Нещодавно на зустрічі в залі Вченої ради ми говорили про необхідність зменшення кількості годин для викладачів, збільшення частки навантаження на наукову роботу, а також наголошували на важливості соціального і матеріального забезпечення викладачів. І ось сьогодні Верховна Рада України прийняла законопроєкт № 9600, який втілює ці важливі зміни!

🔍 Основні зміни:

🔹 Для читання лекцій, семінарів і консультацій викладачі тепер будуть мати до 400-500 годин на рік замість 600.
🔹 Мінімум 30% навантаження має становити наукова робота.
🔹 Запроваджується нова система стимулів і винагород.

Реформа освіти продовжується. Виші повинні стати основним центром наукового розвитку, де зароджуються нові ідеї та технології. Віримо, що ці зміни допоможуть нам зробити великий крок вперед у цьому напрямку.

Як працює система донаведення у дронів?

Величезна проблема для дронів зараз полягає в тому, що вони можуть не долітати до цілі через втрату радіосигналу. У дрона є два канали зв’язку:

1. Відеозв’язок – те, що оператор бачить через камеру.
2. Радіозв’язок – канал, через який керується дроном.

Якщо вмикається щільний радіоелектронний бій (РЕБ) і ми втрачаємо хоча б один канал, то фактично втрачаємо контроль над дроном.

У чому рішення?
Штучний інтелект, імплементований у наші дрони, дозволяє переводити камеру в автономний режим. Це забезпечує захоплення цілі автономно або за допомогою оператора, якщо він ще бачить ціль. Після цього вмикається механізм автономного влучання.

Етапи алгоритму автономного влучання:
1. Трекінг – супроводження об’єктів, які рухаються.
2. Наближення – підхід до цілі.
3. Влучання – досягнення цілі.

Для виконання таких задач потрібна висока кількість кадрів на секунду, особливо на останніх метрах. Цей алгоритм зараз тестується, і вже були декілька успішних випадків його застосування.

Автономний режим роботи дронів значно підвищує їх ефективність і надійність в умовах сучасної війни, де радіоелектронна боротьба стає все більш інтенсивною. Це дає змогу не тільки зберегти дрони, але й досягати цілі навіть у складних умовах.

Приєднуйтесь до нас і підтримайте розвиток інноваційних технологій, що змінюють майбутнє!

Дякую за довіру!

https://www.facebook.com/100005980356384/posts/pfbid02YQZGYHbjjnWzCDmGzdXtyfjfaqURDU1er8r9DtydJx6vhvMbz3BNsKsYebid69vSl/?app=fbl

Дорогі підписники,

Маю важливу новину, якою хочу з вами поділитися. Марія Скулиш, відома своєю професійністю та відданістю нашій спільноті, вирішила підтримати мене на виборах ректора. Для мене це велика честь і відповідальність.

Висловлюю щиру вдячність Марії за її довіру. Її підтримка надихає мене працювати ще старанніше заради нашого спільного успіху.

Дякую за вашу підтримку та віру в мене!

З повагою,
Сергій Стіренко

Друзі, мені дуже приємно, що мої колеги по роботі та учні виступають на мою підтримку: був пост від Олексія Молчановського із УКУ, ось зараз від мого колишнього аспіранта з Кіпру.

Приємно, але може трохи нескромно з моєї сторони це публікувати, я звик завжди відповідати за свої слова і здійснювати необхідні дії для досягнення результату, а не нахвалювати себе. Але оскільки тут мова йде, скоріше, про мої дії, я вирішив це опублікувати.

https://www.facebook.com/share/v/Sntp6aCgrEYfmp85/

Як підвищити рівень наукової активності?

Наукова активність відіграє важливу роль для оновлення навчальних програм. Викладачі інтегрують свої останні досягнення у дисципліни, що дозволяє студентам отримувати актуальні знання та розвивати критичне мислення. Однак, університет зіштовхується з рядом проблем.

Серед основних причин:
🔶Обмеженість фінансових ресурсів.
🔶Високий рівень бюрократії та складність адміністративних процедур.
🔶Обмеженість міжнародних контактів.
🔶Низькі стимули для наукової діяльності.
🔶Низький рівень інтеграції досліджень у навчальний процес.
🔶Обмежені можливості для молодих науковців.
🔶Відсутність ефективних механізмів комерціалізації наукових розробок.
🔶Недостатній рівень наукових публікацій.

Сприятимуть підвищенню ефективності наукових досліджень та зміцненню позицій університету на міжнародній арені наступні кроки:
🔷Залучення додаткових джерел фiнансування та фандрейзинг.
🔷Оптимiзацiя адмiнiстративних процесiв та пiдтримка з боку адмiнiстрацiї.
🔷Активне залучення до мiжнародних наукових програм та грантiв.
🔷Створення чiтких шляхiв кар’єрного зростання для науковцiв.
🔷Iнтеграцiя наукових досягнень у навчальнi програми та курси.
🔷Запровадження програм наставництва для молодих дослiдникiв.

Поділіться з якими труднощами ви стикаєтеся у своїй науковій роботі?

Дорогі друзі, прошу вашої уваги.
Прошу вас УВАЖНО оцінити КОЖНЕ речення з наступної промови.

Зараз настав безпрецедентний момент в історії КПІ. Ми – вся спільнота КПІ – УВАГА, є реальними власниками нашого університету і В НАС є РЕАЛЬНИЙ вибір – чи обрати здебільше КОСМЕТИЧНІ, ледве ЕВОЛЮЦІЙНІ зміни в КПІ, чи СИСТЕМНУ ТРАНСФОРМАЦІЮ ТА МОДЕРНІЗАЦІЮ КПІ. В умовах не тільки висококонкурентного світу, що ДУЖЕ ШВИДКО відривається від нас, але й зростаючих НА СОТНІ відсотків щорічно приватних українських вишів, ЕВОЛЮЦІЙНИЙ підхід реально означає поступову СТАГНАЦІЮ та ЗАНЕПАД. Але, МИ МАЄМО також і ЗОВСІМ ІНШИЙ ВАРІАНТ – це побудувати університет ДЛЯ ЛЮДИНИ, де всі ми є справжніми власниками, а адміністрація університету – лише обслуговуючий персонал, наймані менеджери, що працюватимуть за найвищими світовими стандартами професіоналізму та 100% фінансової та управлінської прозорості. Такий підхід ПРИНЦИПОВО УНЕМОЖЛИВИТЬ будь-які фінансові зловживання в КПІ та зловживання владою. В такому КПІ адміністрація працюватиме ВИКЛЮЧНО в інтересах спільноти КПІ, на основі інструментів прямої цифрової демократії – народовладдя, де кожне рішення та кожна фінансова транзакція будуть миттєво оформлені за найвищими світовими стандартами антикорупційної звітності. ТАКИЙ УНІВЕРСИТЕТ спиратиметься на інтелектуальний потенціал і критичне мислення ВСІЄЇ спільноти КПІ – нашу ВЕЛИКУ спільну творчу енергію, де КОЖНА ЯКІСНА ІДЕЯ знайде вдосконалення та реалізацію. Де КОЖНЕ ГОСТРЕ, НЕКОМФОРТНЕ КРИТИЧНЕ ЗАПИТАННЯ є найвищою цінністю, безцінним інструментом синтезу мудрості та розвитку якісного мислення та якісних рішень.

Ми підготували АМБІТНУ ПРОГРАМУ ОСВІТНЬОГО, НАУКОВОГО, ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПРОРИВУ, що є викликом для КПІ заради ВИСОКИХ І ШЛЯХЕТНИХ цілей розвитку КПІ – підняти гідність, розвиток та реалізацію потенціалу, та якість життя кожної людини в КПІ на світовий рівень якості. Нам потрібна управлінська команда з найвищими моральними, етичними, та професійними якостями в побудові систем управління та організації роботи потужних сучасних команд світового рівня. Ми здатні забезпечити таку глибоку системну трансформацію КПІ і вивести нас в безумовні лідери сектору вищої освіти України та наблизити КПІ впритул до вищої ліги світових університетів. Тільки таке амбітне зростання КПІ дозволить нам підвищувати зарплати викладачів до європейського рівня та створити умови для стрімкого зростання освіти, науки, та інновацій в КПІ. І саме зараз для нас відкрилось ТАКЕ УНІКАЛЬНЕ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ – ми маємо ним скористатися!

В КПІ командою РЕКТОРА стане вся спільнота університету. В цієї спільноті все має вирішувати культура КОНСЕНСУСУ, КОМПРОМІСУ і ДОВІРИ.

Ми маємо почати ЕРУ ЛЮБОВІ ДО КОЖНОЇ ЛЮДИНИ, БЕРЕЖНОГО та ГЛИБОКО НЕБАЙДУЖОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЇЇ ПОТЕНЦІАЛУ, ЕРУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ, ПРАВДИ, ЕТИКИ. Тільки в такий університет захочуть повертатися випускники знову і знову як в свій дім, місце ціннісного, інтелектуального та творчого становлення.

Багато хто в КПІ боїться змін, бо це може створити ризик втратити роботу. ВІДПОВІДАЛЬНО ЗАЯВЛЯЮ: ми збережемо 100% робочих місць і на додаток до цього всі бажаючі зростати професійно також отримають можливість підвищувати кваліфікацю та покращувати умови контракту. Якщо раніше багато хто відчував, що можливості зростати в КПІ вичерпані – більше такого не буде. Ми створимо нову культуру зростання і можливостей, де самовдосконалення людини буде всіляко винагороджуватися.

НАША ПРОГРАМА – пропонує стратегію світового рівня, насправді співмірну всім викликам 21-го століття, що стоять перед КПІ. Це програма великої системної модернізації нашого університету задля ПРАЦІВНИКІВ та СТУДЕНТІВ нашого університету, задля СВІТОВОЇ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ КПІ, та якісна відповідь ВСІМ ПОТОЧНИМ ВИКЛИКАМ і КРИЗОВИМ ЯВИЩАМ В КПІ. Це програма не просто відродження до нового піку його можливостей, а програма потужної трансформації КПІ в надсучасний інтелектуально-інноваційний хаб світового рівня – програма виходу на принципово новий рівень системної компетенції, здатності, та впливу в Україні, і поступово в Європі та світі.

Творимо історію разом!!

Друзі, сьогодні отримали такий результат, дуже вам вдячний за підтримку. Зовсім без адмінресурсу це дійсно чудовий результат. Будемо все одно міняти КПІ на краще, «Лупати сю скалу» (С) Іван Франко. Ще раз хотів би кожному з вас подякувати, тільки ваша підтримка тримала мене в цьому процесі. Але реально хотів би глянути список тих 349 спартанців, кожному подивитись в очі і потиснути руку.

Це було чесне змагання, це були ідейні об’єднання, ми побачили реальне прагнення спільноти КПІ до трансформації та розвитку.
Мрії повинні збуватись, а колективи єднатись навколо справжніх цінностей заради прогресу та Перемоги.
Ми: управлінці, технарі та айтішники, - різні і, попри все, ми - разом!
Анатолій Мельниченко – кандидат в ректори КПІ ім. Ігоря Сікорського, Сергій Стіренко, Марія Скулиш та Михайло Безуглий – команда, що докладе всіх зусиль аби привести КПІ до успіху!!!

Багато вже говорилось про грантові зобов’язання по міжнародним договорам, що фінансують українськи розробки, зокрема і тут: https://youtu.be/JoiVmjU7JV0
приємно, що зʼявляється розуміння потреб фронту в нових рішеннях, що можуть запропонувати науковці:
https://sud.ua/uk/news/publication/302770-ispolniteli-grantovykh-proektov-mezhdunarodnykh-partnerov-podlezhat-bronirovaniyu-na-100

Друзі, колеги, 18 червня вже закінчується не самий кращій етап в житті КПІ - вибори. На жаль, ознакою його стало не чудові ідеї, пристрої або рішення, які має генерувати університетська спільнота задля перемоги, а бруд, інтриги та лукавство, що стало ознакою боротьби за владу. Наш університет міг би стати зразком демократії і автономного народовладдя в університетському житті країни, але втратив шанс це продемонструвати на практиці. І все ж я з оптимізмом дивлюся в майбутнє хоча б тому, що основний капітал нашого університету - це люди, що чесно роблять свою справу, а не грають в політичні ігри заради незрозумілих цінностей. Я вірю в те, що наша спільнота змінить цей негативний тренд і тому прошу вас всіх прийти на вибори і підтримати нашого спільного кандидата, нам потрібно завершити почату справу і перейти до виконання негайних задач, ми втратили занадто багато часу і треба, засучив рукава, почати активно працювати. Нас чекають серйозні виклики і у нас є можливість відповісти їм, запропонував рішення, що стануть локомотивом змін, що витягнуть нашу країну на новий рівень розвитку завдяки інноваціям, прогресивної думки і проектної активності нашої спільноти. Ми сильні, коли обʼєднанні, і синергія різних поглядів і думок заради майбутнього, це потужна сила яку неможливо подолати. То ж давайте разом перевернемо цей аркуш і зробимо впевнений крок в майбутнє нашої країни.

Ніщо не зупинить ідею, час якої настав!

Шановні друзі!
Інформую вас, що наказом міністра освіти і науки з сьогоднішнього дня, 19 липня 2024 року, мене призначено на посаду ректора КПІ Ігоря Сікорського.

Дякую вам за довіру!
Розумію відповідальність, яку беру на себе і приступаю до виконання пунктів програми, з якою я йшов на вибори.

Невідкладними завданнями нині є успішне проведення вступної кампанії, забезпечення стабільності функціонування університету і, головне, концентрація зусиль для зміцнення обороноздатності держави.

Про подальші кроки буду інформувати вас на каналі та офіційних ресурсах університету

Зустріч з компанією Amazon має важливий характер, особливо в умовах війни. Стабільність ІТ інфраструктури - це запорука нашої обороноздатності і ефективності дотримання термінів виконання робіт. Особлива увага була приділена саме цьому аспекту і покладаємо надію на те, що деякі сервіси будуть доступні для нас в будь яких умовах.
https://www.youtube.com/watch?v=-sLapruPQBI

Нобелевську премію цього року з фізики Шведська королівська академія наук вирішила віддати зовсім не фізикам за освітою, її отримали розробники в області "Штучного Інтелекту". Одні з найбільш цитованих науковців Geoffrey E. Hinton і John J. Hopfield вже стоять в ряду тих, хто змінив світ, але зараз це визнано на найвищому рівні. Після нової хвилі динамічного розвитку напряму в середині нульових вже майже не залишається галузі, де не використовуються його здобутки і це визнання було тільки питанням часу.

В Україні теж активно розвивається Штучний Інтелект, розробляються і акредитуються міжнародні навчальні програми в університетах (наприклад https://ai4ci.eu/), створюються стартапи, в тому числі і подвійного призначення. Ми маємо активно інвестувати в цей напрям задля розвитку людського капіталу, відновлення економіки і післявоєнної відбудови країни, а також тому, що саме конкуренція в цьому напряму буде визначати лідерські позиції в глобальному світі у найближчих десятиліттях.
https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2024/press-release/

Емпіричний закон парних випадків стверджує, що снаряд двічі в одну воронку не потрапляє, але цього року в Стокгольмі він не спрацював. Два з трьох Нобелевських переможців в галузі хімії теж виявляються фахівцями в області «Штучного інтелекту», причому наймолодшому з них (John M. Jumper) ще не виповнилось і сорока років. Цікавий випадок, коли PhD дисертація перетворилась на відкриття світового масштабу, а ілюстрація стиснення часу виявляється досить показовою, після захисту не пройшло і десяти років, а модель AlphaFold2 взагалі була представлена тільки у 2020 році.

В середині наукової спільноти ще в минулому сторіччі обговорювались можливості передбачати час, коли будуть розв’язані проблеми людства, і ось ми підходимо до того, що добре навчені моделі зможуть передбачати і нові відкриття, бо на цьому прикладі штучна система виявилась більш ефективної ніж людський мозок, що не міг вирішити проблему моделювання складних структур білків 50 років. Нас чекають цікаві відкриття за допомогою ШІ, це тільки початок, і чудово бути як активним учасником цього процесу, так і спостерігачем.
https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/2024/press-release/?utm_source=facebook&utm_medium=social+media+&utm_campaign=nobel+prize+announcements+2024&utm_content=post&fbclid=IwY2xjawFzhxpleHRuA2FlbQIxMAABHVBcVrZ72T0CaHnP56HpFF9DKF3CNhHUMtDwXyIXVvnkwkQ9eMmGj21uDw_aem_p8JH5FUo3VyafznAsc-sSA

Черговий фестиваль інноваційних проєктів “Sikorsky Challenge“, що закінчився минулого тижня, показав не аби який потенціал вітчизняних розробок. Саме цей рух нам зараз потрібний, і в тих важких умовах, що ми знаходимось, будь який крок на розвиток проєктів подвійного призначення не може залишитись без уваги. Питання, що піднімались під час панельних дискусій відверто підсвічували ті проблеми, що зараз існують, і вирішення їх - задача для кожного з нас. Ми сильні, коли розуміємо, що від кожного з нас залежить наше майбутнє, і події останніх років це доводять беззаперечно. Тому тільки наша проактивність і системний підхід може скоротити відрив реальних розробок від найгайних потреб держави.
Ми маємо сміливо і відповідально приймати швидкі і важливі рішення, само в цьому є запорука успіху!