Польський тижневик Wprost пересадив Папу з папомобілем на російський танк. Цікаво чи далеко заїде?

"Бути радянським громадянином - значить бути рабом", - сьогодні річниця від дня загибелі дисидента та поета Василя Стуса.

Він помер у 1985 році в тюремному карцері табору особливого режиму у РФ.

Із 47-ми років життя 13  провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.

За роком рік росте твоя тюрма,
за роком рік підмур'я в землю грузне,
і за твоїм жалінням заскорузлим,
за безголів'ям - просвітку нема.

Живеш - і жди. Народжуйся - і жди.
Жди - перед сконом. Жди - у домовині.
Не назирай - літа збігають згінні
без цятки неба й кухлика води.

Для гарного недільного дня трішки українського сороміцького фольклору. Записано у 20-40 роках.

Лихо тій пташині,
Що низько несеться.
Горе ж тій дівчині,
Що рано їбеться.
*
Мені мати казала,
Ще й приказувала,
Щоб я хлопцям не давала,
Й не показувала.
*
Ой, дуб, дуба, дуба,
То дівчина моя люба.
Набрихали на неї,
Що я ходив до неї,
Набрихали на мені,
Що я лазив на неї...
*
Ой, на горі, на горі
Два качурі б’ється,
Ведуть хуя в арештанти,
А пизда сміється.
«Ой, не смійся, вража пездо,
Викупи з неволі»,
«Не викуплю, вражий хую,
Бо їбеш поволі!»

І ще трішки. Вибачте, бо натрапив на крутезну збірку😇

На тім боці на толоці
Козак сіно косить.
А другою стороною
Дівка воду носить.
Воду носить, дощу просить На козацьке сіно.
— Чого в тебе, дівчинонько, губи солоденькі?
— Бджоли були, гніздо вели, меду наносили.
— Чого в тебе, дівчинонько, між ногами латка?
— Кравці були, кожух шили, латку причепили.
— Чого в тебе, дівчинонько, у тій латці дірка?
— Миші були — гніздо вели, дірку проточили.
— Чого в тебе, дівчинонько, між ногами м’яко?
— Миші були, гніздо вели, пуху наносили...


Запис, 1929р
Вільхів Золотонізького р-ну.

З господарів – у прохачі.

1953 рік. Мій дід Грицюк Семен Кузьмич отримав дозвіл від сільської ради на продаж семимісячного підсвинка.

Продавати його повіз у Кривий Ріг.

Вся родина Грицюків проживала і проживає в Івано-Франківській області, тож як дід з поросям опинився в Миколаївській?

Все просто – за підтримку УПА все його село депортували туди.

Часу на збори дали мало, повантажили в вагони і гайда, будувати світле комуністичне майбутнє!

Але тут важливе інше - ось цей документ: пожовтілий папір, чорнильна ручка, печатка. Саме він говорить про нелюдську імперію найкраще. Бо паспорти були відсутні, покинути населений пункт заборонено, тож цей папірчик по-суті, віза на тимчасовий виїзд, із зазначенням мети і пункту слідування.

Окупаційний режим у «найкращих» своїх проявах.

Раби Сталіна, намертво прибиті до землі.

Колгоспний ГУЛАГ.

До речі, коли дід з дружиною і синами таки повернувся в село, то замість хати застав купу землі і обгорілі колоди.
Совєти пограбували її, а потім спалили.

"Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там". Ліна Костенко

Родина Крушельницьких. Це фото стало символом знищення більшовицьким режимом української інтелігенції.

Інтелігентні, розумні, красиві. Про щось розмірковують, щось планують. Але більшовицький режим уже підготував для них страхітливий кінець.

Письменник, журналіст, видавець, міністр освіти УНР Антін Крушельницький, його сини – вчитель Богдан Крушельницький та викладач Остап Крушельницький – розстріляні 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Дочка Володимира, лікар і публіцист, етапована з Соловків і вбита через місяць після цього.

Трьома роками раніше ще два сини Антона Крушельницького – 29-річний Іван, художник і поет, та 25-річний Тарас, письменник і перекладач, – були розстріляні більшовиками в підвалах Жовтневого палацу у Києві.

Де їхні останки, родина донині не знає.

Дружина Антона Крушельницького, Марія – театральна акторка, письменниця і громадська діячка, – не витримала арешту своїх близьких і померла 28 серпня 1935 року в Харкові. Могила її знищена.

Квітень 1918 року. Кіннота армії УНР входить до Бахмуту.

Вже історія. 2006 рік. Саміт «Великої вісімки» в Санкт-Петербурзі за участі Джорджа Буша. Майбутній головоріз ЧВК «Вагнер» Женя Прігожин подає гостям напої та їжу.
Росія дивовижна країна, яку розумом не зрозумієш. З часів більшовиків, під гаслом «Кто бил нікєм — тот станет всєм», соціальний ліфт там працює на повну.
Тому не дивно, що недоутворенням під назвою «ерефія» керують колишні гопники, злодії і куховари.

Ура! Пиня і Иня нарешті зустрілися.

Один лякає світ ядерною дубинкою і давно створив з країни голодний концтабір.

Інший – вперто йде до цього, марячи Сталіном, ГУЛАГом, підкореними націями і імперією.

А найвища мрія – під завісу царювання упокоїтися в Мавзолеї. Поруч із старим сифилітіком.

Якщо ви думаєте, що у них схожі лише мрії і поведінка, то помиляєтесь. Коли копнути глибше, то ці дві країни мають і спільну історію, бо колись саме СРСР доклався до того, що недоутворення під назвою Північна Корея з’явилася на карті світу.

Совок створив північнокорейський режим. Тепер північнокорейський режим намагається врятувати Путіна і його совок.

Замкнене коло. Політична сансара.

У нас є про це цікавий блог. Якщо маєте бажання – перегляньте!

👉 https://youtu.be/tPtoFMsin-Y