Черкащина, село Ліпляве (лівий берег - між Переяславом і Золотоношею, трохи більше 100 км від Києва вниз по Дніпру. населення менше 2000): громада нарешті, на 5-му році Великої війни, дозріла турнути РПЦвУ і перейти до ПЦУ. Звісно, і будова церкви за рішенням громади переходить до ПЦУ.

Попа громада, звісно, теж просила перейти до ПЦУ.
Але той відмовився, тож РПЦвУ лишили тільк ипарафіяни (і то не всі, на жаль). Піп довго не віддає ключі, а потім вигрібає з церкви все.

От поки громада оформлювала рішення, з місцевої церкви руссо-попи і "вірні Кіріллу парафіяни" оперативно вивезли (пишуть, за вказівкою митрополита Феодосія) все. Взагалі все - лишили голі стіни. Мали би більше часу - то і стіни би обдерли від декору.

"Храм, який роками утримувався та наповнювався силами і коштом місцевих жителів, було залишено фактично спустошеним: відсутні ікони, вивезено церковне начиння, приміщення перебуває у занедбаному стані - не залишено фактично нічого, окрім порожніх стін і куп сміття", - йдеться в дописі.

Але майно - то лише майно, навіть якщо це ікони. Набагато гірше, що далеко не в усіх місцевих в головах посвітлішало до відмови від контори ФСБ. Під дописом купа зловтішних коментарів вірних парафіян гундяївської контори.
--
"Община не перейшла просто забрали храм по юандитські ще хочуть щоб їм все залишили", "Молодці! Забрали все Боже, а чортам залишили каміння", "Місцеві жителі не вкладали в храм ні копіїчки. Все було придбано силами релігійної громади до якої територіальна громада немає жодного відношення", "Грым&ада пусть достанет руки и мозги из ж*пы и начнёт строить свои клубы по интересам ,а не ворует и оскверняет православные храмы ! Община храма забрала свои святыни и будет служить богу в другом месте. Они забрали своё. А вы - воры. Воры ,укравшие у Бога", "А ви наївні думали що вони вам щей все залишать??? 😂ідіоти! Яке пцу взагалі має право на майно, інших? Вони що купували щось??".
--
І лиш кілька голосів пробують сполучити місцевих парафіян РПЦвУ з реаліями: "Невже над селом Ліпляве не літають шахеди, які благословляє летіти патріарх кіріл гундяєв?". Однак без особливого ефекту.

У моменти, коли світ знову проходить перевірку на зрілість, особливо важливо чути не гучні гасла, а тихі, але точні слова.
Ті, що не розпалюють — а пояснюють.
Не тиснуть — а дають опору.
Саме такими є думки Блаженнішого Любомира Гузара.
Колись він сказав:
«Треба збудувати кордон, який чітко і ясно позначить: тут є ми, а ви — з другого боку. Там робіть, що хочете. Якщо вони хочуть свою імперію — нехай. Але нехай нам не перешкоджають жити, нехай не роблять пакостей, нехай не чинять агресії, нехай не вигадують претензій, щоб зробити Україну частиною цієї імперії. Нехай нам залишать наш мир і спокій. А ми будемо будувати свою демократичну державу».
Ці слова звучать сьогодні не як цитата з минулого.
Вони звучать як відповідь.
Бо мова тут не про ізоляцію.
І не про відгородження зі страху.
Мова про межу.
Про гідність.
Про право жити своїм життям — без нав’язаних “умов”.
Це спокійна, але дуже тверда позиція:
ми не заважаємо — але й не дозволимо заважати нам.

🤬Закликав катувати українських полонених: проросійського агітатора викрила СБУ

Старший диякон Київської митрополії УПЦ (МП) агітував рашистів у чатах тг-каналів до насилля над полоненими воїнами ЗСУ.

Задокументовано, як клірик закликав ворога ув’язнювати наших військових до російських тюрем, залишати на тривалий час без їжі та води і відправляти «на каторгу».

Зловмиснику загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

На Каннському кінофестивалі покажуть фільм «Весна» про українського священника в окупації

«Весна» — дебютний повнометражний фільм про окуповану територію України. У центрі — священник Андрій, який через заборони окупантів змушений зберігати тіла загиблих у церкві перед масовими похованнями. Попри це, він намагається встановити їхні імена і повернути рідним.

У 1942 році тридцятирічна черниця поставила архієпископу просте запитання. Відповідь пролунала за кілька секунд — і змінила долі десятків дітей.
Деніз Бергон очолювала католицький пансіон у Капденак-Гарі, на південному заході Франції. За його стінами вже розгорталися депортації євреїв: спочатку в Парижі, згодом — по всій країні. Родини розлучали, діти залишалися самі.
Спочатку вона прихистила кількох. Записала їх під вигаданими іменами, навчила поводитися як католицькі учні. Але їх ставало дедалі більше: десять, двадцять, п’ятдесят. Це вже не було разовим рішенням — це означало щодня обманювати владу Віші й німців.
Вона вирішила порадитися.
Звернулася до архієпископа Тулузи Жуля-Жеро Сальєжа. За кілька місяців до того він наказав зачитати в церквах лист проти переслідувань: євреї — це люди, і з ними не можна поводитися інакше.
Питання сестри Деніз було простим: чи можна брехати, щоб урятувати цих дітей?
Відповідь була чіткою: так, якщо це рятує життя.
З того моменту вона не зупинилася.
Діти продовжували прибувати. Їх оформлювали як евакуйованих через війну. Не всі знали молитви, не вміли поводитися під час служби. І це теж передбачили: якщо виникали питання, пояснювали, що діти з нерелігійних родин.
Це спрацьовувало.
У монастирі облаштували схованки — підвали, ізольовані кімнати, місця, де можна було сховатися під час перевірок. Дехто з довірених людей знав правду, інші — ні.
Родини залишали речі, гроші, документи. Сестра Деніз зберігала їх разом зі справжніми іменами дітей, щоб після війни все повернути. Якби ці записи знайшли, її б заарештували.
Гестапо і міліція Віші приходили не раз. Вона зустрічала їх спокійно, показувала класи, каплицю. Вони нічого не знаходили.
Так тривало з грудня 1942 до липня 1944 року.
Понад вісімдесят людей, серед них багато дітей, пройшли через цей пансіон і вижили.
Після звільнення ті, хто міг, повернулися по своїх дітей. Сестра Деніз повернула речі, гроші, пам’ять про минуле. Тим, хто залишився без родини, допомагала знайти близьких або новий дім.
У наступні роки вона продовжувала служити в монастирі й майже не говорила про пережите.
У 1980 році її визнали Праведницею народів світу в Яд Вашем.
Вона померла у 2006 році у віці 93 років.
Сьогодні в саду пансіону росте дерево, посаджене на її честь. І час від часу туди повертаються ті, хто колись був дітьми — вже зі своїми дітьми й онуками.
Усе почалося з одного запитання.
І з відповіді, якій вона залишилася вірною до кінця.

Мел Гібсон, відомий актор і режисер, розпочинає новий етап у своїй кар’єрі, роблячи акцент на проєктах із глибоким духовним змістом. Разом із сином він заснував власну продюсерську компанію, яка зосередиться на створенні фільмів і серіалів, що досліджують теми віри, любові, надії та внутрішньої сили людини.

Ідея цього проєкту виникла не випадково. За словами Гібсона, сучасна індустрія розваг дедалі рідше звертається до фундаментальних людських цінностей, натомість зосереджуючись на швидкому ефекті та комерційному успіху. Саме тому нова ініціатива покликана заповнити цю прогалину.

Йдеться не про повчальні чи однобокі історії, а про живі, багатогранні наративи, у яких герої стикаються з реальними викликами, шукають сенс, проходять через сумніви й знаходять опору у вірі та людяності.

Особливий акцент робиться на тому, щоб показати віру не як абстрактне поняття, а як щось практичне й близьке — те, що може проявлятися у щоденних вчинках, виборі, ставленні до інших.

⚖️ Шостий апеляційний адмінсуд у Києві скасував наказ ДЕСС, яким УПЦ визнавали афілійованою з Московським патріархатом

📍 Що вирішив суд:
▪️ визнав наказ ДЕСС протиправним
▪️ скасував рішення першої інстанції
▪️ зобов’язав повторно розглянути питання експертизи

⚠️ Окремо:
суд визнав незаконними дії голови ДЕСС через затвердження висновку при нерозглянутому відводі експертів

📌 Контекст:
▪️ експертиза ДЕСС раніше вказувала на зв’язок УПЦ з РПЦ
▪️ сама УПЦ це заперечувала і оскаржувала

⏳ Що далі:
рішення можуть оскаржити у Верховному Суді

🎂Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу Шевчуку сьогодні 56

⭐️Цікаві факти з його життя :

❗️Колекціонує вина. Має кілька сотень пляшок цього напою.
❗️Грає на скрипці. Улюблений композитор – Антоніо Вівальді.
❗️Улюблений напій – жербамате. За дією схожий на каву, навчився його пити в аргентинських українців.
❗️Кави не вживає.
❗️Вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, латиною, грецькою, та старослов’янською мовами.
❗️За першою освітою — медик. Відслужив строкову службу у радянській армії — фельдшером
❗️У віці 40 років, Блаженніший Святослав став наймолодшим з-поміж єпископів УГКЦ та четвертим за віком з-поміж наймолодших католицьких архиєреїв у світі.

🙄«Спасение души важнее цифровых благ», — заявили в РПЦ на фоні відключень мобільного інтернету

👆Ахімандріта РПЦ Сімеона не пустили до Німеччини, де він планував вести підривну роботу виступити на форумє православной молодьожи
«Сегодня получил отказ в немецкой шенгенской визе с такой формулировкой: «Одно или несколько государств-членов считают, что Вы представляете угрозу общественному порядку или внутренней безопасности».

Когда я попросил объяснений у сотрудника консульства, мне ответили, что я принадлежу к враждебной организации. На мой вопрос: «Это Русская Православная Церковь - враждебная организация?» - был дан утвердительный ответ».

Папа Римський зателефонував у банк, щоб змінити дані, а там після його слів «я Папа» – кинули слухавку

За словами його друга, священника Тома Маккарті, інцидент стався приблизно за два місяці після обрання Роберта Превоста понтифіком. Він намагався змінити номер телефону й адресу у своєму банку в Чикаго, але працівниця служби підтримки заявила, що для цього треба прийти особисто.

Коли Лев XIV пояснив, що не може цього зробити, бо є Папою Римським, співробітниця вирішила, що це жарт, і завершила дзвінок. Згодом питання допомогли владнати через керівництво банку.

РПЦ стає тоталітарною сектою: митрополит Єкатеринбурзький та Верхотурський заявив, що у всіх війнах винна... демократія.

«Ми переймали з усіх країн все, що не потрапивши: будь-яку демократію, будь-які права. І зовсім забували про ті уклади та традиції, які даровані нам».