поміняла їм імена. тепер кригосянца буде кригоплеса, а димосерда буде сріблосяйна
❤1👍1
Книга 1. розтопання криги.
розділ 1.
У кублі вояків досить тепло. сонячний день, промовляли усі в кублі.
вогнелоба розплющила очі. вона побачила сріблосяйну, яка ще спала загорнута клубочком,та кригоплесу
-вставацте! абрикосова зірка сьогодні малв зроьити назовництво для 3 котів, і ми будемо їх виховниками!-сказала вогнелоба, та штурхнула носом обох.
-га...? вже ранок?
сріблосяйна ррзплющила очі, та втомлено глянула на вогнелобу, встала, та почала вмиватись. вслід за нею прокинулась клигоплеса.
-як думаєте, хто кого буде навчати?
-що абрикосова зірка скаже, те і будемо ж!-пожартувала до кригоплеси сріблосяйна.
Почувши голосний склик провідниці, усі коти позходились над деревом, на якому провідниця завжди сиділа, і в якому завжди спала. дерево було поверх гілок вкрите величезними лстками від ревенб, то ж у провідниці був захист від дощу.
біля Абрикосової зірки сиділа воєвода Жароока-руда кішка, з рудими як вогонь очима.
на сонці шерсть провідниці виблискувала нідним жовтим, що нагадувало вогнелобі про те, що сьогодні телпий день, та можна вполбвати багато здобичі та не змерзнути, як в гололист.
-Сьогодні ми зібралися, щоб привітати нового новака. каштан, ти досягла віку шести повних місяців, і настав час розпочати твоє навчання. Відтепер і доки тобі не дадуть вояцького імені, ти зватимешся Каштанолапка.-промовила урочисто Абрикосова зірка.
Каштанолапка підвелася, та встала радісно ближче до дерева, щоб її усі бачили.
-Вогнелоба, ти готова взяти собі новака. Ти дуже смілива в бою! Я сподіваюся, що ти передаси всі свої знання цій новачці.
Вогнелоба підійшла до Каштанолапки, та обоє торкнулись носом.
розділ 1.
У кублі вояків досить тепло. сонячний день, промовляли усі в кублі.
вогнелоба розплющила очі. вона побачила сріблосяйну, яка ще спала загорнута клубочком,та кригоплесу
-вставацте! абрикосова зірка сьогодні малв зроьити назовництво для 3 котів, і ми будемо їх виховниками!-сказала вогнелоба, та штурхнула носом обох.
-га...? вже ранок?
сріблосяйна ррзплющила очі, та втомлено глянула на вогнелобу, встала, та почала вмиватись. вслід за нею прокинулась клигоплеса.
-як думаєте, хто кого буде навчати?
-що абрикосова зірка скаже, те і будемо ж!-пожартувала до кригоплеси сріблосяйна.
Почувши голосний склик провідниці, усі коти позходились над деревом, на якому провідниця завжди сиділа, і в якому завжди спала. дерево було поверх гілок вкрите величезними лстками від ревенб, то ж у провідниці був захист від дощу.
біля Абрикосової зірки сиділа воєвода Жароока-руда кішка, з рудими як вогонь очима.
на сонці шерсть провідниці виблискувала нідним жовтим, що нагадувало вогнелобі про те, що сьогодні телпий день, та можна вполбвати багато здобичі та не змерзнути, як в гололист.
-Сьогодні ми зібралися, щоб привітати нового новака. каштан, ти досягла віку шести повних місяців, і настав час розпочати твоє навчання. Відтепер і доки тобі не дадуть вояцького імені, ти зватимешся Каштанолапка.-промовила урочисто Абрикосова зірка.
Каштанолапка підвелася, та встала радісно ближче до дерева, щоб її усі бачили.
-Вогнелоба, ти готова взяти собі новака. Ти дуже смілива в бою! Я сподіваюся, що ти передаси всі свої знання цій новачці.
Вогнелоба підійшла до Каштанолапки, та обоє торкнулись носом.
😱1