​​«Ким ти хочеш бути?» - запитують зазвичай у випускників шкіл. Однак ми вважаємо, що на 11-му році війни варто поставити українським абітурієнтам та їхнім батькам інше запитання: «Чи замислювалися ви, ким потрібно бути, щоб якнайшвидше зробити нашу країну безпечною та багатою?» Ба більше, ми впевнені, що знаємо на нього відповідь. Тож будемо дуже вдячні, якщо ви витратите час, щоб долучитися до нашого знання!

Важливо зауважити, що на написання цієї публікації нас надихнув чудовий аналіз звіту Бюро економічного аналізу США (далі - БЕА), який дає змогу дізнатися, які саме сфери американської економіки зростають з найбільшою швидкістю та чому. Він був проведений чудовою сторінкою Ukraine in Action та покладений в основу нашої розповіді, в якій ми дозволили собі стиснути її економічну частину заради того, щоб звернути вашу увагу на те, які професії забезпечують це зростання та якими шкільними предметами треба володіти, щоб успішно в них реалізуватися.
Відповідно, ми наполегливо рекомендуємо прочитати наш допис:
✅ українським школярам, щоб уявляти, як влаштований світ розвинених, а отже, багатих держав.
✅ випускникам шкіл та студентам для розуміння того, ким і де працювати, щоб точно заробляти на своє доросле самостійне життя помітно вище за середнє, як в Україні, так й в більш успішних країнах світу.
✅ батькам школярів, щоб мати змогу донести до своїх чад, куди їм слід податися, аби розраховувати від них на щось більше, аніж склянку води у старості.
✅ небайдужим жителям України, які хочуть, щоб світ навколо змінювався на краще, та готові для цього щонайменше енергійно ділитися подібною інформацією зі своїм оточенням.
Отже, щорічний звіт БЕА США містить у собі інформацію про те, які сфери діяльності мешканців Америки та в якому обсязі створювали ВВП їхньої держави у 2023 році. Але перед тим, як заглядати до тарілки сусіда, коротко повідомимо вам, що відбувається з нашою власною економікою.
Ще у «мирному» 2021 році наша Україна вже перебувала на останньому місці в Європі за величиною ВВП на душу населення. Ба більше, на той момент за цим показником нас обігнали цілих 6 держав Африки. Активні бойові дії призвели до того, що наш ВВП, який ледь досяг 200 млрд $, упав ще на 25%. При цьому лише приріст (!) ВВП США у 2023 році склав 700 млрд $, що дає близько 2000 $ на ОДНОГО їхнього громадянина або майже ПОЛОВИНУ нашого українського подушного ВВП!

🔸Хто ж рухає економіку США вперед, а хто виявився слабкою ланкою?
🔸Що ріднить між собою переможців та що не так із переможеними?
🔸Який загальний висновок можна зробити з аналізу БЕА США?
🔸Як усе це стосується України та нас - її жителів?

Щоб дізнатись відповіді на ці питання хутчіш переходьте до нового допису у нашому новому Телеграфі!

P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​Ще первісні люди за часів палеоліту додумалися до розваги, популярної у школярів, які нудьгують на уроках, і сьогодні. Достатньо міцно притиснути кістяну пластину або дерев'яну тріску до каменю, а потім різко вдарити по її вільному краю, і вуаля - народжується мелодія🎼! Так було винайдено музичні інструменти🪕🪈, які набули хитрої конструкції ще за тисячі років до нашої ери й відтоді тільки ускладнюються🎷🎻🪗.
Але як це взагалі працює🧐?
Чому коливання майже будь-яких предметів викликають звуки?
Зараз дізнаєтеся!

Ми зупинили нашу минулу розповідь на тому, що наприкінці 16 століття за вивчення звуку взявся сам Галілео Галілей🔭⚙️, який не зміг оминути увагою і цей напрям фізики. По-перше, тому що цікавився всім на світі, а по-друге, тому що його батько був композитором🎹. При цьому ми згадали, що Галілей чимало потрудився, щоб встановити зв'язок між частотою джерела звуку та висотою його тону, але не повідомили, що означають ці мудровані терміни. Це було зроблено навмисно, оскільки неможливо пояснити їх, не поставивши спершу крапку над «i» у питанні: «а що ж таке звук»?
Оскільки ми давно вже вибралися на сушу, то почнемо з того, що являє собою звук у найближчому нам середовищі - повітрі🌬.

Для цього нам доведеться повернутися у світ найдрібніших частинок - молекул та атомів🔬. Сподіваємося, всі ми пам'ятаємо зі шкільного курсу хімії, що повітря - це суміш молекул різних газів, які зібрані з окремих атомів. Причому, попри удавану невагомість та прозорість, повітря досить пружне⚽️. Тобто, здатне змінювати свій об'єм під дією зовнішніх сил та повертатися до первісного стану після припинення цих впливів. Ця його властивість є ключовою для розуміння принципу поширення у ньому звуку, тому нам потрібно розглянути її більш детально.
Першим питання поведінки повітря за різного тиску порушив великий французький механік⚙️, фізик🔎, математик🧮 та філософ👨🏻‍🎓 Блез Паскаль. Як це часто буває у науці, вийшло це певною мірою випадково.
Як це трапилося?
До чого тут альпінізм🧗🏻‍♂️, теологія⛪️, та небезпечні ігри зі ртуттю⚗️?
Про все це (й не тільки) – у нашому новому оповіданні у Телеграфі!

P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​Пам'ятайте: вступ до університету – лише перший крок до затребуваної та високооплачуваної професії!
Тому перед тим, як зважитися на здобуття вищої освіти, слід чітко збагнути таке.
☑️ По-перше, незрозуміло, коли припиняться бойові дії проти російської армії, що на нас напала*, та тим більше коли вдасться відновити пошкоджені навчальні заклади з майже відсутнім викладацьким складом, що з них розбігся.
Натомість уже ясно, що керівники нашого міністерства освіти та університетів у черговий раз не ризикнуть взяти на себе відповідальність запустити повноцінний освітній процес «живцем» у класах навіть у порівняно безпечних тилових районах. Тому швидше за все на нас чекатиме продовження важкого змішаного або взагалі суто дистанційного навчання, в якому учням доведеться покладатися практично лише на самих себе**.
☑️ По-друге, для відродження України будуть потрібні насамперед різноманітні робітники складних професій, до яких так зневажливо ставляться українські абітурієнти. Проте потреба у безлічі «чистих» бакалаврів-«теоретиків», які не вміють самостійно вирішувати практичні завдання, опиниться під ще більшим питанням. Особливо це стосується «гуманітаріїв», але й не лише їх!
☑️ По-третє, зранена українська економіка може забезпечити затребуваність, прийнятні умови праці та рівень доходу лише вкрай обмеженому набору професій. Тому, щоб не залишитись безробітним, слід обирати не «цікаві» спеціальності, а ті, які можуть масово надати роботодавці.

Який же висновок з цих міркувань?
До кінця липня ще є час подумати та вирішити для себе, які спеціальності бакалаврів дійсно знадобляться нашій Батьківщині (та всьому розвиненому світу!) через 4 роки, а також – чи так уже й потрібна зараз саме вам «вища» українська освіта?
Якщо ж ваша відповідь - «так», то дуже наполегливо рекомендуємо вам прискіпливо прочитати наші поради щодо того, як правильно вибрати спеціальність та виш для подальшого навчання.

P.S. Будемо дуже вдячні, якщо всі, кому сподобався цей пост, переконають прочитати його хоча б одного абітурієнта чи школяра, або хоча б його батьків!
P.P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

* Війна, що йде вже 11-й рік, явно не закінчиться через «2-3 тижні» (с) (тм).
** І якийсь «догляд» великих приватних фірм, якщо ви обрали по-справжньому важливу для успішних роботодавців спеціалізацію.

​Грантам бути чи не бути - ось питання!
Майже (с)
Пояснюємо, що несуть українським абітурієнтам чергові серйозні нововведення від рідного міністерства освіти, спершу відкладені на наступний рік, а потім раптово (с) (тм), опубліковані за ОДИН день до початку подання заяв.

Днями ми поділилися з вами докладними порадами про те, як правильно вибрати під час війни з Росією затребувану спеціальність бакалавра та ЗВО, в якому доведеться навчатися. Зараз ми перейдемо до другої – «технічної» частини наших рекомендацій та розповімо, як подати заяви та оформити всі необхідні для зарахування до ЗВО документи. Адже наші чиновники щороку (і часто в останній момент!) змінюють правила прийому, щоб диплом про вищу освіту змогли отримати лише дуже уважні та акуратні до скрупульозності люди!

Якщо ви стежите за освітніми тенденціями у нашій Україні, то знаєте, що у січні 2024 року було опубліковано новий проект закону про фінансування здобуття вищої освіти, який викликав бурхливе громадське обговорення. Головними його нововведеннями стали запровадження обов'язкового післядипломного відпрацювання у зазначених державою роботодавців для «бюджетників» та грантів для «контрактників». При цьому передбачалося, що тепер держава компенсуватиме частину вартості навчання на контракті залежно від успішності студента. Спочатку всі ці нововведення мали запустити вже під час вступної кампанії 2024 року, однак у травні МОН офіційно заявив, що закон не встигають ухвалити, тож впровадження нововведень переноситься на наступний рік.
Проте, 18 липня МОН раптово (с) (тм) опублікувало на своєму сайті новину про те, що гранти таки запроваджуються уже цього року!

☑️ Хто ж зможе отримати грант та на яких умовах?
☑️ Які ще нововведення у правилах прийому цього року?
☑️ Який актуальний комплект документів?
☑️ Як правильно вказати свої пріоритети?

Про все це та про багато іншого - у нашому новому «технічному» Телеграфі для абітурієнтів та їх батьків!

P.S. Зверніть увагу: ми зібрали всі офіційні документи, на які посилаємося, наприкінці нашого телеграфу, щоб ви могли швидко дізнатися подробиці та все перевірити ще раз самі!

​Липень – особливий для абітурієнтів України час. Адже саме до його кінця кожному з них обов'язково доведеться розібратися, яку спеціальність бакалавра вибрати та для чого? Здавалося б, третій рік важких бойових поставив крапку над «і» у питанні, фахівці яких сфер життєво необхідні нашій країні. Адже не знайдеться українця, який би ще не відчув, що буває, коли, наприклад, катастрофічно не вистачає кваліфікованих енергетиків та електриків. Тому вчорашні школярі мали б масово вступати на основні промислові спеціальності: машинобудування, енергетику, хімічні технології, будівництво тощо. Проте реальна статистика заяв знову не тішить.

УВАГА: ми проаналізували статистику подання заяв до ЗВО відразу за 6 останніх років: з 2018 по 2023 роки (результати за цей рік ще збираються, але вже видно, що вони не відрізнятимуться від попередніх принципово) та вирішили, що правильно умовно розділити їх на три періоди, щоб побачити всі тенденції:
1️⃣ «Мирний» час: 2018-2019.
2️⃣ «Ковід»: 2020-2021.
3️⃣ Повномасштабне вторгнення армії РФ: 2022-2023.
При цьому ми чудово розуміємо, що сприймати статистичні дані у текстовому форматі дуже складно. Тому проілюстрували усі числа графіками. Кожен малюнок пронумерований, тому саме на ці номери ми посилатимемося для більшої наочності.
Для зручності роботи з ними ми зробили статтю у Телеграфі, де розташували графіки по-людськи – одразу за тією частиною тексту, де вони згадуються.

СПОЙЛЕР: виявляється, що всі ці роки наші абітурієнти навіть не намагаються якось враховувати події, що відбуваються навколо, при виборі спеціальності (та відповідно майбутньої професії) для вступу до ЗВО!

Які ж спеціальності обирають наші абітурієнти та що нам із цим робити?
Про все це у нашому новому Телеграфі!
Ми витратили на нього багато сил та часу, тож будемо дуже вдячні, якщо кожен із вас перешле цей пост всім своїм знайомим учням старших класів, абітурієнтам, студентам та їхнім батькам!

P.S. Також ми проситимемо всіх вас пару раз тицнути по екрану, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й у Фейсбуці. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​Нещодавно ми розповідали про те, як єгипетським і вавилонським будівельникам👷🏻‍♂️ довелося зіткнутися у своїй практичній діяльності з тригонометрією📐, яка лякає багатьох сучасних школярів та пояснили, чому вона не викликала у них остраху, а, навпаки, навіть у своїй «первісній» формі вельми полегшила створення багатьох архітектурних шедеврів давнини🏛🕍🛕. У ті часи навіть професійні фахівці вдовольнялися нехитрими термінами та казали, що займаються лише вимірами трикутників, і навіть для будівництва великих пірамід та висячих садів вистачало ліктя, хоч й царського. Але все у світі не стоїть на місці та унаслідок розвитку ускладнюється. Тому після занепаду античної науки подальші кроки у тригонометрії зробила далека та загадкова Індія🕌👳🏽‍♂️!

На цю країну у нас зазвичай дивляться зверхньо, вважаючи її, якщо не дірою цивілізації, то не більш ніж державою третього світу. Цей погляд не надто правомірний навіть при оцінюванні її поточного статусу, й поготів не має нічого спільного з реальністю для Індії у період 4-10 століть нашої ери. Адже в ту епоху її історія вирізнялася особливою драматичністю! У 4-6 століттях династія Гуптів залізною рукою об'єднала більшу частину Північної Індії в єдину імперію, рівної якої не було ніде🌅. Тому не дивно, що саме тоді було створено основні тексти індуїзму📜, а її політична система⚖️ та економіка🏦 досягли найвищого розвитку!

Але що спільного у індуїзму, віршів, розквіту арабського світу, початку Ренесансу у Європі та тригонометричних функцій?
Читайте продовження цієї оповіді у нашому Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве питання!

P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

Кожен із нас автоматично прикладає руки до рота, коли хоче крикнути голосніше, і до вуха, коли бажає розчути краще. Але чому ми так чинимо і що нам це дає?🧐
Чому деякі звуки, наприклад, крики дітей на майданчику⛹🏼 чути добре навіть зсередини будинку, а ось вітер, що грає опалим листям🍁, нам уже не почути?
Сьогодні ви про це дізнаєтеся!
Звісно, якщо не полінуєтеся вдумливо прочитати нашу чергову «фізичну» розповідь.😇

У нашому минулому «аудіо» пості ми зазирнули за ширму таємниці звуку: дізналися, що він собою являє і звідки береться, а також пообіцяли розповісти, чому буває таким різним. Почнемо з очевидної кожному відмінності - гучності!🔊
Щоб розібратися в цьому питанні, доведеться нагадати собі відразу три важливі речі. По-перше, головне з нашого попереднього фізичного посту - те, що звук, це хвилі🌊 повітря💨, що коливаються. А по-друге, і по-третє, поняття кінетичної та потенційної енергій, які ми також уже розбирали у наших більш ранніх розповідях, присвячених механіці. Але, про все по черзі.

Фізика поширення звуку шляхом коливань шарів повітря вельми непроста й описується складними математичними рівняннями📝📚, які вивчають тільки в університетах🏛👨🏻‍🎓. Однак не лякайтеся, ми не будемо зариватися в це цікаве явище настільки глибоко. Замість цього ми спробуємо пояснити його вам, порівнявши з... механічним маятником. Адже рух повітря є таким самим механічним, як і будь-який інший!
Певно, кожен із нас хоч раз у житті зустрічався з маятниковим годинником: щасливчики - у бабусиній👵🏻 вітальні, решта - у фільмах про епоху кінця 19 - першої половини 20 століття. Якщо придивитися до маятника такого годинника уважно, то легко помітити, що в крайніх положеннях його руху швидкість маятника дорівнює нулю. При цьому вона досягає найбільшого значення тоді, коли маятник проходить положення своєї стійкої рівноваги - точку, в якій він перебуває найближче від поверхні.
Чому це відбувається, що означає та як пов’язано з енергією звука та його гучністю?

Ви дізнаєтесь відповіді на ці питання, коли уважно прочитаєте продовження цієї розповіді у нашому Телеграфі!
Нумо!

​- Я збираюся дивитися відео.
- Правда? Яке?
- Просто відео на ютубі із розбором тригонометрії.
- Вам подобаються фільми жахів?
- Таак.
- Який ваш улюблений?
- Я не знаю.
- Який-небудь дуже лячний, що спадає на думку?
- Хмм ... Напевно про формули зведення. Знаєте, ті, де синус (90-а) з якихось причин дорівнює косинусу (а). А у Вас який?
- Вгадайте!
- Еее, той, що про одиничне коло?
- Це там, де синуси та косинуси чомусь існують для кутів понад 90 градусів?
- Так, саме він!
- А, точно. Мені подобається це відео, дуже страшне. До речі, чи Ви підписані на Сайнсхаб?
- А що, Ви бажаєте запросити мене прочитати хеллоуїнський довгочит?
- Можливо. І все ж Ви підписані?
- Ні.
- І Ви не сказали, як Вас звуть?
- А навіщо вам моє ім'я?
- Було б добре знати, на кого ми дивимося!
Майже (C)

Раніше ми вже розповідали, що синуси та косинуси були придумані інженерами-будівельниками👷🏻‍♂️🏗 та астрономами👨🏻‍🎓🔭 ще в давнину. Зроблено це було виключно для того, щоб прискорити визначення🧮 розмірів фігур, які можна розбити на трикутники та що вони просто показували співвідношення їхніх сторін, якщо трикутник прямокутний📐. Ще тоді уважного читача, який хоч трохи пам'ятає базові теми шкільної тригонометрії, могло збентежити це суто геометричне твердження. Адже сума кутів у будь-якому трикутнику – 180 градусів тож, якщо один з них прямий, то два інших навіть разом не можуть перевищувати 90. Тоді виходить, що існування тригонометричних функцій для кутів більших, або навіть просто рівних 90 градусів, неможливе! Проте саме їх досить довго змушують вивчати кожного учня в школі. Що ж за чортівня тут коїться?!
Сьогодні ви дізнаєтесь відповідь на це запитання!

У нашому повсякденному житті майже не зустрічаються дуже витягнуті трикутники. Однак, з ними ще з давніх-давен часто стикаються багато «технічних» фахівців: від геодезистів🌏 та картографів🗺 до астрономів📡. При обчисленні🧮 розмірів таких трикутників виникали серйозні складнощі з обрахунками, неочевидні жителям 21 століття, які «озброєні» як мінімум калькуляторами, а як максимум Excelем та MathCADом💻. Ну ж бо спробуйте вручну точно визначити розмір третьої сторони трикутника (або кута між ними), якщо дві інші відрізняються один від одного всього на частки % або, навпаки, – у сотні разів!
Саме тому будь-яких спеціалістів з обрахунків дуже обмежувала наявність недосяжного (з погляду геометрії) другого кута 90 градусів. Тому, ще від першої єгипетської цивілізації та аж до нового часу, коли шотландський аристократ та астроном Джон Непер вигадав логарифмів сучасного виду, вся діяльність математиків у цьому напрямі зводилася головним чином до створення все більш точних таблиць📜📝📙 тригонометричних функцій. Адже для астрономічних розрахунків, які використовувалися в першу чергу торговцями🏺🪭📦 для визначення свого становища в просторі🗺 (особливо - в морі та океані🚢), потрібні як найакуратніші обчислення!
Тому з року в рік століттями⏳🕰⏰ поспіль таблиці поповнювали «нові» значення синусів та косинусів, які усе ближче підбиралися до заповітних 90 градусів: з кроком у градус, хвилину, секунду! Щоб уявити, наскільки це було складно, просто спробуйте руками, роблячи обчислення виключно «у стовпчик» визначити розміри сторін прямокутного трикутника з кутами 89.9 та 0.1 градус.
Гаразд, тепер проблема більш-менш зрозуміла, але до чого тут якесь коло?!

Ви дізнаєтесь відповіді на ці питання, коли уважно прочитаєте продовження цієї розповіді у нашому новому Телеграфі!

P.S. Тепер, коли читачі мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​Вітаємо любителів «фізмат» наук та інших STEMів!
Сьогодні у нас важлива дата – нашому проекту виповнилося 3️⃣ роки!🎉
Багато чого кардинально змінилося за цей час, але залишилося незмінним наше бажання розвивати громадське суспільство в нашій Україні. Давайте разом подивимося, який шлях до цієї мети ми вже пройшли.

Про що ми тільки не писали, опублікувавши понад 1️⃣0️⃣0️⃣ оповідань! Були в нас дописи про те, кому та навіщо у повсякденному житті знадобилися вміння обчислювати об’єми та швидкості, вектори та сили, роботи, енергії та потужності, рівняння будь-яких ступенів та логарифми; анонси захоплюючих книг про математику та фізику (файли яких ми зібрали безпосередньо у своєму Телеграмі, щоб вам було зручно їх прочитати); занурення у графіки та апроксимації різних функцій; знайомство із практичною акустикою….
Крім того, ми відкривали вам очі на катастрофічний рівень нашої шкільної освіти та давали поради школярам, як правильно вибрати затребувану спеціальність бакалавра та непоганий ВНЗ.
Ми навіть примудрилися «стягнути сову з глобуса», обґрунтувати необхідність багатоступеневих ракет, пояснити, чому справжнім математикам доводиться плакати все частіше, а також де насправді перетинаються механіка, електротехніка, хімія та теорія відносності!

Ви відповідали нам взаємністю, тож за цей час на нас підписалося понад 1️⃣6️⃣0️⃣0️⃣ осіб у Фейсбуці та 9️⃣0️⃣0️⃣ тут, у Телеграмі.
Тільки вдумайтесь!
Майже дві тисячі українців, яким, попри війну у нашій країні, цікаві точні науки; які чекають та з задоволенням читають майже кожен наш допис, які забажали розібратися у таких непростих предметах, як математика та фізика.
За ці складні для всіх нас три роки ми намагалися показати вам, що математика та фізика - це не розрізнені формули, що взялися з нізвідки, та тому схожі на дивні й незрозумілі мови Середзем'я, не дивовижна «гра у бісер» для ботанів та навіть не магія, яку можуть вивчати лише обрані чарівники Гоґвортсу, а реально потрібні (а головне – цікаві!) інструменти, що дозволяють описувати нашу реальність та успішно використовувати її у своїх практичних цілях.
Завдяки нам ви на практичних прикладах бачите, що «технічні» науки потрібні енергійним та амбітним людям, щоб прокладати вірні торгові маршрути, споруджувати величні будови, створювати машини, кораблі, літаки та навіть літати до інших планет! І, звичайно, вирішувати, якого розміру піцу дешевше купити в кафешці, адже у нас є допис і про це)

Якщо хоча б одна з наших історій допомогла вам розібратися у будь-якій нудній «шкільній» темі, перетворивши її на зрозумілу, цікаву та корисну, будь ласка, не полінуйтеся поділитися знанням про існування нашого волонтерського проекту зі своїми друзями та знайомими!
Спробуйте пояснити їм, що неприйняття нашим суспільством природничих наук викликане виключно корявістю їх викладання у нашій вже майже мертвій системі освіти. Адже якщо вам це вдасться, то разом ми зможемо переконати набагато більше наших співгромадян у тому, що світ точних наук насправді дуже цікавий, корисний та при цьому цілком доступний розуму звичайної людини. Це дасть можливість змінити у нашому суспільстві ставлення до досліджень, інженерної справи та промислового виробництва, а отже – до реального сектору економіки, розвиток якого дозволить нарешті підняти нашу рідну Україну до рівня держав Європи, за цінності якої ми всі й боремося!

P.S. Ми будемо дуже вдячні, якщо кожен наш читач витратить кілька хвилин, щоб запросити усіх своїх друзів вподобати наш канал, відправивши їм у месенджер цей ювілейний пост!
P.P.S. Не забувайте, що у нас є ще й сторінка в Інстаграмі. Використовуйте її, якщо ви чи ваші друзі не дуже полюбляєте часто заглядати у Фейсбук або Телеграм!

​«Хоча я насолоджуюся виглядом музичних інструментів та приділяю велику увагу гармонії, але ніколи не міг зрозуміти, чому деякі комбінації тонів більш приємні вуху, ніж інші, а деякі - не тільки не приносять задоволення, а й досить неприємні?» - стверджував Джованні Франческа Сагредо - італійський математик🧮 та друг великого Галілея Галілео🔭, у його основній роботі «Міркування та математичні демонстрації, що стосуються двох нових наук». І, хоча з моменту її публікації минуло майже 400 років⏳, для багатьох «пересічних» жителів нашої України відповідь на його запитання залишається таємницею й у наші дні!🙃
Тому сьогодні ми постараємося нарешті відкрити над нею завісу у нашій четвертій розповіді про те, звідки взявся такий цікавий розділ фізики, як «акустика»🔊 та яким чином вона може бути корисною для звичайних людей.

Ми впевнені, що кожен із нас не раз чув вирази «високий звук» та «низький звук». При цьому багато хто зможе наспівати кілька відповідних їм нот🎼 або хоча б промуркотати потрібну мелодію як демонстрацію.
Але як пояснити, що це означає не на живому прикладі, а зрозумілими для всіх словами?

Щоб впоратися із цим завданням, нам доведеться нагадати вам пару базових шкільних понять із розділу «коливання»🌊. Але не лякайтесь! Вони дуже прості та доступні будь-якій людині, якщо вона тільки забажає розібратися у цікавій для неї проблемі. Отже, зустрічайте звичайний механічний маятник та 3️⃣ його друзів:
⚙️ амплітуду – тобто найбільшу відстань, на яку маятник відхиляється від свого нерухомого первісного становища (рівноваги⚖️);
⚙️ період – час, протягом якого маятник здійснює повний рух (коливання) від одного свого крайнього стану до іншого та назад;
⚙️ частоту – кількість коливань, які сталися за одиницю часу🕰.
«Припустимо, це й справді не дуже хитромудро, і виглядає зрозуміло», - скажете ви.

Але як ці визначення допоможуть нам осягнути природу високих та низьких звуків?
Ви дізнаєтесь відповідь на це питання, коли уважно прочитаєте продовження цієї розповіді у нашому новому Телеграфі!

P.S. Тепер, коли ви маєте повну версію кожного посту в Телеграфі, вам більше немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!