Вже не раз і не два у своїх розповідях про застосування фізики та математики у реальному житті ми впритул підбиралися до страшних та жахливих похідних та інтегралів функцій. Однак, щоразу завмирали, наче в нерішучості, та не йшли далі. Й не дивно: моторошно підступитися до інтегрально-диференціального числення - так багато про нього вигадано нашим народом міфів, у яких воно однаковою мірою незрозуміле та даремне! Як не зробити гірше, остаточно відлякнувши жителів України від найважливішої частини всієї математики старших класів? Тим паче, що ми у своїх історіях уже не раз пояснювали, як фахівці давнини розв'язували практичні задачі в інший спосіб. Та ось у нас визрів план, як відповісти на цей виклик: не нашкодити та ще й принести користь! Залишилося зовсім «небагато»: переконати у цьому всіх вас - наших читачів. Ну що? Гайда!
Як відомо найстараннішим із колишніх та нинішніх школярів, вивчення математики у цій царині у нас традиційно будується так. Спочатку вам розповідають, що таке функція, потім перераховують безліч її видів, далі змушують малювати графіки кожної з них, вслід - не використовуючи графіків (навіщо ж їх будувати?🧐), передбачати їхню поведінку: де вони ростуть📈 та де спадають📉, де досягають мінімумів, а де максимумів. Далі запевняють, що важливо знати, як вони поводяться не тільки взагалі, а ще й на своїх межах та змушують їх диференціювати та інтегрувати.🤪
Зазвичай питання виникають уже на етапі знайомства з функціями найрізноманітніших видів: складається переконання, що математики винаходять їх суто зі садистського бажання подовше мучити ними учнів.😱
Саме тому ми вирішили пройтися типовими функціями, які змушують «досліджувати», диференціювати та інтегрувати у школах. Ми розповімо, які реальні явища без суттєвої втрати точності описуються цими рівняннями, щоб ви переконалися: їх винайшли не просто так, тож знати їхню поведінку справді корисно! Віримо, розпочавши у такий спосіб, ми покажемо кожному, як практичну необхідність дослідження їхніх меж, так і, результати, яких досягають за допомогою диференціювання та інтегрування!
Оскільки раніше ми вже розповідали, що є функція та чому саме життя вимагало уточнювати формулювання цього поняття, зараз ми лише нагадаємо, про що йдеться.
Отже, усюди, де є числа, пов'язані так, що зі зміною одних змінюються інші, ми маємо справу з функціями. Площа квадрата - функція довжини його сторони; шлях, пройдений тілом у вільному падінні, - функція часу, що минув від початку падіння; сила (швидкість) струму - функція напруги та опору ланцюга тощо.
Для правильного та при цьому простого опису багатьох практичних завдань достатньо лінійної та квадратичної функцій. Однак природа не дає нудьгувати – вигадує чимало явищ, для точного опису яких потрібні функції інших видів. Деякі з них, як показникові та тригонометричні трапляються часто, тому знадобилися ще в давнину. З них то ми й почнемо!
Якщо ви бували у порту або дивилися фільми про мореплавців⛵️, то бачили, що коли судно підходить до берега🏝, з нього кидають на пристань канат. Там його приймають одна-дві людини, які кілька разів обмотують канат навколо невеликих спеціальних стовпчиків - кнехтів, та таким чином легко утримують корабель. Трос крекче, але як би він не був натягнутий, кораблі масою у сотні🛥 та навіть тисячі ТОНН🛳 не можуть стягнути його з кнехта!
Як же вдається утримати величезний корабель та до чого тут математика, якщо це питання явно на боці фізики?
Мерщій дочитуйте цю розповідь у Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве та корисне питання!
P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Як відомо найстараннішим із колишніх та нинішніх школярів, вивчення математики у цій царині у нас традиційно будується так. Спочатку вам розповідають, що таке функція, потім перераховують безліч її видів, далі змушують малювати графіки кожної з них, вслід - не використовуючи графіків (навіщо ж їх будувати?🧐), передбачати їхню поведінку: де вони ростуть📈 та де спадають📉, де досягають мінімумів, а де максимумів. Далі запевняють, що важливо знати, як вони поводяться не тільки взагалі, а ще й на своїх межах та змушують їх диференціювати та інтегрувати.🤪
Зазвичай питання виникають уже на етапі знайомства з функціями найрізноманітніших видів: складається переконання, що математики винаходять їх суто зі садистського бажання подовше мучити ними учнів.😱
Саме тому ми вирішили пройтися типовими функціями, які змушують «досліджувати», диференціювати та інтегрувати у школах. Ми розповімо, які реальні явища без суттєвої втрати точності описуються цими рівняннями, щоб ви переконалися: їх винайшли не просто так, тож знати їхню поведінку справді корисно! Віримо, розпочавши у такий спосіб, ми покажемо кожному, як практичну необхідність дослідження їхніх меж, так і, результати, яких досягають за допомогою диференціювання та інтегрування!
Оскільки раніше ми вже розповідали, що є функція та чому саме життя вимагало уточнювати формулювання цього поняття, зараз ми лише нагадаємо, про що йдеться.
Отже, усюди, де є числа, пов'язані так, що зі зміною одних змінюються інші, ми маємо справу з функціями. Площа квадрата - функція довжини його сторони; шлях, пройдений тілом у вільному падінні, - функція часу, що минув від початку падіння; сила (швидкість) струму - функція напруги та опору ланцюга тощо.
Для правильного та при цьому простого опису багатьох практичних завдань достатньо лінійної та квадратичної функцій. Однак природа не дає нудьгувати – вигадує чимало явищ, для точного опису яких потрібні функції інших видів. Деякі з них, як показникові та тригонометричні трапляються часто, тому знадобилися ще в давнину. З них то ми й почнемо!
Якщо ви бували у порту або дивилися фільми про мореплавців⛵️, то бачили, що коли судно підходить до берега🏝, з нього кидають на пристань канат. Там його приймають одна-дві людини, які кілька разів обмотують канат навколо невеликих спеціальних стовпчиків - кнехтів, та таким чином легко утримують корабель. Трос крекче, але як би він не був натягнутий, кораблі масою у сотні🛥 та навіть тисячі ТОНН🛳 не можуть стягнути його з кнехта!
Як же вдається утримати величезний корабель та до чого тут математика, якщо це питання явно на боці фізики?
Мерщій дочитуйте цю розповідь у Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве та корисне питання!
P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
👍14🔥4❤🔥1😍1💋1
Чи чули ви класичну органну музику🎼? Слухали орган живцем чи хоча б у записі, можливо, натикалися на уривки величних творів Баха на просторах інтернету?
Якщо так, то, напевно, вам знайоме відчуття неземної, ніби ангельської музики😇. Виявляється, у цього явища навіть є власна назва: «Voix céleste» - райський голос. Бажаєте дізнатися, як створити цей цікавий музичний прийом за допомогою знань з фізики📚? Сьогодні ми з цим розберемося!
Наші постійні читачі вже знають, що звук створюють погойдування шарів повітря🌬, що поширюються у вигляді хвиль🌊. При цьому ми вже раніше розглянули ситуацію, коли ці коливання відбуваються з близькою частотою - тоді їх називають биттям. Але що буде, якщо один на одного накладуться звуки різних частот? Настав час дізнатися відповідь і на це питання!😎
Для початку візьмемо два тони, кожен з яких має свою частоту, хоча вони звучать одночасно. Співвідношення цих частот називається інтервалом.
Якщо відношення частот дорівнює 1:1, то інтервал звуть унісоном. У цьому разі хвилі ідеально накладаються одна на одну і їхній звук стає голоснішим. За відношення частот, що дорівнює 1:2, інтервал називають октавою, якщо ж воно дорівнює 2:3 - квінтою, а за відношення 3:4 - квартою. Нарешті, відношення частот 4:5 нарекли великою терцією, а 5:6 - малою.
Ви могли помітити, що ми пропустили співвідношення 1:3, не повідомивши жодного його пафосного латинського найменування🤨.
Це не випадково!🙃
Річ у тім, що ще в середні віки французький музикант Іоанн де Гарландія🎻🎹 написав трактат «Про плавну музику»📜, що став проривом у музичній справі. Адже саме у ньому він уперше створив (або, щонайменше, зв'язно виклав) майже наукову «теорію», що дає змогу формувати музичні твори, які красиво звучать, шляхом розрахунків🤓✏️🧮 частот, а не за допомогою таланту👨🏻🎨. Основними новими поняттями цього трактату стали «консонанс» та «дисонанс». Що ж це?
Якщо дуже спростити, то просто приємний та неприємний вуху набір музичних звуків.
Головне ж полягало в тім, що Гарландія зрозумів, як саме комбінувати звуки, щоб вони подобалися😍 більшості слухачів!
Ідеальний консонанс створюється за допомогою унісонів та октави: «консонанс називається ідеальним, якщо два голоси об'єднуються одночасно, і на слух відрізнити їх один від одного не представляється можливим». Крім нього Гарладнія виділив ще середній консонанс (квінти та кварти - об'єднання, яке створює ні ідеальний, ні неідеальний звук), а також неідеальний консонанс або невеликий дисонанс - великі та малі терції.
Що ж до «великого» дисонансу, то, на думку Гарландії, його якраз й створювало співвідношення частот, яке дорівнювало 1:3, що отримало назву «тритон».
Цікаво, що епоха Ренесансу, яка змінила межі дозволеного та забороненого у живописі, зберегла ідеї Гарланді щодо музики. У ній, як і раніше, не повинно було бути багато стрибків, а стрибки-дисонанси - і зовсім неможливі. Багато в чому це було пов'язано з релігійною музичною традицією, яка асоціювала консонанси з гармонією, а значить - раєм. Дисонансам же у цій логіці, очевидно, дісталося пекло🫣. Тому вважалося, що якщо дисонансів ніяк не вдається уникнути, то, відповідно до закону гармонії, необхідно обов'язково компенсувати висхідні набори звуків низхідним поступовим рухом, та навпаки.
«Усе це вельми цікаво», - можливо, скажуть наші читачі, - «але до чого тут фізика?»
Уважно прочитайте продовження цієї розповіді у нашому новому Телеграфі, щоб дізнатися відповідь!
P.S. Тепер, коли ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам більше немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Якщо так, то, напевно, вам знайоме відчуття неземної, ніби ангельської музики😇. Виявляється, у цього явища навіть є власна назва: «Voix céleste» - райський голос. Бажаєте дізнатися, як створити цей цікавий музичний прийом за допомогою знань з фізики📚? Сьогодні ми з цим розберемося!
Наші постійні читачі вже знають, що звук створюють погойдування шарів повітря🌬, що поширюються у вигляді хвиль🌊. При цьому ми вже раніше розглянули ситуацію, коли ці коливання відбуваються з близькою частотою - тоді їх називають биттям. Але що буде, якщо один на одного накладуться звуки різних частот? Настав час дізнатися відповідь і на це питання!😎
Для початку візьмемо два тони, кожен з яких має свою частоту, хоча вони звучать одночасно. Співвідношення цих частот називається інтервалом.
Якщо відношення частот дорівнює 1:1, то інтервал звуть унісоном. У цьому разі хвилі ідеально накладаються одна на одну і їхній звук стає голоснішим. За відношення частот, що дорівнює 1:2, інтервал називають октавою, якщо ж воно дорівнює 2:3 - квінтою, а за відношення 3:4 - квартою. Нарешті, відношення частот 4:5 нарекли великою терцією, а 5:6 - малою.
Ви могли помітити, що ми пропустили співвідношення 1:3, не повідомивши жодного його пафосного латинського найменування🤨.
Це не випадково!🙃
Річ у тім, що ще в середні віки французький музикант Іоанн де Гарландія🎻🎹 написав трактат «Про плавну музику»📜, що став проривом у музичній справі. Адже саме у ньому він уперше створив (або, щонайменше, зв'язно виклав) майже наукову «теорію», що дає змогу формувати музичні твори, які красиво звучать, шляхом розрахунків🤓✏️🧮 частот, а не за допомогою таланту👨🏻🎨. Основними новими поняттями цього трактату стали «консонанс» та «дисонанс». Що ж це?
Якщо дуже спростити, то просто приємний та неприємний вуху набір музичних звуків.
Головне ж полягало в тім, що Гарландія зрозумів, як саме комбінувати звуки, щоб вони подобалися😍 більшості слухачів!
Ідеальний консонанс створюється за допомогою унісонів та октави: «консонанс називається ідеальним, якщо два голоси об'єднуються одночасно, і на слух відрізнити їх один від одного не представляється можливим». Крім нього Гарладнія виділив ще середній консонанс (квінти та кварти - об'єднання, яке створює ні ідеальний, ні неідеальний звук), а також неідеальний консонанс або невеликий дисонанс - великі та малі терції.
Що ж до «великого» дисонансу, то, на думку Гарландії, його якраз й створювало співвідношення частот, яке дорівнювало 1:3, що отримало назву «тритон».
Цікаво, що епоха Ренесансу, яка змінила межі дозволеного та забороненого у живописі, зберегла ідеї Гарланді щодо музики. У ній, як і раніше, не повинно було бути багато стрибків, а стрибки-дисонанси - і зовсім неможливі. Багато в чому це було пов'язано з релігійною музичною традицією, яка асоціювала консонанси з гармонією, а значить - раєм. Дисонансам же у цій логіці, очевидно, дісталося пекло🫣. Тому вважалося, що якщо дисонансів ніяк не вдається уникнути, то, відповідно до закону гармонії, необхідно обов'язково компенсувати висхідні набори звуків низхідним поступовим рухом, та навпаки.
«Усе це вельми цікаво», - можливо, скажуть наші читачі, - «але до чого тут фізика?»
Уважно прочитайте продовження цієї розповіді у нашому новому Телеграфі, щоб дізнатися відповідь!
P.S. Тепер, коли ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам більше немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
🔥15❤🔥3❤3😍2👍1💋1
1 липня розпочинається чергова приймальна кампанія до наших українських вишів.
Тож наша команда підготувала свіжу серію «технічних» порад абітурієнтам, їхнім батькам, а також усім, хто їм співчуває, щодо того, як не загубитися у безкрайньому морі бюрократичних нововведень, які генеруються щороку рідними державними чиновниками. Якщо вам здавалося, що вступ - це просто завантаження документів до «електронного кабінету» та очікування результатів «широкого» конкурсу, то нам доведеться вас розчарувати. Усе дещо складніше. Отже, зараз саме час подумати не лише про те, на яку спеціальність бакалавра варто йти навчатися затребуваної професії, а ще й розібратися у нових термінах, формальних правилах та можливостях, які вони відкривають цього року тим, хто про них дізнається.
/ Тому ми негайно попросимо кожного, хто дочитав до цього місця, одразу ж зробити репост цих рекомендацій у Фейсбуці, навіть якщо особисто ви читаєте їх суто з цікавості, щоб умилостивити його алгоритми: запевнити їх у тому, що цей же пост там є «популярним» та цим переконати показувати його більшій кількості користувачів. Це значно збільшить шанси на те, що його побачать батьки абітурієнтів або вчителя, які зможуть порекомендувати його своїм учням! /
Отже, вже з 1 липня стартує створення електронних кабінетів, а з 19 липня по 1 серпня (включно до 18:00) потрібно буде подати заявки для вступу на спеціальності бакалаврів.
Як ви знаєте, спілкування з державними службами в нашому пострадянському суспільстві досі визначається двома основними тезами: «без бумажки ты букашка, а с бумажкой – человек» та «мы вам посылку не отдадим, потому что у вас докУментов нету!» (с)
Відповідно, квест «вступи до ВНЗ» є постійним «видобутком» тих чи інших паперових або цифрових «папірців» та їхнє відправлення (або особисте доставлення) в ті чи інші місця або тим, чи іншим державним чиновникам у досить жорсткі строки.
Наша команда взяла на себе працю розібратися в чималій кількості дуже об'ємних, написаних складною бюрократичною мовою офіційних документів, які містять у собі вказівки, як, що й у якому порядку слід робити, щоб отримати можливість вступити на ту спеціальність бакалавра та в той ВНЗ, куди хоче абітурієнт.
Тож перед тим, як відправити всіх, кому це потрібно, читати наші помітно коротші та, сподіваємось, зрозуміліші поради про те, як вступити на бакалаврат в Україні, ще раз настійно попросимо всіх, хто дочитав до цього місця:
1️⃣ Надіслати цю публікацію всім своїм знайомим абітурієнтам.
2️⃣ Надіслати цю публікацію всім своїм знайомим школярам старших класів, щоб вони звикали до того, як багато бюрократії їм доведеться долати, щоб досягати обраних ними цілей у дорослому житті.
3️⃣Поставити лайк та зробити репост цього ж допису у Фейсбуці, щоб збільшити шанси на його показ батькам абітурієнтів та вчителям, які зможуть поділитися нашими порадами зі своїми учнями.
Отже:
☑️ Які нововведення у правилах прийому цього року?
☑️ Який актуальний комплект документів?
☑️ Як правильно вказати свої пріоритети?
☑️ Хто зможе отримати грант та на яких умовах?
Про все це та про багато іншого - у нашому новому «технічному» Телеграфі для абітурієнтів та їх батьків!
P.S. Зверніть увагу: ми зібрали всі офіційні документи, на які спиралися при розробці наших порад, наприкінці нашого телеграфу, щоб ви могли швидко дізнатися подробиці, які потрібні саме вам, та все перевірити ще раз!
Тож наша команда підготувала свіжу серію «технічних» порад абітурієнтам, їхнім батькам, а також усім, хто їм співчуває, щодо того, як не загубитися у безкрайньому морі бюрократичних нововведень, які генеруються щороку рідними державними чиновниками. Якщо вам здавалося, що вступ - це просто завантаження документів до «електронного кабінету» та очікування результатів «широкого» конкурсу, то нам доведеться вас розчарувати. Усе дещо складніше. Отже, зараз саме час подумати не лише про те, на яку спеціальність бакалавра варто йти навчатися затребуваної професії, а ще й розібратися у нових термінах, формальних правилах та можливостях, які вони відкривають цього року тим, хто про них дізнається.
/ Тому ми негайно попросимо кожного, хто дочитав до цього місця, одразу ж зробити репост цих рекомендацій у Фейсбуці, навіть якщо особисто ви читаєте їх суто з цікавості, щоб умилостивити його алгоритми: запевнити їх у тому, що цей же пост там є «популярним» та цим переконати показувати його більшій кількості користувачів. Це значно збільшить шанси на те, що його побачать батьки абітурієнтів або вчителя, які зможуть порекомендувати його своїм учням! /
Отже, вже з 1 липня стартує створення електронних кабінетів, а з 19 липня по 1 серпня (включно до 18:00) потрібно буде подати заявки для вступу на спеціальності бакалаврів.
Як ви знаєте, спілкування з державними службами в нашому пострадянському суспільстві досі визначається двома основними тезами: «без бумажки ты букашка, а с бумажкой – человек» та «мы вам посылку не отдадим, потому что у вас докУментов нету!» (с)
Відповідно, квест «вступи до ВНЗ» є постійним «видобутком» тих чи інших паперових або цифрових «папірців» та їхнє відправлення (або особисте доставлення) в ті чи інші місця або тим, чи іншим державним чиновникам у досить жорсткі строки.
Наша команда взяла на себе працю розібратися в чималій кількості дуже об'ємних, написаних складною бюрократичною мовою офіційних документів, які містять у собі вказівки, як, що й у якому порядку слід робити, щоб отримати можливість вступити на ту спеціальність бакалавра та в той ВНЗ, куди хоче абітурієнт.
Тож перед тим, як відправити всіх, кому це потрібно, читати наші помітно коротші та, сподіваємось, зрозуміліші поради про те, як вступити на бакалаврат в Україні, ще раз настійно попросимо всіх, хто дочитав до цього місця:
1️⃣ Надіслати цю публікацію всім своїм знайомим абітурієнтам.
2️⃣ Надіслати цю публікацію всім своїм знайомим школярам старших класів, щоб вони звикали до того, як багато бюрократії їм доведеться долати, щоб досягати обраних ними цілей у дорослому житті.
3️⃣Поставити лайк та зробити репост цього ж допису у Фейсбуці, щоб збільшити шанси на його показ батькам абітурієнтів та вчителям, які зможуть поділитися нашими порадами зі своїми учнями.
Отже:
☑️ Які нововведення у правилах прийому цього року?
☑️ Який актуальний комплект документів?
☑️ Як правильно вказати свої пріоритети?
☑️ Хто зможе отримати грант та на яких умовах?
Про все це та про багато іншого - у нашому новому «технічному» Телеграфі для абітурієнтів та їх батьків!
P.S. Зверніть увагу: ми зібрали всі офіційні документи, на які спиралися при розробці наших порад, наприкінці нашого телеграфу, щоб ви могли швидко дізнатися подробиці, які потрібні саме вам, та все перевірити ще раз!
❤17👍7🤝1💘1
Science HUB via @vote
Опитування для читачів, які НЕ працюють у сфері української освіти: яке скорочення використовується у суспільстві частіше, «ВНЗ» чи «ЗВО»?
public poll
Я частіше чую та бачу у текстах «ВНЗ». – 85
👍👍👍👍👍👍👍 71%
Приблизно порівну. – 10
👍 8%
Я частіше чую та бачу у текстах «ЗВО». – 9
👍 8%
Я дуже рідко чую та бачу у текстах обидві ці абревіатури. – 7
👍 6%
Не можу визначитися. – 3
▫️ 3%
Я не живу в Україні, але мені цікавить результат опитування. – 3
▫️ 3%
А яка різниця? І так і так зрозуміло, що мається на увазі. – 2
▫️ 2%
👥 119 people voted so far.
public poll
Я частіше чую та бачу у текстах «ВНЗ». – 85
👍👍👍👍👍👍👍 71%
Приблизно порівну. – 10
👍 8%
Я частіше чую та бачу у текстах «ЗВО». – 9
👍 8%
Я дуже рідко чую та бачу у текстах обидві ці абревіатури. – 7
👍 6%
Не можу визначитися. – 3
▫️ 3%
Я не живу в Україні, але мені цікавить результат опитування. – 3
▫️ 3%
А яка різниця? І так і так зрозуміло, що мається на увазі. – 2
▫️ 2%
👥 119 people voted so far.
❤1👍1
Science HUB pinned «Опитування для читачів, які НЕ працюють у сфері української освіти: яке скорочення використовується у суспільстві частіше, «ВНЗ» чи «ЗВО»? public poll Я частіше чую та бачу у текстах «ВНЗ». – 85 👍👍👍👍👍👍👍 71% Приблизно порівну. – 10 👍 8% Я частіше чую та…»
Science HUB pinned «1 липня розпочинається чергова приймальна кампанія до наших українських вишів. Тож наша команда підготувала свіжу серію «технічних» порад абітурієнтам, їхнім батькам, а також усім, хто їм співчуває, щодо того, як не загубитися у безкрайньому морі бюрократичних…»
Пам'ятайте: вступ до університету – лише перший крок до затребуваної та високооплачуваної професії!
Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке:
☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії, що на нас напала*, та тим більше коли вдасться відновити пошкоджені навчальні заклади з майже відсутнім викладацьким складом, що з них розбігся.
Натомість зрозуміло, що керівники нашого міністерства освіти та університетів у черговий раз не ризикнуть взяти на себе відповідальність запустити повноцінний освітній процес «живцем» у класах навіть у порівняно безпечних тилових районах. Тому швидше за все на нас чекатиме продовження важкого змішаного або взагалі суто дистанційного навчання, в якому учням доведеться покладатися практично лише на самих себе**.
☑️ По-друге, для відновлення та розвитку економіки України будуть потрібні насамперед різноманітні робітники складних професій, до яких так зневажливо ставляться українські абітурієнти. Проте потреба у безлічі «чистих» бакалаврів-«теоретиків», які не вміють самостійно вирішувати практичні завдання, опиниться під ще більшим питанням. Особливо це стосується «гуманітаріїв», але й не лише них***!
☑️ По-третє, зранена українська економіка може забезпечити затребуваність, прийнятні умови праці та рівень доходу лише вкрай обмеженому набору професій. Тож, щоб не залишитися безробітним або тягнути жалюгідне напівголодне існування, слід обирати не «цікаві» спеціальності бакалаврів, а ті, попит на які можуть масово забезпечити наявні роботодавці.
Який же підсумок цих міркувань?
Саме час подумати та вирішити для себе, які спеціальності бакалаврів справді знадобляться нашій Батьківщині (та всьому розвиненому світу!) за 4 роки, а також - чи так уже й потрібна саме вам або вашій дитині «вища» українська освіта?
Якщо Ваша відповідь - "так", то ми наполегливо рекомендуємо вам прочитати 10 наших порад, як зрозуміти, де саме навчання за обраною спеціальністю бакалавра потребуватиме менших зусиль! Гортайте «карусель», вчитуйтеся у наші рекомендації та пишіть питання у коментарі до цієї публікації, якщо щось залишилося для вас не до кінця зрозумілим!
P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного абітурієнта чи школяра, або хоча б його батьків!
P.P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
* Війна, що триває вже 1️⃣2️⃣-й рік, явно не закінчиться через «2-3 тижні» (с) (тм).
** І якийсь «нагляд» великих приватних фірм, що існують на українському ринку праці вже багато років, якщо абітурієнт обрав по-справжньому важливу для успішних роботодавців спеціалізацію.
*** Причому, це стосується не тільки наших українських реалій, а й найрозвиненіших держав світу.
Так, Бюро економічного аналізу США повідомляє, що найбільший приріст ВВП в Америці забезпечують галузі економіки, які потребують насамперед висококваліфікованих спеціалістів, що мають технічну та природничо-наукову освіту. Ми детально розповідали про це тут - прочитайте, якщо пропустили, це дуже важлива інформація!
Ба більше, 30% від усіх наявних у США програм бакалаврів ніколи не принесуть випускникам достатньо грошей, щоб хоча б відбити витрати на їхнє навчання! Стосується це насамперед саме таких напрямів, як гуманітарні / соціальні науки та державне управління. Дуже рекомендуємо прочитати про це в деталях тут.
Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке:
☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії, що на нас напала*, та тим більше коли вдасться відновити пошкоджені навчальні заклади з майже відсутнім викладацьким складом, що з них розбігся.
Натомість зрозуміло, що керівники нашого міністерства освіти та університетів у черговий раз не ризикнуть взяти на себе відповідальність запустити повноцінний освітній процес «живцем» у класах навіть у порівняно безпечних тилових районах. Тому швидше за все на нас чекатиме продовження важкого змішаного або взагалі суто дистанційного навчання, в якому учням доведеться покладатися практично лише на самих себе**.
☑️ По-друге, для відновлення та розвитку економіки України будуть потрібні насамперед різноманітні робітники складних професій, до яких так зневажливо ставляться українські абітурієнти. Проте потреба у безлічі «чистих» бакалаврів-«теоретиків», які не вміють самостійно вирішувати практичні завдання, опиниться під ще більшим питанням. Особливо це стосується «гуманітаріїв», але й не лише них***!
☑️ По-третє, зранена українська економіка може забезпечити затребуваність, прийнятні умови праці та рівень доходу лише вкрай обмеженому набору професій. Тож, щоб не залишитися безробітним або тягнути жалюгідне напівголодне існування, слід обирати не «цікаві» спеціальності бакалаврів, а ті, попит на які можуть масово забезпечити наявні роботодавці.
Який же підсумок цих міркувань?
Саме час подумати та вирішити для себе, які спеціальності бакалаврів справді знадобляться нашій Батьківщині (та всьому розвиненому світу!) за 4 роки, а також - чи так уже й потрібна саме вам або вашій дитині «вища» українська освіта?
Якщо Ваша відповідь - "так", то ми наполегливо рекомендуємо вам прочитати 10 наших порад, як зрозуміти, де саме навчання за обраною спеціальністю бакалавра потребуватиме менших зусиль! Гортайте «карусель», вчитуйтеся у наші рекомендації та пишіть питання у коментарі до цієї публікації, якщо щось залишилося для вас не до кінця зрозумілим!
P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного абітурієнта чи школяра, або хоча б його батьків!
P.P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
* Війна, що триває вже 1️⃣2️⃣-й рік, явно не закінчиться через «2-3 тижні» (с) (тм).
** І якийсь «нагляд» великих приватних фірм, що існують на українському ринку праці вже багато років, якщо абітурієнт обрав по-справжньому важливу для успішних роботодавців спеціалізацію.
*** Причому, це стосується не тільки наших українських реалій, а й найрозвиненіших держав світу.
Так, Бюро економічного аналізу США повідомляє, що найбільший приріст ВВП в Америці забезпечують галузі економіки, які потребують насамперед висококваліфікованих спеціалістів, що мають технічну та природничо-наукову освіту. Ми детально розповідали про це тут - прочитайте, якщо пропустили, це дуже важлива інформація!
Ба більше, 30% від усіх наявних у США програм бакалаврів ніколи не принесуть випускникам достатньо грошей, щоб хоча б відбити витрати на їхнє навчання! Стосується це насамперед саме таких напрямів, як гуманітарні / соціальні науки та державне управління. Дуже рекомендуємо прочитати про це в деталях тут.
👍18❤12
Science HUB pinned «Пам'ятайте: вступ до університету – лише перший крок до затребуваної та високооплачуваної професії! Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке: ☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії…»
Липень – особливий для абітурієнтів України час. Адже саме до його кінця кожному з них обов'язково доведеться розібратися, яку спеціальність бакалавра вибрати та для чого? Здавалося б, четвертий рік важких бойових дій поставив крапку над «і» у питанні, фахівці яких сфер життєво необхідні нашій країні. Адже не знайдеться українця, який би ще не відчув, що буває, коли, наприклад, катастрофічно не вистачає кваліфікованих енергетиків та електриків. Тому вчорашні школярі мали б масово вступати на основні промислові спеціальності:
машинобудування, енергетику, хімічні технології, будівництво тощо.
Проте реальна статистика заяв не тішить. Чому – читайте у цій публікації!
УВАГА: ми проаналізували статистику подання заяв до ЗВО відразу за 7 останніх років: з 2018 по 2024 роки (у цьому році подача заяв ще не почалася) та вирішили, що правильно умовно розділити їх на три періоди, щоб побачити всі тенденції:
1️⃣ Часи АТО: 2018-2019.
2️⃣ «Ковід»: 2020-2021.
3️⃣ Повномасштабне вторгнення армії РФ: 2022-2024.
При цьому ми чудово розуміємо, що сприймати статистичні дані у текстовому форматі дуже складно. Тому проілюстрували усі числа графіками.
Для зручності роботи з ними ми зробили статтю у Телеграфі, де розташували графіки по-людськи – одразу за тією частиною тексту, де вони згадуються. Кожен малюнок там пронумерований, тож саме на ці номери ми посилатимемося для більшої наочності.
СПОЙЛЕР: виявляється, що всі ці роки наші абітурієнти навіть не намагаються якось враховувати події, що відбуваються навколо, при виборі своєї спеціальності (та відповідно майбутньої професії) для вступу до ЗВО!🫠
Які ж спеціальності обирають наші абітурієнти та що нам із цим робити?
Про все це у нашому новому Телеграфі!
Ми витратили на нього дуже багато сил та часу, тож будемо вельме вдячні, якщо кожен із вас перешле цей аналіз всім своїм знайомим учням старших класів, абітурієнтам, студентам та їхнім батькам!
P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
машинобудування, енергетику, хімічні технології, будівництво тощо.
Проте реальна статистика заяв не тішить. Чому – читайте у цій публікації!
УВАГА: ми проаналізували статистику подання заяв до ЗВО відразу за 7 останніх років: з 2018 по 2024 роки (у цьому році подача заяв ще не почалася) та вирішили, що правильно умовно розділити їх на три періоди, щоб побачити всі тенденції:
1️⃣ Часи АТО: 2018-2019.
2️⃣ «Ковід»: 2020-2021.
3️⃣ Повномасштабне вторгнення армії РФ: 2022-2024.
При цьому ми чудово розуміємо, що сприймати статистичні дані у текстовому форматі дуже складно. Тому проілюстрували усі числа графіками.
Для зручності роботи з ними ми зробили статтю у Телеграфі, де розташували графіки по-людськи – одразу за тією частиною тексту, де вони згадуються. Кожен малюнок там пронумерований, тож саме на ці номери ми посилатимемося для більшої наочності.
СПОЙЛЕР: виявляється, що всі ці роки наші абітурієнти навіть не намагаються якось враховувати події, що відбуваються навколо, при виборі своєї спеціальності (та відповідно майбутньої професії) для вступу до ЗВО!🫠
Які ж спеціальності обирають наші абітурієнти та що нам із цим робити?
Про все це у нашому новому Телеграфі!
Ми витратили на нього дуже багато сил та часу, тож будемо вельме вдячні, якщо кожен із вас перешле цей аналіз всім своїм знайомим учням старших класів, абітурієнтам, студентам та їхнім батькам!
P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
👍18❤8🔥2😁1
Science HUB pinned «Липень – особливий для абітурієнтів України час. Адже саме до його кінця кожному з них обов'язково доведеться розібратися, яку спеціальність бакалавра вибрати та для чого? Здавалося б, четвертий рік важких бойових дій поставив крапку над «і» у питанні, фахівці…»
Світ транснаціональних корпорацій, схиблених на формальних техніко-економічних показниках, створює враження, ніби всі вчені, інженери та технічні фахівці більше не володіють не тільки почуттям прекрасного, але навіть гарним смаком. Тому перестали задовольняти естетичну потребу у красі своїх дітищ. Причому, зважаючи на результати їхньої творчості, все частіше здається: все так і є!
При цьому чимало технарів вважають: будь-яка ефективна та якісна наукова модель, електронна плата, залізобетонна конструкція або мотор мають специфічну «вроджену» естетику, яка відкривається тільки оку професіоналів своєї справи. Тому вони є противниками марного ускладнення своїх виробів заради «загальнолюдської» краси.
Що ж до обивателів, то якщо естет всередині них нудьгує від навколишньої одноманітності, йому варто шукати розради на концертах або у галереях. Правда, багато представників сучасного мистецтва згодні з думкою описаних нами технарів, тож вважають, що для розуміння краси їхньої творчості теж потрібно бути «у темі», а «пересічним» людям з вулиці вона відкриватися не зобов'язана!
Тому ми з особливим задоволенням та навіть з деяким трепетом представляємо вам неймовірну книгу, яка своїм існуванням доводить: дух класичної інженерії не вмер та продовжує породжувати дивовижні творіння!
Зустрічайте: «The Book: The Ultimate Guide to Rebuilding Civilization»!
Що ж у ній такого, крім обіцянки навчити всього, щоб з 0 побудувати власну цивілізацію?
Річ в тім, що автори цієї роботи не тільки сміливо, цікаво, системно та при цьому максимально доступно несуть масам найважливіші прикладні наукові знання, але роблять це ще й дивовижно красиво!
Кожна сторінка цієї фантастичної книги прикрашена прекрасними надзвичайно деталізованими ілюстраціями, які не лише доповнюють, а глибоко розкривають розповідь, написану ніби пером кращих письменників нашого світу, перемежовуючи простоту викладу, зрозумілого й дітям, з барвистими фразами у дусі Жуля Верна! До того ж багато з цих картин містять у собі найрізноманітніші відсилання та «пасхалки», як до головних наукових відкриттів та інженерних винаходів, так і до творів світового мистецтва.
Але все перераховане — особливості форми, а що зі змістом?
Як пишуть самі автори (і ми з ними повністю погоджуємося!):
«Іншої такої книги немає. Зараз інформація про винаходи розкидана тут і там у нудних підручниках та посібниках, які й не зрозумілі, й не надихають. У нашій же книзі представлені найбільш значущі факти про культуру у поєднанні з позаземними ідеями та казковими ілюстраціями. Це перший трактат такого роду про ці вражаючі магічні винаходи».
Ми вважаємо: ця книга гарна ще й тим, що вона не протиставляє «високу» та «серйозну» діяльність людини «тривіальній» повсякденній рутині. Тут з не меншим інтересом та завзяттям розповідають про безліч «простих» винаходів, які принципово змінили наше життя: про зубну щітку, будильник, праску, холодильник або про... засоби контрацепції. Так, про «такі» теми тут теж добре і тактовно оповідають.
Усе це дозволяє наполегливо рекомендувати читати її разом з дітьми!
Загалом, ця Книга - чудова збірка цікавих коротких оповідань про наукову, технічну та культурну еволюцію людства, яку варто прочитати абсолютно кожному, незалежно від віку та роду діяльності!
Тож, якщо ви маєте можливість виділити зі свого бюджету «зайві» 120$, ми закликаємо не проходити повз та скоріше придбати собі примірник, як це вже зробили ми!
Повірте, ви не пошкодуєте: задоволеним залишиться кожен - від малого до великого.
Ба більше, можливо, саме ця книга покаже вам, вашим дітям та друзям захопливу сторону наукового світу та запалить вогонь майбутнього творця!
Що ж сказати на закінчення?
Вкрай рекомендуємо заглянути на сайт авторів цього шедевра, щоб ознайомитися з їх просвітницькою діяльністю докладніше. Адже вони випустили вже дві книги у цьому ж напрямку та готують до випуску третю (яку можна заздалегідь підтримати фінансово, якщо у вас є така можливість).
При цьому чимало технарів вважають: будь-яка ефективна та якісна наукова модель, електронна плата, залізобетонна конструкція або мотор мають специфічну «вроджену» естетику, яка відкривається тільки оку професіоналів своєї справи. Тому вони є противниками марного ускладнення своїх виробів заради «загальнолюдської» краси.
Що ж до обивателів, то якщо естет всередині них нудьгує від навколишньої одноманітності, йому варто шукати розради на концертах або у галереях. Правда, багато представників сучасного мистецтва згодні з думкою описаних нами технарів, тож вважають, що для розуміння краси їхньої творчості теж потрібно бути «у темі», а «пересічним» людям з вулиці вона відкриватися не зобов'язана!
Тому ми з особливим задоволенням та навіть з деяким трепетом представляємо вам неймовірну книгу, яка своїм існуванням доводить: дух класичної інженерії не вмер та продовжує породжувати дивовижні творіння!
Зустрічайте: «The Book: The Ultimate Guide to Rebuilding Civilization»!
Що ж у ній такого, крім обіцянки навчити всього, щоб з 0 побудувати власну цивілізацію?
Річ в тім, що автори цієї роботи не тільки сміливо, цікаво, системно та при цьому максимально доступно несуть масам найважливіші прикладні наукові знання, але роблять це ще й дивовижно красиво!
Кожна сторінка цієї фантастичної книги прикрашена прекрасними надзвичайно деталізованими ілюстраціями, які не лише доповнюють, а глибоко розкривають розповідь, написану ніби пером кращих письменників нашого світу, перемежовуючи простоту викладу, зрозумілого й дітям, з барвистими фразами у дусі Жуля Верна! До того ж багато з цих картин містять у собі найрізноманітніші відсилання та «пасхалки», як до головних наукових відкриттів та інженерних винаходів, так і до творів світового мистецтва.
Але все перераховане — особливості форми, а що зі змістом?
Як пишуть самі автори (і ми з ними повністю погоджуємося!):
«Іншої такої книги немає. Зараз інформація про винаходи розкидана тут і там у нудних підручниках та посібниках, які й не зрозумілі, й не надихають. У нашій же книзі представлені найбільш значущі факти про культуру у поєднанні з позаземними ідеями та казковими ілюстраціями. Це перший трактат такого роду про ці вражаючі магічні винаходи».
Ми вважаємо: ця книга гарна ще й тим, що вона не протиставляє «високу» та «серйозну» діяльність людини «тривіальній» повсякденній рутині. Тут з не меншим інтересом та завзяттям розповідають про безліч «простих» винаходів, які принципово змінили наше життя: про зубну щітку, будильник, праску, холодильник або про... засоби контрацепції. Так, про «такі» теми тут теж добре і тактовно оповідають.
Усе це дозволяє наполегливо рекомендувати читати її разом з дітьми!
Загалом, ця Книга - чудова збірка цікавих коротких оповідань про наукову, технічну та культурну еволюцію людства, яку варто прочитати абсолютно кожному, незалежно від віку та роду діяльності!
Тож, якщо ви маєте можливість виділити зі свого бюджету «зайві» 120$, ми закликаємо не проходити повз та скоріше придбати собі примірник, як це вже зробили ми!
Повірте, ви не пошкодуєте: задоволеним залишиться кожен - від малого до великого.
Ба більше, можливо, саме ця книга покаже вам, вашим дітям та друзям захопливу сторону наукового світу та запалить вогонь майбутнього творця!
Що ж сказати на закінчення?
Вкрай рекомендуємо заглянути на сайт авторів цього шедевра, щоб ознайомитися з їх просвітницькою діяльністю докладніше. Адже вони випустили вже дві книги у цьому ж напрямку та готують до випуску третю (яку можна заздалегідь підтримати фінансово, якщо у вас є така можливість).
🔥13❤2❤🔥2