(доповнення до статті в попередньому пості) Особлива увага на набрання чинності наказу Мінагрополітики від 22.08.2022 № 595 Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118:

«Оператори ринку повинні впровадити процедури, які забезпечують, що молоко чи молозиво не вводиться в обіг, якщо воно містить залишки ветеринарних препаратів та/або інших забруднюючих речовин (у тому числі інгібуючих), щодо вмісту яких встановлено законодавчі обмеження та/або у кількості, що перевищує максимально допустимі рівні. Оператор ринку може встановити частоту відбору зразків на рівні господарства або групи господарств, щоб гарантувати, що однаковий рівень контролю є об’єктивним. Така частота не може бути нижчою, ніж передбачена цим Наказом».

​​Інфагро та Спілка молочних підприємств України запрошують до участі в XIV Конференції Молочний Бізнес в умовах війни, яка відбудеться 30 листопада в офлайн (Київ) та онлайн (zoom) форматах.

Програма конференції (оновлюється)
Вартість та реєстрація

Шановні колеги, постійні та потенційні делегати конференції Молочний Бізнес!

Ми вперше плануємо провести цю конференцію в умовах війни, в надзвичайно складній економічній ситуації, яка виникла через напад країни агресора на Україну.

Перш за все, ми висловлюємо вдячність нашим Збройним силам за можливість планувати нашу зустріч, яка дасть можливість обговорити галузеві проблеми і перспективи та поділитися досвідом ведення бізнесу в тих складних умовах, в яких зараз знаходиться вся країна.

Темою цьогорічної конференції є робота молочної галузі в умовах війни, адже це те, що стосується не тільки нас, фахівців галузі, але й споживачів нашої продукції. Ми будемо обговорювати поточний стан молочної галузі України, вплив на її роботу бойових дій та масової міграції, зміни у поведінці споживачів. Ми також відмітимо підтримку наших європейських колег і зусилля держави у відновленні молочного експорту та підтримці економіки молочних підприємств через вчасну організацію державних закупівель. Темою дискусії буде також проблема взаємовідносин молочних заводів і торговельних мереж та діяльність СМПУ у її вирішенні.

Рік, що минає, безумовно запам'ятається. Ніхто з молочників не зможе забути перші дні війни, коли на ходу приймалися важливі рішення, які врятували як переробників, так і тваринників, коли чиновники вирішували виникаючі проблеми так швидко як ніколи, а колеги ділилися сировиною і направляли свою продукцію як гуманітарну допомогу населенню і Збройним силам. Можна сказати, що завдяки нашим спільним зусиллям ми зберегли молочну галузь країни. Нехай нам зараз не до інновацій, але основними молочними продуктами наші громадяни забезпечені.

​​Черговий негативний тиждень для продавців – ціни біржових товарів в світі падають.

Вартість пари СЗМ/масло в ЄС, виражена в еквіваленті сирого молока (на заводі) продовжує впевнено знижуватись і досягла вже 50 євро центів на поточному тижні. При цьому вже видно, що вчора-позавчора спотові ціни в Європі падали ще суттєвіше (в т.ч. під впливом зниження на GDT у вівторок), що значить продовження тренду на зниження і для наступного тижня.

При цьому закупівельні ціни на сире молоко в ЄС лишаються на високих відмітках, в т.ч. спот знижається досить повільно, що наближає ризики колапсу для ланцюжка виробник-переробник (середня вартість вторинного ринку сировини розраховується в 0,54 євро/кг, хоча «має» бути на 10 євроцентів нижче).

Чергова хвиля атак на енергетичну систему України на звітному тижні призвела до череди тимчасових зупинок певної кількості молочних заводів…
Тим не менш, роботу підприємств відновлено, оператори реагують на нові виклики. Не дивлячись на подорожчання затрат по всьому виробничому ланцюгу (через роботу генераторів), виробникам та переробникам вдається зберігати весь потенціал сировини, призначений для переробки.

Вартість сировини на споті стабілізувалась, первинний ринок навіть укріпився. Біржові молочні товари в Україні поки не встигли зреагувати на світові тенденції, тому…

Вчора в своєму щотижневому звіті писав, що головним ризиком для українського ринку сировини найближчі тижні є падіння експортного попиту і цін на біржові молочні товари.

На поточному тижні знову спостерігаємо наближення українських та європейських молочних рівнів. Різниця вартості українського сирого молока на споті проти ЄС складає -30% (минулий тиждень -32%), різниця ЕМ СЗМ/масло складає -25% (минулий тиждень -27%).

Еквівалент молока (ЕМ) - перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва даних товарів. Більше деталей про графік: https://t.me/UA825/6\

Новий тиждень і нова гостьова колонка від Еліс О’Донован, радниці з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Еліс виступить з доповіддю 30 листопада на конференції Молочний Бізнес у форматі онлайн.

Програма конференції (оновлюється)
Вартість та реєстрація

Світові молочні ринки: тенденції, ціни, перспективи, вплив України

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю.

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем №1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС – щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним – що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.

_______________________________________________________________________
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program www.qftp.org. Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).

Пропоную декілька актуальних новин, дотичних до молочної галузі:

Програма держпідтримки с/г виробників: 917 млн грн отримають майже 14 тис. аграріїв

На початку вересня Міністерство аграрної політики та продовольства України анонсувало програму підтримки виробників с/г продукції за двома напрямами: перший – для аграріїв, які обробляють 1-120 га угідь сільськогосподарського призначення (виплата 3 100 грн на 1 га), другий – для тих, хто утримує від 3 до 100 корів (виплата 5 300 грн на корову).

За результатами опрацьованих заявок, учасниками програми стали вже 13 960 українських аграріїв. Зокрема, 148 млн грн на утримання 27 864 корів будуть перераховані 3 368 учасникам програми за напрямом “дотація на ВРХ (корови) усіх напрямів продуктивності”.

Нагадаємо, що програма фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу. Загальна сума коштів – понад 1,5 млрд гривень.

Деталі: https://minagro.gov.ua/news/programa-derzhpidtrimki-sg-virobnikiv-917-mln-grn-otrimayut-majzhe-14-tis-agrariyiv


Парламентарі проголосували за закон, який регулюватиме питання безпечності матеріалів, які контактують з харчовими продуктами

3 листопада 2022 року народні депутати України 306 голосами ухвалили в другому читанні Закон України «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами» (реєстр. № 4568 від 04.01.2021).

Основна мета цього документу — комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10 актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС.

Деталі: https://business.diia.gov.ua/cases/novini/parlamentari-progolosuvali-za-zakon-akij-reguluvatime-pitanna-bezpecnosti-materialiv-aki-kontaktuut-z-harcovimi-produktami?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=biznes_mozhlivosti_finansova_pidtrimka_biznesu_poshuk_partneriv&utm_term=2022-11-07


ДПСС опублікувала на офіційному сайті українсько-польську версію сертифіката на екпорт молочних продуктів до ЄС

Документ: https://dpss.gov.ua/storage/app/sites/12/sertificaty%20es%202021/%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4.doc

​​Календарний рік поступово наближається до свого завершення. В операційному плані ще можемо побачити купу подій, але загальні тенденції для української молочної галузі по результатам 2022 року вже зрозумілі.

Це не підсумки року, але пропоную проглянути оцінки промислового молочного балансу України, який робить Інфагро в еквіваленті сирого молока (перерахунок в молоко з базовими показниками жиру та протеїну, відповідно, 3,4% та 3,0%).

Одразу зазначу, що цифри зовнішньої торгівлі відрізняються від офіційних оцінок, так як на відміну від Держстата, який робить перерахунок молочних товарів в еквівалент молока тільки через показники жиру в продуктах, в нашому розрахунку використані дані як жиру, так і протеїну. Також, крім, безпосередньо, молочних торгівельних «кодів» в баланс потрапляють наступні продукти: технічний казеїн, сухе дитяче харчування, морозиво, а також молоковмістні товари (сирний продукт, молоковмісні консерви, спреди і т.д.)

Також зазначу, що оцінки стосуються тільки тих обсягів сировини, які були перетворені на молочну або молоковмісну продукцію на підконтрольній Україні території.

Отже, минулого року Україна мала збалансовану модель промислового молочного ринку в еквіваленті молока (а в грошах вже навіть імпорторієнтовану), це значить, що обсяги експорту дорівнювали імпорту, а пропозиція, відповідно, - обсягам внутрішнього ринку/ споживання.

Повномасштабна інвазія країни-агресора повністю змінила ситуацію. Зупинки і руйнації потужностей виробників і переробників, анексія територій, міграція, енергетична криза… це неповний список проблем задіяних Україні та українському молочному бізнесу. Ще в березні стало зрозуміло, що пропозиція молока і внутрішній споживчий ринок скоротяться. Оцінки експертів щодо балансу, зроблені на початку весни, виявились досить влучними.

Порівняно з 2021 роком, зараз бачимо скорочення пропозиції сировини для переробки в поточному сезоні на 18%, до рівня 2,9 млн. тонн. Але ще більшого падіння зазнав внутрішній ринок, який скоротився на 28% (крім прямих продажів молочних продуктів, суттєво впав попит у суміжних галузях, «клієнтах» молочників, - кондитерській, м’ясній та ін.).

Такий дисбаланс викликав потребу у зовнішній реалізації молочної продукції. Вже в березні склади переробників були переповнені через падіння внутрішнього попиту та блокування агресором морських портів, які були основним каналом експорту української продукції на глобальні ринки…

З позитиву – весь надлишок вдалося реалізувати. Тут зайвий раз треба дякувати європейським партнерам, нашим чиновникам, трейдерам, профільним асоціаціям та, звичайно, самим експортерам, які об’єдналися для вирішення поточних проблем.

Ситуацію, звичайно, також врятувала цінова кон’юнктура світового молочного ринку, яка сприяла активізації зовнішніх відвантажень, а потім і зниженню імпортних надходжень.

В результаті, за підсумками року ми бачимо ріст молочного експорту на 10% та зниження імпорту на 50% до 2021 року.

Завдяки всьому цьому вдалося зберігти попит на ринку сировини, уникнути критичних коливань для закупівельної ціни молока та зберегти перспективи для майбутнього. Про це, а також про варіанти балансу на 2023 рік поговорим 30 листопада на Молочному Бізнесі.

Сьогоднішня гостьова колонка від Арсена Дідура, виконавчого директора СМПУ.

Про поточні проблеми української молокопереробної галузі

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема "5-7-9%" не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня - це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про "джентльменське" дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.

_______________________________________________________________________
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program www.qftp.org. Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).

​​Ціни українського молочного ринку стабілізувались на поточному тижні, в той час як в ЄС зростає прірва між вартістю сирого молока і біржових товарів (не на користь рентабельності переробників).

Почнемо з ЄС. Враховуючи настрої наприкінці минулого тижня, вже тоді було зрозуміло, що індекс цін СЗМ та масла, вираженого в еквіваленті сирого молока, активно знизиться в звітному періоді. Але фактичне падіння все одно вражає – еквівалент «впав» за тиждень на 0,04 EUR/кг до рівня 0,46 EUR/кг. Останній раз таке значення спостерігалося рівно рік назад, на початку листопада 2021 року.

В той же час ціни сирого молока на вторинному (як і первинному) ринку продовжують триматися на досить високому рівні та навіть незначно зміцнились на звітному тижні. Трохи дивує, адже виробництво СЗМ/масла невигідне з серпня, пара сир/сироватка також під питанням, адже експортні ціни на сири також активно знижались останній місяць. Єдине пояснення – старі контакти та замовлення обсягів кінцевої продукції під рітейл під «різдвяні канікули».

Але повернемось до СЗМ/масла. Різниця між еквівалентом та ціною сировини на споті складає вже 0,13 EUR/кг, тобто рентабельність виробництва пари з такого молока вже занадто від’ємна: -18% (в середині травня була +25%). Ситуація загрозлива для бізнесу.

В Україні вартість сировини стабілізувалась, вторинний ринок молока більш-менш відновився від шоків кінця жовтня. Вартість пари СЗМ/масло на внутрішньому ринку починає відчувати тиск експортних цін, але операторів поки «спасають» невисокі запаси товару на складах.

На поточному тижні тренди відношення цін сировини і біржових товарів для України та ЄС дивляться в різні сторони. Різниця вартості українського сирого молока на споті проти ЄС знову складає -33% (минулий тиждень -30%), різниця ЕМ СЗМ/масло складає тільки -19% (минулий тиждень -25%).

Еквівалент молока (ЕМ) - перерахунок актуальної (спотової) вартості біржових молочних товарів в еквівалент базового кілограма сирого молока, з урахуванням витрат і норм виробництва даних товарів. Більше деталей про графік: https://t.me/UA825/6\

🇪🇺🇺🇦 Трохи європейського транспортного закулісся.

Сьогодні Європарламент ратифікував «транспортний безвіз» між ЄС та Україною. Це була лише формальність, адже Угода, яка скасовує дозволи для українських перевізників територією ЄС, почала діяти ще до завершення ратифікаційних процедур, одразу після підписання в червні поточного року.

Тим часом ми вже почали офіційні і неофіційні консультації з представниками Єврокомісії та країн-членів ЄС щодо продовження дії Угоди.

Дуже сподіваюсь, що гарні новини в нас будуть ще до нового року. ✊🏻

І для скептиків - результат дії «транспортного безвізу». За липень – вересень 2022 у порівнянні з квітнем – червнем 2022 фізичний обсяг експорту вантажів збільшився на 54%, а імпорту – на 67%. У грошовому вимірі експорт вантажів збільшився на 3,3%, а імпорт – на 38%.

Від початку дії “транспортного безвізу” з ЄС збільшилась і кількість автоперевізників, які перетинають державний кордон України в напрямку Євросоюзу. За липень-серпень 2022 року їх стало на 21% більше порівняно з травнем-червнем цього ж року. А у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року – на 44%. Також перевізники стали більше разів, на 32%, перетинати кордон.

Завдяки цій Угоді українські водії продовжують використовувати українські посвідчення водія та сертифікати про професійну компетентність для водіння в ЄС, які є в наявності, без необхідності отримувати міжнародне посвідчення водія.

​​Держстат оновив дані щодо інфляції в жовтні. Порівняємо тренди з нашими «молочними» дослідженнями та подивимося у бік Польщі.

Отже, споживча інфляція в Україні в жовтні прискорилась до рівня 26,6% до жовтня минулого року (+24,4% у вересні). Офіційний індекс споживчих цін на молоко (Держстат) зростає більш повільно і знаходиться на 19,8 відсоткових пунктів вище жовтня минулого року (+19,4% у вересні).

Оптові ціни свіжої категорії (Індекс оптових цін на свіжої молочної категорії Інфагро) в жовтні був на 11,5% вище відповідного періоду минулого року. Розрив між оптовими цінами та вартістю реалізації продуктів (як і динамікою їх росту) останні 6 місяців лишається суттєвим через подорожчання логістики і послуг рітейла.

Більш показовою різницею, а, точніше, її відсутністю щодо оптових цін реалізації свіжої категорії (молоко, сметана, творожна група), є динаміка вартості сирого молока (Індекс цін сирого молока Інфагро). Темпи росту сировини в жовтні очікувано прискорились, річна інфляція складає 10%. Звідси робимо висновок, що подорожчання сировини і оптових цін на молочну продукцію йдуть рівномірно минулому року, головне прискорення фіксується вже на етапі потрапляння продуктів «на поличку».

Польська споживча інфляція, хоч і є однією з найвищих в ЄС, лишається значно нижчою українського рівня. Показник споживчих цін в країні в жовтні становив 17,9% до аналогічного періоду минулого року (17,2% у вересні). Про «антиінфляційний щит» Польщі писав тут: t.me/UA825/40.

Але по молочному напряму ситуація кардинально інша. Споживчі ціни на молоко в Польщі в жовтні вже на третину вищі за минулий рік. Але стабілізацією тут і «не пахне», так як восени суттєво зросли чеки на електроенергію і, головне, динаміка вартості сирого молока до минулого року знаходиться в іншому вимірі.

Індекс цін сирого молока Інфагро в Польщі в жовтні на 60(!)% вище показника жовтня минулого року. Не дивлячись на від’ємну рентабельність виробництва свіжої категорії і біржових товарів, вартість сирого молока в країні в звітному місяці точково зростала (тільки в листопаді бачимо стабілізацію). Все це говорить про подальший ріст споживчих цін молочної продукції в Польщі в наступні місяці.

Молочний індекс ФАО, який транслює динаміку вартості біржових молочних товарів у світі, в жовтні продовжив очікуване зниження (-2,5 відсоткових пунктів до вересня), але все ще знаходиться на 18,7 відсоткових пунктів вище жовтня минулого року. Чекаємо чергове зниження за підсумками листопада.

Нещодавно відбулася щорічна конференція компаній-членів Німецького Союзу молокопереробних підприємств, на якій обговорювались основні питання, що хвилюють галузь. Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України, сформувала для нас свої спостереження про те, чим живе молочна галузь ФРН, і з якими викликами стикається сьогодні:

• Україна була важливою темою обговорення в рамках всіх дискусій конференції. Ситуація в молочній галузі була непростою і до початку повномасштабної агресії росії проти України. Але з кінця лютого війна в Україні спричинила появу величезної кількості нових викликів для молочного сектору Німеччини. Фактично ж, перші серйозні проблеми через нецивілізовану поведінку росії по відношенню до України почались ще з 2014 року, після перших хвиль європейських санкцій проти росії та контрсанкцій, в результаті яких німецькі компанії втрачали можливість експортувати свою продукцію на ринок РФ, який був досить привабливим для них. Окрім того, німецький бізнес активно інвестував в росії в нові виробничі потужності і розвивав програми кооперації. Загалом, наслідки пандемії, а тепер і повномасштабна війна в Україні призвели до домінування в дискусії щодо майбутнього галузі основного наративу про нестабільність, непередбачуваність, кризу і рецесію (в першому кварталі наступного року в ФРН прогнозується падіння ВВП на 0.2%).

• Ціни на енергоносії. Вартість сировини (молока) і енергії є сьогодні двома найбільшими складовими в структурі собівартості молочних продуктів в ЄС і в ФРН. Одним з найбільш серйозних наслідків військової агресії росії проти України стало зростання вартості енергії. З одного боку, багато компаній мають довгострокові газові контракти з фіксованою ціною, тому основна хвиля підвищення ціни на газ для молокопереробників ще попереду. Це буде означати додатковий тиск на ціну молочної сировини. А загальна дискусія включає прогнози щодо зниження рівня конкурентоспроможності німецьких компаній і можливе перенесення виробництв в інші країни. Німецький парламент затвердив пакет допомоги економіці в розмірі 200 млрд. євро, який має знизити тиск на підприємства. Наскільки цей пакет буде ефективним, можна буде побачити навесні.

• Ціни на молоко та молочні продукти. Закупівельні ціни на молоко в Європі на піку, і Німеччина лідирує. З одного боку – це приємна новина для фермерів, з іншого – висока ціна на сировину по ланцюгу перекладається на споживача. А з весни до таких факторів, як несприятливі умови для вирощування кормових культур і зниження рівня виробництва додалась загальна інфляція на досить високому рівні. Результат? Попит на молочні продукти почав знижуватись як на внутрішньому, так і на світових ринках (особливо в країнах з перехідною економікою). А реальність німецького і європейського ринку така, що ЄС має високий рівень самозабезпеченості і молокопереробна галузь заточена на експорт. Тому дуже велика увага традиційно приділяється таким країнам як КНР.

• Людський фактор. Робочої сили не вистачає. Як кваліфікованих робітників, так і некваліфікованих. Галузь критикує державу за соціальну політику, яка не сприяє стимулюванню громадян шукати можливості працевлаштуватись, а дозволяє їм довгий час жити на гроші з допомоги по безробіттю.

• Корми без ГМО, або ж знову Україна…

(продовження в наступному пості)

(продовження, початок у попередньому пості)

• Корми без ГМО (або ж знову Україна). Зазвичай такі фермерські теми не дуже хвилюють переробників, але тема нестачі кормів через війну росії проти України стала надзвичайно критичною в багатьох підсекторах тваринництва: від органічного птахівництва до молочарства. Основним викликом в молочній галузі став жорсткий дефіцит кормів з України, які дозволяли виробляти продукцію з позначкою «Без ГМО». Базою таких кормів був ріпаковий шрот, і знайти заміну йому виявилось не так просто. А перебудовувати весь ланцюг від прийому сировини до кінцевого продукту є процесом досить затратним, тому що тут діють такі ж жорсткі вимоги як і у виробництві сертифікованої органічної продукції. Тому ріпаковий шрот і соєвий шрот без ГМО походженням з України буде користуватись великим попитом на ринку ЄС.

• Схеми гарантування якості або ж боротьба за споживача. Молочна галузь ЄС і Німеччини надзвичайно чутлива до питань пов’язаних зі збутом продукції і її позиціонуванням. Добровільні стандарти, схеми підтвердження якості з метою стимулювання споживання є величезним напрямом роботи, на який витрачається великий бюджет. Юристи працюють над такими питаннями як шкільні програми харчування. Саме зараз молочні підприємства ведуть боротьбу за те, щоб веганські напої були виключені з шкільного харчування, тому що вони не є джерелом кальцію для дитячого організму. Спеціальна медіа-платформа працює вже два роки над тим, щоб просувати молоко і молочні продукти в першу чергу серед молодшої фокусної групи споживачів як обов’язкову і смачну складову щоденного харчування.

• Сталість, «Зелений курс» і благополуччя тварин. Молокопереробні підприємства поступово (починаючи з тих, акції яких котируються на біржі) стають об’єктом нових правил щодо Соціальної Корпоративної Відповідальності та сталості. Що це означає для виробників: більше бюрократії, більше зусиль з переобладнання своїх виробництв, якщо вони хочуть отримувати недорогі кредитні чи державні кошти. І це лише початок. Окрім того, все більший тиск відчувається за напрямом здоров’я та благополуччя тварин: започатковано обов’язкове маркування продуктів тваринного походження (поки що це більш релевантно для м’ясних продуктів) щодо видів утримання тварин (конвенційне в стійлі/вільний вигул/органічне). Але в молочній галузі все більшого поширення набуває добровільна система гарантування якості QM+, за якою сертифікуються все більше підприємств. Чому? Тому що питання дотримання певних стандартів сталості та екологічності на всіх етапах виробництва, переробки і реалізації молочної продукції стає ключовим для успішності бізнесу.


_______________________________________________________________________
Діяльність telegram-каналу здійснюється за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми Quality FOOD Trade Program www.qftp.org. Відповідальність за зміст публікацій несе виключно автор(и).

Росія продовжує чинити терористичні акти щодо цивільної інфраструктури України. Вчорашня чергова хвиля ракетних атак знову вплинула на енергетичний потенціал держави та функціонування критичної, в тому числі харчової промисловості. Знову спостерігались незаплановані зупинки молочних підприємств…

Попри це, ще у вересні оператори почали готуватись до зимового сезону. Зі зрозумілих причин, вже у жовтні питання наявності генераторів по всьому молочному ланцюгу стало необхідністю. Даний процес забезпечення електроенергією є ресурсовитратним і здорожчує собівартість виробництва продукції.

За нашими оцінками, частка електроенергії в собівартості виробництва сирого молока за останній місяць зросла на 2-3% в загальному обсязі операційних витрат. В залежності від географії, масштабу та виду діяльності, вартість електроенергії в собівартості виробництва продукції для переробної галузі зросла на 2-5% в загальному обсязі операційних витрат. Ці витрати, звісно, не враховують самі капекси на придбання обладнання.

Кроком назустріч (зниження інвестиційних затрат) у цьому питанні має стати рішення уряду з розширення списку імпортних товарів, які будуть завозитись в Україну без сплати ввізного мита та ПДВ. Під дію потрапляє обладнання, яке має допомогти країні пережити енергетичну кризу: генератори, акумулятори та інше. Про це йдеться в постанові Кабінету Міністрів України №1260.

«У зв’язку із викликами в енергетичній системі України в умовах воєнного стану виникає необхідність забезпечення потреби населення та бізнесу відповідним обладнанням: генераторами, трансформаторами тощо. Таке рішення Уряду – це крок до подолання енергетичної кризи, що виникла через терористичні атаки з боку рф», - заявила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Деталі: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zvilniv-vid-vviznogo-mita-ta-pdv-generatori-akumulyatori-ta-inshe-obladnannya-yake-dopomozhe-pokrashchiti-energozabezpechennya

Фідбек щодо оцінок та дієвості постанови пишіть в приват @MaksDairyInfa

​​⚡️Ініціатива з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море продовжена ще на 120 днів.

Про це повідомив Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури України. Рішення було ухвалено щойно у Стамбулі. Гарантами виконання Ініціативи залишилися Організація Об‘єднаних Націй та Туреччина.

Джерело

​​Єврокомісія опублікувала дані торгівлі молочними продуктами за три квартали поточного року. Звісно, нас цікавить європейський імпорт, тобто український експорт.

Відповідно до даних COMEXT, Україна в 2022 році посідає ключові ролі у переліку постачальників наймаржинальних біржових молочних товарів в ЄС, а саме, вершкового масла та сирів.

Так, за підсумками дев’яти місяців, Україна поставила в ЄС 4,3 тис. тонн вершкового масла і посідає першу позицію в рейтингу. «Конкуренцію» нашій країні складають Туреччина та Нова Зеландія, але впевнений, за підсумками року Україні вдасться зберегти лідерські позиції.

За цей же період в ЄС з України поставлено 1,5 тис. тонн товару по сирному коду. Насправді, цей факт навіть більш позитивний, тому що досвіду продажів сирів в ЄС, на відміну від масла, ми до цього року не мали. До кінця року навряд чи випередим Швейцарію (жарт), але цілком можемо посперечатися за другу позицію з Сербією та Норвегією.

Нагадаю, дані успіхи (крім, звісно, роботи всіх дотичних операторів) є результатом з трьох компонентів:

- зміна промислового балансу через війну;
- зняття торгівельних обмежень зі сторони ЄС;
- цінова кон’юнктура в ЄС та Україні (цей же фактор можна назвати як причину росту поставок масла в ЄС з Туреччини та Нової Зеландії).