і.кузя.мяу.

а що якщо писати фанфік чи шось таке з моїми персонажами

Книга 1. розтопання криги.

розділ 1.


У кублі вояків досить тепло. сонячний день, промовляли усі в кублі.

вогнелоба розплющила очі. вона побачила сріблосяйну, яка ще спала загорнута клубочком,та кригоплесу
-вставацте! абрикосова зірка сьогодні малв зроьити назовництво для 3 котів, і ми будемо їх виховниками!-сказала вогнелоба, та штурхнула носом обох.

-га...? вже ранок?
сріблосяйна ррзплющила очі, та втомлено глянула на вогнелобу, встала, та почала вмиватись. вслід за нею прокинулась клигоплеса.

-як думаєте, хто кого буде навчати?
-що абрикосова зірка скаже, те і будемо ж!-пожартувала до кригоплеси сріблосяйна.

Почувши голосний склик провідниці, усі коти позходились над деревом, на якому провідниця завжди сиділа, і в якому завжди спала. дерево було поверх гілок вкрите величезними лстками від ревенб, то ж у провідниці був захист від дощу.

біля Абрикосової зірки сиділа воєвода Жароока-руда кішка, з рудими як вогонь очима.

на сонці шерсть провідниці виблискувала нідним жовтим, що нагадувало вогнелобі про те, що сьогодні телпий день, та можна вполбвати багато здобичі та не змерзнути, як в гололист.

-Сьогодні ми зібралися, щоб привітати нового новака. каштан, ти досягла віку шести повних місяців, і настав час розпочати твоє навчання. Відтепер і доки тобі не дадуть вояцького імені, ти зватимешся Каштанолапка.-промовила урочисто Абрикосова зірка.

Каштанолапка підвелася, та встала радісно ближче до дерева, щоб її усі бачили.

-Вогнелоба, ти готова взяти собі новака. Ти дуже смілива в бою! Я сподіваюся, що ти передаси всі свої знання цій новачці.

Вогнелоба підійшла до Каштанолапки, та обоє торкнулись носом.

продовження буде пізніше

Назовництфо усіх інши котів пройшло так само. Рудолап встав учнем Кригоплеси, а Димолапка-учениця Сріблосяйни.

-а коли буде перше тренування? не можу дочекатись!-сказала нетерпляче димолапка

-сьогодні, навіть можна зараз.-сказала з якеюсь суровістю Кригоплеса. В перший раз і не так можна сказати, коли хвилюєшся що учень буде не слухняним

-в перший раз бачу тебе такою...-промовила чи то жартом, чи страхом Сріблосяйна

Кригоплеса промовчала. ніхто навіть не здогадується, якого секрету вона приховує.

Розділ 2. (доповнення, що ьуло в кригоплеси)

ніч. Весь клан спитт помуркуючи у своїх кублах, встелених мохом. В темряві святяться очі. Не громового клану, а.. хтось інший. Крига розплющила очі біля своєї матксі що теж спала, та двох її братиків, вона глянула на кота, що стояв. кіт пішов назад його вже не видно. та раптом вереск...

-мамо? МАМО! ТАМ ХТОСЬ КРИЧИТЬ! Я БАЧИЛА КОТА АДЕ НЕ З З НАШОГО КЛАНУ! мамо..?

рудолиця лежала мертва, тіло було вже твердим. на холці було видно пронизуючу рану від якогось кота

-МАМО! ХТО НЕБУДЬ! ПРИЙДІТЬ...

раптом крики маленького кошеня зупинились, великий кіт схопив Кригу за карк, і відкинув її подалі.

-Криго! що за верески?!
крига обернулась, і побачила жахливу сцену: великий кіт, стоїть і хояе вбиьт кошенят, а її мама-жива. Невже Кризі це привидилось?

-Мамо! МАМО ГЛЯНЬ!

очі матері наповнились жахом. кіт стоїть, вся його морда в крові, та на ньому чорна шерсть.
Вогнелапка! у нас в клані усі інші або руді, або білі!

-МАМО, МАМО! ІНШІ ХТО НЕБУДЬ...

Крига побіжала до кубла новаків, заглянула, та вогнелапка лежить уся тяжко дихаючи.

-Вогнелапко! інші, прокиньтесь! СКОРІШЕ! ДЕ РОМАШКОСЯЙНА?! ВОНА Ж МАЄ БУТИ ТУТ!
-що ти пищиш? дай поспати!-промоіила з роздратуванням білолапка

-ВОГНЕЛАПЦІ ПОГАНО! ДО НАС ПРИЙШОВ ЧУЖИЙ КІТ! ВІН.. ДЕ ВІН?!

крига роздивилась по сторонах, та побачила ззаду себе його, який збирався стрибнути на неї-
-ти хто?! як ти смієш нападати на мале кошеня?!
крига подумала, що якщо вона буде сміливо говрити, то її злякаються.

крига кинулася на того кота, та почала дряпати пазурами, але той кіт її відкинув, та кртга впала, без сил, і крикнула

-І що воно тобі дасть?! впевненості?! та ти незграбний як.. МИША! НЕЗГРАБНИЙ ЯК МИША!

крига пішла з усіх сил до кубла медикицьки, та заглянула

-прошу...
-що сталось? де твоя мама?
-чужий кіт.. він вогнеліпку чуть не в..вбив...
-ЩО?!

ромашкосяйна вибігла з кубла медикицьки, та крикнула

-ВСІ ПРОКИНАЙТЕСЬ! ти.. ЩО ТИ ТУТ РОБИШ

той кіт-це був батько Криги. Воронохвіст. Крига про те не щнала-їй не розказквали про її батька

його вигнали з громового клану, та він пішов до річкового, та почав мститися громовому.

вояки прокинулись, та побачили його.

Воронохвіст стрибнув на горбоноса та почав гризти його за карк, та горбоніс його від себе відкинув та прижав його до землі.

відтоді, крига дізналася про свого батька, та який він є. саме тому, вона виховує свого ученика так сурово-щоб він не став як її батько.

продовженя

Розділ 3

Кригоплеса ращом із своїми шрузями вогнелобою та сріблосяйною вчать своїх новаків.
раптом, рудолап зупинився, та подіжав в сторону річкового клану

-рудолапе, стій!-промовила з жахом кригоплеса. що ж буде з ними, коли річковий клкн побачить на їх території новака з клану, з яким воюють?

раптом, навколо стало темно, рудолап та інші новачки пропали. вогнелоба та сріблосяйна теж пропали

-що? що сталось? де ви?...

з сторони в яку побіжав рудолап виглянув з відти кіт. той самий, що її батько-воронохвіст.

-б-б...БАТЬКО?! ЩО ТИ ТУ-

почулось хрускання м'яса та кісток зі сторони воронокрила. невже, рудолап мертвий..?

-просинайся, просинацчя мишомізка, кричиш на весь клан, спати не даєш! який батько?
вогннелоба роздратовано б'є лапою кригоплесу.
це був усе сон. усе зараз добре, поки воронокрил мертвий, та він нічого не зробить.

продовження ❤️