🇺🇦 Хочемо розповісти про нашого товариша Марсі, який загинув 11 листопада у бою під Авдіївкою. (Родина попросила не розголошувати інформацію в ЗМІ, тому ми не будемо називати його справжнє ім'я.)

Марсі приїхав в Україну в березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення, і приєднався до антиавторитарного взводу на Київщині. Влітку 2022 року він разом з іншими товаришами продовжував допомагати як волонтер під Харковом, минулої зими та навесні - під Бахмутом, підтримуючи різні підрозділи, щоб закрити нестачу медичного та евакуаційного персоналу. Він тренувався, дбав про свою фізичну форму. Він хотів стати кращим у тому, що робив. Він розумів, що його життя та життя інших залежить від хорошої підготовки. Навіть коли він став піхотинцем, намагався дбати про медичну підготовку - свою та товаришів по службі. На останнє завдання пішов добровільно.

Як ми дізналися, до приїзду в Україну він закінчив Оксфорд за спеціальністю «Історія». Допомагав у боротьбі біженців у Кале, брав участь у сквоттерстві, у боротьбі курдського визвольного руху в Рожаві у складі сил SDF (Сирійські демократичні сили). Де б він не був, він намагався практикувати взаємодопомогу й завжди ставив під сумнів ієрархії. Його знали під багатьма іншими іменами, його любила величезна кількість людей з багатьох країн. Їх спогади про Марсі ви можете знайти на нашому сайті, або на сайті, присвяченому його пам’яті.

Він був бійцем-інтернаціоналістом — виявляв солідарність з людьми в усьому світі, які, як він вважав, потребували його допомоги. Він завжди зберігав свій гумор і талант піклуватися про інших та намагався критично зрозуміти нові для нього контексти.

Марсі був тихим і скромним, він завжди намагався вислухати й зрозуміти своє оточення. Багато хто любив його, і всі поважали його за чітке розуміння, що він хоче й може зробити, навіть у найтрагічніших і найнебезпечніших ситуаціях.

Він умів робити важкі вибори й жартував про ризики для себе. Ви можете переконатися в цьому з його власних слів в інтерв’ю, яке він колись дав нам.

🇬🇧 We want to tell you about our comrade, Marsy, who was killed in action on 11 November, near Avdiivka.

Marsy came to Ukraine in March 2022, shortly after the beginning of the full-scale invasion, and he joined the anti-authoritarian platoon in the Kyiv region. He continued to help as a volunteer with other comrades in the summer 2022, in different regions in the east from Kharkiv, then around Bakhmut in last winter and spring, supporting different units to cover the lack of medics and evacuation personnel. He was taking care of his training and fitness. He wanted to get better at what he did. He understood that his life and that of others depended on good preparation. Even when he became an infantryman, he tried to take care of his and his colleagues' medical preparation. He went on his last mission voluntarily.

Before coming to Ukraine, as we have learned, he graduated from Oxford in history, helped in the struggles of refugees in Calais, had participated in the squatting movement, and took part in the struggle of the Kurdish liberation movement in Rojava in the SDF forces. He built communities everywhere he went, practiced mutual aid and was always questioning and challenging hierarchies. He was known by many other names and was loved by an astonishing number of people from many countries and struggles. You can learn or share about him at this site or find memories of comrades from Ukraine on our site.

He was an internationalist fighter, moving and acting in solidarity with people he thought needed his help around the world, and always kept his humor and talent in taking care of others.

Marcy was quiet and modest, he always tried to listen and understand his surroundings. Many loved him and everybody had a respect for his clear understanding of what he wanted and could do, even in the most tragic and dangerous of situations.

He knew how to make hard choices and joked about risks to himself. You can see this through his own words in an interview he gave to us here.

🇺🇦 Сьогодні ми звертаємось до вас із проханням допомогти нашому товаришеві – антифашисту та анархісту з Білорусі, який бере участь у бойових діях в Україні. Наш друг, Панк, служить в ГУР МО Інтернаціонального легіону та працює безпосередньо на передовій.

Виникла проблема з його автомобілем, і ми спільними зусиллями хочемо зібрати кошти на ремонт. Необхідні гроші на відновлення турбіни та технічне обслуговування двигуна. Для нашого товариша це критично, оскільки його робочий автомобіль – це не просто транспорт, а засіб рятувати життя поранених, забезпечити ефективні штурмові операції та базову логістику.

Ось що Панк розповідає про свою діяльність: “Мій позивний – Панк. Я – частина розвідувальної групи при ГУР МО, яка діє в сірій зоні та бере участь у штурмах. Можна сказати, що це піхота з особливими завданнями. Незабаром ми повертаємося до роботи, хоча конкретна робоча зона наразі невідома. Ваша допомога з ремонтом автомобіля значно полегшить нашу роботу на фронті”.

Ми плануємо зібрати 60 000 гривень на ремонт. Будь ласка, розповсюдьте цю інформацію та допоможіть нашому товаришу вирішити це важливе питання. Дякуємо вам за підтримку!

🎯 Ціль: 60 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5aWqr3wNL6
💳Номер картки банки
5375 4112 1060 0743

PayPal:
tinka.cip@gmail.com

🇬🇧 Today we are reaching out with a request to help our friend, an anti-fascist and anarchist from Belarus, who is fighting in Ukraine. Our friend, Punk, is serving in the Defence Intelligence of the International Legion and he is directly on the front line.

His car has issues, and together we want to raise funds for repairs. We need the money to rebuild the turbine and maintain the engine. This is critical for our friend, as his car is not just a vehicle for transport, but also a means to save the lives of the wounded, to ensure effective assault operations and basic logistics.

Here is what Punk has to say about his work: "My call sign is Punk. I am a part of a reconnaissance group under the Defence Intelligence of Ukraine, which operates in the grey zone and takes part in assaults. We can say that we are infantry with special tasks. Soon we will return to work, though the specific area where we will operate is still unknown. Your help with vehicle repairs will make our work at the front much easier."

We are hoping to raise 60,000 UAH for the repair. Please spread the word and help our friend solve this important issue. Thank you for your support!

PayPal:
tinka.cip@gmail.com
Bank card:
https://send.monobank.ua/jar/5aWqr3wNL6

​Ще шукаєте новорічний подарунок своїм друзям і подругам? 🎄

Нещодавній англомовний випуск «Спільного» — чудовий варіант! Бо він класний і містить чимало важливих й актуальних статей. А головне, купуючи журнал, ви одразу робите добру справу — донатите на гуманітарні потреби і підтримку антиавторитарних бійців і бійчинь у армії.

Придбати примірник можна за посиланням.
Уся сума піде на рахунок волонтерської організації «Колективи Солідарності».

Переходьте, замовляйте, діліться з іноземними друзями, тіште себе, близьких і нас! Впевнені, що від цього новий рік точно стане кращим 💞
______________________
Still looking for a New Year's gift for your friends and family? 🎄

The latest English-language issue of "Spilne" is a great option! It's fantastic and full of informative and relevant articles. And most importantly, by purchasing the journal, you are immediately doing a good deed - donating to humanitarian needs and supporting anti-authoritarian fighters in the army.

Follow the link to buy a copy.
All funds will go to the volunteer organization Solidarity Collectives.

Check it out, order it, and treat yourself, your loved ones, and us! We are sure that this will definitely make the New Year better 💞

🇺🇦 Раді повідомити, що у нашій діяльності розпочинається новий, важливий етап! "Колективи Солідарності" офіційно зареєструвалися як НГО. Після півтора року складної та ситуативної роботи ми переходимо до більш структурованої діяльності та розширюємо наші можливості.

🔧 Оформлення техніки для наших бійців. Жодні бюрократичні перепони чи корупційні практики не повинні стояти на шляху допомоги військовим. Оформлення машин нашою НГО дає можливість передавати їх безпосередньо тим, хто знаходиться на передовій, уникнувши бюрократизованих військових структур.

🌍 Розмитнення гуманітарної допомоги. Тепер ми ми можемо офіційно розмитнювати гуманітарну допомогу, а також підтримувати товариські низові ініціативи, які займаються гуманітарною діяльністю, допомагаючи їм подолати бюрократичні перепони.

🌱 Гранти. Ми також плануємо подаватися на гранти для проектів з відбудови житла, гуманітарної допомоги постраждалим районам, розвитку культурних ініціатив та розбудови громад на територіях, які постраждали від воєнних дій.

✨ Це лише початок. Наша діяльність продовжується, ми постійно думаємо про нові напрями роботи й завжди готові зробити більше. Головне, чого не вистачає для їх реалізації — це люди! Тож ми будемо надзвичайно раді новим активістам і активісткам.

Дякуємо за вашу підтримку та солідарність!

🇬🇧 We are pleased to announce that a new, important stage in our activities has began! Solidarity Collectives have officially registered as an NGO. After a year and a half of difficult, yet fragmented work, we are moving to more structured activities and expanding our capabilities.

🔧 Registration of equipment for our soldiers. No bureaucratic obstacles or corrupt practices should stand in the way of helping the military. The registration of vehicles by our NGO allows us to transfer them directly to those on the front line, avoiding bureaucratic military structures.

🌍 Customs clearance of humanitarian aid. We can now officially clear humanitarian aid and support friendly grassroots initiatives engaged in humanitarian work by helping them overcome bureaucratic obstacles.

🌱 Grants. We are also planning to apply for grants for projects to rebuild housing, provide humanitarian aid to the affected areas, develop cultural initiatives and develop communities in the areas affected by the hostilities.

✨ This is just the beginning. Our activities continue, we are constantly thinking about new areas of work and are always ready to do more. The main thing that is missing is people! Therefore, we will be extremely happy to meet new activists.

Thank you for your support and solidarity!

🇺🇦 Все більше наших товаришів, лівих активістів, обирають для себе шлях збройної боротьби проти агрессора й долучаються до ЗСУ.

Знайомтеся. Микола і Микола! (Імена змінені.)

“До повномасштабної війни ми працювали тротуарними плиточниками — це дуже важка та нестабільна робота. Коли на просторах інтернету ми натрапили на марксистські ідеї, вони увібралися як у суху землю. Згодом з'явилося бажання не лише слухати й читати, а й у міру сил сприяти втіленню цих ідей у життя. Почали шукати однодумців. Спершу в межах свого міста, потім коло спілкування розширювалося. У якийсь момент вирішили приєднатися до “Соціального руху”, де поринули в медіароботу.

Рік тому зайнялися виробництвом дронів, а зараз — їх бойовим застосуванням. Комплекс, який ми застосовуємо, заточений під аерофотозйомку. Літаємо на запорізькому напрямку. За один політ облітаємо кілька населених пунктів та навколишні посадки в радіусі від 10 до 40 км. Таких польотів може бути до трьох на день. Дешифрування знімків, їх обробку, занесення у відповідний софт, складання звітів робимо також ми. За день виявляємо кілька сотень одиниць військової техніки, місць дислокації, опорних пунктів супротивника. Таким чином командування має картину оперативної обстановки нашій ділянці фронту. Чекаємо на комплекс “Лелека”. Він дозволить при виявленні САУ, танків, РСЗВ оперативно дати стрім для артилеристів. Обіцяють суто під нас виділити хаймарси.

Зараз ми не перебуваємо в жодних політичних організаціях, а наші погляди дедалі ближче до анархічних. Ми антиавторитарні технічні фахівці й зовнішні пілоти державної авіації)”.

Хлопці багато часу проводять на відкритому повітрі на морозі, тому ми вже передали їм два комплекти британської зимової форми.

🇬🇧 More and more of our comrades, left-wing activists, are choosing armed struggle against the aggressor and joining the Armed Forces of Ukraine.

Let us introduce Mykola and Mykola!

"Before the full-scale war, we worked as sidewalk pavers, which is a very hard and unstable job. When we came across Marxist ideas on the Internet, we soaked them like the rain soaks dry earth. Later, we wanted not only to listen and read, but also to contribute to the implementation of these ideas as much as we could. We started looking for like-minded people in our native city first, then the circle of communication expanded. At some point, we decided to join the Social Movement, where we immersed ourselves in media work.

A year ago, we started manufacturing drones, and now we are using them in combat. The system we use is designed for aerial photo reconnaissance. We operate in the Zaporizhzhia direction. In one flight, we cover several settlements and surrounding landings within a radius of 10 to 40 km. There can be up to three such flights per day. We also decode the images, process them, upload them into the appropriate software, and prepare reports. In a day, we detect several hundred pieces of military equipment, locations, and enemy strongholds. This way, the command has a picture of the operational situation in our part of the frontline. We are waiting for the Leleka system. It will allow us to promptly provide stream to the artillerymen when detecting self-propelled artillery systems, tanks, and MLRS. The commandment promised to allocate Himars rockets specifically for our missions.

Now we are not members of any political organizations, and our views are getting closer to anarchic. We are anti-authoritarian technical specialists and external pilots of state aviation".

The guys spend a lot of time outdoors in the cold, so we have already sent them two sets of British winter uniforms.

This is how the morning began today in Zaporizhzhya and other Ukrainian cities.

This night attack is a reminder to all of us that the war is far from over and that there are no safe places throughout Ukraine.

Empire is ready to spend trillions of rubles to buy long-range weapons that will kill civilians in places farthest from the front.

In such difficult moments, we expect support and solidarity from our western comrades, and from our comrades inside the country to join the armed resistance.

Empire must be destroyed!

Ось так сьогодні почався ранок у в Одесі та інших українських містах.

Ця нічна атака - нагадування всім нам про те, що війна далека від завершення і що на всій території України немає безпечних місць.

Імперія готова витратити трильйони рублів на купівлю далекобійної зброї, яка буде вбивати цивільних у найвіддаленіших від фронту точках.

У такі складні моменти ми чекаємо від наших західних товаришів підтримки і солідарності, а від товаришів усередині країни бажання приєднатися до збройного опору.

Імперія має бути зруйнована!

Текст українською.

Text is in English.

Текст по русски.

Відео

2023-й рік для антиавторитаріїв
видався вельми багатим на події
і водночас до дідька складним.  
    
12 місяців ми боролися з військами імперії на всій лінії боєзіткнення. Десь успіх був на боці Сил Оборони, десь окупаційна армія ціною життів сотень і тисяч своїх солдатів вигризала українські міста та села.

Такі міста як Бахмут, Мар'янка
та багато інших населених пунктів
перестали існувати завдяки нестримній жадобі російської правлячої еліти захопити нові території.

Ми не тільки змагалися як солдати,
а й намагалися привнести в армійське життя елементи горизонтальності, вели "пропаганду дією", показуючи оточуючим, що інший світ, заснований на принципах рівності, взаємоповаги та свободи, можливий.

На жаль, боротьба за свободу
не буває без жертв. Цього року
ми втратили багатьох наших друзів,
ідейних та бойових товаришів. Дмитро Петров, Купер Ендрюс, Фінбар Кафферкі, Сем Ньюі, Марсі, Банан та інші, імена яких ми не можемо назвати сьогодні. Ми ніколи не забудемо цих товаришів
та їхнього внеску у нашу спільну справу. Їхній життєвий шлях - приклад майбутнім поколінням революціонерів.

Але боротьба велася не лише на фронті. В самій Україні вистачає тих, хто ставить свої жадібні інтереси вище за інтереси інших членів суспільства. І у зв'язку з цим ми хотіли б відзначити нове покоління студентської профспілки "Пряма Дія", діяльність якої вселяє надію на соціальні перетворення. А також інші нові анархічні проекти, які запалюють світло визвольних ідей в серцях молоді.

Крім цього, ми вважаємо важливим
відзначити те, що наша боротьба
була б неможлива без допомоги товаришів з Колективів Солідарності, Еко-Платформи, RAF, GNIP, інших мереж солідарності та окремих активісток і проектів. Ніби-то банальне раніше гасло "солідарність - наша зброя" сьогодні для нас, воюючих анархістів, звучить якісно по-новому.

На жаль, весь цей рік ми помічаємо
зниження інтересу до війни
як зі сторони західних товаришів,
так і з боку місцевого суспільства.
Але війна не закінчена, вона далека від фіналу, і загроза перемоги
імперського режиму все ще існує.

Ми сподіваємося та віримо,
що 2024й стане роком справжньої солідарності та взаємодопомоги. Подібно до тої, яка 2 роки тому об'єднала українське суспільство в єдиному щирому пориві, і змогла зупинити та відкинути російську деспотію з-під Києва, Харкова та Херсону!

Ми продовжуємо боротьбу за вашу та нашу свободу, допоки всі не стануть вільними!

Video

2023 turned out to be an eventful and at the same time devilishly difficult year for anti-authoritarians.

For 12 months we fought against the troops of the empire along the entire line of contact. In some places, success was on the side of the Defense Forces; in others, the occupying army, at the cost of the lives of hundreds and thousands of its soldiers, destroyed Ukrainian cities and villages.

Cities like Bakhmut, Maryanka, and many other settlements ceased to exist thanks to the uncontrollable thirst of the Russian ruling elite to seize new territories.

We not only fought as soldiers, but also tried to introduce elements of horizontality into army life and conducted “propaganda by action”, showing others that a different world based on the principles of equality, mutual respect and freedom was possible.

Alas, the struggle for freedom is not fought without victims. This year we have lost many of our friends, ideological and military comrades. Dmitry Petrov, Cooper Andrews, Finbar Cafferkey, Sam Newey, Marcy, Banan and other comrades whose names we cannot name today. We will never forget these comrades and their contribution to our common cause. Their life path is an example for future generations of revolutionaries.

But the struggle was not only carried out at the front. In Ukraine itself there are plenty of those who put their greedy interests above the interests of other members of society. And in this regard, we would like to celebrate the new generation of the student union “Pryama Diya”[Direct action], whose activities inspire us with hope for social transformation.

And also other new anarchist projects that spark the light of liberation ideas in the hearts of young people.

In addition, we consider it important to note that our struggle would not be possible without the help of comrades from the Solidarity Collectives, Eco-Platform, RAF, GNIP, other solidarity networks, and individual activists and projects. The once banal phrase, "solidarity is our weapon," now holds a renewed significance for us as anarchist fighters.

Unfortunately, throughout this year we have been noticing a decrease of the interest in the war on the part of both Western comrades and local society. But the war is not over, it is far from over and the threat of victory for the imperial regime still exists.

We hope that 2024 will be a year of true solidarity and mutual assistance. The same as 2 years ago united the Ukrainian society in a single impulse and was able to stop the Russian military machine near Kyiv.

We continue our fight for your and ours freedom until everyone is free.