Щоб бажання уважно прочитати рекомендовану нами книгу стало у кожного з наших читачів абсолютно непереборним, ми пошукали у мережі та знайшли аж чотири десятки сторінок з неї, які тепер представляємо вашій увазі.

Будь ласка, прочитайте текст та розгляньте ілюстрації до кожної з них, викладені нами вище, щоб оцінити майстерність володіння авторами, як словом, так й пензлем!

P.S. Сподіваємося, кожен наш читач не просто бажає ставати все розумнішим, займатися цікавими речами та багато заробляти, але хоче того ж і для інших жителів нашої України, а також пам'ятає, що алгоритми Фейсбуку показують його користувачам тільки дописи, що мають багато вподобаєк, репостів та коментарів. Тому візьме на себе труд перейти за посиланням, поставити лайк та зробити репост аналогічної нашій публікації у цій соцмережі!

​Чи зможе наш читач прямо зараз, не звертаючись за допомогою до чату GPT (або, якщо він «олд» - до Гуглу), назвати хоча б один приклад того, де у реальному повсякденному житті можна зустріти шкільну синусоїду〰️? Готові битися об заклад, далеко не кожен з легкістю впорається з цим завданням! Можливо, хтось із вас смутно пригадає, що вона якось пов'язана з темою «змінний струм». При цьому ми твердо впевнені: мало хто знає, що всі ми постійно не зустрічаємо її практично на кожному кроці, тільки завдяки майстерності інженерів-проектувальників, конструкторів та архітекторів! Якщо це повідомлення вас здивувало, обов'язково прочитайте нашу нову розповідь.

Чи любите ви роздивлятися величні споруди давніх цивілізацій🛕⛩🕌?
Чи звертали увагу, що вони далеко не завжди відрізнялися циклопічними розмірами, але абсолютно всі обов'язково були масивними – тобто, дуже кремезними на вигляд💪🏻?
Наприклад, інженери однієї з перших високорозвинених держав світу – Стародавнього Єгипту, вперше застосували як опорні колони для своїх споруд кам'яні блоки ще за 2600 років до нашої ери! Саме тоді великий архітектор, астроном та навіть Бог медицини Імхотеп встановив всередині піраміди Джосера відразу 40 колон, висотою аж у 10 метрів!
Творці іншої розвиненої культури – мінойської, приблизно у 1700 роках до н.е. робили колони для свого Кносського палацу на острові Крит зі стовбурів кипарисових дерев. При цьому вони використовували тільки їх основи, обрізаючи🪚 стовбур🌳 так, що отримані з нього колони виглядали досить короткими.
Цікаво, що єгиптяни та перси в основному ставили колони, щоб підтримувати стелю всередині своїх будівель, у той час, як греки та римляни - для опори даху зовні, зробивши їх однією з найхарактерніших особливостей класичного стилю🏛. Проте, незалежно від розташування, всі ці колони без винятку були короткими та приземкуватими⬇️. Для чого потрібно було позбавляти архітектуру легкості та ажурності, витрачати так багато матеріалу та яке відношення до всього цього все-таки має синусоїда?!

Мерщій дочитуйте цю розповідь у Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве та корисне питання!

P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите жителів нашої України розумнішими!