​Якщо ми бажаємо, щоб одна пісня у наших навушниках плавно переходила в іншу, ми просто відкриваємо Spotify. Щоб вирізати фрагмент✂️ зі звукозапису, достатньо ввести запит у Google, який знайде нам десятки сайтів, що роблять це буквально за кілька кліків. Навіть серйозне редагування звуку🎼 швидко виконується за допомогою величезного спектра програм: від безоплатних «телефонних» додатків до дорогого професійного комп'ютерного софту💻. Однак ще сто років тому цей процес був на порядок складнішим й за своїм принципом нагадуватиме «олдам» запис музики, що грає у плеєрі, диктофоном мобільних телефонів, які щойно з'явилися. Адже щоб «відредагувати» музику, тоді одночасно запускали на кількох механічних грамофонах варіанти запису однієї й тієї ж мелодії, збираючи найбільш вдалі частини різних версій на один записуючий механічний апарат⚙️. Причому для цього потрібно було дуже спритно перемикати запис з одного програвача на інший, щоб уникнути пауз та втрати ритму. Але робити це доводилося вручну! Як ви вже зрозуміли, сьогодні ми розповімо вам, як у сферу запису та відтворення звуків прийшла електрика.

Як пам’ятають наші читачі, минулого разу ми зупинилися на тім, що до кінця 19 століття механічні прилади як для запису, так і для відтворення звуку були доведені до промислового🏭 рівня та подарували світові фонограф та грамофон. При своїх безсумнівних перевагах у вигляді простоти та незалежності від електричної мережі, вони мали не менш помітний недолік: потребу перебувати впритул до пристрою запису / відтворення через їх невелику «потужність».
Тому винахідники почали роздивлятися у пошуках альтернативних рішень для усунення цього недоліку. Сьогодні здається, що вибір був очевидним, адже саме у той самий час з'явився принципово інший спосіб перетворення та передачі звуку – телефон. Однак варто нагадати, що перші мікрофони🎙 та динаміки🔊 були вельми недосконалими й так само вимагали підносити їх впритул до рота або вуха.

Яким же чином та як саме йшов розвиток електричних пристроїв у напряму запису та відтворення звуків?
Хутчіш переходьте до нашої розповіді у Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве питання!

P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах істотно підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​«Вступ до університетів навмисно ускладнюють!», «Обов’язковий іспит з математики — це позбавлення майбутнього дітей з гуманітарним та креативним мисленням!», «Скільки можна знущатися з наших дітей?!» Подібні думки дуже поширені та лунають з усіх куточків нашого українського сегмента інтернету щоліта. Адже саме зараз триває традиційний період вступу до вищих навчальних закладів України, який раніше проводився за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, а тепер – національного мультипредметного тесту.
 
Ми впевнені, що давно настав час розібратися: чи справді іспити з математики, що проводяться у формі ЗНО/НМТ, такі страшні й складні, як це здається дуже багатьом українцям? Для цього ми у деталях покажемо вам їх підсумки з 2016 по 2025 рік.
Це дослідження було проведено, щоб у першу чергу кількісно, а не лише якісно оцінити стан нашої освітньої системи. Окрім того, ми бажаємо ще раз на своєму прикладі продемонструвати, що цей «нудний» шкільний предмет корисний кожному, хто воліє більше знати про власну країну, щоб якось планувати своє подальше життя у нашій державі.
Віримо, що ви знайдете у собі сили уважно ознайомитися з цією роботою, адже вона критично важлива для розуміння того, на якому конкретному рівні перебуває зараз наша українська освіта, як цей рівень змінювався за останні 10 років та що нам усім з ним робити!
 
Щоб зробити ваше бажання вчитатися в цей аналіз ще сильнішим, наведемо перелік питань, відповіді на які представлені у ньому:
1️⃣ Яка динаміка чисельності випускників, які реєструвалися на ЗНО/НМТ?
2️⃣ Які типові навчальні заклади зазвичай закінчують випускники та що відбувається з їх різноманітністю?
3️⃣ Як змінюється загальна кількість шкіл та співвідношення їх основних типів протягом останніх 10 років?
4️⃣ Чому варто уважно вивчити саме показники «старих» ліцеїв на тлі інших типів шкіл України?
5️⃣ Як змінюється кількість випускників останніми роками та які основні навчальні заклади вони закінчують?
6️⃣ Яка частина випускників володіє шкільною програмою з математики на хорошому рівні та якою є її динаміка?
7️⃣ З яких завдань складалися тести з математики, скільки балів за них можна було отримати та як змінювалася їхня складність з плином часу?
8️⃣ Чи є навчальні заклади або регіони, де математику досі викладають помітно краще, ніж у середньому, або скрізь однаково погано?
9️⃣ Чи залишилися в Україні школи, які забезпечують високий рівень математичної підготовки?
 
Тож «Чому результати НМТ стосуються кожного жителя нашої України?»
Швидше дізнайтесь відповідь з нашого Телеграфу!
 
P.S. Важливо: усі наведені дані та наші висновки ґрунтуються на інформації Українського Центру оцінювання якості освіти, яку його героїчні співробітники зібрали, узагальнили, опрацювали та опублікували на своєму сайті у вигляді архівів із первинними «сирими» даними спеціально для поціновувачів такої статистики.
Зауважимо: всі різноманітні джерела інформації, використані у цьому аналізі, а також активні посилання на них, вказано у кінці нашої статті у Телеграфі.

Шановні читачі!
Наша команда наполегливо звертається до кожного з вас із проханням: знайдіть час та сили, щоб як найуважніше ознайомитися з цим дослідженням, адже воно розкриває кожному жителю нашої України справжню глибину катастрофи, що спіткала нашу систему освіти.
Будь ласка, зробіть це!
 
Якщо ви вважатимете викладені у цьому аналізі факти та висновки важливими для українців, будь ласка, не полінуйтеся надіслати його всім своїм друзям та знайомим тут, у Телеграмі, а також перейти у Facebook, щоб поставити «вподобайку» та зробити репост цього матеріалу ще й там!
Тим же, хто зможе змусити себе ще й прокоментувати там наш пост, ми надішлемо особливі промені добра, адже останнім часом саме коментарі у першу чергу значно збільшують кількість користувачів Facebook, яким його алгоритми показують цей пост. Причому «вага» коментарів помітно вища, ніж «лайків» та навіть репостів!
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах істотно підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​1 липня розпочинається чергова приймальна кампанія до наших українських вишів.
Тож наша команда підготувала свіжу серію «технічних» порад абітурієнтам, їхнім батькам, а також усім, хто їм співчуває, щодо того, як не загубитися у безкрайньому морі бюрократичних нововведень, які генеруються щороку рідними державними чиновниками. Якщо вам здавалося, що вступ - це просто завантаження документів до «електронного кабінету» та очікування результатів «широкого» конкурсу, то нам доведеться вас розчарувати. Усе дещо складніше. Отже, зараз саме час подумати не лише про те, на яку спеціальність бакалавра варто йти навчатися затребуваної професії, а ще й розібратися у нових термінах, формальних правилах та можливостях, які вони відкривають цього року тим, хто про них дізнається.
/ Тому ми негайно попросимо кожного, хто дочитав до цього місця, одразу ж зробити репост цих рекомендацій у Фейсбуці, навіть якщо особисто ви читаєте їх суто з цікавості, щоб умилостивити його алгоритми: запевнити їх у тому, що цей же пост там є «популярним» та цим переконати показувати його більшій кількості користувачів. Це значно збільшить шанси на те, що його побачать батьки абітурієнтів або вчителя, які зможуть порекомендувати його своїм учням! /

Отже, вже з 1 липня стартує створення електронних кабінетів, а з 19 липня по 1 серпня (включно до 18:00) потрібно буде подати заявки для вступу на спеціальності бакалаврів.
Як ви знаєте, спілкування з державними службами в нашому пострадянському суспільстві досі визначається двома основними тезами: «без бумажки ты букашка, а с бумажкой – человек» та «мы вам посылку не отдадим, потому что у вас докУментов нету!» (с)

Відповідно, квест «вступи до ВНЗ» є постійним «видобутком» тих чи інших паперових або цифрових «папірців» та їхнє відправлення (або особисте доставлення) в ті чи інші місця або тим, чи іншим державним чиновникам у досить жорсткі строки.
Наша команда взяла на себе працю розібратися в чималій кількості дуже об'ємних, написаних складною бюрократичною мовою офіційних документів, які містять у собі вказівки, як, що й у якому порядку слід робити, щоб отримати можливість вступити на ту спеціальність бакалавра та в той ВНЗ, куди хоче абітурієнт.

Тож перед тим, як відправити всіх, кому це потрібно, читати наші помітно коротші та, сподіваємось, зрозуміліші поради про те, як вступити на бакалаврат в Україні, ще раз настійно попросимо всіх, хто дочитав до цього місця:
1️⃣ Надіслати цю публікацію всім своїм знайомим абітурієнтам.
2️⃣ Надіслати цю публікацію всім своїм знайомим школярам старших класів, щоб вони звикали до того, як багато бюрократії їм доведеться долати, щоб досягати обраних ними цілей у дорослому житті.
3️⃣Поставити лайк та зробити репост цього ж допису у Фейсбуці, щоб збільшити шанси на його показ батькам абітурієнтів та вчителям, які зможуть поділитися нашими порадами зі своїми учнями.

Отже:
☑️ Які нововведення у правилах прийому цього року?
☑️ Який актуальний комплект документів?
☑️ Як правильно вказати свої пріоритети?
☑️ Хто зможе отримати грант та на яких умовах?

Про все це та про багато іншого - у нашому новому «технічному» Телеграфі для абітурієнтів та їх батьків!

P.S. Зверніть увагу: ми зібрали всі офіційні документи, на які спиралися при розробці наших порад, наприкінці нашого телеграфу, щоб ви могли швидко дізнатися подробиці, які потрібні саме вам, та все перевірити ще раз!

​Пам'ятайте: вступ до університету – лише перший крок до затребуваної та високооплачуваної професії!
Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке:
☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії, що на нас напала*, та тим більше коли вдасться відновити пошкоджені навчальні заклади з майже відсутнім викладацьким складом, що з них розбігся.
Натомість зрозуміло, що керівники нашого міністерства освіти та університетів у черговий раз не ризикнуть взяти на себе відповідальність запустити повноцінний освітній процес «живцем» у класах навіть у порівняно безпечних тилових районах. Тому швидше за все на нас чекатиме продовження важкого змішаного або взагалі суто дистанційного навчання, в якому учням доведеться покладатися практично лише на самих себе**.
☑️ По-друге, для відновлення та розвитку економіки України будуть потрібні насамперед різноманітні робітники складних професій, до яких так зневажливо ставляться українські абітурієнти. Проте потреба у безлічі «чистих» бакалаврів-«теоретиків», які не вміють самостійно вирішувати практичні завдання, опиниться під ще більшим питанням. Особливо це стосується «гуманітаріїв», але й не лише них***!
☑️ По-третє, зранена українська економіка може забезпечити затребуваність, прийнятні умови праці та рівень доходу лише вкрай обмеженому набору професій. Тож, щоб не залишитися безробітним або тягнути жалюгідне напівголодне існування, слід обирати не «цікаві» спеціальності бакалаврів, а ті, попит на які можуть масово забезпечити наявні роботодавці.

Який же підсумок цих міркувань?
Саме час подумати та вирішити для себе, які спеціальності бакалаврів справді знадобляться нашій Батьківщині (та всьому розвиненому світу!) за 4 роки, а також - чи так уже й потрібна саме вам або вашій дитині «вища» українська освіта?
Якщо Ваша відповідь - "так", то ми наполегливо рекомендуємо вам прочитати 10 наших порад, як зрозуміти, де саме навчання за обраною спеціальністю бакалавра потребуватиме менших зусиль! Гортайте «карусель», вчитуйтеся у наші рекомендації та пишіть питання у коментарі до цієї публікації, якщо щось залишилося для вас не до кінця зрозумілим!

P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного абітурієнта чи школяра, або хоча б його батьків!
P.P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

* Війна, що триває вже 1️⃣3️⃣-й рік, явно не закінчиться через «2-3 тижні» (с) (тм).
** І якийсь «нагляд» великих приватних фірм, що існують на українському ринку праці вже багато років, якщо абітурієнт обрав по-справжньому важливу для успішних роботодавців спеціалізацію.
*** Причому, це стосується не тільки наших українських реалій, а й найрозвиненіших держав світу.
Так, Бюро економічного аналізу США повідомляє, що найбільший приріст ВВП в Америці забезпечують галузі економіки, які потребують насамперед висококваліфікованих спеціалістів, що мають технічну та природничо-наукову освіту. Ми детально розповідали про це тут - прочитайте, якщо пропустили, це дуже важлива інформація!
Ба більше, 30% від усіх наявних у США програм бакалаврів ніколи не принесуть випускникам достатньо грошей, щоб хоча б відбити витрати на їхнє навчання! Стосується це насамперед саме таких напрямів, як гуманітарні / соціальні науки та державне управління. Дуже рекомендуємо прочитати про це в деталях тут.