​​Ярчайший, можно сказать эталонный представитель "слуг народа" на ниве унутренней цифровизации дал пространное интервью изданию с красивым названием "Гордон". Про кибервойну, киберспротыв и тому подобное. Комментировать лень, да и нечего, по большому счёту. Слов очень много, но и только. Связи с реальностью они либо вовсе ни имеют, либо очень затейливую.

"– Росіяни намагаються зламати наші інформаційні об’єкти (реєстри), об’єкти критичної інфраструктури, енергооб’єкти, енергетичні компанії, щоб відбулися якісь наслідки. Останній випадок, який усі ще пам’ятають, – це вірус Petya. Реально це всі відчули на собі. Після того наші державні органи зробили колосальну роботу. І жодних таких атак, які б мали наслідки для нашого суспільства, державних установ уже не було. Це гарна робота."

Жодних таких уже не було, ось. Ахаха, то есть мяу. А шо ж тогда случилось в январе 2022-го, аккурат накануне вторжения? И отчего до сих пор валяются в отключке практически все госреестры, которые Минцирк не рискует поднять "из соображений безопасности", т.е. из опасений взлома с последующими непредсказуемыми последствиями?

​​Як це часто буває, з розлогого коментаря до ефіру потрапило 10-15% Зокрема, зникла згадка про героїчного секретаря РНБО та його чотирьох (?) синів, які ховаються від почесного боргу закордоном. Але ключову думку все ж таки вдалося донести. Рідна держава за півтора роки не спромоглася захистити навіть державний демографічний реєстр, через що досі не функціонують е-паспорти. Які є підстави вважати, що із реєстром військовозобов'язаних буде інакше?

Журналисты спрашивают, что можно сказать о рисках идеи создать реестр военнообязанных на базе «Дія.Engine», новой игрушки Минцифры. Для начала, содержательное обсуждение очередных затей Минцифры невозможно ввиду традиционной для этого ведомства практики сокрытия любой значимой информации.

Достаточно сравнить, как документирована "Дия" и "еПаспорта" МЦТ, с одной стороны, и функционально аналогичные средства идентификации Эстонии:

https://orderforms.skidsolutions.eu/en/services/mobile-id/technical-information-mid-rest-api/
https://orderforms.skidsolutions.eu/en/services/smart-id/technical-information/
https://www.id.ee/en/rubriik/for-developer/

Есть всё, чего можно пожелать, включая исходные коды на GitHub.

В нашем случае попросту нет возможности делать содержательные умозаключения, поскольку нет необходимых подробностей. Поделки МЦТ традиционно представляют собой чёрный ящик, о содержимом которого приходится делать выводы на основании дрожания левой икры Михаила Фёдорова. Официальная коммуникация министерства бесполезна, поскольку не содержит ничего, кроме рекламных сообщений.

Такой впечатляющий, не побоюсь этого слово цивилизационный разрыв обусловлен характерным для МЦТ и его руководства способом мышления. Михаил Фёдоров, его заместители и руководство Diia.Company традиционно заявляют маргинальные взгляды на проблематику безопасности.

Сначала это было нашумевшее высказывание Фёдорова о том, что значимость кибербезопасности немного преувеличена. Затем разработчиками Дии была озвучена концепция security through obscurity, т.е. осознанное сокрытие любых деталей как способ затруднить атаки на их продукт. Затем бешенный, не побоюсь этого слова срач между МЦТ с одной стороны и сообществом профессионалов в сфере безопасности - с другой. По ходу этого срача ответственные лица МЦТ и клака министерства из числа народных депутатов и ЛОМов неоднократно была уличена в лжи.

Итоговый результат этого подхода мы можем наблюдать вживую второй года подряд. Накануне начала войны россияне успешно атаковали десятки информационных систем органов власти, включая целый ряд реестров, содержащих критически важную персональную информацию и, разумеется, Дию. Например, сведения об участниках формирования ТрО и владельцах оружия.

В первый же день войны МЦТ отключил доступ ко всем без исключения реестрам, расписавшись в неспособности обеспечить их защиту. Среди прочего в тыкву как бы совершенно внезапно превратились "е-паспорта", любимая погремушка министерства. Только через месяц вместо е-паспортов появился некий "е-документ", который и продолжает присутствовать в Дие.

МЦТ не хватило полтора года, чтобы научиться защищать существующие реестры, это достоверно установленный факт.

​​Алексей "Азеф" Арестович, судя по всему, будет играть роль Зеленского образца 2019 года, канализируя быстро нарастающий протестный потенциал общества в безопасную для Системы сторону. Из его болтовни обращает внимание поддержка им использования "Дии" в президентских выборах.

Как по мне - надёжный индикатор.

BZ: Как Вы думаете, когда можно будет провести выборы?

А. Арестович: Трудно сказать из-за технических проблем, но я думаю, что у нас есть хорошее приложение, которое мы могли бы использовать. Оно очень известное в Украине и официальное. Мы храним там все наши документы.

BZ: Что это за приложение?

А. Арестович: С самого начала оно было для разных частей голосования. Каждый военнослужащий может проголосовать, и двое из трёх наших граждан за рубежом могут это сделать. Была бы возможность не собирать людей в зданиях, по которым во время выборов могут ударить русские. Выборы нам нужны из-за делегитимации. Было много ошибок и неспособность президента правильно вести войну.

За что я люблю государственное IT? За стабильность. Три года назад находил уязвимость в реестре Міністерство юстиції. После поста ко мне подошел один из сотрудников ДП НАИС, вежливо спросил где дыра и пообещал все исправить. Сеогдня один из знакомых нашел там же XSS. Пошел проверить, что с SQLi трехлетней давности? Вот вы как думаете, что с ней? Конечно уязвимость на месте. Н - необучаемость. Сейчас вежливый человек, который обещал все исправить работает в ДП Дія, и далее цитирую, ощущает гордость за страну, которая внедряет такие инновационные решения

​​"Ваша безпека це наша відповідальність!"

180 телевизоров это от души.

​​The time The Soviet gave the U.S. A Hidden spy device and it took seven years to discover it

In 1945, as World War II was coming to an end, a group of Soviet schoolchildren presented a large carved wooden replica of the Great Seal of the United States to U.S. Ambassador Averell Harriman.

They offered it as a symbol of friendship to their wartime allies, the United States. Unbeknownst to Ambassador Harriman, he hung this wooden plaque in his study, where it remained for seven years. What he didn't realize was that the seemingly innocent gift concealed a cutting-edge listening device. The Soviets used this device to eavesdrop on his conversations whenever they pleased.

It wasn't until 1952 that the hidden listening device was discovered. This meant that the Soviets had been privy to sensitive conversations for nearly a decade. Subsequently, this covert listening device became colloquially known as "The Thing." Initially, the United States did not confront the Soviets about the discovery, and the device was kept secret. However, on May 1, 1960, the Soviets shot down an American U2 spy plane.

They then called a meeting with the United Nations Security Council, accusing the U.S. of espionage and labeling it an act of aggression. "The Thing" was subsequently revealed to prove that both countries had been engaged in spying activities for years. The current whereabouts of "The Thing' are not entirely certain. It was handed over to the FBI for analysis shortly after its discovery.

Nevertheless, a highly accurate replica is on display at the National Cryptologic Museum in Fort Meade, Maryland.

​​"За даними слідства, працівник одного з банків, який мав доступ до електронних цифрових підписів фізичних осіб-підприємців, які здійснювали міжнародні перевезення, без їхнього відома вносив дані військовозобов’язаних до інформаційної системи «Шлях». Він вказував, що військовозобов’язані – це начебто водії транспортних засобів, повідомила пресслужба прокуратури Тернопільської області.

Зазначається, що троє водіїв автобусів та вантажівок, які їздили в країни Європейського Союзу та повертались в Україну, платили банкіру по дві тисячі гривень за кожну поїздку.

Проте були й такі «водії», які виїжджали з України й не поверталися назад. Схемою незаконного виїзду за кордон, яку організував банкір, скористались 83 військовозобов’язаних, які не повернулись в Україну".

На Західному фронті без змін. Стабільність - ознака майстерності.

Чи буде розслідування Мінцифрою, як наглядача над усіма Certification Authority, оцих інцидентів?

​​В комментариях к очередной записи RUH8 читатели задаются вопросом что не так с GDPR. У этого регламента репутация такая же, как у, например, Ульяны Супрун и её реформ. Кто-то в полном восторге, кто-то наоборот.

Развёрнутое обсуждение проблем, которые принёс этот регламент в европейскую жизнь, можно найти в очередном отчёте Strand Consulting. Мой сын, с прошлого года работающий в немецкой ИТ-компании, рассказывает примерно то же самое. Чудовищное, по нашим меркам, состояние дел с цифровым всем в ФРГ обусловлено, не в последнюю очередь, с неприемлемо высокой стоимостью ошибок в части менеджмента пользовательских данных. Заказчики банально не хотят менять функциональность и код, затрагивающие пользовательский опыт, чтобы не напороться на гигантские и, главное, абсолютно непредсказуемые штрафы. Аудит внесённых изменений оказывается слишком дорог, поскольку требует привлечения специалистов с очень высокими ставками. До хрена издержек, одним словом.

Стоит заметить, что мнение Strand Consulting не стоит рассматривать как истину в последней инстанции. Есть к ним претензии и хорошо обоснованные.

Вражаюча новина, яка просто валить з ніг: "Фонд Східна Європа в межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» (TAPAS) оголошує конкурс на пошук підрядника для розроблення Стратегії розвитку ринку електронних комунікацій України 2030".

Стратегія розвитку ринку електронних комунікацій — це документ, який визначає конкретні цілі, завдання та шляхи розвитку сфери електронних комунікацій у певній країні чи регіоні. Метою проєкту є розроблення Стратегії розвитку ринку електронних комунікацій України 2030, включаючи оцінку поточного стану ринку, визначення ключових проблем, візію розвитку ринку з ключовими KPI, створення дорожньої карти реалізації стратегії та оцінку економічного ефекту від її реалізації. Бенефіціаром Стратегії розвитку ринку електронних комунікацій України 2030 є Міністерство цифрової трансформації України.

З Технічними вимогами можна ознайомитись за посиланням.

Орієнтовний строк реалізації проєкту: до 4 місяців"

Отакої.

Теоретично державні стратегії є документами найвищого рівня, ключовими елементами саме державної політики в тій чи іншій царині. Стратегія є втіленням поглядів політичної сили, яка отримала у той чи інший легітимний спосіб мандат на реалізацію саме своїх поглядів. Стратегія, можна сказати, є проекцією тих поглядів, які отримали підтримку громадян на чергових виборах.

Про яку легітимність можна казати у нашому випадку? Питання риторичне, можна не відповідати.

Мало того, за чотири місяці силами чотирьох аналітиків та аналітикінь можна народити хіба що халтуру, відписку. Зразки цього стилю час від часу надсилають читачі.

Так виглядає зовнішнє управління в найбільш відвертих, якщо не сказати огидних формах. Проблема не тільки в зухвалому, відкритому ігнорування фундаментальних речей. На жаль, наші західні партнери неодноразово доводили свою імпотенцію саме в питаннях розвитку різних гостроактуальних речей. Достатньо згадати результати багатомільйонних інвестицій USAID в кібербезпеку державного сектору.

​​Внезапно: французские власти не пускают Старлинк на свой рынок, пока не удовлетворены требования по французскому СОРМ.

​​Заодно компания нашла, наконец, способ утихомирить анальных следопытов, которые много лет тщательно обнюхивают её со всех сторон на предмет "русского духа". Было бы интересно узнать, как именно забрифовали м-ра Помпео на сей счёт.

Такі, знаєте, настали буремні часи, що навіть за лайк можна отримати чималий строк. І не "двушечку", як в сусідньому Мордорі, а років п'ять. Про необачні розмови по телефону або в месенджері годі й казати, тут мова може йти навіть про десять років. З правом переписки, поки що, але за гратами. Рідна держава полюбляє хапати не тих, хто скоїв злочин, а кого зручніше схопити. Не гребує і тими, хто має необачність дошкуляти її черговим очільникам.

Отже, варто не розслаблятися й пам'ятати про ризик отримати "підозру", а то навіть й звинувачення казна в чому. Причому в будь який момент. В тому числі за якісь події в цифровому середовищі.

Давайте згадаємо деякі особливості цього середовища та правозастосування деяких норм.

1. Як і абсолютна більшість популярних цифрових сервісів ФБ не передбачає повноцінної ідентифікації користувачів. Завдяки цьому є поширеною, наприклад, практика колективного використання одного облікового запису. Обліковий запис заводить публічна особа, а безпосередньо працює з ним прес-секретар або агенція, тобто невизначене коло осіб. Як результат, справді надійна й достовірна, тобто така, що не допускає помилок, ідентифікація користувача ФБ можлива хіба що шляхом прихованого спостереження, аби була можливість співставити час появи протиправних дописів та активності в ФБ саме підозрюваної особи. Якщо в слідства є доступ до облікового запису із детальним архівом активності користувачів облікового запису, це не можна вважати надійним джерелом доказів хоча б через відсутність в суддів та слідчих належного досвіду перевірки аутентичності та використання подібної інформації. Недоброчесні слідчі можуть маніпулювати цим архівом, фальсифікуючи докази.

2. В будь-якому випадку в підозрюваного є можливість заперечувати свою причетність, посилаючись на завжди можливе заволодіння його обліковим записом іншими особами, в тому числі таємно, за допомогою технічних засобів. Власне кажучи, саме у такий спосіб з 2017 року українські нотаріуси та державні реєстратори десятки, якщо не сотні разів заперечували свою участь у протиправних діях із використанням державних реєстрів. При цьому, нагадаю, такі дії потребували використання електронного цифрового підпису на захищених носіях. Отже, до 24.02.22 ключовим фактором в подібній судовій справі був "зубастий" адвокат. Зараз, через фактичний демонтаж механізмів захисту прав особи, важливим є ступінь зацікавленості слідства та готовність судді повірити у версію звинувачення або захисту.

3. Якщо мова йде про конфліктні ситуації, коли сторони не збираються звертатися до суду, а хочуть встановити обставини в приватному порядку, можна порадити наступне:

a. Не є проблемою заперечити одиничний допис, коментар або інші види активності в ФБ. Просто тому, що ймовірність заволодіння чужим обліковим записом відмінна від нуля. Якщо ж суперечлива активність відбувалася протягом кількох днів і відбувалася на фоні звичайної активності підозрюваної особи, ймовірність заволодіння різко падає. Тому варто тягнути час, аби накопичити якнайбільше коментарів і т.і. активності, яку потім буде треба пояснювати підозрюваній особі.

б. Необхідно знайти компетентного в таких справах адвоката або експерта, готового підтвердити свою спроможність супроводжувати подібні суперечки наявним успішним досвідом. Зокрема, ця людина має порадити у якій спосіб фіксувати для подальшого суперечливі коментарі і т.і.

Казалось бы, чего мудрить? Зачем изобретать даже не велосипед, а колесо? Родная держава уже ж инвестировала щедро в инновационнейший сервис удостоверения личности, всемирно известные е-Паспорта и прочие е-Документы. Взяла та зробила!

Теоретически именно приложунька "Дия" выглядит идеальным инструментом идентификации военнослужащих и каких угодно спецконтингентов:

- реализовано на смартфоне, который есть у всех
- поддерживает оффлайновый режим, что удобно в особых обстоятельствах
- поддерживает "сильное криптование" и весь набор buzzwords, то есть надёжно (по меркам ридной державы) защищена.
- в силу архитектурных особенностей в ней можно невозбранно мутить что угодно, включая множество учётных записей с любыми установочными данными для спецнужд.

Но нет, в силу каких-то таинственных причин МЦТ и ВС избегают такого простого шага. Впрочем, вряд ли там что-то особо таинственное.

В сатирическом deep fake, высмеивающем правящую в Германии коалицию, на все лады склоняются некие колл-центры. Да, это те самые, родные. Сами колл-центры, разумеется, не только украинские. В передовиках, помимо украинских, также болгарские, румынские и сербские Интернет-предприниматели. Однако сам термин, судя по некоторым признакам, обязан своей жизнью в Старой Европе именно Украине.

Российская Империя отметилась в мировой культуре такими словами, как bistro и pogrom. Проклятый "совок" оставил после себя GULAG, sputnik и KGB. Сбросивший вековые оковы колониализма народ Украины подарил миру "call-center". Тоже неплохо.

Теперь про офисá знают и в Германии, а будут знать ещё лучше. Где-то в закладках несколько историй про немецких пенсионеров, чьи карманы ребята из Украины и, кажется, Румынии облегчили на 150-200 тысяч Евро. Найду - поделюсь.

​​Война стала ещё одним функциональным тестом для поделок Минцирка. Он успешно провален, как и все предыдущие. Что, однако, никак не повлияло на позиции министерства.

​​Судя по этой публикации, у ридной державы в её борьбе с цифровыми ОПГ ровно та же проблема, что и во всех прочих случаях: тупо нема повноважень!

Когда летом этого года оная комиссия была создана и приступила к бурной деятельности, не было сомнений, что всё закончится примерно ничем. Интересен был фактаж, который она обнародовала, и только.

Тем не менее, члены комиссии смогли удивить. "Установление ответственности за электронно-коммуникационное мошенничество" может стать ещё одним вкладом нашей самобытной цивилизации в сокровищницу человеческой мысли.

Даже не хочется погружаться в текст очередных пропозиций во избежание разлития желчи.

​​Любопытный поворот сюжета в одном из самых громких скандалов касательно цифрового шпионажа в ЕС. Речь идёт о событиях десятилетней давности, имевших место в Дании. Краткое описание есть в одном из моих опусов. Там же - ссылки на первоисточники.

Так вот, по настоянию прокуратуры на днях были закрыты уголовные дела против бывшего министра обороны и главы одной из спецслужб. Именно они, судя по всему, подняли шум, обнаружив полноценную шпионскую сеть у себя под носом. Дело шло к судебным слушаниям, которые решением Верховного Суда должны были проводиться открыто. Насколько понимаю, власти занервничали и от греха подальше закрыли дела, якобы во избежание раскрытия очень важных секретов.

​​Ещё немного из той же серии. Как враги Демократии воруют у неё секреты ))

Судя по содержанию перебранки, гражданский пытался засвидетельствовать свою личность посредством предъявления е-паспорта в "Дие".

Но что-то снова пошло не так...

​​Дуже цікава історія о том, как выглядят будни наших доблестных защитников на ниве кибербезопасности.

В результате титанических усилий адвокатов и счастливого стечения обстоятельств в данном случае обвиняемым повезло. Однако никто не был наказан, "Родина" ограничилась устными извинениями.