The Nation 21 — проєкт, основною метою якого є популяризація суспільно-політичних тем, на основі досліджень різного характеру пропонувати бачення майбутнього України.

На нашому сайті опубліковані науково-популярні статті та дослідження на політичні, історичні та філософські теми.

Якщо епоха Горбачовоської "Перебудови" та Ельцина могла охаректиризуватися доволі непоганими натяками на демократизацію, то епоха Путіна принесла нові цінності, що характеризувалися статизмом та поглядом на Росію, як на третій Рим.
У 2005 році на кладовищі Донського монастиря у Москві відбулося перепоховання праху колишнього головнокомандувача Білої армії Антона Денікіна, філософа Івана Ільїна та письменника Івана Шмельова. Особливу увагу Путін, що був присутній на церемонії поховання приділив саме Ільїну – російському філософу, письменнику, публіцисту.

На шостий рік правління Путіна вже стало зрозумілим, що він не помічає протирічь у поєднані християнський та комуністичних цінностей, коли Путін покладав квіти на могилу Ільїна його супроводжував православний єпископ Тихон Шевкунов, який був заядлим фанатом радянських антихристів.

Про вплив Ільїна на сучасну Росію у нашій статтза посиланням нижче:

Про вплив Ільїна на сучасну Росію у нашій статтза посиланням нижче:
https://thenation21.com/2022/08/03/%

Український урбанізм переживає не найкращі часи, але якщо Україна обирає для себе шлях євроінтеграції, ми маємо провести величезну роботу у сфері благоустрою і головне — створити дієву структури взаємодії людей у громадах. Нажаль, вдається не все, хоча деякий прорив вже відчутний, особливо, що стосується децентралізації та надання громадам більших повноважень, але так само є багато проблем та відвертого непрофесіоналізму з боку парламенту та чиновників. Наразі більшість українських міст не мають чіткого плану розвитку, який би підтримала громада, урбаністи з архітекторами та держава.

Більш детально читайте на нашому сайті

Ємен вже котрий рік є полем бою у суперечці між Саудівською Аравією та Іраном за домінування у регіоні. Зараз цю країну контролюють дві головні сили — Уряд Ємену( так звана Саудитська коаліція, яку підтримує США, Британія, Франція та більшість їх союзників на чолі з Саудівською Аравією) та Хусити. Подібна ескалація між Іраном та США разом з коаліцією посилюють побоювання, що подібні конфлікти можуть перерости у повномасштабну війну на Близькому Сході з серйозними гуманітарними, політичними та економічними наслідками

Поговоримо про капіталізм

Хоча на сьогодні налічується близько 190 капіталістичних країн багато активістів протестують проти нього оперуючи не завжди доведеними фактами, пророкуючи, що капіталізму ось-ось настане кінець. Але статистика каже дещо інше. За останні 20-30 років рівень бідності знижується, завдяки капіталістичній моделі економіки і більшість країн з багатьох причин продовжують запроваджувати капіталістичні моделі економіки. Ось деяки з них:

• Капіталізм зближує людей з покупцями, адже вони знаходяться у постійній взаємодії, яка проходить напряму, не через державу
• Капіталізм створює проблеми, які сам вирішує. Тут все просто, беремо для прикладу — Mcdonalds, заснованого у США, де культура споживання висококалорійної їжі досягає усіх рекордів. Тепер — капіталізм, який створив цю корпорацію пропонує нам різноманітні продукти та ліки для боротьби із вагою та проблемами зі здоровьям.

Капіталізм — як матриця, воюючи із ним, ви тільки робите його сильнішим

Базові документи провідних держав світу (насамперед, концепції, стратегії, доктрини національної безпеки) не містять словосполучень економічна або торгівельна війна, але у світі не існує держави, яка була б повністю позбавлена торгівельної агресивності.
Питання торгівельних війн наразі є дуже актуальним, адже війна росії проти України, війна на Близькому Сході, ескалація міжнародних торгових конфліктів(зокрема між США та Китаєм) — ключовий фактор невизначеності в найближчі роки.
На фоні можливого приходу Трампа до влади, питання ескалації торгівельної війни між США та Китаєм стає все більш актуальним.

Уявіть собі маленьку країну, зруйновану війною. Розбомблені заводи, вигорілі поля, величезні людські жертви. Масштабне промислове виробництво як таке з’явилося незадовго до війни, було сильно мілітаризоване, і тепер те, що від нього залишилося, потрібно було перебудовувати. Країна бідна ресурсами – ліс, вугілля, газ, нафта, родовища металів – всього цього немає або мізерно мало. У такій ситуації кожен верстат, кожен вагон металу, кожна тонна вугілля – на вагу золота. Все потрібно економити: берегти обладнання, щоб працювало якомога довше, тобто не виробляти зайвого і продавати тільки те, що дійсно купується. Це все післявоєнна Південна Корея, коли 78% населення були безграмотними. Понад третина людей не завершували навіть початкову школу. Тож освіта не вважалася пріоритетом. І ось у такі часи влада вирішила, що освіта — це майбутнє країни, і заклала фундамент тієї успішної Кореї, яка є батьківщиною таких корпорацій, як Samsung, Hyundai Motor Company та LG Electronics.

Досвід Південної Кореї є унікальним, його вивчають провідні економісти світу та приходять до висновку, що сучасні країни можуть використовувати досвід Кореї для власного розвитку.

В Україні дискусія про важливість освіти, як ключового фактору розвитку, тільки почала набирати обертів, і хоча закінчення війни у найближчій перспективі не видно, закладати фундамент майбутньої держави потрібно вже зараз.

Досвід Південної Кореї демонструє нам, що Люди — головний ресурс. В Україні це тільки починають усвідомлювати.
Детальніше про роль освіти у відбудові Південної Кореї ви можете прочитати на нашому сайті, за посиланням у шапці профілю.