МОН розподілив 18,8 млрд. грн. бюджетних коштів між підпорядкованими йому ВНЗ.

Найбільше отримають:
◾️Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут ім. І.Сікорського" (1530,9 млн. грн.);
◾️Національний університет "Львівська політехніка" (980,1 млн.грн.);
◾️Національний університет біоресурсів і природокористування (620 млн. грн.);
◾️Львівський національний університет імені І.Франка (568,4 млн.грн.);
◾️Національний авіаційний університет (498,8 млн. грн.),
◾️Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (496,6 млн. грн.);
◾️Харківський національний університет імені В.Каразіна (412 млн. грн.).

Як ділили кошти? За п’ятьма головними показниками:
Основний критерій розподілу – контингент здобувачів, які навчаються за рахунок коштів державного бюджету (простіше – кількість бюджетників), а також:
🔸наукова діяльність – кількість коштів (на 1 працівника), зароблених від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отриманих у формі грантів на наукові розробки;
🔸міжнародне визнання – місце в міжнародних рейтингах, участь у європейських проектах Еразмус+;
🔸регіональний коефіцієнт – для підтримки закладів знайбільш вразливих регіонів;
🔸працевлаштування – відсоток випускників, які працевлаштовані (за даними Пенсійного фонду).
У переліку лідерів за обсягами отриманого фінансування –відомі, поважні навчальні заклади.

А от щодо «формули» (затвердженої у 2019 році), яка застосовується, є привід подумати.
Під час інтерв’ю все частіше отримую запитання щодо ринку праці – від оцінки поточного стану і причин тієї вкрайскладної ситуації, яку маємо зараз (дуже високе, яке виміряється двозначними цифрами безробіття, і ще гостріше – серед молоді (так було і до повномасштабної війни), і неможливість знайти якісного фахівця навіть на пристойну ринкову зарплатню) і до того, чи варто тим, кому сьогодні 40 років, взагалі розраховувати на майбутню пенсію.
Регулярно у спілкуванні з бізнесом (різного масштабу) також отримую сигнали щодо стурбованості як щодо загального і зростаючого дефіциту кадрів, так і щодо триваючого зниження якості підготовки потенційних працівників.

На мій погляд, першопричини слід шукати на «ранніх стадіях», а саме у тривалий час не розв’язуваній проблемі невідповідності структури підготовки фахівців (і за професіями, і за освітньо-кваліфікаційним рівнями, і за змістом знань, і за регіональними особливостями) нинішнім та перспективним потребам ринку праці на загальнодержавному і локальних рівнях, а також у поглибленні розриву між рівнем отримуваних знань і вимогами роботодавців.

Але додам декілька коментарів до посту.
1. Тут немає традиційного лідера за обсягом фінансування Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Чому? Бо в нього єдиного окрема строчка фінансування в Державному бюджеті. Ми неодноразово з 2019 року пропонували йому перейти на «формульний розподіл», за якого університет отримував би більше коштів, але мати окремий рядок в бюджеті завжди було важливішим.
Ну таке 🤷‍♂️
2. Формула розподілу коштів не застосовувалась Кабінетом міністрів останні, здається, 3 роки через ковід, повномасштабне та з інших, менш обʼєктивних причин. Тому добре, що ми до неї повернулись.
3. Формула відображає:
- динаміку студентів-бюджетників (аномальний приріст контрактників-«ухилянтів» не впливав на результат), тобто збільшення або зменшення попиту на університет з боку абітурієнтів.
- фінансовий результат від наукової діяльності
- місце в міжнародних рейтингах
- регіональний коефіцієнт (можливо, найбільш субʼєктивний критерій)
- працевлаштування (просто працевлаштування, поки без привʼязки до спеціальності)

І формула враховує динаміку у порівнянні з попереднім роком.

Тому більш виразними і показовими будуть не топ-10 університетів за абсолютним бюджетним фінансуванням в натуральному виразі, а топ-10 університетів за рівнем відносного збільшення або зменшення бюджетної підтримки в залежності від результатів діяльності за попередній рік.

Далі я вам наведу 10 лідерів і аутсайдерів за цим показником, а ви порівняєте з тим, який поширений вище.

Отже, топ 10 університетів України, в яких буде збільшено бюджетне фінансування в 2025 році (у відсотках до попереднього):
1-5. Луцький національний технічний університет: 140.0%
1-5. Запорізький національний університет: 140.0%
1-5. Таврійський державний агро технологічний університет: 140.0%
1-5. Сумський національний аграрний університет: 140.0%
1-5. Харківський національний економічний університет ім. С.Кузнеця: 140.0%
6. Харківський національний університет ім. Каразіна: 135.8%
7. Національний університет «Полтавська політехніка»: 135.0%
8. Сумський державний університет: 132.2%
9. Дніпровський державний аграрно-економічний університет: 131.5%
10. Національний юридичний університет ім. Я.Мудрого: 130.2%

Як бачите, лідери в динаміці розвитку значно відрізняються від лідерів за розміром бюджету.
Ну і, думаю, вам буде цікаво подивитись на 10 університетів, чий бюджет 2025 буде значно меншим

Топ-10 університетів України, яким буде зменшено бюджетне фінансування в 2025 році (у відсотках до попереднього):
1. Донецький національний університет ім.Стуса (переміщений в 2014 р. у Вінницьку область): 88.4%
2. Донбаська національна академія будівництва і архітектури (переміщена в 2014 р. у Івано-Франківську область): 88.0%
3. Льотна академія НАУ: 84.3%
4. Таврійський національний університет імені Вернадського (переміщений в 2014 р. в Київ): 83.6%
5. Донецький національний університет економіки і торгівлі ім.Туган-Барановського (переміщений в 2014 р. В Кривий Ріг): 82.1%
6. Приазовський державний технічний університет: 81.5%
7. Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету: 71.1%
8. Київський університет культури і мистецтв: 65.7%
9. Одеський державний екологічний університет: 60.3%
10. Одеська юридична академія: 58.7%

Як бачите, частина аутсайдерів - переміщені в 2014 році університети, одна філія київського університету в Вінниці, багатостраждальна льотна академія НАУ, і три останні аномалії, які, можливо, потребуватимуть реакції спеціальних органів на ті факти, в звʼязку з якими в них так радикально впаде бюджетне фінансування наступного року.

До речі, частина цієї десятки протягом останніх півроку була приєднана до більш потужних університетів з метою їх порятунку.
Не виключаю, що іншу частину очікує схожа доля.

🎓 Уряд оновив правила перетину кордону для студентів. Тепер не тільки дівчата, а й хлопці також можуть виїжджати на навчання за програмами академічної мобільності.

Про умови виїзду та необхідні документи – у відео.

#ЗміниЄ

👉 Підписатися на Уряд online

Світ проспав відродження нацизму – о 5-й ранку 24 лютого 2022 року. І сьогодні всі, хто пам’ятає Другу світову та дожив до наших днів, відчувають дежавю.

Битва за Київ, бомбардування Харкова, Одеси, Дніпра, масові могили, депортація дітей, фільтраційні табори, колонії для полонених. Сторінки з підручників про Другу світову Росія повернула в заголовки світових ЗМІ, доводячи з кожним новим злочином: нацизм відродився. Тільки з новим маркуванням: «Сделано в России».

Зупинити це, як і в 1945-му, здатен тільки об’єднаний вільний світ. Об’єднаний в антипутінську коаліцію. Не словами, а діями здатний зупинити нацистів Москви, не дати новому злу поширитись на весь Європейський континент, а згодом і на весь світ. Довести відданість словам «Ніколи знову!», щоб «Ніколи знову!» знову було актуальним.

Вчора Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні рекомендував Верховній Раді України ухвалити:

- Проект Закону України 10392 «Про академічну доброчесність» - за основу

- Проект Закону України 6393-д щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми - в цілому

- Проект Закону України 8030 «Про дошкільну освіту» - в цілому

- Проект Закону України 11159 щодо сприяння розвитку волонтерства серед здобувачів освіти- за основу

- Проект Закону України 10424 щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ - за основу

Чудова можливість для вчителів і вчительок!
Вважаєте себе гідними звання «найкращий вчитель року»? Знаєте таких педагогів?
Хочете допомогти їм отримати 1 млн грн на власний освітній проект?
Тоді обовʼязково номінуйтесь самі або номінуйте найкращих:

До 8 липня триває прийом заявок на щорічну премію для вчителів Global Teacher Prize Ukraine 2024. Організатор премії, громадська спілка «Освіторія», шукає педагогів, які зробили видатний внесок у професію, учнів і суспільство, чия професійна майстерність потребує гідного визнання.

Це премія для вчителів будь-якого віку та стажу. Найкращий вчитель отримає 1 000 000 млн грн для власного освітнього проєкту та вирушить у подорож на Світову премію Global Teacher Prize. Також відзначать педагогів у кількох окремих номінаціях, як-от молодий учитель, учитель-новатор, вибір українців та інших.

Запрошую вчителів, які працюють у школі або професійно-технічному закладі, подати заявку або номінувати колегу. А батьків та учнів відзначити педагогів, які дійсно змінюють щось у вашій школі, містечку або цілій галузі.

Щоб взяти участь у премії або номінувати учасників, достатньо заповнити заявку на сайті: https://globalteacherprize.org.ua/apply-2024/.

Сьогодні Верховна Рада України прийняла в цілому проект закону 11092 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки.

Важливий крок трансформації допризовної підготовки в початкову загальновійськову підготовку в середній освіті і повного оновлення предмету «Захист України» відповідно до вимог воєнного і повоєнного часу.

Вчора, у День захисту дітей відвідав Артек, де зараз завершується зміна для 500+ дітей з різних куточків України, в основному з соціально незахищених родин.
Найгірше, що можна було б придумати - це набридати дітям своїми виступами і банальними промовами.
Тому всі друзі Артеку, які приїхали вчора до дітей, просто привезли подарунки, своє тепло і обійми, а найголовніше - розділили спільні активності, де головними героями все ж є діти, бо це свято - для них.
Справжнє свято - для них, а для нас - можливість провести активний час і поговорити з дітьми, з тими, хто втратив свої домівки, батьків, родини, хто вимушено переселився, хто тимчасово втратив доступ до освіти і соціалізації, але хто прагне кращого майбутнього для себе, родини, України.
А для нас День захисту дітей - це кожен день з початку повномасштабного вторгнення. Кожного дня ми працюємо заради них, заради того, щоб всі діти мали доступ до освіти, до нових технологій навчання, до повноцінної соціалізації і саморозвитку.
Вже пʼятий рік нашої каденції ми підтримуємо Артек і його неймовірну команду. Вони - неймовірні! Це люди, які не втекли від початку вторгнення, незважаючи на те, що бойові дії відбувались лише в декількох кілометрах від Артеку, бо не могли кинути те, що створили за останні 8 років під Києвом після втрати Артеку в Криму. Це люди, які вже відбудували і відремонтували те, що було знищено і пошкоджено після прильотів та обстрілів. І, найголовніше, це люди, які відновили самі себе і тепер відновлюють дітей з усіх куточків України. Для них, як і для нас, День захисту дітей - кожного дня!
З такими людьми ми точно переможемо! Все буде Україна! 🇺🇦

Незабаром у Верховній Раді України відбудеться т.зв. «День освіти». У цей день в порядку денному засідання Українського Парламенту стоятиме 11 освітянських законопроектів.
У зв’язку із цим хочу зробити невеличкий огляд змісту кожного з відповідних законопроектів.
 
1. Проект Закону України «Про дошкільну освіту» (реєстр. № 8030). Друге читання.
Після ухвалення парламентом в першому читанні цей законопроект 9 місяців готувався експертною робочою групою для можливості його прийняття в другому читанні.
Про дошкілля можна говорити багато доброго, але давайте про ключові факти:
✓ Відповідно до статті 53 Конституції України держава забезпечує доступність, безоплатність і розвиток дошкільної освіти
✓ Чинний Закон про дошкільну освіту було прийнято Верховною Радою України у 2001 році, а новий базовий Закон про освіту – у 2017 році.
✓ Прийняття нового системного Закону, який регулює цілий рівень освіти, завжди призводить до актуалізації ключових проблем (у тому числі рівня гідної заробітної плати вихователів) і їх подальшого, хоча б часткового вирішення. Необхідність підготовки великої кількості нових чи оновлення існуючих підзаконних актів завжди активізує експертне середовище, суспільство, політиків, державних службовців і змушує спрямувати свої зусилля на покращення функціонування закладів дошкільної освіти, якості освітнього і управлінського процесів, вирішення ключових проблем в системі тощо;
✓ Дошкільна освіта – перший рівень в системі формальної освіти, на фундаменті якого здобувається повна загальна середня, професійна (професійно-технічна), фахова передвища і вища освіта. Від якості дошкільної освіти дуже часто залежить успішність дитини на інших рівнях освіти, так і якість самого життя людини і його корисність для суспільства.
 
Прийняття нового Закону України «Про дошкільну освіту» ДОЗВОЛИТЬ:
❖ Ще раз акцентувати увагу на тому, що дошкільна освіта – це повноцінний рівень освіти, призначений для розвитку, виховання і навчання наших дітей у ранньому і дошкільному віці, для формування якісного людського капіталу, а не для їх «утримання» з метою повернення батьків на робочі місця. Саме тому КОЖНА дитина повинна мати право здобувати і здобути якісну дошкільну освіту;
❖ Поставити ДИТИНУ в епіцентр всіх організаційних і управлінських рішень на всіх рівнях управління, адже саме ДИТИНА є головним стейкхолдером всієї владної вертикалі і всіх інституцій системи дошкільної освіти. Тому вся система дошкільної освіти має бути спрямована на те, щоб вихователі мали усе необхідне для розвитку, виховання і навчання вихованців у належних, безпечних і здорових умовах;
❖ Збільшити кількість дітей, охоплених дошкільною освітою за рахунок збільшення кількості осередків здобуття дошкільної освіти шляхом «визнання» такими осередками не лише заклади дошкільної освіти, а й дошкільні підрозділи юридичних осіб публічного і приватного права, а також дитячі садочки, створені фізичними особами – підприємцями (але не в статусі юридичних осіб); запровадження нових форм організації освітнього процесу, зокрема міні-садки і мобільні дитячі садки; запровадження можливостей фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів здобуття дітьми дошкільної освіти у приватних суб’єктів освітньої діяльності у разі, якщо не вистачає місць у комунальних садочках; запровадження нових форм здобуття дошкільної освіти; 
❖ Навести лад у процедурах зарахування дітей до дитячих садочків, зокрема за рахунок гарантування місця у дитячому садку дітям, які проживають на території обслуговування відповідного садочка;
❖ Забезпечити правову визначеність у питанні віку, до якого діти можуть перебувати в дитячому садку, здобуваючи дошкільну освіту;
❖ Актуалізувати і активізувати всі процеси, пов’язані зі створенням безпечного, здорового та інклюзивного (а де потрібно – спеціального) освітнього середовища;
❖ Вперше визначити на рівні Закону гарантований обсяг часу для здобуття гарантованої Конституцією України «безоплатної дошкільної освіти» - до 11 годин на день;