Телехолдинг Inter Media Group цього року чекають великі зміни. Анна Безлюдна таки покине холдинг, акціонер телегрупи Валерій Хорошовський забирає у Дмитра Фірташа управління групою. Питання звільнення Безлюдної обговорювалось ще у січні, однак остаточне рішення тоді було відтерміновано. Причиною називали кодування супутникового сигналу, процесом кодування зі сторони групи безпосередньо керувала Анна Безлюдна.
Однак уже через місяць - наприкінці лютого, конфлікт загострився до того, що Анні Безлюдній по вказівці Хорошковського привезли додому речі з її кабінету. Від остаточного звільнення врятувало введення карантину. Після народження дочки влітку 2019-го, Анна Безлюдна керує телегрупою дистанційно, роздаючи вказівки по смс. Інтерес до групи Валерій Хорошковський проявив восени минулого року. В часі це збіглося з його візитами в Офіс президента.
Хто може очолити групу - невідомо. Восени минулого року Ярослав Порохняк, як представник Велерія Хорошковського (і колишній керівник групи до продажу частки Фірташу в 2013-му), цікавився фінансовим станом групи, після чого покинув холдинг. У групи великі борги перед рядом контрагентів, хто виявить готовність розбиратися з цими питаннями - невідомо.
В групі заморожені премії та надбавки працівникам, в інформаційному мовленні (компанія "НІС") низькі зарплати.
Валерій Хорошковський − власник мажоритарного пакета в Inter Media Group: він володіє 45%-ми телеканалів «Інтер», «Піксель» та «Ентер-фільм» (Дмитру Фірташу належать канали на 36%, нардепу ОПЗЖ Сергію Льовочкіну − 9%, інші 10% − у Світлани Плужникової, вдови засновника «Інтера» Ігоря Плужникова). Телеканалами НТН, К1, К2, «Мега» та ZOOM Валерій Хорошковський володії на 50% (Фірташ − 40%, Льовочкін − 10%).

📃 Кадрові новини. Цієї весни, не дивлячись на карантин, відбулось кілька цікавих кадрових змін, які з незрозумілих причин залишились без уваги.
💡 Телегрупу StarLightMedia в середині березня покинула голова напрямку Digital & Pay TV Юлія Трибушна. Виконувачем її обов’язків призначено комерційного директора дивізіону Миколу Фаєнгольда.
Причини кадрових змін не повідомляються – офіційно Юлія Трибушна покинула холдинг за згодою сторін. Юлія очолювала дивізіон трохи більше року – її призначили в лютому 2019-го, після того, як групу покинув Федір Гречанинов. До того Юлія Трибушна працювала в інтернет-сейлз-хаусі групи – StarLight Digital Sales, в якому з 2016 року обіймає посаду керівника.
Микола Фаєнгольд в групі StarLightMedia працює з осені 2016-го, після того як група запустила напрямок Pay TV в зв’язку з переходом на платне розміщення в провайдерів кабельного телебачення.

🎈 Ще одна кадрова новина стосується компанії «Солар медіа».
📺 Наприкінці березня компанія змінила генерального продюсера. Замість Віри Єльчик ним стала Христина Хлапоніна, яка до цього була продюсером каналу «Сонце». Примітно, що Віра Єльчик покинула компанію після 19 років роботи в ній.
Причини звільнення не повідомляються. Про зміни в компанії стало відомо лише з посту Єльчик у Facebook. Раніше Віра Єльчик уникала публічності. Теперішнє місце роботи - державний телеканал для окупованих територій “Дом”, який наразі досі без керівництва. Посада Віри на каналі близька до позиції програмного директора.
Сьогодні “Солар медіа” об’єднує телевізійний продакшн “Студію Пілот”, однойменну студію озвучки та дубляжу, а також супутниковий телеканал «Сонце».

📺 Рекламний «Альянс» трьох телегруп розпадається.
В цьому році припиняє своє існування рекламний «Альянс» сейлз-хаусів трьох медіагруп – Ocean Media (StarLightMedia), Evident Media («Медиа Группа Украина») и Space Media (InterMediaGroup). Умовна кооперація, яка концентрує на собі 70% ринку телереклами, розпадеться в кінці цього року – виходить термін домовленостей між групами про спільні продажі. Провідні рекламні агентства та крупні рекламодавці поінформовані про майбутні зміни.
«Альянс» на ринку телереклами працює проти сейлеру 1+1 media - “Глобал медіа груп”: у них різні рекламодавці, оскільки компанії отримують знижки за ексклюзивні розміщення прямої реклами вибираючи між “Альянсом” та “Плюсами”. «Альянсу» зазвичай дістаються усі найбільші рекламодавці, тому його розпад вигідний в першу чергу групі 1+1 media – з’являється можливість отримати топових рекламодавців «Альянсу». Таких як, наприклад, Nestle/L'Oreal чи Procter & Gamble.
«Альянс» був створений восени 2012-го, до того StarLightMedia продавала рекламу разом з групою «Інтер», а 1+1 media – з МГУ. Офіційна причина розпаду “Альянсу” - закінчення контракту. Негласна причина - група «Інтер»: втрати рейтингів холдингу негативно відображаються на “Альянсі”. В останні роки у «Альянсі» більше всіх втрачав саме сейлер групи «Інтер» − Space Media. Його загальна частка в 2019-му просіла з 27% до 25%, частка Ocean Media складає 53%, решта (22%) – у Evident Media.
Переговори про можливі нові конфігурації щодо продажу телереклами в наступні роки не відбуваються. Не виключено, що наступного року всі телесейлери будуть продавати рекламний час окремо – незалежно один від одного. Не варто відкидати також того, що “Альянс” може продовжити своє існування ще на один рік, враховуючи вплив карантину на рекламний ринок.
Останні роки все частіше спостерігалась певна закономірність в продажах спонсорських розміщень, яка може підштовхнути до об'єднання сейлерів Ocean Media та «Глобал медіа груп». Рекламодавці StarLightMedia закуповують спонсорство виключно на «Плюсах», а рекламодавці «Плюсів» закуповують спонсорство у StarLightMedia, ігноруючи дві інші телегрупи з “Альянсу”. Причина таких дій рекламодавців «Альянсу» та «Плюсів» полягає в необхідності отримання максимальних охоплень аудиторії – їхні продажі залежать в основному від розміщень на каналах StarLightMedia та 1+1 media. Рекламодавцям StarLightMedia потрібна аудиторія “Плюсів”, а рекламодавцям “Плюсів” - аудиторія StarLightMedia.
Як наслідок, у загальному обсязі всього рекламного пирогу за рік зросла частка спонсорства − з 20% до 22%. Також у минулому році з’явились поодинокі випадки так званих “широких угод” - розміщень прямої реклами як на «Альянсі», так і на «Плюсах».
Щодо варіанту продаж реклами окремо один від одного, то від такого варіанту найбільше виграв би сейлер Ocean Media: продаючи пряму рекламу самостійно, він, як найбільший сейлер, заробив би більше ніж зараз в «Альянсі». Але із самостійними продажами додається багато ризиків. Зокрема - демпінг, який можуть влаштувати сейлери “Інтера” та МГУ.
На створення нових конфігурацій у телегруп залишилось буквально 4 місяці. Заявити про зміни по продажу прямої реклами телевізійні сейлери мають восени – перед початком заключення контрактів з рекламодавцями на наступний рік.
Від результатів домовленостей телевізійних сейлерів залежить доля більше 13 млрд гривень об’єму телереклами в цьому році. Обсяг ринку телереклами у грошовому еквіваленті минулого року, за даними Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК), виріс на чверть у порівнянні з 2018-м − з 9,269 млрд грн до 11,526 млрд грн, з яких пряма реклама − 10,089 млрд грн, решта 1,438 млрд грн − спонсорство. У 2020-му ВРК прогнозує зростання обсягу ринку телереклами на 16% − до 13,325 млрд грн: 11,6 млрд грн − пряма реклама (+15%) та 1,725 ​​млрд грн − спонсорство (+20%).

📡 Супутникові провайдери XtraTV та Viasat скаржаться на зупинку темпів підключень до їх сервісів після супутникового кодування. Проект супутникового кодування не виправдав очікувань.
5 травня відбувся онлайн-мітинг TelecomLive про проблеми платного телебачення в карантин. Є кілька деталей, на які варто звернути увагу. Директор Viasat Світлана Міщенко вказала на високі рейтинги некодованих міжнародних версій телеканалів медіагруп: чотири таких канали (1+1 International, ICTV Ukraine, «Інтер+», та «Україна 24») входять у топ-5 серед аудиторії безкоштовного супутника. Глядачам безкоштовного супутнику такого контенту хватає, тому переходів не має.
🎎 Чому міжнародні версії телеканалів раптом стали такими популярними? Якщо в березні наповнення 1+1 International, ICTV Ukraine та «Інтер+» сильно відрізнялось від оригінальних версій і відверто бажало кращого, то в квітні все змінилось. Телегрупи перестали заморочуватися - зарубіжні версії стали практично ідентичними оригінальним версіям телеканалів. Опубліковані програми передач міжнародних телеканалів не відповідають дійсності. Телегрупи продовжують вказувати, що це зовсім інші телеканали з іншим контентом, єдине що спільне - новини та деякі власні неформатні програми.
По факту телеканал ICTV Ukraine виявився звичайнісіньким каналом ICTV. Його ефір як у основного телеканалу - з рекламою та анонсами голлівудських фільмів. Певний час на міжнародній версії були також західні фільми та серіали, зараз їх прибрали, але залишилась вся вечірня лінійка - з серіалом “Пес” і тому подібне. Та сама ситуація і з каналом “1+1 International” - тривалий час йде звичайний ефір “1+1”, з рекламою, російським серіалом “Кухня” та всім основним продуктом каналу.
Чому так відбулось? Синхронізація потрібна для продажу реклами. Ці “міжнародні” телеканали міряються в Nielsen, їх рейтинги сумуються з оригінальними версіями цих телеканалів.
Залишається лише пояснити відсутність різниці між версіями одного каналу провайдерам платного телебачення, які цього року платять за оригінальні версії по новим цінам.
Також Світлана Міщенко вказала на низькі переходи з безкоштовного супутнику: лише 30-35% користувачів перейшли на інші типи прийому. Провайдер втратив 25-30 тисяч абонентів через відсутність тюнерів, які не встигли поставити на початок лютого через коронавірус в Китаї; виявився недооціненим вплив російських телеканалів на безкоштовному супутнику; відбулась “запланована втрата” абонентів через відмову від майже “піратської” системи кодування NDS. Впав також рівень платежів у квітні - в абонентів нема можливості оплатити послугу: “Ощадбанк” закрив 30% відділень, “Укрпошта” – 50%.
За словами головного стратега “Медіа Групи України” Федора Гречанинова ситуацію з підключеннями зіпсувало рішення Верховної Ради 21 лютого звернутися до президента щодо мораторію на кодування за запитом “слуги народу” Миколи Задорожнього та повідомлення Офісу президента 28 лютого про домовленості запуску дешевих соцпакетів XtraTV/Viasat та некодованих міжнародних версій по одному з каналів телегруп. Вільне трактування цих подій заставило людей змінити плани - підключення упали в п’ять (!!!) разів. Через карантин зупинились виїзди техніків для підключення послуг. Реальних переходів з безкоштовного супутнику по факту було менше ніж третина.

📺 Про зволікання з призначення нових членів Нацради від парламенту. Чому всі обговорюють вік Ольги Герасим’юк?
Голова Нацради Ольга Герасим’юк дала інтерв’ю “Главкому”, в якому розповіла, коли буде обрано трьох нових членів відомства зі сторони парламенту. Парламент оновить Нацраду після прийняття закону про медіа.
“Те, що парламент досі не визначився зі зміною членів за своєю квотою, очевидно має свої пояснення. Думаю, найголовніше – це підготовка нового закону про медіа. Він буде усучаснювати регуляторну діяльність, зокрема, включивши в себе закон про Нацраду – суттєво реформувавши її завдання та сферу відповідальності. Адже ми зараз живемо практично ще за радянськими регуляторними нормами – старий закон про телебачення та радіомовлення абсолютно не передбачає обставин теперішнього медіапростору. Електронні медіа сьогодні – це не телебачення і радіо. Це – мультимедійні платформи, штучний інтелект, соціальні мережі… Закон же поки регулює реальність в солом’яних хатках. Новий закон про медіа, який, за моєю інформацією, винесуть на голосування вже в травні, враховуватиме ці нові обставини. І гадаю, що це логічно - парламент планує дообирати склад регулятора, вже виходячи з цього нового закону” - розповіла голова Нацради.
Чому переобрання неможливо було зробити раніше вона пояснює так: “Коли завершувалась каденція трьох членів Нацради (це відбулось в липні 2019-го), парламент тільки формувався (по факту йшла виборча кампанія), і було зрозуміло, що до нового конкурсу справа дійде не відразу. Відповідно, парламент ухвалив закон, який продовжив нашу діяльність до того моменту, поки не буде обрано членів Нацради вже нової каденції. Адже інакше діяльність регулятора була би надовго заблокована”.
Ольга Герасим’юк 1958 року народження, їй 61 рік, а отже вона - пенсіонерка. За нинішнім законом про Нацраду пенсіонери не можуть бути членами Нацради, тому переобратися голова відомства не може. Це стане можливо після того, як в законі про медіа дану норму приберуть, щоб потім знову перепризначити Ольгу Володимирівну. Це і є головна причина зволікання з перепризначеннями.
Як відомо, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики оголосив конкурс на три вакантні місця у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення ще 2 листопада 2019-го. 23 листопада закінчився прийом заявок від претендентів. На три місця претендувало відразу 15 чоловік. Від «Слуги народу» хоче переобратися Ольга Герасим’юк, другий кандидат – виконавчий продюсер «Кварталу 95» Олександр Божков, дружина якого - актриса Анна Саліванчук – зірка “Свінгерів-1-2”. В числі прохідних кандидатів також екснардеп БПП Ольга Червакова, яка вказала свою посаду як заступниця директора департаменту у «Фреш Продакшен ЮЄей». Червакова “присягнула на вірність” Миколі Баграєву, співласнику радіогрупи “Тавр медіа”, у якого є уже своя людина в Нацраді - Валентин Коваль. Під питанням перепризначення члена Нацради Олега Черниша, який повторно подавався від Всеукраїнської асоціації мовлення громад. Хоча є ще час, щоби щось придумати.

🔔 Ще одна новина від Ольги Герасим’юк - “корупційний” моніторинговий центр за 100 млн гривень.
Голова Нацрада Ольга Герасим’юк в інтерв’ю “Главкому” вирішила “здати” всіх причетних до оборудки.
“Найгірша ситуація – з так званим новим моніторинговим центром, на встановлення якого минулим керівництвом регулятора було змарновано 100 млн з державного бюджету, - розповідає голова Нацради. - Гроші були сплачені – але моніторинговий центр є купою «заліза», яке не працює. І я була вимушена подати до правоохоронних органів заяву щодо цієї ситуації, внаслідок чого відкрито два кримінальних провадження. Вони відкриті у Голосіївському та Шевченківському районних управліннях поліції Головного управління Нацполіції у Києві за статтями «Зловживання повноваженнями службовою особою» та «Шахрайство». Суть в тому, що колишнє керівництво сплатило 100 млн компанії «Новітнє обладнання», яка мала поставити й запустити моніторинговий центр. Компанія поставила обладнання, яке не повністю відповідало замовленню, та не змогла налагодити його. В принципі й не дуже старалася. В основному дбали про отримання грошей. Юрій Артеменко сплатив чомусь їм ці кошти й достроково звільнився. Залишив Нацраду без грошей на моніторинговий центр та й без нього. Частину угод підписала звільнена президентом Уляна Фещук. Слідство ведеться, але, треба сказати, дуже мляво”.
В звіті за 2018 рік Нацрада називала новий моніторинговий центр «потужним програмно-апаратним комплексом». Серед його особливостей було вказано таке: текстове відтворення звуку, пошук за словами та розпізнавання облич. Звіт за 2019-й Верховна Рада і президент відхили. Рада серед причин вказала, зокрема, моніторинговий центр.
У ProZorro вказано, що в 2018 році на оновлення моніторингового центру регулятор витратив 40 млн 379 тис. гривень. Переможцем стало ТОВ «Новітнє обладнання», договір з ним був укладений 17 вересня 2018 року. Конкурентом ТОВ «Новітнє обладнання» була всесвітньо відома компанія з обладнання - «ДЕПС Солюшенз». Пропозиція “ДЕПСа” була вищою на 6 тис. грн: першочергово 40 млн 405 тис. грн, а після відкритих торгів – 40 млн 385 тис. грн. «Новітнє обладнання» також спершу ставило ціну на 20 тис. грн вищу, однак знизило її. Головою тендерного комітету вказано члена Нацради Валентина Коваля, в тендерній комісії – ще 5 працівників апарату регулятора. Через півроку - 26 квітня 2019-го відбувається ще один тендер на 60,714 млн гривень. Його переможцем стає знову “Новітнє обладнання” - єдиний претендент. Договір поставки було укладено 16 травня 2019-го, на ньому стоїть підпис замголови Уляни Фещук.
За офіційним місцем реєстрації «Новітнього обладнання» розташовані руїни та смітник, йдеться в розслідуванні програми «Наші гроші». Серед власників числяться родичі з певних “органів”.

📺 “Побєдобєсіє”.
Кожного року на 9 травня ми спостерігаємо за тим як “Інтер” в своєму ефірі займається провокаціями. Цього року, схоже, “естафетна паличка” перейшла до каналів кума Путіна Віктора Медведчука.
8 травня в День пам'яті та примирення телеканали холдингу “Новини” (112, ZIK і Newsone) стали єдиними каналами, які показово не відобразили мак на логотипах, не було його також на одязі ведучих. Чим завинив мак каналам Медведчука?
Ввечері 9 травня ZIK показав спеціальний “воєнний” випуск програми "Бєлиє журавлі. Квартирник у Маргулиса", який виготовляє заборонений в Україні російський канал НТВ. В програмі російські виконавці виконували радянські воєнні пісні. Півторагодинний концерт на каналі скоротили до години, “на ходу” вирізавши ряд заборонених виконавців. Однак все ж таки вирішили залишити Гошу Куценко із “чорного” списку Мінкульту. Чи помітять це Нацрада та “вочдоги”?
Зранку 9 травня відмітився канал КРТ - мовник показав в ефірі воєнний парад в Мінську. При цьому протягом усієї трансляції глядачам демонструвалася плашка «Декомунізація, цензура», яка недбало закривала будь-які червоні прапори (в тому числі зі серпом і молотом). Канал також використовував офіційну символіку російського Дня перемоги зі стрілками у різні боки, зображуючи число 75 (річницю перемоги).

💡 Хто стоїть за призначенням нових членів Нацради?
Президент Володимир Зеленський за останній місяць повністю “укомплектував” свою четвірку в Нацраді з питань телебачення та радіомовлення. 15 квітня членом Нацради стала Олена Ніцко, а 12 травня - Тетяна Руденко. За призначеннями Тетяни Руденко та Олени Ніцко стоїть Ірина Побєдоносцева, екс-директор з розвитку студії «Квартал 95», а сьогодні голова директорату з питань інформаційної політику Офісу президента.
У “Кварталі” Тетяна Руденко вона була фактично підлеглою Ірини Побєдоносцевої, коли її посада мала назву PR-директор. В липні 2019 року Тетяна замінила Побєдоносцеву в інтернет-виданні iod.media, власницею і директоркою якого вона була. Офіційно Тетяна Руденко придбала ТОВ «Йод.Медіа» за 500 тис. грн. Наразі остання все ще числиться в компанії власницею та директором, хто замінить Тетяну в “Кварталі”, не повідомлялось. Варто також зазначити, що Тетяна має повну довіру зі сторони Володимира Зеленського. У “Кварталі” Тетяна Руденко пропрацювала пліч-о-пліч з Зеленським майже 10 років.
Олена Ніцко - давня приятелька Ірини Побєдоносцевої. Вона була маркетинг-директором мережі кінотеатрів «Сінема Сіті» колишніх власників «1+1» Бориса Фуксмана та Олександра Роднянського. У 2000-х роках вона очолювала відділ маркетингу на «1+1», коли він належав Фуксману й Роднянському. В той же час в піар-департаменті на різних посадах на телеканалі працювала Ірина Побєдоносцева.
Офіційні зарплати нових членькинь на попередніх місць роботи були відносно скромними. Тетяна задекларувала за 2019 рік 106 тис. грн зарплати у ТОВ «Квартал 95» і 20,5 тис. грн держдопомоги по народженню дитини, її чоловік заробив 46 тис. грн в ТОВ «Гранд декор індастрі». Тетяна тримає готівкою $70 тисяч, а її чоловік – $80 тисяч. Олена Ніцко в 2019-му заробила в “Сінема-сіті” 521 тисячу гривень, дочка Анастасія отримала зарплату в “Мегого” в розмірі 46 тисяч гривень. В пяти різних банках Олена тримає близько $25 тисяч.

💵 Телеканали холдингу “Новини”: купівля з мінімізацією податків та фінансування з російського держбанку.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради по телеканалам Віктора Медведчука - Тараса Козака 17 квітня опублікувала свій звіт по результатам роботи за півроку. Документ на 22 сторінках доступний на сайті ВР. https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68627
В ТСК стверджують, що при купівлі Тарасом Козаком телеканалів NewsOne та ZIK відбулась “мінімізація сплати податків”. Колишні власники не задекларували отриманих доходів. По “112-му” в ТСК фактично відкрито стають на сторону колишнього офіційного власника Андрія Подщипкова, який звинувачує Тараса Козака в рейдерському захопленні телеканалу через змову з юристом юридичної компанії, що обслуговувала його бізнес, Андрієм Ковальчуком. Сам Козак наразі боргує $2,6 млн за купівлю “112-го” автомеханіку Едуарду Катцу через його швейцарську компанію. Головна новина криється у даних Служби зовнішньої розвідки, яка повідомила, що “в однієї з кіпрських офшорних компаній, на які зареєстровані телеканали”, наявні фінансові зобов’язання перед російським державним банком "Открытие". В ТСК є інформація про причетність до фінансування також білоруських банків.
А тепер по все по-порядку.
ТСК була створена постановою Верховної Ради від 17 жовтня 2019 року для проведення “розслідування відомостей щодо дотримання вимог законодавства під час зміни власників інформаційних телеканалів та забезпечення протидії інформаційному впливу РФ”. Голова ТСК - “слуга народу” Ольга Василевська-Смаглюк з гуманітарного Комітету; заступник голови - нардеп “Голосу” Олександра Устінова. Серед членів значаться, зокрема, Олександр Ткаченко та Микита Потураєв.
При купівлі-продажу NewsOne (ТОВ “Новини 24 години”) та ZIK (ТОВ “ТРК “Нові комунікації”) відбулась мінімізація сплати податків. Угоди за участю кіпрських компаній “зазвичай практикуються для заниження податкової ставки, що підлягає сплаті в країні походження іноземних компаній, та можуть бути одним з методів для оптимізації податків”.
Придбання «Новини 24 години» здійснювалось Тарасом Козаком шляхом перерахування коштів з власного рахунку на суму 1 млн. 295 тис. 896 євро. За наявною в Комісії інформацією, дохід від відчуження «Новини 24 години» Володимир Мураєвим (тодішнім власником, батьком Євгенія Мураєва) не відображено. На звернення членів Комісії в податкову службу була отримана відповідь, що Володимир Мураєв не подавав податкову звітність до контролюючого органу.
Вартість угоди купівлі-продажу телеканалу ZIK - невідома. Жанна, Олена та Анастасія Димінські, за повідомлення Податкової служби, ще не декларували доходи від продажу корпоративних прав. Угода не відображена також в декларації Тараса Козака. За припущеннями Комісії, Тарас Козак “міг взяти на себе фінансові зобов’язання і на момент звіту, строки за ними не настали” (дане припущення не деталізується).
Щодо “112-Україна” депутати прислухалися до екс-власника Андрія Подщипкова. Влітку 2016 року він покинув склад засновників телеканалу, але при цьому запевняв ТСК, що був до квітня 2018 року кінцевим бенефіціарним власником телеканалу. Хоча саме влітку 2016-го п'ять телерадіокомпаній групи “112” змінили структуру власності (так звана “закільцьована” структура - компанії почали належати одна одній), а також керівництво і склад редакційних рад. В квітні 2018-го телеканал перейшов до швейцарської компанії «Плірофорієс АГ”, власником якої був громадянин Німеччини Едуард Катц, який, за даними “Радіо Свобода”, працював автомеханіком в Німеччині.
У грудні 2018-го Едуард Катц продав телеканал «112 Україна» Тарасу Козаку, який став його кінцевим бенефіціарним власником. За даними виправленої щорічної декларації Тараса Козака, у нього наявні фінансові зобов’язання у загальній сумі 2 млн. 629 тис. 485 доларів США перед «Плірофорієс АГ» за придбання компаній з групи “112”.

(Продовження). В ТСК вказують на те, що Андрій Подщипков подав заяву до СБУ про злочин, в якому обвинувачує Тараса Козака в рейдерському захопленні телеканалу. 7 лютого на засіданні ТСК Подщипков вказав, що 16 липня 2019 року йому стало відомо про те, що юрист юридичної компанії, що обслуговувала його бізнес, Андрій Ковальчук “вчинив ряд дій, спрямованих на документальну зміну складу учасників вказаних вище суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні та їх керівників”.
Андрій Подщипков розповів депутатам, що хотів продати телеканал “за вигідну ціну”. Після Революції гідності до нього звернувся тодішній нардеп Олександр Онищенко з пропозицією купівлі каналу. Однак в ціні сторони не зійшлись. Онищенко стверджував, що купляв канал в інтересах Петра Порошенка, який запевняв Онищенка, що “зможе натиснути і купити за прийнятною вартістю”. Після відмови продавати телеканал, зі свідчень Подщипкова, на нього почався тиск і він був вимушений покинути Україну. В 2018 році зі ЗМІ Подщипков дізнався, що Макар Пасенюк (на той час радник Петра Порошенка з фінансових питань та керуючий Investment Capital Ukraine) “налагодив дружні стосунки з головним юристом телеканалу” (без указання імені, ймовірно йдеться про Василя Сметану) та досяг домовленостей, що “Порошенко припиняє тиск на телеканал, а канал в свою чергу починає висвітлювати Порошенка в позитивному світлі”. Даний факт підтверджується кардинальною зміною змісту ефіру каналу та продовженням трансляції каналу в “цифрі”, хоча вийшов 7-річний строк дії цифрових ліцензій “112-го”.
Група “Новини” фінансується за кошти російських та білоруських банків?
За інформацією, якою володіють члени ТСК, рух грошових коштів, якими розпоряджається Тарас Козак на купівлю та фінансування телеканалів та інші фінансові потреби, “може здійснюватися через офшорні компанії на рахунки в російських та білоруських банках, гроші прямують в якості дивідендів”. За наявною інформацією, Тарасом Козаком у період з 2017-2018 роки отримано від підконтрольної йому кіпрської компанії Turul Investments Limited грошових коштів на суму 5,1 млн. євро.
З 2018 року Антимонопольний комітет проводить дослідження відповідності законодавства про захист економічної конкуренції в питанні набуття Тарасом Козаком контролю над NewsOne, "112 Україна", ZIK та створення інформаційного медіа-холдингу “Новини”. У розумінні закону такі дії є концентраціями. Для отримання порогових показників вартість сукупних активів учасників концентрації має перевищити 4 мільйони євро, а якщо це міжнародна транзакція, - то понад 30 мільйонів євро. В АМКУ встановили, що сукупна вартість активів перевищує 4 мільйони євро. Але оскільки інші учасники зазначених транзакцій знаходяться за кордоном, були відправлені міжнародні запити, на які відповіді так і не отримано.
Крім цього, була долучені Служба зовнішньої розвідки та СБУ. Служба зовнішньої розвідки 13 серпня 2019-го повідомила, що “в однієї з кіпрських офшорних компаній, на які зареєстровані телеканали, наявні фінансові зобов’язання перед ВАТ ФК Банк "Открытие", Російська Федерація». Банк “Открытие” є державним банком, його акционер - Центральний Банк РФ. Сума фінансових зобов’язань не вказана.

📺 Телереклама на карантині.
На телебаченні два тижні поспіль спостерігається рекордно низька активність рекламодавців. Середня заповнюваність рекламних блоків на 18-19 тижні впала з 55% до 42%. Це найнижчий показник за весь час карантину.
Останні два тижні рекордно низькою від початку року є також, відповідно, загальна кількість проданих рейтингів. І це не дивлячись на ріст показника телеперегляду з початком карантину. До речі, минулого тижня загальний телеперегляд показав невеликий ріст після тижня просідань до цього.
Щодо рекламодавців карантин ніяк не вплинув на фармацевтику - категорія дала рекламному ринку частку 37%. Високий показник також у FMCG. Топові рекламодавці, такі як Nestle, L'Oreal, Procter & Gamble та Mars помітно наростили закупку рейтингів в цьому році. Рекорди по росту активностей поставив Viasat, який рекламується виключно на “родинних” “Плюсах” - кількість закуплених рейтингів супутниковим провайдером виросла більше ніж в 2 рази. Помітно зменшила активність PepsiCo.