Щорічно 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови.

Мова – це найважливіший засіб комунікації для здобуття освіти та ключова складова в інтелектуальному розвитку людини.

Держава сьогодні впевнено забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, зокрема й в частині застосування державної мови в освітньому процесі.

Уже стало традицією, що в цей день сотні тисяч громадян беруть участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Сьогодні ця традиція не є винятком — о 09:00 долучайтеся до написання https://youtu.be/aXJehDg50YE.

Бережімо найдорожчий скарб нашого народу! Розмовляймо українською!

Відмова від 12-річної шкільної освіти – це абсолютний фейк.

Дискусія, яка не перший рік триває в освітній спільноті з приводу термінів початку та завершення шкільного навчання, у жодному разі не передбачає повернення десятирічки.

Для мене є абсолютно зрозумілим, чому саме 12-річна система. Це загальноєвропейська тенденція. Наприклад, у Німеччині, в деяких федеральних землях, дитина не зможе вступити до магістратури, якщо в неї попередньо немає 15,5 років навчання: 12 років школи і 3,5 роки бакалаврату.

Оскільки я періодично змушений спростовувати різноманітні інформаційні «вкиди» про зміну тривалості загальної середньої освіти, вкотре переконуюсь у необхідності більш активної комунікації із суспільством щодо цього питання.

А передусім ми повинні вести діалог із батьками, які, на відміну від освітян, все ще мають більше запитань, ніж відповідей про 12-річну школу.

Наприклад, перебуваючи у відрядженнях в регіонах та спілкуючись з батьками школярів, неодноразово чув обурення з приводу того, що діти будуть закінчувати школу у 18-19 років.

Але є інші, не менш вагомі аргументи на користь 12-річної школи.

Тому це питання було й залишається відкритим для фахової дискусії. Ми маємо напрацювати необхідні рішення, щоб 12-річна шкільна освіта діяла, стала зручною та ефективною для дітей, педагогів, батьків.

У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на сьогоднішній нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками. МОН розглядає всі пропозиції «за» і «проти».

Наголошую, що дискусія є відкритою, і допоки не будуть напрацьовані оптимальні варіанти, жодних рішень МОН не ухвалюватиме.

Хочу звернутися до всіх учасників освітнього процесу. Шановні учні, їхні батьки, вихователі, вчителі, викладачі, студенти, працівники закладів освіти!

Ми живемо в непростий час, коли пандемія коронавірусу змушує нас обмежувати себе у зустрічах та звичному форматі спілкування. Також ми всі повинні носити маски, користуватися антисептиками, дотримуватися дистанції.

Від сумлінності кожної людини залежить ситуація у цілому в державі з протидії поширенню коронавірусу. Якщо ви або члени вашої родини маєте ознаки захворювання, будьте відповідальними, залишайтеся вдома, не наражаючи на небезпеку себе та своє оточення.

Подолання загрози цієї хвороби є спільним завданням для всіх. І лише разом ми зможемо повернутися до звичного для нас життя, навчання та відпочинку.

Якщо у вас є питання, телефонуйте на «гарячі лінії», номери яких розміщені на фото.

Із 16 листопада 2020 року навчання в закладах вищої та фахової передвищої освіти МОН рекомендує проводити за змішаною формою з внесенням відповідних змін до графіка освітнього процесу та розкладу занять, враховуючи епідемічну ситуацію в кожному конкретному регіоні та закладі освіти. Лист https://bit.ly/2IA1IrI вже надісланий керівникам закладів освіти.

Організовуючи навчання за дистанційною або змішаною формами, варто враховувати зміни до правил карантину https://bit.ly/36u61gQ та попередні рекомендації МОН https://bit.ly/35q7mFR.

Із 16 листопада закладам професійної (професійно-технічної) освіти МОН також рекомендує проводити навчання за змішаною формою. Відвідувати заняття учні зможуть групами не більш ніж 20 осіб. Лист https://bit.ly/3nlIHZd.

Алгоритм дій працівників профтехів у разі виявлення ознак респіраторного захворювання в учнів або педагогів тут https://bit.ly/35rk5YR.   

Шановні учні, студенти, батьки, вихователі, вчителі, викладачі та всі учасники освітнього процесу! Хочу нагадати, що діють оновлені правила карантину, зокрема щодо закладів освіти https://bit.ly/36vPBV3

Прошу з відповідальністю поставитися до правил та сумлінно дотримуватися протиепідемічних заходів.

Бережіть себе та будьте здорові!
З повагою до Вас!

МОН спільно з ЮНІСЕФ в Україні запускають кампанію НУМО https://numo.mon.gov.ua.

Розвиток якісної та доступної дошкільної освіти є дуже важливим. Особливо актуально це в контексті Нової української школи: дошкілля має бути синхронізоване з реформою НУШ і максимально готувати дітей до школи та життя. Батьки також повинні розуміти, що вони впливають на розвиток дітей у цей період. У межах кампанії НУМО розроблено спеціальні інструменти, які допоможуть гармонізувати розвиток дошкільнят і підготувати їх до школи. Адже результатом якісної дошкільної освіти є готовність дитини до подальших етапів життя, пов’язаних зі здобуттям нових знань та формуванням навичок і вмінь.

Також пропоную долучитися до громадського обговорення проєкту Базового компоненту дошкільної освіти https://bit.ly/3lvsLmK.

Спостерігаю, що в суспільстві та експертному середовищі триває активне обговорення питання організації 12-річного навчання дітей у школах України. До цього долучилися дитячі психологи, педагоги, низка політиків та представники ЗМІ.

Така активність вкотре підтверджує запит суспільства, зокрема й батьків школярів, на те, щоб середня освіта в Україні відповідала найкращим практикам світу, була б комфортною, цікавою та результативною для учнів.

Погоджуюсь, що діти в 5-річному віці й діти у 6 років мають абсолютно різні рівні психофізичного розвитку, і дійсно, в організації освітнього процесу мають бути також зовсім різні підходи.

Не йдеться про те, що діти в 5 років мають сісти за парти на 35 хвилин уроку. Натомість обговорюються нові форми здобуття знань та набуття компетентностей із подальшою зміною державних освітніх стандартів і програм.

У світі сьогодні багато країн розпочинають навчання дітей з п’яти років. Такий досвід мають США, Велика Британія, Нідерланди та інші країни. Нам же потрібно врахувати особливості української школи.

Сподіваюся на плідне обговорення. Процес опрацювання пропозицій навряд чи буде швидким, але точно не буде одностороннім. Адже головний пріоритет Міністерства – інтереси дітей.

Студент сьогодні – це передусім індивідуальність, винахідник, Всесвіт.  

Не шкодуйте сил і часу на опанування наук, ставте перед собою амбітну мету і впевнено рухайтеся до неї.

Ви – щасливі, оскільки маєте дуже багато можливостей працювати над собою, розвиватися, вдосконалюватися та підвищувати рівень професіоналізму. 

А ще бажаю насолоджуватися студентством, щиро кохати, веселитися з друзями і просто радіти життю! Проте не забувайте про здоров’я, дотримуйтеся дистанції, користуйтеся масками та антисептиками. Пам’ятайте: vivĕre est cogitāre. 

Успіхів вам, здоров’я, впевненого професійного зростання та щасливих студентських років! 

Бережіть себе! Зі святом!
З повагою до Вас!

Дитина була й залишається головним пріоритетом не лише для Міністерства освіти і науки, а й кожного громадянина. Усі наші зусилля та активності спрямовані на її благополуччя, гармонійний, інтелектуальний, фізичний та духовний розвиток як особистості.

Держава створює всі умови не лише для того, щоб людина виросла розумною й освіченою, а й намагається допомогти в реалізації своїх прав і обов’язків як члена суспільства.

Даруймо дітям батьківську турботу, вчительську увагу,  життєву мудрість і тепло душі. Плекаймо їх в атмосфері любові й розуміння!

Освічена та щаслива молодь сьогодні – це успіх для України завтра!

Ми плідно співпрацюємо з Євросоюзом, цінуємо діалог і результати спільної роботи.

Днями мав особисту зустріч із Послом Євросоюзу, головою Представництва ЄС в Україні паном Матті Маасікасом. Підсумки розмови: є цілковите порозуміння, почуто наші аргументи, взято до уваги та опрацьовуються пропозиції щодо розробки проєктів та їх імплементації.

Сьогодні ми відчуваємо підтримку наших європейських колег і в межах реалізації розпочатих реформ, і в питаннях запровадження нових ідей та підходів.

Однак, на жаль, окремі «політики» часто використовують свій наближений до різних грантодавців «статус» (щоправда, з численними орфографічними помилками) з метою політичних маніпуляцій на тему європейського вектора розвитку освітньої галузі України.

Але цього не відбудеться!

Розумію, дехто намагається дискредитувати мене особисто як керівника МОН. І причини цього явища теж відомі.

Проте спроба поставити під сумнів розвиток освітньої галузі в державі – вже занадто.

Зауважу, що впровадженням важливих реформ в освіті займається сьогодні велика команда професіоналів МОН із багаторічним досвідом.

Наші пріоритети незмінні – інтереси освітян, учнів, студентів та всіх учасників освітнього процесу.  

Наша мета – якісна освіта зі збереженням найуспішніших українських практик і досягнень та з урахуванням найкращих прикладів міжнародного досвіду.

У нас все вдасться. З повагою до Вас! 

P.S. Дякую пресслужбі за уважність. Уніс корективи в допис. На основний його зміст вони не впливають. Пишу, щоб спонукати своїх читачів заглибитися в словники сучасної української мови. А суть мого допису, впевнений, більшість усе-таки зрозуміє правильно та зробить висновки.

Саме 21 листопада 2013 року люди почали виходити на протестні акції у відповідь на рішення про припинення курсу на євроінтеграцію і скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Мільйони українців постали на захист ідеалів свободи і демократії та європейського вибору України.

І сьогодні, наслідуючи ідеали Майдану, держава поступово впроваджує в усіх сферах діяльності нові підходи та принципи, дотримуючись інтересів та свобод суспільства, в якому найвищою цінністю є людина. 

Низький уклін та вічна пам’ять полеглим за Україну!  

Єдності нам усім та мирного неба над головою! 

Слава українському народові!

Для мене дуже важливою є думка кожного громадянина щодо організації 12-річного шкільного навчання, починаючи з 5-ти років. Свідомо розпочав суспільний діалог на цю тему. У разі підтримки передбачено розроблення відповідних до віку дітей освітніх і навчальних програм.

Слід зазначити, що закінчення шкільного навчання у 18-19 років (за умов 12-ти класів) не є ключовим аргументом у цій дискусії. Хибно стверджувати, що Україна боїться вчити дітей довго чи багато, хоча саме так деякі «політичні фахівці» від освіти й взялися трактувати розпочате обговорення.

Ключових же аргументів щодо змін насправді кілька:

✅ наступність дошкільної та початкової ланок освіти;

✅ чим раніше починається освоєння дитиною корисних навичок, розвиток здібностей, тим успішнішою ця дитина стає в дорослому житті;

✅ сучасні діти розвиваються набагато швидше, і значну роль у цьому відіграє шалений темп розвитку інформаційних технологій.

Наголошую, що 5-річні та 6-річні діти потребують різних підходів і компетенцій за формою й тривалістю навчання та дозвілля. «Це дорого», – кажуть експерти. Але наші діти не гірші за тих, хто навчається в більш розвинених країнах, і тому аргументи на користь «економії» вважаю недоцільними. Моє завдання – знайти можливості та підтримку.

Важливо, що ми обговорюємо це питання за участю батьків, освітян, психологів, педіатрів. А отже, наближаємося до єдиної концепції розвитку шкільної освіти й розроблення Освітнього кодексу.

Зарплати освітян зростатимуть, незважаючи на необґрунтовані рішення минулої влади та економічні труднощі через пандемію коронавірусу.

Цьогоріч знайдено можливість збільшити посадові оклади всіх працівників бюджетної сфери, зокрема педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, із 1 вересня 2020 року на 5,8%.

Уряд схвалив, і Парламент у першому читанні вже розглянув проєкт Державного бюджету України на 2021 рік, яким передбачено на галузь освіти 173,8 млрд гривень. Це на 34 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

У проєкті держбюджету вказано, що посадові оклади працівників за Єдиною тарифною сіткою у 2021 році збільшуватимуться двічі: з 1 січня та з 1 липня. Отже, із січня 2021 року розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників бюджетної сфери, в тому числі галузі освіти і науки, збільшаться на 20%, а з липня – ще на 8,3%. Це збалансований і фінансово забезпечений проєкт бюджету. Тобто кошти на таке збільшення посадових окладів і заробітних плат на 2021 рік передбачені. Працюємо над тим, щоб знайти можливість додатково підвищувати рівень зарплат освітян.

З повагою до Вас!

Сьогодні мав нагоду повернутися до навчання в школі (перебуваючи офіційно один день у відпустці ☝🏻) і завдяки доньці приєднався до уроку української мови в 9-му класі. Хоч він проводився не за партою, враховуючи ситуацію з пандемією, та все ж таки це був повноцінний урок у дистанційному форматі.

Тема складна й водночас важлива – складнопідрядні речення.

Укотре переконуюся, що в Україні, як і в інших країнах світу, дистанційна форма навчання здійснюється поступово, але дуже впевнено й достойно.

Дякую вчителям, які вміло організовують освітній процес, креативно підходять до подачі інформації на уроці і не лише навчають дітей, а й дуже вправно використовують новітні методи роботи й гідно долають виклики.

Для вчителя не менш важливо відчувати віддачу від роботи, якою займаєшся. І мені приємно, що діти цінують працю вчителів: активно долучаються до обговорення нових тем, порушують багато цікавих питань і разом з учителем шукають відповіді на них. Це і є сучасний підхід до навчання.

Упевнений, що разом ми подолаємо всі негаразди й обов’язково повернемося до звичного життя. І щоб це сталося якомога швидше, ми маємо сумлінно виконувати рекомендації МОЗ, берегти себе й тих, хто нас оточує.

Будьте здорові!

З повагою до Вас!

​​У спадок від попереднього керівництва МОН ми отримали проблему низької якості змісту багатьох шкільних підручників. А тому, що логічно, зараз лунають закиди від учителів, батьків, суспільства про недолугість, недоречність окремих завдань, дезінформацію та ганебні помилки в навчальній літературі.

Особисто я поділяю це обурення. Процес підготовки, відбору, затвердження та друку підручників для шкіл потребує кардинальних змін. Відповідні доручення мною надані профільним підрозділам МОН.

Ті, хто на найвищому рівні керівництва дозволяли друк підручників із помилками у 2017-2020 роках, у МОН уже не працюють.

Але той факт, що «результати» їхньої діяльності зазнали суспільного осуду, вважаю хорошою «профілактикою» на майбутнє.

Діти не повинні страждати через помилки дорослих. А тим, хто нівелював пріоритети якості підручників, має бути хоч трохи соромно.

Наше завдання сьогодні – комплексно розв’язати накопичені проблеми та забезпечити школярів підручниками якісного та цікавого змісту.

З повагою до Вас.