Дія: одруження по відео звʼязку
Хлопчик: хаха
Чоловік: набирай

А шо, норм!

Перешли своєму масіку

Жива. Здорова. Проклята. Діва

Вона щойно описала вибірку анкет, які мене лайкають в п’юрі

Це блять йобана жиза!

Всі, хто там ще не перетнув той рубіж в 30, трахайтесь скікі є сил! Бо потім сили будуть, а бажання всьо

В п’юрі мене лайкає 22-річний хлоп з анкетою «готовий до всього нового».🧐Але ж …. 🥹 я старе!

Вільне - бо дібільне

Казала моя мама кожен раз, коли ми обговорювали чоловіків. Вона на 100% впевнена, що чоловік 30+ без досвіду шлюбу/стосунків/спільного проживання - має вади. Якщо ці вади не в трусах, то в кукухє. Але, як показує досвід - проблеми в трусах чоловіка починаються з проблемами з кукухою.

Маму я дуже сильно вмовляла не бути такою категоричною. Як мінімум, бо в неї підростає син. І хто зна, скільки янголя ще буде літати вільною птахою. Бо йому 22, але він інший. Мої однолітки і його покоління - тупо різні люди з різними цінностями та орієнтирами.

Останні наші розмови з мамою вона вже не питає у мене - коли там онуки, чи шлюби. Та взагалі - чи є в мене хоч хтось, хоч би з вадами.

Якось ми заговорили за мого залицяльника, і кажу - він вау, в нього все вау. І прикинь - не був одружений, немає дітей. Це така рідкість зараз. А вона дивиться на мене - «Вільне - бо дібільне! Хоча, бачу, в вас багато спільного!»

Навіть не стала сумніватись. Два дібільних тіла розбіглись за три місяці. Бо мама була права.

«Вагодрочерка», - ласкаво називає мене один шанувальник, з яким ми завзято посперечались щодо автопрому.

В мене є топ табуйованих тем для спілкування під час знайомства. Це політика, війна, релігія та здоровʼя. В них я не бачу великого сенсу, бо вони важкі, тригерні та суперечливі. Є купа різних речей, про які можна говорити окрім них: музика, мистецтво, кіно, навчання, подорожі, спорт та хобі.

Але кожен, дідько, кожен раз, коли я знайомлюсь з новою людиною, а він водій, я починаю сратись за тачкі. Я вже оце йду і саму себе дьоргаю «тіки не питай, яке в нього авто! Тікі не питай, бо нормально ж спілкувались!»

Не дай Боже ще виявиться, що він кермує гірше за мене. Бідний той хлоп, клянусь. Природні стихії не такі нищівні часом, як я, яка хоче спитати «а скікі зараз коштують права? Не знаєш? Думала, купив!».

Не заздрю чоловікам, які мали цей досвід. Бо я сама себе в такі моменти не виношу! Цього дракона навіть я боюсь.

«До дітей не дуже готовий» - пише мені 23-річний юнак.

Я теж, мій мальчик, я теееееж! 🤝

І во всій цій сраці саме обідне, їй Богу, що я оце лежу і думаю: в мене світла за добу в хаті було 4 години. Вчора купила їжу. Продукти з запасом. Овочі там всякі. Масло. Молоко. Ковбасу. КОВБАСУ!!!111 Ніколи її не купую, а тут… все пропало. Лежу, і світла нема. За графіком повинні вимкнути о 22:00. А вже 22:31. І нема. І думаю, що ковбасу доведеться викинути. Як і всю їжу. Ніколи не купувала на тиждень вперед. І не буду. От ковбасу реально жалко. А був би чоловік - вона б не лежала і не гинула там весь день. Він би її ліквідірував ще б в обід. Ковбасу шкода 🥹

Агов. Ти диви на нього! Зберігся чи що?

А ви знаєте, що є термін «синглізм» - singlism - це осуд людей або дискримінація людей, які не вступають в стосунки та шлюби?

Мені здається, що наша культура саме така - синглізмістична. Навіть одинаки нерідко цькують собі подібних. Приклад свіженький, як хлібчинка з печі, - мій пост про «вільне бо дібільне».

Вчора от про це замислилась і багато відгуків отримала, що бути одинаком економічно невигідно. Ви на себе одного зазвичай купуєте таку саму кількість продуктів, як і на двох. Ніхто не варить порцію каші. Ніхто не вмикає одну лампу в кімнаті, замість двох. А кондиціонер та бойлер не будуть працювати вдвічі менше, якщо ви не пара.

Заправляти авто доводиться на таку саму кількість палива. Але авту все рівно, яку кількість сідниць воно везе.

А ще наче вдвох завжди простіше будувати дозвілля. Бо навіть по собі суджу. Коли в стосунках - атракціон ідей куди поїхати, де погуляти. Коли сама - «боже, скільки в мене ще непрочитаних книжок! Нікуди не піду, вростатиму в диван з кожною сторінкою!».

А готелі? Заселяєшся в номер одна. А платиш як за двох. Але на сніданку тобі подвійно порцію не видають. Це що ще таке? Хочу сирники х2. Хочу все х2. Бо живу сама, а плачу як за двох.

Коли від мене зʼїхав чоловік, власник квартири, який приїхав перевірити, як я тут сама бідолашна без чоловіка лампочку викручую, спитав «Коли вже знайдете собі когось? Ми не проти, що тут буде жити інший чоловік!». Дякую, аж підскакую, що ви не проти. З тих пір три роки пройшло. Поки мовчать.

А ще сьогодні в чаті будинку оголосили, що треба скидатись з квартири по 10 000 на генератор. Блять, може якусь знижечку для сіротінушки? Ну піздец!