А ви знаєте, що є термін «синглізм» - singlism - це осуд людей або дискримінація людей, які не вступають в стосунки та шлюби?
Мені здається, що наша культура саме така - синглізмістична. Навіть одинаки нерідко цькують собі подібних. Приклад свіженький, як хлібчинка з печі, - мій пост про «вільне бо дібільне».
Вчора от про це замислилась і багато відгуків отримала, що бути одинаком економічно невигідно. Ви на себе одного зазвичай купуєте таку саму кількість продуктів, як і на двох. Ніхто не варить порцію каші. Ніхто не вмикає одну лампу в кімнаті, замість двох. А кондиціонер та бойлер не будуть працювати вдвічі менше, якщо ви не пара.
Заправляти авто доводиться на таку саму кількість палива. Але авту все рівно, яку кількість сідниць воно везе.
А ще наче вдвох завжди простіше будувати дозвілля. Бо навіть по собі суджу. Коли в стосунках - атракціон ідей куди поїхати, де погуляти. Коли сама - «боже, скільки в мене ще непрочитаних книжок! Нікуди не піду, вростатиму в диван з кожною сторінкою!».
А готелі? Заселяєшся в номер одна. А платиш як за двох. Але на сніданку тобі подвійно порцію не видають. Це що ще таке? Хочу сирники х2. Хочу все х2. Бо живу сама, а плачу як за двох.
Коли від мене зʼїхав чоловік, власник квартири, який приїхав перевірити, як я тут сама бідолашна без чоловіка лампочку викручую, спитав «Коли вже знайдете собі когось? Ми не проти, що тут буде жити інший чоловік!». Дякую, аж підскакую, що ви не проти. З тих пір три роки пройшло. Поки мовчать.
А ще сьогодні в чаті будинку оголосили, що треба скидатись з квартири по 10 000 на генератор. Блять, може якусь знижечку для сіротінушки? Ну піздец!
Мені здається, що наша культура саме така - синглізмістична. Навіть одинаки нерідко цькують собі подібних. Приклад свіженький, як хлібчинка з печі, - мій пост про «вільне бо дібільне».
Вчора от про це замислилась і багато відгуків отримала, що бути одинаком економічно невигідно. Ви на себе одного зазвичай купуєте таку саму кількість продуктів, як і на двох. Ніхто не варить порцію каші. Ніхто не вмикає одну лампу в кімнаті, замість двох. А кондиціонер та бойлер не будуть працювати вдвічі менше, якщо ви не пара.
Заправляти авто доводиться на таку саму кількість палива. Але авту все рівно, яку кількість сідниць воно везе.
А ще наче вдвох завжди простіше будувати дозвілля. Бо навіть по собі суджу. Коли в стосунках - атракціон ідей куди поїхати, де погуляти. Коли сама - «боже, скільки в мене ще непрочитаних книжок! Нікуди не піду, вростатиму в диван з кожною сторінкою!».
А готелі? Заселяєшся в номер одна. А платиш як за двох. Але на сніданку тобі подвійно порцію не видають. Це що ще таке? Хочу сирники х2. Хочу все х2. Бо живу сама, а плачу як за двох.
Коли від мене зʼїхав чоловік, власник квартири, який приїхав перевірити, як я тут сама бідолашна без чоловіка лампочку викручую, спитав «Коли вже знайдете собі когось? Ми не проти, що тут буде жити інший чоловік!». Дякую, аж підскакую, що ви не проти. З тих пір три роки пройшло. Поки мовчать.
А ще сьогодні в чаті будинку оголосили, що треба скидатись з квартири по 10 000 на генератор. Блять, може якусь знижечку для сіротінушки? Ну піздец!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Хлопці, не можу відповісти, екран зламався 😅
Пише в анкеті «будемо в ліжку їсти хачапурі по аджарські»
Розбите яйце в сирі? Хм 😶
Розбите яйце в сирі? Хм 😶
Авгієві стайні
Розкажу про свій пʼюр. Поки не заходжу в додаток, тиш да гладь. Як тільки зайду пару анкет переглянути від скуки, починається лайкопад.
Переважна більшість анкет, яка мене лайкає - хлопці 20-25 років. Всіх відправляю в блок.
Знаєте, є такі люди, яких бісять непрочитані повідомлення, завалена пошта, купа (4959503) в месенджерах. Я з них. Якщо в вихідний я не відкрию пошту чи телеграм, і не почищу чати, око починає сіпатись перед сном.
Так от така сама історія і з пʼюром. Не можу виносити оце віконечко «436 людей тебе лайкнули», яке як гільйотина нависає над діалогами. Залітаю туди і починається кара божа. Тупо всіх газонокасарю в блок.
«З очей далі - з Pure геть» - говорить додаток в цей момент, і жіночка ножку в панчохах відпінковує анкету в смітник.
Піду почищу свої авгієві стайні, бо щось геть не до того було останні дні. Час настав!
Розкажу про свій пʼюр. Поки не заходжу в додаток, тиш да гладь. Як тільки зайду пару анкет переглянути від скуки, починається лайкопад.
Переважна більшість анкет, яка мене лайкає - хлопці 20-25 років. Всіх відправляю в блок.
Знаєте, є такі люди, яких бісять непрочитані повідомлення, завалена пошта, купа (4959503) в месенджерах. Я з них. Якщо в вихідний я не відкрию пошту чи телеграм, і не почищу чати, око починає сіпатись перед сном.
Так от така сама історія і з пʼюром. Не можу виносити оце віконечко «436 людей тебе лайкнули», яке як гільйотина нависає над діалогами. Залітаю туди і починається кара божа. Тупо всіх газонокасарю в блок.
«З очей далі - з Pure геть» - говорить додаток в цей момент, і жіночка ножку в панчохах відпінковує анкету в смітник.
Піду почищу свої авгієві стайні, бо щось геть не до того було останні дні. Час настав!
- Я тут наскрізь промокла, таксі викликати неможливо!
- Так зайди в кафе перечекай зливу і викличеш, коли попит спаде.
- 🗿
От всі герої і розтанули під час зливи.
- Так зайди в кафе перечекай зливу і викличеш, коли попит спаде.
- 🗿
От всі герої і розтанули під час зливи.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Довго не знала, яка вам пояснили, але ось ідеальне відео про два типи чоловіків, які лайкають мою анкету у п’юрі
Побачила велику шафу з книгами в його кімнаті
Коли він влаштував мені онлайн-румтур. Так він запрошував до себе в нові апартаменти, в які щойно переїхав після розлучення. Памʼятаю, як жартувала, що зручна партія - можна десь довго затриматись і не перейматись через таксі додому на край географії Києва.
А потім стали вимикати світло. І «бібліотекар» став щасливим власником не тільки квартири в центрі, але і апартачів на одній лінії з якоюсь лікарнею. І в день Х, коли йшла 10 година без світла, все ж таки погодилась і прийняла запрошення на чай і розетку для ноутбуку.
Коли я зайшла в квартиру, перше, що побачила - це ту саму книжкову шафу на всю стіну. Знаєте, таку красиву, де різнокольорові палітурки хаотично, але естетично складені на різних поличках.
Вона була така гарна, так красиво складена, наче з пінтересту. Аж раптом я побачила, на ній відблиски. Матова поверхня стіни під правильним світлом видала себе.
Ха, це були фото-шпалери, ілюстрація, наліпка. А ніяка не домашня бібліотека на всю стінку.
Мене розірвало обурливим і трохи істеричним сміхом. Над собою. Бо як же я захопилась однією думкою, що як же чудово, що він так багато читає. І ще і збирає книги в папері.
Досі згадую цю історію кожен раз, коли хочу подумки наділити людину тими характеристиками, які я сама люблю і поважаю. Кожен раз дивлюсь на когось і говорю собі «цікаво, а ця шафа також намальована?».
Коли він влаштував мені онлайн-румтур. Так він запрошував до себе в нові апартаменти, в які щойно переїхав після розлучення. Памʼятаю, як жартувала, що зручна партія - можна десь довго затриматись і не перейматись через таксі додому на край географії Києва.
А потім стали вимикати світло. І «бібліотекар» став щасливим власником не тільки квартири в центрі, але і апартачів на одній лінії з якоюсь лікарнею. І в день Х, коли йшла 10 година без світла, все ж таки погодилась і прийняла запрошення на чай і розетку для ноутбуку.
Коли я зайшла в квартиру, перше, що побачила - це ту саму книжкову шафу на всю стіну. Знаєте, таку красиву, де різнокольорові палітурки хаотично, але естетично складені на різних поличках.
Вона була така гарна, так красиво складена, наче з пінтересту. Аж раптом я побачила, на ній відблиски. Матова поверхня стіни під правильним світлом видала себе.
Ха, це були фото-шпалери, ілюстрація, наліпка. А ніяка не домашня бібліотека на всю стінку.
Мене розірвало обурливим і трохи істеричним сміхом. Над собою. Бо як же я захопилась однією думкою, що як же чудово, що він так багато читає. І ще і збирає книги в папері.
Досі згадую цю історію кожен раз, коли хочу подумки наділити людину тими характеристиками, які я сама люблю і поважаю. Кожен раз дивлюсь на когось і говорю собі «цікаво, а ця шафа також намальована?».
Шукала паспорт, знайшла член
Вже майже 4 роки пройшло. А життя все ще підсовує злі жарти там, де взагалі менше всього очікуєш.
Сьогодні звʼязувалось, що договір на інтернет (а не тільки наша собака) оформлений на чоловіка. І щоб призупинити надання послуг - треба не просто назвати ПІБ, а ще серію і номер паспорту.
Ми люди навчені - в нас завжди всі документи були отскановані на випадок купівлі якихось квитків/путівок/страхівок/акредитацій. Документи на всіх членів родини. От і думаю - не буду по таких дрібницях турбувати людину в розпал робочого дня, піду в історію переписки в телеграмі, там точно все є.
«Ага, хуй!» - подумала я. У всіх сенсах 🤝
Вже майже 4 роки пройшло. А життя все ще підсовує злі жарти там, де взагалі менше всього очікуєш.
Сьогодні звʼязувалось, що договір на інтернет (а не тільки наша собака) оформлений на чоловіка. І щоб призупинити надання послуг - треба не просто назвати ПІБ, а ще серію і номер паспорту.
Ми люди навчені - в нас завжди всі документи були отскановані на випадок купівлі якихось квитків/путівок/страхівок/акредитацій. Документи на всіх членів родини. От і думаю - не буду по таких дрібницях турбувати людину в розпал робочого дня, піду в історію переписки в телеграмі, там точно все є.
«Ага, хуй!» - подумала я. У всіх сенсах 🤝