Початок нового року завжди додає натхнення і водночас нагадує, що попереду багато роботи і рішень, від яких залежить життя людей і стійкість держави. Тому в нашому Комітеті держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування уже зосереджуємося на роботі навколо кількох ключових напрямів:

1️⃣Продовження децентралізаційної реформи. Маємо розробити та реалізувати законодавчі зміни, які дадуть громадам ще більше чіткості та інструментів.
Зокрема:
- щодо розмежування повноважень (маяк Ukraine Facility);
- щодо оновлення архітектури планувальних документів;
- підготувати законодавство про муніципальну статистику;
- довести до логічного другого читання закон про адміністративний збір (законопроект №4380).

2️⃣Житлова політика. Стартуємо пленарну роботу в парламенті у січні з продовження розгляду законопроекту №12377 «Про основні засади житлової політики». Маємо ухвалити це системне рішення, яке є маяком Ukraine Facility.
Паралельно триватие робота над розробкою законодавства про:
- соціальне житло (маяк Ukraine Facility);
- ⁠про управління житловим фондом;
- ⁠упорядкування діяльності фахівців з нерухомості.

3️⃣Виборче законодавство. Комітет працюватиме над тим, щоб правила для перших повоєнних виборів були справедливими, зрозумілими та такими, що враховують безпекові виклики й права громадян. Вкотре наголошую: головне питання не в тому, коли будуть вибори, а якими вони будуть. Тому маємо активно працювати над цим уже зараз спільно зі всіма стейкхолдерами.

4️⃣Державна служба. Особливий фокус – на законодавчому рішенні для поновлення конкурсів на державну службу, адже це частина дорожньої карти на шляху до вступу України в ЄС.

5️⃣ Містобудування. Тут маємо три важливі завдання:
- законодавчо впровадити BIM-технології на державному рівні як сучасний стандарт у будівництві й відновленні;
- ухвалити закон щодо створення Меморіалу Героїв Небесної Сотні;
- забезпечити якісне та зрозуміле законодавство про похоронну справу.

2026-й має стати роком рішень, які дають людям більше захищеності, громадам – спроможності, а державі – сучасні правила та інституції, здатні відновлювати та зміцнювати Україну навіть у найскладніших умовах.

2025 vs 2026. Ціни на нерухомість

⚠️⚠️ Війна, постійні обстріли, блекаути, дефіцит робочої сили, дорога логістика, зростання собівартості будівництва, загальна невизначеність. Усе це формувало фон, у якому ринок житла працював у 2025 році. Здавалося б, у таких умовах ринок мав би впасти в кататонічний стан, але ні. Він продовжив демонструвати зростання цін — нерівномірне, фрагментоване, залежне від регіону й типу житла, але все ж зростання.

📊 За даними OLX Нерухомість, на вторинному ринку квартир у 2025 році попит на купівлю зріс на 4%, водночас кількість пропозицій скоротилася на 15%. Медіанна вартість квартир по країні зросла на 19%.
У Києві медіанна ціна однокімнатної квартири додала 16%, а рекорд за темпами зростання зафіксували в Ужгороді — +60% за рік.

🏡 Схожа логіка спостерігалася і на ринку будинків. Попит зріс на 21%, пропозиція зменшилася на 2%, а медіанна ціна будинків піднялася на 27%.

💰 Окрему роль у підтримці попиту відіграли державні програми. єОселя влила в ринок 31 млрд грн іпотечних коштів, єВідновлення — 40 млрд грн. Це були реальні, живі гроші, які безпосередньо працювали на ринку.

🏢 Ринок оренди також не стояв на місці. Для квартир попит і пропозиція знизилися на 3%, але медіанна орендна плата зросла на 8%. Для будинків картина жорсткіша: попит +19%, пропозиція −11%, медіанна орендна плата +13%. У Києві оренда будинків подорожчала одразу на 68%.

📈 У 2026 рік ринок входить із тими самими базовими передумовами: обмежена пропозиція, високі витрати, складний доступ до фінансування і стабільний попит у безпечніших регіонах. Це не про очікування, а про вже сформовану реальність. Тому не варто очікувати ні завмирання цін на місці, ні тим більше їх зниження. Ринок не має таких передумов, а отже 2026 рік буде роком очікування миру та продовження зростання цін на нерухомість.

⚖️ Важливо інше. Ціна квадратного метра — це ринок і економіка. Держава не має і не повинна керувати нею у стилі командно-адміністративного диктату, який наказує ціні не зростати. Результат такого підходу завжди один — дефіцит, тінь і деградація.

🛠 Але держава може і повинна створювати інструменти. Соціальне житло, револьверні фонди, партнерство громад, держави й бізнесу, пільгові іпотечні програми. Саме так формується сучасна житлова політика через механізми, які дають людям реальний шлях до житла.

Саме це закладено в законопроєкті №12377 «Про основні засади житлової політики», який Верховна Рада має шанс підтримати 13 січня і який запускає цивілізовані, європейські практики у сфері житла.

Створювати чесні, прозорі та різні механізми — соціальні, фінансові, іпотечні — щоб кожна людина мала не ілюзію, а реальний шлях до житла, який відповідає її можливостям і життєвій ситуації.

Саме про це — сучасна житлова політика.

Цифровий архіватор правди.

У війни є одна підступна властивість: вона руйнує не лише будинки і життя, а й докази. Цілі міста можуть бути стерті з мапи, але без зафіксованих людських історій це з часом перетворюється на абстрактні «бойові дії». Без імен, адрес і конкретних втрат злочин розмивається, ніби це був неминучий фон, а не чиєсь зруйноване життя.

Безкарність завжди живиться забуттям, наче пліснява у темряві. Так виникає небезпечна ілюзія, що, якщо немає свідчень, то наче й не було шкоди.

Проти цієї ілюзії створено RD4U — Міжнародний реєстр збитків. Це наш цифровий архіватор правди, який не дозволить заподіяному болю розчинитися з роками у зручних формулюваннях чи політичних компромісах.

Сьогодні до RD4U подано майже 90 тисяч заяв. Але парадокс у тому, що значна частина людей із повним правом на компенсацію так і не змогла зафіксувати свої втрати. Не через їхню відсутність, а через помилки, страхи й хибні очікування.

RD4U часто сприймають як складну бюрократичну машину. Насправді це радше інструмент точності. Але варто переплутати категорію, і факт зсувається. Найчастіше люди подають заяву не туди, плутають A3.1 і A3.3, заявляють одну історію «на всю родину», не вказують орієнтовну суму збитків або не пояснюють, як її рахували.

Ще одна типова пастка — очікування ідеального пакета документів. Люди відкладають подачу заяви, бо бояться, що чогось не вистачає. Але RD4U — не суд і не фінальний вердикт. Це фіксація факту. Тут важливо не мовчати, а залишити слід. Особливо це стосується майна на тимчасово окупованих територіях. Відсутність доступу — це вже шкода. Навіть якщо ви не можете підтвердити руйнування, ви маєте право подати заяву про втрату контролю. Інакше з часом зникне не лише будинок, а й сам факт його існування у правовому полі.

У RD4U громадяни-фізичні особи можуть подавати заяви про збитки в таких категоріях:
🔹 А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;
🔹 А2.1 — смерть близького члена сімʼї;
🔹 А2.2 — зникнення безвісти близького члена сімʼї;
🔹 А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;
🔹 А2.4 — сексуальне насильство;
🔹 А2.5 — катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;
🔹 А2.6 — позбавлення свободи;
🔹 А2.7 — примусова праця або служба;
🔹 А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;
🔹 А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;
🔹 А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;
🔹 А3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;
🔹 А3.3 — втрата житла або місця проживання;
🔹 А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

З кінця 2025 року двері RD4U відкриті й для юридичних осіб. Пошкоджена інфраструктура, втрачені активи — бізнес також має право зафіксувати завдану шкоду і виставити ворогу рахунок.

Але потрібно розуміти, що RD4U — не чарівна паличка, яка видасть гроші вже завтра. Це перший і найважливіший крок. Спочатку ми фіксуємо збитки, а вже потім Компенсаційна комісія конвертує ці записи у реальні рішення.

Не дайте помилкам стати на заваді справедливості. Ваша заява — це наш спільний юридичний фронт. Тримаймо його разом.

У мирний час вибори здаються звичною демократичною процедурою. У час війни вони стають її випробуванням. Бо демократія — це не лише право обирати, а здатність держави забезпечити свободу цього вибору. І тут важлива не швидкість, а чесна відповідь на ключове питання: чи відповідатимуть ці вибори всім демократичним стандартам.

Вибори мають мати зрештою зафіксований результат — легітимність влади і підтверджене право людей впливати на рішення, які визначають майбутнє країни. Без цього будь-яка процедура втрачає сенс і створює нові ризики.

Саме про це йшлося під час сьогоднішнього засідання Робочої групи з підготовки перших повоєнних виборів. Це була фахова розмова за участі науковців у галузі конституційного права, експертів з виборчого процесу, представників громадянського суспільства і політиків різних фракцій.

Під час засідання також було прийнято рішення щодо розподілу роботи над виборчим законодавством між підгрупами, одну з яких я очолила спільно з головою ЦВК Олегом Діденко. Це підгрупа з адміністрування виборів та виборчої інфраструктури, яка відповідає за одну з ключових частин підготовки — чи здатна держава технічно, організаційно і процедурно провести вибори без збоїв і сумнівів у результаті.

Умовно кажучи, якщо вибори це міст, то наша робота — перевірка, чи витримає цей міст навантаження. Чи не обвалиться він у перший день. І чи зможе по ньому пройти вся країна, а не лише частина суспільства.

У межах цього напряму ми працюватимемо над:

👉 визначенням базових засад проведення виборів у післявоєнний період та їх відображенням у законодавстві;
👉 оцінкою готовності виборчої інфраструктури, включно з необхідністю створення додаткових виборчих дільниць;
👉 питаннями формування та роботи виборчих комісій в умовах кадрового дефіциту і безпекових ризиків;
👉 функціонуванням Державного реєстру виборців та інформаційних систем, зокрема ЄАІС «Вибори»;
👉 фінансовим і матеріально-технічним забезпеченням виборчого процесу;
👉 спроможністю поліграфічної та логістичної інфраструктури;
👉 організацією роботи офіційних спостерігачів;
👉напрацюванням механізмів стимулювання явки без адміністративного тиску.

Поспіх у демократії це завжди ризик.
Імітація вибору — не вибір.
А процедура без довіри — слабкість, якою неодмінно може скористатися ворог.

Саме тому ми говоримо про вибори не як про політичну кампанію, а як про інституційне рішення для держави після війни. І всім, хто плутає ці речі, потрібно просто зрозуміти, що йдеться не про владу, а про державу.

2026 розпочинаємо з історичної реформи — прощаємося з радянським спадком у житловій політиці.

📅 13 січня парламент розпочне роботу з розгляду законопроєкту «Про основні засади житлової політики». Це стратегічний крок, який дозволяє нарешті замінити застарілий Житловий кодекс 1983 року сучасними європейськими правилами.

❓ Чому це справді важливо.

💶 Фінансування. Ухвалення закону — пряма умова Ukraine Facility (400 млн євро для бюджету) та програм Світового банку (щонайменше 1 млрд доларів).
🏘 Соціальне житло. Європейський інвестиційний банк уже готовий спрямувати 400 млн євро в українські громади на створення перших фондів соціального житла.
🇪🇺 Європейський курс. Сучасна житлова політика сьогодні у фокусі в ЄС, і Україна рухається в одному напрямку — не наздоганяючи, а реформуючи систему зараз.

Детальніше — у відео.

Терор холодом.

Сьогодні внаслідок російських ударів половина Києва без опалення. Холод не вбиває нашу ідентичність. Він її гартує. Але злочин має бути названий своїм ім’ям. Юридичною мовою це називається чітко — геноцид.

Згідно зі Статтею II Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, однією з його ознак є:
«навмисне створення для групи людей таких життєвих умов, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення».

Холодна батарея сьогодні вже не про побут. Це мовчазний, але наочний доказ наміру.

Холод може вимкнути батареї. Він не здатен вимкнути волю. Бо країна темряви не переможе країну світла.

Чому IKEA не в Україні, а корупція досі в будівництві?

Риторичне питання, відповідь на яке відома не лише мені, а й кожному на ринку. Поки система тримається на ручному управлінні з «правом священного підпису», жоден великий капітал сюди не зайде. Інвестор боїться не війни. Його найбільший страх — недобросовісний чиновник.

У подкасті «Енергія бізнесу» з Віталієм Кузьміним ми розібрали, чому реформа містобудування стала кісткою в горлі для тих, хто роками заробляв на хаосі. Законопроєкт №5655 оголив системні проблеми від недовіри між державою, громадами й бізнесом до спротиву будь-яким прозорим правилам.

Говорили про роль місцевої влади, позицію архітекторів і громадського сектору, корупційні ризики на місцях та про те, чому без цифрових систем, відповідальності й зрозумілих процедур відбудова після війни ризикує залишитися набором добрих намірів. Саме тому питання містобудування є питанням інституцій, а не одного окремого закону.

Завтра, на першому в цьому році засіданні Верховної Ради України, у другому читанні буде розглянуто законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики» — документ, який без перебільшення можна назвати своєрідною житловою Конституцією.

Це рамковий законопроєкт, який закладає нову логіку житлової політики. Вперше він чітко відповідає на питання, хто і за що відповідає: держава, громади, ринок, іпотека, соціальні програми. І головне — визнає, що шлях до житла не може бути один на всіх, бо життєві ситуації різні.

Українська житлова політика навіть сьогодні, у 2026 році, досі значною мірою регулюється нормами Житлового кодексу Української РСР 1983 року. Це як аварійний будинок який неодноразово «ремонтували» — численними змінами, підпирали новими нормами. Але по суті це все той самий старезний, скрипучий, холодний будинок який залишився в логіці минулої епохи. Аварійний, незручний, але в якому продовжують жити, бо просто не мають альтернативи.

Дуже хочеться вірити, що завтра така альтернатива нарешті з’явиться.

Бо реальність за ці роки стала жорсткою.

Війна.
Масові руйнування.
Мільйони внутрішньо переміщених осіб.
Люди, які втратили не лише дах над головою, а й будь-яку передбачуваність завтрашнього дня.

У цих умовах стало остаточно зрозуміло: житло — це не приватна справа і не питання, яке можна відкласти на потім. Це питання безпеки, соціальної стійкості і довіри до держави.

Іпотека не відповідає на всі питання.
Вона не працює там, де людина втратила все.
Не працює для тих, у кого немає стартового капіталу.
Не працює для вразливих груп, які не витягують кредитну модель.

Саме тому №12377 пропонує не один інструмент, а комплексне рішення.

👉Соціальне житло і житло для доступної оренди — фонд, який не приватизується і не зникає з часом, а залишається в публічному користуванні для тих, хто цього потребує.

👉Револьверні житлові фонди — механізм, у якому кошти від оренди та повернення підтримки знову і знову працюють на створення нового житла.

👉Фінансово-кредитні інструменти — іпотека, доступні кредити та комбіновані моделі підтримки для тих, хто здатен купувати житло, але потребує допомоги.

👉Публічно-приватне партнерство — залучення ринку до вирішення житлового питання, а не перекладання на нього всієї відповідальності.

🇪🇺 Цей законопрожєкт є також одним із маяків Ukraine Facility. Для Європейського Союзу це сигнал про здатність України мислити системно, планувати наперед і відповідати за базові соціальні політики. Саме таким шляхом йдуть країни ЄС, де доступне житло — це поєднання соціальної оренди, муніципального житла, фінансових інструментів і чітких правил гри для ринку.

Завтрашнє голосування — це про вибір між минулою епохою і сучасною державою.
Між латанням аварійної системи і створенням нової, здатної витримати війну, відновлення і мирний розвиток.

І в цьому сенсі законопроєкт №12377 справді визначає напрям на роки вперед.

Щойно Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики» — рамковий документ, який запускає абсолютно нову систему управління житловим фондом у країні.

Україна десятиліттями жила у межах застарілих радянських норм житлового кодексу, ухваленого у 1983 році, — норм, що давно не відповідають викликам відбудови, мобільності населення, безпекових ризиків та сучасних європейських стандартів. Сьогодні ми зробили принциповий крок до сучасної, прозорої й передбачуваної житлової політики.

Новий законопроєкт визначає:

👉 національну, регіональну та місцеву стратегії житлової політики;
👉 прозорі правила формування черг і пріоритетів;
👉 механізми розвитку орендного та соціального житла;
👉 нові стандарти планування, пов’язані з відбудовою та стійкістю громад.

Це рішення важливе не лише для людей і для відбудови. Воно є одним із маяків програми Ukraine Facility. А це означає конкретний результат: виконання цієї реформи відкриває для України доступ до фінансової підтримки Європейського Союзу, необхідної для стабільності бюджету, розвитку економіки та відновлення країни.

Це не фінал — але фундамент закладено.
Далі — імплементація, підзаконні акти та практична реалізація в кожній громаді.

Ми не можемо відбудувати країну, спираючись на законодавство минулого століття.
Тепер у нас є основа, яка дозволяє будувати майбутнє.

Вдячна всім, хто був дотичний до розробки законопроєкту, робочій групі, яка доопрацьовувала його до другого читання, членам Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також усім колегам у Верховній Раді, які підтримали цей системний документ.

"Хто в черзі крайній?" — це питання має залишитися у чергах за дефіцитним цукром у 80-х, а не в житловій політиці 2026 року.

🏘 Понад пів мільйона українців сьогодні безнадійно стоять у чергах, які не рухаються десятиліттями. Ми намагалися будувати країну майбутнього, користуючись «інструкцією» 1983 року — Житловим кодексом УРСР.

🏛 Учора Верховна Рада нарешті зробила рішучий крок і підтримала скасування цього радянського спадку, ухваливши в другому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики».

Про те, які саме зміни він запускає і як вони мають працювати на практиці, читайте в моїй новій колонці на порталі Економічна правда.

Головні рішення парламенту від 15 січня 2025 року.

✅ Законопроєкт № 14141 про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні.

Запроваджує можливість укладення трудових договорів в електронній формі з використанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису без обов’язкового подання паперових документів, що посвідчують особу. Він:

🔹 усуває вимогу фізичної присутності працівника під час працевлаштування;
🔹 враховує масове дистанційне працевлаштування в умовах воєнного стану;
🔹 узгоджує Кодекс законів про працю з законодавством про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги;
🔹 забезпечує юридичну рівність електронного та паперового трудового договору;
🔹 спрощує доступ до ринку праці для внутрішньо переміщених осіб та громадян за кордоном;
🔹 зменшує адміністративні бар’єри для роботодавців;
🔹 наближає трудове законодавство України до стандартів Європейського Союзу та практик цифрових держав.

✅ Законопроєкт №11328 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення їх у відповідність з вимогами Європейської конвенції про захист домашніх тварин.

Документ забезпечує подальшу імплементацію норм Європейської конвенції про захист домашніх тварин з урахуванням наслідків повномасштабної війни та зростання кількості безпритульних і залишених напризволяще тварин. Він уточнює ключові терміни, забороняє нелікувальні хірургічні втручання та використання тварин без належних умов у рекламі й розвагах, а також запроваджує інформаційні та освітні програми з відповідального власництва.

✅ Законопроєкт №0350 про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та Урядом Італійської Республіки щодо проекту "Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем".

Законопроєкт запускає процедуру набрання чинності Грантовою угодою, підписаною 10 липня 2025 року в Римі під час Ukraine Recovery Conference. Він створює правову основу для модернізації Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем, упровадження сучасних практик управління водними ресурсами та розвитку аграрного потенціалу Одеського регіону.

✅ Законопроєкт №0352 про ратифікацію Грантової угоди між Урядом України та
Урядом Італійської Республіки щодо програми "Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону".

Відкриває можливість реалізації спільної з Італійською Республікою програми у сфері охорони культурної спадщини. Програма спрямована на відновлення та збереження ключових об’єктів культурної спадщини Одеського регіону, включно з об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та зміцнення культурної стійкості регіону.

✅ Законопроєкт №0354 про ратифікацію Договору про спільні закупівлі заходів медичного захисту.

Ратифікація Договору відкриває для України участь у механізмі спільних закупівель із державами — членами Європейського Союзу та іншими учасниками для завчасного придбання критично важливих медичних засобів. Документ інтегрує Україну в європейський медичний простір і посилює готовність системи охорони здоров’я до реагування на пандемії та інші серйозні транскордонні загрози.

⚡️Житлова політика виходить на етап системних рішень. Сьогодні у Верховній Раді завершено усунення останньої технічної неточності у законопроєкті №12377 «Про основні засади житлової політики». Рамковий законопроєкт іде на підпис Президенту.

Фактично закладено фундамент. Але будь-який фундамент без архітектури, інженерії та правил експлуатації залишається бетонною плитою. Житлова політика потребує глибшої трансформації — зміни самої логіки, за якою в Україні будується, фінансується й утримується житло. Рамковий законопроєкт ще належить наповнити живим змістом, реальними механізмами і зрозумілими інструментами для людей.

Саме про це говорили під час великого круглого столу, організованого Громадянською мережею ОПОРА, присвяченого фінансуванню житлового будівництва та новим моделям його організації. Майже 300 учасників онлайн-дискусії стали чітким сигналом: тема житла сьогодні перебуває в епіцентрі суспільного запиту. Тут сходяться відновлення країни, фінанси, енергоефективність, соціальна справедливість і відповідальність держави.

У центрі розмови були житлово-будівельні товариства як альтернативна модель, здатна повернути людям контроль над процесом будівництва. Контроль над коштами, якістю рішень і довгостроковими витратами на утримання житла. Ми тривалий час залишали цей інструмент поза фокусом державної політики, тоді як у країнах Європи він є повноцінною частиною житлової екосистеми поряд із комерційним девелопментом, муніципальним житлом та орендними моделями.

ЖБТ перетворюють групу людей, зокрема ВПО, на колективного замовника, який відповідає за кожну гривню і кожне управлінське рішення. Це знімає маржу посередників і створює простір для іншої логіки будівництва — з орієнтацією на якість і повний життєвий цикл будинку. Коли люди будують для себе, вони мислять десятиліттями, а не моментом здачі об’єкта: утеплення, інженерія, експлуатаційні витрати стають частиною економічного розрахунку.

Під час роботи над 12377 одразу усвідомлювалися його межі. Саме тому ще в межах робочих груп домовилися, що нові моделі фінансування житла мають отримати окреме законодавче продовження. Сьогоднішні експертні напрацювання вже містять фінансову логіку, правові запобіжники та чітке бачення ролі держави й громад у запуску таких проєктів.

Житлова політика формується як цілісна конструкція. Рамковий законопроєкт став її основою. Наступні законодавчі рішення, фінансові інструменти та управлінські механізми мають перетворити цей фундамент на працюючу систему — зрозумілу для людей і здатну відповідати на виклики відновлення України.

У житловій політиці не може бути одного рішення для всіх.

🏛 Нещодавно Верховна Рада ліквідувала радянський Житловий кодекс не тільки тому, що він був застарілим пережитком минулої епохи. А тому, що він зводив житлову політику лише до трьох сценаріїв:

🔹 купівля житла;
🔹 іпотека;
🔹 "квартирна черга" довжиною у вічність.

Саме тому ми закладаємо різні інструменти для різних життєвих ситуацій.

🎥 У відео детальніше пояснюю, що таке соціальне та доступне житло і в чому між ними різниця.

🏠 єОселя залишається однією з ключових державних програм іпотечного кредитування. За час її дії тисячі українців змогли придбати власне житло, але темпи видачі кредитів саме для внутрішньо переміщених осіб залишаються занадто низькими порівняно з реальною потребою мільйонів людей.

🎥 У відео про те, чому офіційна статистика ВПО часто є заниженою через розподіл за професіями та як нові державні компенсації першого внеску мають зробити власні квадратні метри доступнішими для тих, хто втратив свій дім.

Вже 20 січня разом із Конфедерацією будівельників України проведемо презентацію законопроєктів, які пропонують механізм компенсації капітальних інвестицій через податкові інструменти.

Йдеться про законопроєкти №13414 та №13415, які відкривають нові можливості для підприємств переробної промисловості, виробників будівельних матеріалів та бізнесу, що планує розширення або модернізацію виробництва в Україні.

Цей захід — про практику.
Про те, як держава може ділити інвестиційні ризики з бізнесом, а не перекладати їх повністю на підприємців. Про те, як податкові інструменти можуть працювати як стимул для запуску нових виробництв і створення робочих місць.

Окремо хочу наголосити, що при Комітеті держвлади ми створили РГ з питань застосування та розвитку законодавства у сфері надання будівельної продукції на ринку. Наше завдання — системно і на постійній основі залучати ринок, виробників і профільні об’єднання до формування рішень у сфері будівельних матеріалів та промислової політики.

Під час презентації говоритимемо про:
🔹 як працюватиме компенсація капітальних інвестицій через податки;
🔹 які можливості відкриваються для виробників будівельних матеріалів;
🔹 як політика «Зроблено в Україні» вже впливає на економіку (за оцінками Мінекономіки — майже +1% до ВВП);
🔹 які інструменти підтримки бізнесу будуть доступні у 2026 році.

Разом зі мною у дискусії братиме участь Дмитро Кисилевський, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, координатор політики «Зроблено в Україні».

📅 20 січня 2026 року
⏰ 14:00
📍 Формат: офлайн (Київ) / онлайн (Zoom)

Якщо ви вже інвестуєте у виробництво або тільки плануєте це зробити — цей захід допоможе зрозуміти, які інструменти держава готова запропонувати бізнесу найближчим часом.

👉 Реєстрація обов’язкова

Буду рада живому діалогу і вашим запитанням.