Troublemakers & Ultras Action
13.2K subscribers
29.5K photos
11.2K videos
1 file
6.89K links
Український навколофутбол і не тільки.
Download Telegram
Some Italian brothers & sisters from CasaPound arrived this weekend on a humanitarian visit to Kyiv

🇺🇦 🏴 🇮🇹
Forwarded from Nord Division
Банер на трибуні Мюнхен 1860 на честь загиблого захисника України 🫡

«Спочивай з миром, Валік.»
Forwarded from FCK FAMOUS GROUP
День Державного прапора України

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
Попередження від фанатів "Локомотива" на матчі 1/32 Кубка України, цієї п'ятниці.

Вочевидь йдеться про поразку від "Металіста 1925" в минулому сезоні, назву якого в червні цього року було змінено на "Харків".

"Пробій" (Городенка) від такого не знітився та вибив столичний клуб зі змагань (1-3).

фото: ultras_block
У ніч з 20 на 21 серпня в районі вулиці Станіслава Мєжви, у районі Вілловий в Новій Гуті, загинув 36-річний чоловік. Смерть стала наслідком нападу із застосуванням мачете та шокера, скоєного п’ятьма вболівальниками вісли Краків. Загиблий був прихильником краківського Хутника.

Уболівальники Хутника не залишилися байдужими до трагедії. В інтернеті вже було запущено збір коштів на організацію похорону товариша по шарфу, а також на допомогу його доньці.

WTSK.
Футбольний Сектор → ⚽️
🏆 Перед кубковим матчем між «Рокитою» та «Кривбасом» команди вшанували пам'ять жертв удару рф по торговому центру в Кривому Розі ✈️@sctr31
Гравці "Кривбаса" підтримали Романа Попова - директора з медіа криворізького клубу, який зазнав важких поранень внаслідок російської атаки ТЦ «Сонячна галерея».

Роман перебуває в реанімації у стабільно важкому стані.

фото: ФК "Кривбас".
Нідерланди 🇳🇱
Гостьовий сектор "Утрехта" на вчорашньому матчі в Роттердамі.

В поєдинку з місцевою "Спартою" один з голів на рахунку Артема Степанова. Український форвард вийшов у стартовому складі, а на 73-й хв був замінений через травму.

Для гостей це була гра невикористаних можливостей. Тричі "Утрехт" виходив вперед, і тричі "Спарта" їх наздоганяла (3-3).
Forwarded from 3rd Time: ANALYTICS
15.08.2026 відбулася молодіжна домовлена зустріч.

Last Hooligans (Буковина, Чернівці) vs Карпати (Львів). 4*4, 3хв.

#АрхівНавколофутболу #troublemakers_ukraine
Банер на стадіоні в Луцьку, де сьогодні пройшов матч 1/32 Кубка України між "Луцьксантехмонтаж №536" та "Черніговом".

Рахунок 1-2, до наступного кола виходить фіналіст минулого розіграшу.

by: ultrasvolyn
Forwarded from 3rd Time: ANALYTICS
У нашої спільноти також існує стяг, який уже давно став реліквією та в майбутньому має посісти почесне місце в якомусь музеї війни.

Банер був створений ще у 2014–2015 роках. За цей час стяг встиг добряче помандрувати Європою та не тільки: відвідати декілька європейських першостей і масу відбіркових матчів збірної, декілька турнірів зі змішаних єдиноборств, у тому числі професійних, фестивалі та фан-турніри.

Бував він і на лісових темах. Після однієї з них на банері залишилася кров — такий своєрідний автограф.

Останні декілька років стяг зберігався в одного з адмінів у Гостомелі.

Після 24 лютого він, можна так би мовити, потрапив у полон до окупантів, які, як тільки могли, сплюндрували квартиру. Написи на стінах на кшталт «161», «антіфа» та тому подібне наштовхують на думку, що робили це причетні до субкультурного руху істоти.

Тоді ще більше дивуємося, що жоден із трьох стягів не зазнав ушкоджень. У квартирі було ще два стяги столичного клубу. Скоріше за все, після цілеспрямованого влучання у будинок окупанти думали, що стяги просто згорять. Але зась!

Коли стало можливим, реліквію вивезли з Гостомеля. Далі були численні переїзди та поневіряння по Україні.

Трохи пізніше виникла ідея, що цей стяг має побувати в усіх бажаючих. Звісно, мова йде про фанатів та хуліганів, яких зараз дуже багато на фронті.

Протягом війни «Трабл» побував на всіх напрямках фронту, переходячи з рук у руки.

Перераховувати всі фірми та рухи ми не будемо, але був він тільки у самих сміливих та відчайдушних. Встиг навіть відвідати весілля!

Після декількох років мандрів Європою оригінальний стяг повернувся в Україну. А замість нього ми зробили новий — спеціально для збірної.

Адже, можливо, у майбутньому оригінальний стяг стане вінцем якогось тематичного музею, зберігаючи пам'ять про тих Героїв, які загинули у війні з окупантами.

Адже є такі, чиї автографи на ньому стали останніми...

#troublemakers_ukraine