалі з Quality FOOD Trade Program покрокову інструкцію, реєструйтеся та заповнюйте заявку на отримання коштів.
Ви утримуєте від 3 до 100 корів у своєму господарстві? Або обробляєте від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь?
Тоді можете отримати фінансову підтримку від Європейського Союзу в розмірі:
🟢 по 5 300 грн за вирощену дійну корову (але не більше 530 тис. грн)
🟢 по 3 100 грн за 1 га оброблюваної землі (але не більше 372 тис. грн)
Як? Читайте в нашому спільному матеріалі з Quality FOOD Trade Program покрокову інструкцію, реєструйтеся та заповнюйте заявку на отримання коштів.
Експорт української молочної продукції досяг рекордного показника за останні два роки – це заголовок статті Урядового порталу.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький:
• Форс-мажорний фактор війни прискорив нашу трансформацію. Дивлячись на результати роботи аграрного сектору за 7 місяців війни, ми бачимо, що вже точка неповернення в сировинну модель пройдена. Що це підтверджує? Перш за все, всі зрозуміли – аграрні виробники, фермери, що концентруватися на одній чи двох зернових олійних культурах є дуже ризикованим. І має бути однозначно диференціація.
• Зростає експорт молочної продукції. За результатами серпня експорт молочної продукції показав рекордний показник за останні два роки. Подібне зростання очікується і надалі.
• Крім того, збільшується поголів’я промислового свинарства, птахівництва. Це пояснюється насамперед здешевленням кормів, і тренд на розвиток тваринництва продовжуватиметься й надалі.
Дійсно, серпневі дані українського молочного балансу є позитивними і вартують уваги. Про причини успіху я вже писав на прикладі масла, але ще раз зазначу: основним фактором (вимушеного) збільшення обсягів експорту є зміна балансу через більш значне падіння попиту проти пропозиції.
В серпні, за підсумками Інфагро, експорт молочних і молокомістких товарів в еквіваленті сирого молока склав 83 тис. тонн, що сягає 30% від загальної пропозиції молока для переробки. Чистий експорт (експорт мінус імпорт) розраховувався на рівні 55 тис. тонн, що сягає 20% від загальної пропозиції молока для переробки.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький:
• Форс-мажорний фактор війни прискорив нашу трансформацію. Дивлячись на результати роботи аграрного сектору за 7 місяців війни, ми бачимо, що вже точка неповернення в сировинну модель пройдена. Що це підтверджує? Перш за все, всі зрозуміли – аграрні виробники, фермери, що концентруватися на одній чи двох зернових олійних культурах є дуже ризикованим. І має бути однозначно диференціація.
• Зростає експорт молочної продукції. За результатами серпня експорт молочної продукції показав рекордний показник за останні два роки. Подібне зростання очікується і надалі.
• Крім того, збільшується поголів’я промислового свинарства, птахівництва. Це пояснюється насамперед здешевленням кормів, і тренд на розвиток тваринництва продовжуватиметься й надалі.
Дійсно, серпневі дані українського молочного балансу є позитивними і вартують уваги. Про причини успіху я вже писав на прикладі масла, але ще раз зазначу: основним фактором (вимушеного) збільшення обсягів експорту є зміна балансу через більш значне падіння попиту проти пропозиції.
В серпні, за підсумками Інфагро, експорт молочних і молокомістких товарів в еквіваленті сирого молока склав 83 тис. тонн, що сягає 30% від загальної пропозиції молока для переробки. Чистий експорт (експорт мінус імпорт) розраховувався на рівні 55 тис. тонн, що сягає 20% від загальної пропозиції молока для переробки.
Сьогодні гостьова колонка від Олени Дадус, заступника директора департаменту-начальника управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики.
Споживання молока в 2022 році складе 200 кг на одного українця
За понад 200 днів воєнних дій, спричиненим повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, молочний бізнес зміг вистояти в надскладних умовах та переорієнтувати ланцюжки постачання молочної сировини для виробництва молочної продукції.
Ті обсяги виробництва молока та молочної сировини, що вироблялися на територіях, де проходили чи проходять бойові дії, були компенсовані за рахунок збільшення виробництва молока в окремих областях України. Зокрема, за рахунок зростання обсягів виробництва молока в підприємствах у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій Черкаській та Чернівецькій областях.
Загалом, державою забезпечується достатній обсяг виробництва основних молочних продуктів за доступною ціною, необхідних для забезпечення продовольчої безпеки держави.
Вже зараз можна говорити про те, що згідно з прогнозним балансом попиту і пропозиції молока та молочних продуктів, річне виробництво молока складе біля 7,5 млн тонн. Це забезпечує споживання молочної продукції на одну особу близько 200 кг у перерахунку на молоко, що не значно відрізняється від минулорічного показника за мирних часів.
Попри складні умови молочна галузь продовжує працювати і навіть успішно експортувати продукцію, а саме: молоко та вершки рідкі, сухі чи згущені, молочну сироватку, масло та морозиво і казеїн. Це дало змогу вперше за два останні роки отримати позитивне експортне сальдо за цією групою товарів (в грошовому виразі).
Також молокопереробний бізнес зацікавлений у покращенні експортного потенціалу, в тому числі у виході на нові зовнішні ринки, оскільки є попит на українську продукцію і можливості її постачати завдяки трансформації логістичних каналів збуту.
На сьогодні основним завданням українських виробників молочної продукції, як і всієї галузі АПК, і надалі залишається забезпечення внутрішнього ринку продуктами в достатній кількості й за доступною ціною, збалансувавши можливості задоволення й експортного потенціалу молочного сектору.
_______________________________________________________________________
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program www.qftp.org. Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).
Споживання молока в 2022 році складе 200 кг на одного українця
За понад 200 днів воєнних дій, спричиненим повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, молочний бізнес зміг вистояти в надскладних умовах та переорієнтувати ланцюжки постачання молочної сировини для виробництва молочної продукції.
Ті обсяги виробництва молока та молочної сировини, що вироблялися на територіях, де проходили чи проходять бойові дії, були компенсовані за рахунок збільшення виробництва молока в окремих областях України. Зокрема, за рахунок зростання обсягів виробництва молока в підприємствах у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій Черкаській та Чернівецькій областях.
Загалом, державою забезпечується достатній обсяг виробництва основних молочних продуктів за доступною ціною, необхідних для забезпечення продовольчої безпеки держави.
Вже зараз можна говорити про те, що згідно з прогнозним балансом попиту і пропозиції молока та молочних продуктів, річне виробництво молока складе біля 7,5 млн тонн. Це забезпечує споживання молочної продукції на одну особу близько 200 кг у перерахунку на молоко, що не значно відрізняється від минулорічного показника за мирних часів.
Попри складні умови молочна галузь продовжує працювати і навіть успішно експортувати продукцію, а саме: молоко та вершки рідкі, сухі чи згущені, молочну сироватку, масло та морозиво і казеїн. Це дало змогу вперше за два останні роки отримати позитивне експортне сальдо за цією групою товарів (в грошовому виразі).
Також молокопереробний бізнес зацікавлений у покращенні експортного потенціалу, в тому числі у виході на нові зовнішні ринки, оскільки є попит на українську продукцію і можливості її постачати завдяки трансформації логістичних каналів збуту.
На сьогодні основним завданням українських виробників молочної продукції, як і всієї галузі АПК, і надалі залишається забезпечення внутрішнього ринку продуктами в достатній кількості й за доступною ціною, збалансувавши можливості задоволення й експортного потенціалу молочного сектору.
_______________________________________________________________________
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program www.qftp.org. Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).
👍7
Корисна інформація від Міністерства щодо бронювання військовозобов’язаних:
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України створило електронний сервіс – електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних. Як повідомив державний секретар Міністерства аграрної політики та продовольства України Віктор Канцурак, кабінет створено для спрощення процедури подачі документів та пришвидшення обробки заяв на бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу. Отож відтепер процес бронювання військовозобов’язаних буде проходити набагато простіше.
Тому надалі просимо користуватися спрощеною процедурою подачі заявок.
Як подати заявку:
1. ➡️Увійдіть у кабінет запитів на бронювання 👉https://cutt.ly/lVJqRx4
2. ➡️Авторизуйтесь за допомогою особистого ключа КЕП. Після цього ви зайдете в особистий кабінет і отримаєте детальну покрокову інструкцію щодо подальших дій.
3. ➡️При першій авторизації в системі необхідно заповнити та зберегти реєстраційні дані в картці «Профіль організації».
4. ➡️Після внесення цієї інформації можна розпочати формування запиту на бронювання або розбронювання. Увага! Система не дозволяє вносити військово-облікові спеціальності, які не підлягають бронюванню.
5. ➡️Сформований запит необхідно підписати КЕП, після чого його автоматично буде надіслано на розгляд до Мінагрополітики.
‼️УВАГА! Електронний кабінет запитів на бронювання зараз працює в тестовому режимі! У разі виникнення додаткових запитань пишіть нам на електронну адресу: mobplan@minagro.gov.ua
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України створило електронний сервіс – електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних. Як повідомив державний секретар Міністерства аграрної політики та продовольства України Віктор Канцурак, кабінет створено для спрощення процедури подачі документів та пришвидшення обробки заяв на бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу. Отож відтепер процес бронювання військовозобов’язаних буде проходити набагато простіше.
Тому надалі просимо користуватися спрощеною процедурою подачі заявок.
Як подати заявку:
1. ➡️Увійдіть у кабінет запитів на бронювання 👉https://cutt.ly/lVJqRx4
2. ➡️Авторизуйтесь за допомогою особистого ключа КЕП. Після цього ви зайдете в особистий кабінет і отримаєте детальну покрокову інструкцію щодо подальших дій.
3. ➡️При першій авторизації в системі необхідно заповнити та зберегти реєстраційні дані в картці «Профіль організації».
4. ➡️Після внесення цієї інформації можна розпочати формування запиту на бронювання або розбронювання. Увага! Система не дозволяє вносити військово-облікові спеціальності, які не підлягають бронюванню.
5. ➡️Сформований запит необхідно підписати КЕП, після чого його автоматично буде надіслано на розгляд до Мінагрополітики.
‼️УВАГА! Електронний кабінет запитів на бронювання зараз працює в тестовому режимі! У разі виникнення додаткових запитань пишіть нам на електронну адресу: mobplan@minagro.gov.ua
Цінова ситуація на поточному тижні має декілька важливих моментів.
В Україні бачимо суттєвий ріст внутрішніх цін сухого молока і масла-моноліт, що пов’язано з пристойними обсягами експорту та низькими запасами товарів на складах виробників. В свою чергу це є одним з факторів для зростання попиту на сире молоко, яке відбувається впродовж останнього місяця.
Еквівалент молока СЗМ/масло в Україні відштовхнувся від ціни сировини, що демонструє привабливість виробництва пари.
В ЄС інший тренд. Попит на біржові товари низький, загальний настрій покупців прибитий рецесією, що випливає з рекордних оцінок падіння споживчого попиту в регіоні. Ця динаміка вже торкається і вартості сировини – на цьому тижні, вперше з травня, спостерігаємо загальне зниження вартості сирого молока на споті в ЄС.
Ціна сирого молока в ЄС лишається вищою за ЕМ СЗМ/масло, що говорить про «непривабливість» виробництва пари.
Розриви між Україною та ЄС скорочуються. Різниця вартості українського сирого молока на споті проти ЄС складає -36% (минулий тиждень -41%), різниця ЕМ СЗМ/масло складає -29% (минулий тиждень -34%).
Еквівалент молока (ЕМ) - перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва даних товарів. Більше деталей про графік: https://t.me/UA825/6\
В Україні бачимо суттєвий ріст внутрішніх цін сухого молока і масла-моноліт, що пов’язано з пристойними обсягами експорту та низькими запасами товарів на складах виробників. В свою чергу це є одним з факторів для зростання попиту на сире молоко, яке відбувається впродовж останнього місяця.
Еквівалент молока СЗМ/масло в Україні відштовхнувся від ціни сировини, що демонструє привабливість виробництва пари.
В ЄС інший тренд. Попит на біржові товари низький, загальний настрій покупців прибитий рецесією, що випливає з рекордних оцінок падіння споживчого попиту в регіоні. Ця динаміка вже торкається і вартості сировини – на цьому тижні, вперше з травня, спостерігаємо загальне зниження вартості сирого молока на споті в ЄС.
Ціна сирого молока в ЄС лишається вищою за ЕМ СЗМ/масло, що говорить про «непривабливість» виробництва пари.
Розриви між Україною та ЄС скорочуються. Різниця вартості українського сирого молока на споті проти ЄС складає -36% (минулий тиждень -41%), різниця ЕМ СЗМ/масло складає -29% (минулий тиждень -34%).
Еквівалент молока (ЕМ) - перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва даних товарів. Більше деталей про графік: https://t.me/UA825/6\
Сьогодні мав можливість робити презентацію Стан молочного ринку України під час війни для онлайн зустрічі Civil Dialogue Group Milk, організованою Аграрним комітетом Єврокомісії.
Страхи ЄС в невизначеності через світові ризики та загрози. Не дивлячись на рекордні ціни по всьому ланцюжку, через високі затрати виробництва вартісні рівні не влаштовують ні виробників, ні переробників, ні імпортерів, ні, тим паче, споживачів (на минулому тижні на зустрічі членів Eucolait був "аналітичний" слайд з написом Вечірка завершена).
Перспективи зниження пропозиції сировини – погано, зниження споживання – погано, зниження експорту – погану. При цьому Брюссель, парадокс, має довгострокові політики на зниження кількості корів і пропозиції молока. Тому, насправді, ситуація більше схожа на прискорення планів, але це так, зі сторони…
Є цікавий слайд щодо проекцій по споживанню і експорту, аналітики ЄК на наступний рік бачать наступні тенденції: зниження експорту по СНМ, маслу, сирам і свіжій категорії, але ріст по СЗМ і сироватці; зниження споживання в середині ЄС по СНМ, але збільшення по СЗМ, сирам і свіжій категорії. Деталі цієї логіки не були повністю озвучені, але є здогадки щодо принципу формування сценарію і він, схоже орієнтований на ріст запасів основних біржових товарів.
По Україні звісно показав жахи сектору в перші місяці війни, пояснив зміни балансу та торгівельних потоків, обговорили принципи поточного ціноутворення вартості сирого молока і біржових молочних товарів, порівняли наші молочні ціни з ЄС. Загалом, все, що ви і так знаєте або бачите в наших звітах.
Щодо перспектив, то закликав до інвестицій в український сектор, звісно після впровадження безпеки кордонів та інвестклімату в країні (знову ж таки, з допомогою партнерів), показав переваги, які можуть зацікавити потенційних інвесторів.
Серед головних тем повістки також були:
• Стратегічні плани Спільної Аграрної Політики ЄС (САП/CAP): підтримка, спрямована на молочний сектор.
• Огляд маркетингових стандартів ЄС для сільськогосподарської продукції.
Страхи ЄС в невизначеності через світові ризики та загрози. Не дивлячись на рекордні ціни по всьому ланцюжку, через високі затрати виробництва вартісні рівні не влаштовують ні виробників, ні переробників, ні імпортерів, ні, тим паче, споживачів (на минулому тижні на зустрічі членів Eucolait був "аналітичний" слайд з написом Вечірка завершена).
Перспективи зниження пропозиції сировини – погано, зниження споживання – погано, зниження експорту – погану. При цьому Брюссель, парадокс, має довгострокові політики на зниження кількості корів і пропозиції молока. Тому, насправді, ситуація більше схожа на прискорення планів, але це так, зі сторони…
Є цікавий слайд щодо проекцій по споживанню і експорту, аналітики ЄК на наступний рік бачать наступні тенденції: зниження експорту по СНМ, маслу, сирам і свіжій категорії, але ріст по СЗМ і сироватці; зниження споживання в середині ЄС по СНМ, але збільшення по СЗМ, сирам і свіжій категорії. Деталі цієї логіки не були повністю озвучені, але є здогадки щодо принципу формування сценарію і він, схоже орієнтований на ріст запасів основних біржових товарів.
По Україні звісно показав жахи сектору в перші місяці війни, пояснив зміни балансу та торгівельних потоків, обговорили принципи поточного ціноутворення вартості сирого молока і біржових молочних товарів, порівняли наші молочні ціни з ЄС. Загалом, все, що ви і так знаєте або бачите в наших звітах.
Щодо перспектив, то закликав до інвестицій в український сектор, звісно після впровадження безпеки кордонів та інвестклімату в країні (знову ж таки, з допомогою партнерів), показав переваги, які можуть зацікавити потенційних інвесторів.
Серед головних тем повістки також були:
• Стратегічні плани Спільної Аграрної Політики ЄС (САП/CAP): підтримка, спрямована на молочний сектор.
• Огляд маркетингових стандартів ЄС для сільськогосподарської продукції.
👍3
Forwarded from Економіка України
⚡️Уряд просить банки підтримати експортерів через механізми страхування ризиків.
Мінекономіки закликало українські банки підтримати економіку під час війни шляхом фінансування експорту українських товарів, робіт та послуг на світові ринки.
Для цього напрацьований механізм, який дозволяє видавати доступні кредити під страхове покриття Експортно-кредитного агентства (ЕКА).
Механізм портфельного страхування кредитів, виданих на виконання експортних контрактів, був запущений ЕКА в червні цього року. Сьогодні за цією програмою фінансову підтримку надають «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк».
Ними вже було профінансовано страхування 24 кредитних контрактів на 70 млн грн, що надало можливість здійснити експорт на 323,5 млн грн.
За словами першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко, програма передбачає страхування кредитів під експортні контракти в національній або іноземній валюті на суму до 20 млн грн терміном до одного року.
«У першому півріччі ми маємо падіння експорту на 24%. Тому зараз ми працюємо саме над стимулюванням експортних операцій. Дуже хочеться, щоб комерційні банки допомогли в цьому і замість депозитних сертифікатів НБУ вкладались в кредитування реального сектору економіки», – зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Джерело
Мінекономіки закликало українські банки підтримати економіку під час війни шляхом фінансування експорту українських товарів, робіт та послуг на світові ринки.
Для цього напрацьований механізм, який дозволяє видавати доступні кредити під страхове покриття Експортно-кредитного агентства (ЕКА).
Механізм портфельного страхування кредитів, виданих на виконання експортних контрактів, був запущений ЕКА в червні цього року. Сьогодні за цією програмою фінансову підтримку надають «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк».
Ними вже було профінансовано страхування 24 кредитних контрактів на 70 млн грн, що надало можливість здійснити експорт на 323,5 млн грн.
За словами першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко, програма передбачає страхування кредитів під експортні контракти в національній або іноземній валюті на суму до 20 млн грн терміном до одного року.
«У першому півріччі ми маємо падіння експорту на 24%. Тому зараз ми працюємо саме над стимулюванням експортних операцій. Дуже хочеться, щоб комерційні банки допомогли в цьому і замість депозитних сертифікатів НБУ вкладались в кредитування реального сектору економіки», – зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Джерело
