ОРУ

І пропал…

Мене дико бісять оці кавоводи. Знаєте, якісь знайомі із минулого чи однокласники. Які просто по факту нашого знайомства колись такі впевнені, що мені треба з ними пити каву.

А я настільки стала суха і прагматична, що безперспективнякі мене не цікавлять. Бо в добі так мало часу, а в мене дві роботи і недороблений проєкт, в який закинуті гроші, і який застряг мені поперек горла як та кістка. В мене собака, яку треба гулять і возить в лікарню раз на місяць. Мені тік так і майже 33. Ремонт авто. І мінімум дві культурні події на місяць. В цьому хаосі я хочу ще виділити час на побачення з ТИМ, кого ХОЧУ Я!

Немає часу на зустрічі з хлопцями, які колись були зі мною знайомі, як вдруг, коли я змінила аватарку в телеграмі, вони вирішили, шо треба на каву блять! Кому треба? Мені не треба! Я і без твоєї кави погано сплю!

Мені треба на масаж, в басейн, в зал качати жопу, до гінеколога заморозити яйцеклітини, треба в Альпи, треба щоб хтось погладив і сказав «тихо, тихо, не псіхуй, через три дні почнуться і пройде!»

Треба блять! Саша, не зайобуй! Якщо нема що робити, знайди другу роботу!

Він йшов до перемоги. Спойлер - не переміг

На дозвіллі одним оком під торт можна

Про торт і нюдси

Жалілась, що нема бажання робити нюдси. Пару десятків написали, що бажання нема, бо немає до кого, напевно. А одна маленька написала, що скинула 15 кг, і тепер гола навіть посуд миє, настільки в кайфі від себе.

Так от, мої хтивці! Календар КД ви вже знаєте краще за мого гінеколога. Був тут навіть один, який кожен місяць писав та кликав зустрітись суто в період овуляції. Потім виявилось, що вирахував по моїм постам про пмс. Винахідливо та смішно - таке я схвалюю! Ти можеш бути красивим, багатим та успішним, але всьо то пшик, якщо напишеш їй в пмс. І, навпаки, вона ніколи би навіть не звернула на тебе увагу, аж раптом ти той самий, що покликав її на «Конотопську відьму» і її овуляцію.

Короче, тепер нарешті про торт. Чоловік сидить десь в палатках в лісі. Каже - нюдс скидай. А я йому - ой не можу, пмс! А він - «ні слова більше!». І от, надіслав торт.

Він з окопу торт замовив. А що зробив ти? (Я маю право на токсік! В мене ці дні!)

Це, канєшна, ще більше відтягує мене від бажання робити нюдси. Але дуже сильно помʼякшує біль бісячки через йобнуті гормони! Дякую!

Ввімкнула цей фільм. Відгуки в нього так собі. Мені знається, що ситуація просто не знайома тим, хто чекав якихось вав-диалогів серед сцен у ліжку.

Але є в ньому така життєва простота. В тому, що ми банальним речам постійно хочемо надати якихось високих сенсів.

Чи знайомі вам ситуації, коли людина говорить вам в обличчя замість пояснень - слова, які вас боляче ріжуть, а єдине, що ви зараз хочете - тваринного та жорсткого сексу?

Коли ви зустрічаєте людину і створюєте особисті ритуали. Коли ви наче проживаєте з нею життя в житті. Коли не робите її частиною свого звичного побуту. А просто проживаєте з ним/нею раз на тиждень в чотирьох стінах якусь іншу маленьку історію. Коли ви майже нічого не знаєте один про одного, окрім того, що важливо в цій маленькій історії, маленькому світі між вам.

Якщо в вас такого не було, то можливо, вам буде скучно та заурядно.

А ще в акторки неймовірно гарні груди.

«Відкрийте, будь ласка! Я під дверима стою!» - розбудив мене щойно дзвінок від пані клінерки.

Я інколи фантазую, яким буде моє «доросле життя». В своїй свідомості я ще не доросла до нього. Але це простора вітальня з кухнею-студією, освячена світлом заходу сонця крізь панорамні вікна і прозорі занавіски. Відчинені двері в сад, де гомонять діти. Ваня бігає за Василіскою, щоб нагодувати її малиною з саду, але насправді щоб обмазати їй маленьку рожеву моську, бо сам вже замазав собі футболку. А маленька верещіть дзвоном на весь квартал. За ними бігає золотокудрий цуцик, якийсь популярний мальтіпу, що батько подарував малечі. А з лежанки на ґанку одним оком дивиться на все це Рокі, розтягнувшись на сонечку, наче він старий і гладкий кіт.

Чоловік в цей час досмажує мʼясо (мене він вже насмажив на цілих дві дитини 😅). Я на кухні заправляю миску з салатом - або «купою трави під оливковою олією», яку обожнюю я, і не люблять всі в нашій родині.

А в цей час чую, як за парканом будинку гуркотять двигуни автівок, що приїхали і паркуються. Це наші друзі. Везуть напої, нові настолки і історії, як на цей вікенд в Карпатах знов хтось заснув під час запланованої оргії, чи в когось знов не встав від перезбудження чи стресу, чи хтось знов розлучився, бо скікі то можна терпіти - псувати один одному життя і викрадати час.

Але за вікном сірий столичний лютий, на кухні тарахтить посудом клінерка, а я лежу в ліжку в спальні, насолоджуючись спазмами попереку від знов пройобаної з кайфом овуляції.

Кажуть, що «дорослість» - міф. А що, якщо я ніколи не виросту?!

🧐 ходити лісами, годуючи білок?

Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.

Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.

♥️ зі святом!

А ще, вчора залетіла в Hitchcook Bar в Гулівері і сказала, що це неподобство на День Закоханих вітати тільки закоханих і робити оці всі акції 1+1 для половинок.

Тому для всіх цілих одинаків та одиначок вибила в барі акцію: приходиш сам, купуєш один коктейль - отримуєш другий у подарунок для себе коханого/коханої.

А ще в них можна брати напої та йти дивитись кіно 🍸🍿 в Оскарі.

Всіх з днем КОХАННЯ! Закохуйтесь! Воно того вартує! Просто якщо не сьогодні, то нічого, буде в інший день! Цьом, мої хтивці!

В 22 думаєш, що в 32 будеш щасливо заміжня мати двох янголочків. А насправді знімаєшся в рекламній колаборації бару та кінотеатру у ролі себе - одинокої у День Закоханих бухающої жінки.

Хагааааааа