Тут у США кажуть, що Північна Корея постачає росії «невідому зброю», а в обмін розраховує отримати важку техніку, включно з авіацією.

Виникають логічні питання:

1. Навіщо Північній Кореї важка техніка та авіація?

2. Чи є у росії можливість віддавати техніку та авіацію, чисельність якої стрімко скорочується?

Буде смішно, якщо Північна Корея розвʼяже війну з Південною Кореєю за допомогою російської зброї.

А, це ж було вже.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Крім допомоги Ізраїлю та Україні, Байден готує 50 мільярдів доларів на внутрішні кризи.

Була б воля українців (і самого дідуся Джо), то ці кошти пішли б на боротьбу з купкою республіканців, які втягують США у справжню інституційну кризу.

В черговий раз процес призначення спікера Палати представників цинічно саботується.

Страшно уявити, з якою зловтіхою за цим спостерігають у Пекіні та інших столицях «вісі зла».

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Дивно, але українські ЗМІ дуже мало висвітлюють роль Китаю у ізраїльсько-палестинському конфлікті.

На пальцях однієї руки можна перерахувати медіа, які написали про турне по Близькому Сходу посланця Китаю Чжая Цзюня.

Чжай Цзюнь — карʼєрний дипломат, який досконало знає арабську мову. Місія його турне — «сприяти врегулюванню ізраїльсько-палестинського конфлікту».

Це ще один маркер того, що Китай продовжує грати роль медіатора в черговому конфлікті та намагається поглибити свої звʼязки з арабськими країнами, тим самим витісняючи США з регіону.

Поки ми дивимося на будь-яку війну у світі дуже локально, ми пропускаємо глобальний контекст протистояння США та Китаю. Це напряму впливає на нашу війну та її розвиток.

Нам дуже не вистачає профільних ЗМІ, які фокусно вивчають Китай та Близький Схід, через що ми, як політична нація, стаємо менш гнучкими. Нездатність реагувати на глобальний контекст є однією з причин нашої залежності від волі інших країн.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Пенсу дуже не пощастило опинитися на піку своєї кар'єри в епоху оскаженілого популізму, який, можливо, вже назавжди змінив уявлення про консервативну політику.

Майк Пенс — еталонний консерватор, який усвідомлює масштаб викликів не лише перед своєю країною, а й перед партією. Бо саме республіканці зараз гальмують країну в найвідповідальніший момент її нової історії.

Коли свідомість електорату отруєна штучними страхами та упередженнями, такі як Пенс стрімко втрачають привабливість, бо вони прагнуть мобілізувати суспільство для боротьби з реальними проблемами. Але люди хочуть «лідера», який захистить їх від зовнішніх загроз і не вимагатиме нічого натомість.

Слабкі лідери для слабких людей. Якби біля керма були такі як Майк, не факт, що наша війна взагалі б почалася.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

ISW запустив інтерактивну карту наземної операції в Газі.

Ізраїльські сухопутні війська просунулися на територію Гази. ХАМАС розраховує, що ЦАХАЛ загрузне в міських боях, що тільки посилить політичну кризу всередині Ізраїлю.

Якщо США так і продовжать зв'язувати руки Єрусалиму, то так і станеться.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Прапори Талібану майорять на антиізраїльському мітингу в Гамбурзі.

Впевнений, що європейські бюрократи не бачать у цьому проблеми і все ще думають, що варварів можна інтегрувати в цивілізоване суспільство.

Коли ці дикуни почнуть масово вирізати європейців виключно за релігійною ознакою, вже буде занадто пізно.

Дайте їм ще більше пільг та виплат, можливо, тоді вони передумають вас вбивати. Клоуни.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Трагікомедія у двох актах.

Американські медіа кепкують над Джейком Салліваном. Річ у тім, що 2 жовтня він опублікував програмну статтю в журналі Foreign Affairs, де написав, що «незважаючи на серйозні непорозуміння між ізраїльтянами й палестинцями, адміністрація Байдена домоглася деескалації кризи в секторі Газа».

Усього за п'ять днів після того, як його статтю відправили до друку, ХАМАС здійснив руйнівну терористичну атаку на території Ізраїлю, унаслідок якої загинуло щонайменше 1400 ізраїльтян і сотні людей були взяті в заручники.

Це черговий маркер того, що Сполучені Штати неправильно зрозуміли вибухонебезпечну ситуацію на Близькому Сході. Зрештою, вся дипломатія, обмін розвідданими, зустрічі та візити не змогли передбачити найгіршого прориву ізраїльської оборони за останні півстоліття.

Ми помилялися, коли думали, що американська розвідка дала збій у момент переоцінки наступального потенціалу росії та обороноздатності України. Виявилося, проблема куди глибша.

Салліван, мабуть, є найяскравішим представником школи мислення, яка базується не на запобіганні загрозам, а на компромісах, домовленостях і панічному страху підвищення ставок у відповідь на кровожерливість автократій по всьому світу.

Ба більше, це лише на мить дає нам уявлення про рівень та глибину експертизи, яку отримує президент Байден.

Найсмішніше, що пізніше Foreign Affairs попросили Саллівана внести корективи у свою статтю, щоб вона відповідала реаліям. Зі статті тут же зникло формулювання про «деескалацію в сектори Гази».

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

У відео The New York Times, знятому через кілька днів після нападу ХАМАС, люди, що вижили, розмірковують про те, що вони втратили, кого вони звинувачують і що буде далі — для них та для Ізраїлю.

Незважаючи на війну, опитування Ізраїльського інституту демократії свідчить, що ізраїльтяни зараз більш оптимістично налаштовані щодо майбутнього своєї країни, ніж будь-коли в цьому році. Проте, для мешканців кібуцу Кфар-Аза, де було вбито понад 100 ізраїльтян, будь-який оптимізм, який вони мали до нападу, змінився невизначеним майбутнім.

Тут ізраїльтяни намагаються зрозуміти, що можна відновити, а що втрачено назавжди. Це включає в себе фундаментальну втрату віри в систему оборони, яка не спрацювала. У відео одна ізраїльтянка запитує у свого уряду: «Чому ви не захистили мене?».

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Посол Ізраїлю в ООН Ґілад Ердан із жовтою нашивкою зірки Давида під час виступу на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН. Він звинуватив Раду в тому, що вона не засудила ХАМАС за теракт 7 жовтня.

У промові пан Ердан зазначив, що його дідусь загинув в Аушвіці: «З цього дня, кожного разу, коли ви будете дивитися на мене, ви будете пам'ятати, що означає мовчати перед обличчям зла».

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Цікава стаття The New York Times про колосальний стрибок Ірану в сфері кібератак.

Нагадаю, що в 2010 році центрифуги на іранському ядерному об'єкті були виведені з ладу кіберзброєю, яку створили США та Ізраїль. Іран зробив висновки і пішов у контратаку. Думаю, в найближчому майбутньому виборчу систему США чекає перевірка на міцність.

Ось кілька фрагментів статті:

• За даними провідної ізраїльсько-американської компанії з кібербезпеки Check Point, іранські хакери проводять складну шпигунську кампанію, спрямовану на суперників країни на Близькому Сході і атакують ключові оборонні та розвідувальні відомства, що свідчить про те, що кібератаки Ірану, які швидко вдосконалюються, стали новим, важливим інструментом у тіньовій війні.

• Протягом минулого року хакери завдали ударів по таких країнах, як Ізраїль, Саудівська Аравія та Йорданія, в рамках багатомісячної кампанії, пов'язаної з Міністерством розвідки і безпеки Ірану.

• Іранські хакери, схоже, отримали доступ до електронної пошти цілої низки цілей, в тому числі державних службовців, військових, телекомунікаційних компаній і фінансових організацій.

• Кібератаки знаменують новий етап у цифровому конфлікті між Іраном і його суперниками. Широкомасштабні і напрочуд складні хакерські атаки, на думку Check Point, підкреслюють, як Іран знайшов способи завдати удару у відповідь на тій арені, де він був у меншості.

• Шкідливе програмне забезпечення використовує відому вразливість у застарілих версіях серверів Microsoft Windows. Після зараження комп'ютера програма заглиблюється в мережу, в деяких випадках на місяці, непомітно збираючи і передаючи дані назад до Ірану. Check Point помітив, що зловмисники змогли налаштувати шкідливе програмне забезпечення для кожної мережі, що свідчить про зростаючі масштаби кіберпотужностей Ірану.

• Офіційні особи США заявили, що новий сплеск кібератак розпочався у 2018 році, після того, як президент Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди з Іраном. Після цього Іран атакував понад півдюжини урядових установ Сполучених Штатів за допомогою хакерських атак, які використовували слабкі місця в інтернет-магістралі.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Сьогодні записали інтерв’ю із секретарем РНБО Олексієм Даніловим. Вже скоро ви зможете подивитися його на каналі @liganet.

На жаль, легендарне «І шо?» не прозвучало.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Один з меседжів у статті Валерія Залужного для The Economist не тільки про завершення контрнаступу, а й про кінець фази так званого «козацького драйву», який, будемо чесними, затягнувся. Основні тези статті можете почитати тут.

Залужний анонсував «новий етап статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні». Приємного мало, але особисто для себе я знайшов у цій статті позитив.

Останні два місяці було відчуття, що я перебуваю в якомусь конфлікті з реальністю. Тому що телемарафон продовжує експлуатувати штампи про «чмобіків», Бен Ходжес пророкує деокупацію Криму, певні посадові особи порівнюють війну з футбольним матчем, а наяву ти бачиш зовсім іншу картину.

Достатньо почитати соцмережі військових, які буквально з окопів описують перебіг бойових дій, щоб стало очевидно, що інформаційний порядок денний перестав бути ефективним. Ба більше, він фрагментується на групи, які конкурують одна з одною в оптимізмі, що породжує в суспільства спотворені очікування.

Стаття Залужного була потрібна, щоб продемонструвати адекватність керівництва країни в тому, що вони не стали заручниками цього інформаційного шуму і дивляться на стан справ тверезо.

Тому хороша новина в тому, що держава усвідомлює проблеми, які накопичилися як на фронті, так і в тилу. І Залужний буквально розписав дорожню карту з вирішення цих проблем.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Сказати, що я здивований, нічого не сказати.

В епоху правління династії Каджари існувала іранська сіоністська асоціація, яка навчала охочих івриту, а також відкривала свої представництва в іранських провінціях.

Ба більше, іранські сіоністи перекладали перською мовою один з основоположних текстів сіоністського руху — памфлет Теодора Герцля «Єврейська держава».

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Надважлива стаття на Foreign Affairs під назвою «Як Україні виграти довгу війну». Матеріал вийшов ще в серпні, але він досі є актуальним. Більше того, стаття є чудовим доповненням колонки Залужного, який анонсував новий підхід до ведення війни.

Західні аналітики дуже охоче говорять про необхідність трансформацій всередині Україні, але вони чомусь мовчать про низку проблем у військових інституціях США та НАТО, які виявилися неготовими до нових правил сучасної війни. Треба актуалізувати ці питання до західних урядів, що стаття і робить.

Вибрав декілька важливих фрагментів:

• Захід, хоча і надає значну підтримку, не має узгодженої стратегії щодо України. Враховуючи, що ця війна, ймовірно, триватиме до 2024 року, а можливо, і довше, Сполученим Штатам та Європі необхідно розробити таку стратегію.

• Союзники України не приділяють уваги проблемам, створеним російською обороною. Небезпека мінних полів добре відома в західній військовій доктрині. Країни НАТО мали б надати Україні більше механізованого обладнання для прориву і розмінування. Їх нездатність зробити це свідчить про інтелектуальні недоліки, якими заражені багато західних військових інституцій.

• В багатьох західних арміях підрозділи, які експлуатують складне обладнання, необхідне для розмінування і прориву через мінні поля, недофінансовуються.

• Враховуючи відсутність переваги в повітрі, на морі чи у вогневій потужності, українці поєднують радянську та західну зброю і доктрину НАТО. Цей спосіб ведення війни заслуговує на вивчення, оскільки більшість західних військових інституцій, ймовірно, більше схожі на українську армію, ніж на збройні сили США, доктрину яких вони всі неминуче копіюють.

• Захід повинен визнати, що це буде довга війна. Багато поколінь загравали з ідеєю, що війни між великими, густонаселеними і технологічно підкованими державами можуть бути короткими. Аналітики стверджували, що Перша світова війна, Друга світова війна, Корейська війна та війна в Іраку будуть короткими, але згодом виявилося, що це не так.

• Сполученим Штатам доведеться визнати, що їхня доктрина ведення повітряно-наземних кампаній не повністю підходить для України. Держави Заходу повинні знайти спосіб ведення наземних бойових дій в умовах, коли вони будуть піддаватися частим повітряним атакам, з чим вони не стикалися багато поколінь, на відміну від України.

• Використання безпілотників дозволяє обом арміям швидко ідентифікувати і націлювати сили один одного. Сучасна західна доктрина не адаптувалась належним чином до цього нового середовища, а значить загальний бойовий потенціал західних армій ставиться під загрозу.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Учора Джон Кірбі назвав статтю Залужного підтвердженням, чому важливо й надалі підтримувати Україну.

Ось чому в комунікації зі США дуже важливо зберігати принцип прозорості. Не перебільшувати свої можливості, не викривляти успіхи, не приховувати відсутність знань, а транслювати реальний стан справ. Ніхто не буде нас ставити у куток за невдачі.

Стаття, через яку багато хто вдарився в песимізм, навпаки підкреслила необхідність підтримувати Україну, а й можливо збільшила шанси на отримання необхідної зброї.

Є шанс, що американці нарешті збагнуть, що виграти війну швидко та одночасно оминаючі преславуті «червоні лінії» — неможливо, а концепція контрольованої війни лише провокує ворога на підвищення ставок.

Тому визнання помилок — це не завжди про самобичування. Це про внутрішню еволюцію. А коли ти еволюціонуєш, то й союзники охочіше приходять на допомогу.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Просто подивіться на цей заголовок BBC Україна: «Залужний наступний? Чому звільнення командувача Хоренка викликало скандал».

Ще раз. Це не якийсь там анонімний телеграм-канал, а той самий BBC, який нібито є еталоном стандартів журналістики.

Це не новина, це свідомий клікбейт, який не має під собою ніякого підґрунтя. Невже у класичних ЗМІ настільки все погано з трафіком, що вони вимушені грати по правилах інформаційних помийок? Питання риторичне.

В такі моменти приходить усвідомлення, що військову цензуру придумали не просто так.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Тут New York Times пише про розкол в українському керівництві.

Слово «розкол» звучить поки що занадто голосно, як на мене. Однак правда в тому, що Залужний та Зеленський дійсно транслюють діаметрально різні тези стосовно стану справ на фронті.

Тут може бути дві причини:

1. Непорозуміння між військовим та політичним керівництвом досягло такої межі, що вже не було шансів врегулювати це без розголосу. Тому Залужний був вимушений вийти в публічний простір, щоб його нарешті почули.

2. Банально крива комунікація. Це траплялося неодноразово, коли різні відомства суперечили одне одному. Щоправда, з настільки чутливих питань непорозумінь ще не було.

Я дуже хочу вірити в другий варіант. Тому що перший обіцяє глибоку системну кризу, яка, на жаль, корисна трампістам, які стануть тільки сильнішими у своїй антиукраїнській аргументації.

Такі чвари занадто сильно вдарять по легітимності українського керівництва, що ідеально лягає в логіку закликів провести вибори.

Єдине, що мене дійсно лякає, так це те, що про необхідність міняти військову стратегію ми дізнаємося із колонки Залужного та статті Шустера. На жаль, владі важливіше прокомунікувати це із західною аудиторією (що теж потрібно), ніж з власним народом.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Читаю книгу Валі Насра «Необов'язкова країна». Автор з 2009 до 2011 року працював радником Річарда Голбрука — спеціального представника США з Афганістану і Пакистану.

Книга написана до виведення американського контингенту з Афганістану. Однак ретроспективно дуже цікаво дивитися на логіку ухвалення рішень в адміністрації Обами та наслідки, до яких вони призвели.

Ось кумедна цитата:

«Робота в адміністрації Обами подарувала нам можливість створення регіональних економічних, політичних і військових організацій з метою надання допомоги регіону у врегулюванні багатьох кризових ситуацій і дали змогу регіону самому впоратися з проблемами без постійних вливань у вигляді американських життів і доларів. Одночасно ми змогли зменшити загрозу Аль-Каїди, посилити потяг до демократії та знайти спосіб втягування Ірану у свою орбіту».

Тільки уявіть вираз обличчя автора, якби йому сказали, що 2021 року американські війська тікатимуть з Афганістану, 300 тисяч солдатів афганської армії буквально розчиняться в повітрі, дикуни з Талібану отримають контроль над країною, а Іран буде максимально близьким до володіння ядерною зброєю.

Проте, дуже корисна книжка, яка дає змогу залізти в голову американському істеблішменту.

Періодично публікуватиму тут цікаві мені фрагменти. Тому за хештегом #ВаліНаср можете відслідковувати пости на цю тему.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

Сподіваюся, слова Зеленського про те, що Україна розглядає зміни у своїй військовій стратегії є першим кроком в усуненні непорозуміння між військовим та політичним керівництвом.

Хоч Зеленський усе ще наполягає на тому, що ситуація на фронті не схожа на глухий кут (і має на це всі підстави), є надія, що Банкова адаптуватиметься до нових реалій, не допускаючи публічних розбірок.

Інакше ми втратимо країну.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана

The New York Times опублікувало опитування, яке показує, що Трамп випереджає Байдена в п'яти із шести ключових штатах. Поки що в одному лише Вісконсині Байден перемагає. Знову ж таки, поки що. Ситуація може змінитися в гірший бік.

Але є ще одна деталь, яку наші ЗМІ чомусь не помітили, хоча це очевидно. Байден програє не тільки Трампу, а й іншим кандидатам від Республіканської партії. Тобто, якби на місці Трампа був Десантіс чи Гейлі, то Байден все одно програвав би чотири штати.

Вчора читав статтю на Axios, де стверджувалося, що багато молодих демократів вже почали підготовку до президентських виборів 2028 року, а можливо, і 2024-го. Причина — вік Байдена та його непрогнозоване здоров'я.

У Байдена не вірить його власна партія, не кажучи вже про ключові штати.

🇺🇸 Гамбіт Саллівана