Зустріч з компанією Amazon має важливий характер, особливо в умовах війни. Стабільність ІТ інфраструктури - це запорука нашої обороноздатності і ефективності дотримання термінів виконання робіт. Особлива увага була приділена саме цьому аспекту і покладаємо надію на те, що деякі сервіси будуть доступні для нас в будь яких умовах.
https://www.youtube.com/watch?v=-sLapruPQBI

Нобелевську премію цього року з фізики Шведська королівська академія наук вирішила віддати зовсім не фізикам за освітою, її отримали розробники в області "Штучного Інтелекту". Одні з найбільш цитованих науковців Geoffrey E. Hinton і John J. Hopfield вже стоять в ряду тих, хто змінив світ, але зараз це визнано на найвищому рівні. Після нової хвилі динамічного розвитку напряму в середині нульових вже майже не залишається галузі, де не використовуються його здобутки і це визнання було тільки питанням часу.

В Україні теж активно розвивається Штучний Інтелект, розробляються і акредитуються міжнародні навчальні програми в університетах (наприклад https://ai4ci.eu/), створюються стартапи, в тому числі і подвійного призначення. Ми маємо активно інвестувати в цей напрям задля розвитку людського капіталу, відновлення економіки і післявоєнної відбудови країни, а також тому, що саме конкуренція в цьому напряму буде визначати лідерські позиції в глобальному світі у найближчих десятиліттях.
https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2024/press-release/

Емпіричний закон парних випадків стверджує, що снаряд двічі в одну воронку не потрапляє, але цього року в Стокгольмі він не спрацював. Два з трьох Нобелевських переможців в галузі хімії теж виявляються фахівцями в області «Штучного інтелекту», причому наймолодшому з них (John M. Jumper) ще не виповнилось і сорока років. Цікавий випадок, коли PhD дисертація перетворилась на відкриття світового масштабу, а ілюстрація стиснення часу виявляється досить показовою, після захисту не пройшло і десяти років, а модель AlphaFold2 взагалі була представлена тільки у 2020 році.

В середині наукової спільноти ще в минулому сторіччі обговорювались можливості передбачати час, коли будуть розв’язані проблеми людства, і ось ми підходимо до того, що добре навчені моделі зможуть передбачати і нові відкриття, бо на цьому прикладі штучна система виявилась більш ефективної ніж людський мозок, що не міг вирішити проблему моделювання складних структур білків 50 років. Нас чекають цікаві відкриття за допомогою ШІ, це тільки початок, і чудово бути як активним учасником цього процесу, так і спостерігачем.
https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/2024/press-release/?utm_source=facebook&utm_medium=social+media+&utm_campaign=nobel+prize+announcements+2024&utm_content=post&fbclid=IwY2xjawFzhxpleHRuA2FlbQIxMAABHVBcVrZ72T0CaHnP56HpFF9DKF3CNhHUMtDwXyIXVvnkwkQ9eMmGj21uDw_aem_p8JH5FUo3VyafznAsc-sSA

Черговий фестиваль інноваційних проєктів “Sikorsky Challenge“, що закінчився минулого тижня, показав не аби який потенціал вітчизняних розробок. Саме цей рух нам зараз потрібний, і в тих важких умовах, що ми знаходимось, будь який крок на розвиток проєктів подвійного призначення не може залишитись без уваги. Питання, що піднімались під час панельних дискусій відверто підсвічували ті проблеми, що зараз існують, і вирішення їх - задача для кожного з нас. Ми сильні, коли розуміємо, що від кожного з нас залежить наше майбутнє, і події останніх років це доводять беззаперечно. Тому тільки наша проактивність і системний підхід може скоротити відрив реальних розробок від найгайних потреб держави.
Ми маємо сміливо і відповідально приймати швидкі і важливі рішення, само в цьому є запорука успіху!