The ДОКУМЕНТАЛІСТ
24.2K subscribers
1.14K photos
295 videos
478 links
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Каракулевое пальто за 30 рублей! Вражаюча планова економіка СССР. Жили, як у Бога за пазухою...
😁205🙈60🤣42🤮164👍2🍓1
На цій світлині ви бачите двох радянських солдат з квітами на тлі залізничного вокзалу у Львові. Зробив цю знимку Володимир Мельник - як вказано у підписі до неї - у 1945 році (хоча наше місто позбулося німецької окупації ще майже рік перед тим.

Отож, тепер до суті: перед вами не реальне, а постановочне фото з метою розжалобити глядача мовляв "...дивіться, які гарні і обвітрені вітрами війни лиця радянських солдат". Але це - класичний зразок російсько-більшовицької пропаганди тих років. І розрахована була отака пропаганда (як на цій світлині) на людей які зовсім не знали реалій у тогочасному Львові. Ніхто їх квітами у нашому місті не зустрічав.

А, який насправді мали вигляд оті "перші совіти", які прийшли тоді до нашого міста..?
По перше, майже усі без винятку очевидці пишуть, що зовнішній вигляд солдат і офіцерів Красной Армії, як вони тільки починали входити до Львова, дуже відрізнявся від того, як виглядали німецькі і польські військові того часу.
124👍112👎1🌭1
Усім, наприклад, запам’яталося. що оті червоноармійці на вулицях нашого міста були одягнені і брудний і обшарпаний одяг, який мало нагадував військові мундири. Крім того усім запам’яталися їхні плескаті лиця із вузькими щілинками очей і короткі ноги.8 В цілому ззовні більшість з них нагадувала калмиків або ж ті східні народи, яких поневолила свого часу росія.

Ось що про цих перших "визволителів" у Львові тоді писали "...вони швидко крокували в три шеренги... Незнайомі уніформи темно-коричневого та блідо-оливкового кольорів свідчили, що то ані не німці, ані не поляки. Якби не зброя, я подумав би, що то якісь подорожні монахи. Їхні обвітрені обличчя були такими ж червоними, як п'ятикутні зірки на їхніх зелених касках. Очі мали вузькі й розкосі. Заболочені черевики, за плечима рушниці, на грудях пояс із патронами, над касками вістря багнетів — здавалось, вони щойно зійшли з екранів фільмів про Першу світову війну" - це спостереження Михайла Яворського, який на момент початку війни був підлітком (потім він став професором політичної теорії Міського університету Нью-Йорка).

Інша львів’янка - Кароліна Лянцкоронська, яка викладала у нашому університеті у своїх мемуарах описала "квартиранта" — радянського офіцера і його невміння користуватись туалетом. А численні оповіді про "нічні сорочки" на дружинах радянських офіцерів, в яких вони гонорово заходили до львівської опери, приписують Юлії Солнцевій, яка була дружиною українського радянського кінорежисера Олександра Довженка. Вона, наприклад, описуючи своє перебування у Львові у 1940 році, з жалем констатувала, що банальна відсутність елементарної побутової культури у тих червоних "визволителів", зводила нанівець усі спроби радянської влади продемонструвати галичанам культурні і духовні досягнення СРСР.

Микола Бандрівський
166👍103💯53😁11🤔2❤‍🔥1💘1
Друзі, ми закрили збір на квадроцикл. Перед тим - 350 тисяч на купівлю транспорту для бійців на Харківському напрямку.

Дякую усім, хто відгукується і не проходить повз!❤️
122🔥38👍12💘2
У 59 році Америка приймала Нікіту Хрущова, куди совєтський лідер відправився з своєю дружиною Ніною.

Візит був насиченим. Одного разу делегацію запросили в Голлівуд, де якраз тривали зйомки фільму «Канкан».

Щоб розважити московських гостей дівчата станцювали перед ними цей французький танець. Зокрема і майбутня володарка «Оскару» акторка Ширлі Мак-Лей.

Але Хрущову шоу не сподобалось. По завершенню танцю він сказав кілька фраз, які пізніше передруковували багато ЗМІ.

"Ви питаєте мене про канкан? З моєї точки зору, з погляду совєтських людей, це аморально. Хороших акторів змушують робити погані речі на потіху пересичених, розбещених людей. У нас в СССР ми звикли милуватися обличчями акторів, а не їхніми задами".
😁203🤡42👍183🆒1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
У 2014 році, вже в окупованій Ялті, випускникам увімкнули російський гімн. Але вони заспівали свій – український.

Серед них був Назар Малік.

Згодом він поїхав до Києва, навчався, грав у театрі.
У 2024 році закінчив військову кафедру і пішов на фронт.

У травні 2025 року Назар загинув. Йому було 27.

Це історія про вибір, який почався ще у школі – і тривав усе життя.

#суспільнекрим
😢356💔212🫡65🙏138
Друзі, ще раз попросимо вас про невеличку допомогу.

Підрозділ 356 навчального артилерійського полку збирає гроші на автомобіль для забезпечення логістики та життєдіяльності.

З цим справді велика халепа. Знаю, бо там служить мій брат.

Якщо маєте можливість – закиньте кілька гривень. Будь-яка сума їм буде підмогою.

4874 1000 2755 7902

https://send.monobank.ua/jar/4agV3SdXRf
88🔥15👍10🥰2👌2🫡2💩1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Друзі, а це подяка від бійців, які б'ють москаля на Вовчанському напрямку. Якщо пригадуєте, ми збирали 350 тисяч гривень!

Від нашої команди дякуємо усім, хто долучався і долучається!❤️
161👍26💋4
Христос Воскрес.

Світло — це не про слова. Це коли вистояли. Коли тримаємось. Коли не втратили себе.
З цим святом — сильних людей.

А якщо хочеться згадати, звідки в нас це все — у блозі показали, як українці святкували Великдень: без прикрас, зате з глибиною, яку не зламати.

«Як українці святкували Великдень | The Документаліст»
https://youtu.be/FGfgotma4Lk
195🔥30👍25❤‍🔥6🕊2💋2👀1🤝1
Одна з численних карикатур, які з"являлися в СССР в межах боротьби з святкування Великодня.
🤡204😁61👀153🥰2🕊1🥴1