Сомневаетесь, на кого и куда поступать после школы в условиях войны?
Точно уверены в своем выборе?
В любом случае не поленитесь прочитать наши советы абитуриентам родной Украины!
Перед тем, как перейти к «техническим» нюансам на «слайдах», важно обратить внимание на главный аспект вашего скорого выбора.
Помните: успешное поступление в избранное учебное заведение – лишь первый шаг к востребованной и высокооплачиваемой профессии!
Поэтому перед тем, как решиться на учебу в университете, надлежит четко осознать следующее.
Во-первых, совершенно непонятно, когда прекратятся боевые действия против российской армии и, тем более, когда получится восстановить поврежденные учебные заведения с разбежавшимся преподавательским составом.
Зато уже ясно, что наши министерское и университетские руководства не рискнут взять на себя ответственность и запустить полноценный образовательный процесс «живьем» в классах даже в сравнительно безопасных тыловых районах нашей страны.
Поэтому скорей всего нас ждет продолжение трудного смешанного или вообще чисто дистанционного обучения, в котором всем ученикам придется полагаться практически лишь на самих себя.
Во-вторых, для возрождения Украины потребуются в первую очередь разнообразные рабочие сложных профессий, к которым столь пренебрежительно последние годы относятся украинские абитуриенты. А вот нужность множества «чистых» бакалавров-«теоретиков», не умеющих ничего толком делать «руками» на практике, окажется под еще большим сомнением. Особенно это относится к «гуманитариям», но и не только к ним одним!
Каков же итог столь пространных рассуждений?
До конца июля еще есть время подумать и решить для себя, какие специальности бакалавров действительно понадобятся нашей Родине (и всему развитому миру!) через 4 года, а также – так ли уж нужно сейчас именно вам «высшее» украинское образование?
P.S. По мнению нашей редакции, война, идущая уже 9-й год, явно не закончится через «пару» месяцев.
Точно уверены в своем выборе?
В любом случае не поленитесь прочитать наши советы абитуриентам родной Украины!
Перед тем, как перейти к «техническим» нюансам на «слайдах», важно обратить внимание на главный аспект вашего скорого выбора.
Помните: успешное поступление в избранное учебное заведение – лишь первый шаг к востребованной и высокооплачиваемой профессии!
Поэтому перед тем, как решиться на учебу в университете, надлежит четко осознать следующее.
Во-первых, совершенно непонятно, когда прекратятся боевые действия против российской армии и, тем более, когда получится восстановить поврежденные учебные заведения с разбежавшимся преподавательским составом.
Зато уже ясно, что наши министерское и университетские руководства не рискнут взять на себя ответственность и запустить полноценный образовательный процесс «живьем» в классах даже в сравнительно безопасных тыловых районах нашей страны.
Поэтому скорей всего нас ждет продолжение трудного смешанного или вообще чисто дистанционного обучения, в котором всем ученикам придется полагаться практически лишь на самих себя.
Во-вторых, для возрождения Украины потребуются в первую очередь разнообразные рабочие сложных профессий, к которым столь пренебрежительно последние годы относятся украинские абитуриенты. А вот нужность множества «чистых» бакалавров-«теоретиков», не умеющих ничего толком делать «руками» на практике, окажется под еще большим сомнением. Особенно это относится к «гуманитариям», но и не только к ним одним!
Каков же итог столь пространных рассуждений?
До конца июля еще есть время подумать и решить для себя, какие специальности бакалавров действительно понадобятся нашей Родине (и всему развитому миру!) через 4 года, а также – так ли уж нужно сейчас именно вам «высшее» украинское образование?
P.S. По мнению нашей редакции, война, идущая уже 9-й год, явно не закончится через «пару» месяцев.
На днях мы выложили подробные советы о том, как правильно выбрать во время войны с Россией востребованную специальность бакалавра и ВУЗ, в котором предстоит ей научиться.
Теперь перейдем к «технической» части рекомендаций: расскажем, как подать заявления и оформить документы для зачисления в ВУЗ. Ведь наши чиновники ежегодно меняют правила, чтобы диплом о «ВО» получили только очень внимательные и аккуратные люди!
Общение с госслужбами в нашем постсоветском обществе до сих пор определяется тезисами: «без бумажки ты букашка, а с бумажкой – человек» и «мы вам посылку не отдадим, потому что у вас докУментов нету!» (с)
Соответственно, квест «поступи в ВУЗ» стартует с добычи первой «бумажки» - результата НМТ.
Чтобы получить всю информацию для дальнейших шагов, вам понадобиться «электронный кабинет». Для его регистрации потребуется указать электронную почту, которой вы пользуетесь, – на нее придет все, что нужно для активации «кабинета».
Затем в него надо будет загрузить:
🔸 телефон;
🔸 копию приложения к аттестату;
🔸 результаты НМТ;
🔸 фото.
ВНИМАНИЕ: у «кабинета» нет функции редактирования, поэтому вы не сможете исправить отправленную информацию!
Если вы настолько творческая личность, что несмотря на идущую 9-й год войну, собираетесь прокормить себя во взрослой жизни непроизводительным трудом, то нужно поторопиться. Ведь регистрация на творческие конкурсы будет происходить уже с 3 по 10 июля, а сами конкурсы – с 7-е по 18-е.
Если же вы не столь самонадеянны и традиционно поступаете по НМТ, то следующих этап – подача заявлений с 19 по 31 ИЮЛЯ до 18:00 (!).
ВНИМАНИЕ: после отправки заявления изменить свое решение будет нельзя!
Как много заявлений можно подать в ВУЗы?
Можно отправить 20 заявлений: 5 «на бюджет» в любой ВУЗ на любые специальности и 15 на контракт.
ВАЖНО: при подаче заявлений требуется расставить приоритеты для выбранных вами специальностей: от1 -го до 5-го – от наиболее желаемой к наименее. Это ключевой момент вашего выбора, который нужно хорошенько обдумать. Ведь изменить приоритетность позже уже нельзя, и вы автоматически будете зачислены на самый «первый» бакалавриат из 5-и в своем списке, на который вам хватит баллов!
Если вы правильно оценили свои конкурентные преимущества и верно расставили приоритеты, то после срабатывания «широкого конкурса», увидите себя в перечнях зачисленных к обучению. Их обнародование произойдет до 5 августа (для контракта - 9 августа).
Но расслабляться рано!
Ведь после получения уведомления о зачислении в «кабинете», необходимо еще выполнить требования к зачислению.
НЕ ПОЗДНЕЕ 8 АВГУСТА до 18:00 (то есть всего за 3 ДНЯ!) вам надлежит подтвердить свой выбор лично и очно в выбранном вами ВУЗе или в «кабинете» с помощью полученной заранее «квалифицированной электронной подписи» (КЭП).
Кроме этого, также необходимо подать оригиналы документов и заключить договор об обучении (это тоже возможно онлайн, но и тут нужен КЭП).
Само зачисление поступающих на бюджет пройдет до 10 августа. Зачисление на контракт - до 30 августа, и дополнительный набор на контракт - до 30 ноября.
Last, but not least (c)
Обращаем ваше внимание, что пока обучение в наших украинских ВУЗах в большинстве случаев проходит частично или даже полностью дистанционно. Поэтому переход на принципиально более сложную ступень образования без живого общения будет даваться вам особенно непросто. Увы, но наши университеты до сих пор так и не решили проблему смены привычной им очной системы на адаптированный к нашим студентам и преподавателям «онлайн». Значит, замотивировать себя энергично и систематически заниматься будет очень тяжело. Ведь придется выбирать между ежедневным внимательным слушанием бурчания виртуального преподавателя на утренних «лекциях» в телефоне и ставшего родным за 4 года отдыхом в милой вашему сердцу кроватке!
Поэтому стоит тщательно обдумать, что будет интересно, а главное - полезно освоить для ВАШЕГО будущего (как отдельной единицы и части нашей страны) из системных практических умений в ближайшие 4 года, чтобы этот новый шаг оказался не напрасным!
Теперь перейдем к «технической» части рекомендаций: расскажем, как подать заявления и оформить документы для зачисления в ВУЗ. Ведь наши чиновники ежегодно меняют правила, чтобы диплом о «ВО» получили только очень внимательные и аккуратные люди!
Общение с госслужбами в нашем постсоветском обществе до сих пор определяется тезисами: «без бумажки ты букашка, а с бумажкой – человек» и «мы вам посылку не отдадим, потому что у вас докУментов нету!» (с)
Соответственно, квест «поступи в ВУЗ» стартует с добычи первой «бумажки» - результата НМТ.
Чтобы получить всю информацию для дальнейших шагов, вам понадобиться «электронный кабинет». Для его регистрации потребуется указать электронную почту, которой вы пользуетесь, – на нее придет все, что нужно для активации «кабинета».
Затем в него надо будет загрузить:
🔸 телефон;
🔸 копию приложения к аттестату;
🔸 результаты НМТ;
🔸 фото.
ВНИМАНИЕ: у «кабинета» нет функции редактирования, поэтому вы не сможете исправить отправленную информацию!
Если вы настолько творческая личность, что несмотря на идущую 9-й год войну, собираетесь прокормить себя во взрослой жизни непроизводительным трудом, то нужно поторопиться. Ведь регистрация на творческие конкурсы будет происходить уже с 3 по 10 июля, а сами конкурсы – с 7-е по 18-е.
Если же вы не столь самонадеянны и традиционно поступаете по НМТ, то следующих этап – подача заявлений с 19 по 31 ИЮЛЯ до 18:00 (!).
ВНИМАНИЕ: после отправки заявления изменить свое решение будет нельзя!
Как много заявлений можно подать в ВУЗы?
Можно отправить 20 заявлений: 5 «на бюджет» в любой ВУЗ на любые специальности и 15 на контракт.
ВАЖНО: при подаче заявлений требуется расставить приоритеты для выбранных вами специальностей: от1 -го до 5-го – от наиболее желаемой к наименее. Это ключевой момент вашего выбора, который нужно хорошенько обдумать. Ведь изменить приоритетность позже уже нельзя, и вы автоматически будете зачислены на самый «первый» бакалавриат из 5-и в своем списке, на который вам хватит баллов!
Если вы правильно оценили свои конкурентные преимущества и верно расставили приоритеты, то после срабатывания «широкого конкурса», увидите себя в перечнях зачисленных к обучению. Их обнародование произойдет до 5 августа (для контракта - 9 августа).
Но расслабляться рано!
Ведь после получения уведомления о зачислении в «кабинете», необходимо еще выполнить требования к зачислению.
НЕ ПОЗДНЕЕ 8 АВГУСТА до 18:00 (то есть всего за 3 ДНЯ!) вам надлежит подтвердить свой выбор лично и очно в выбранном вами ВУЗе или в «кабинете» с помощью полученной заранее «квалифицированной электронной подписи» (КЭП).
Кроме этого, также необходимо подать оригиналы документов и заключить договор об обучении (это тоже возможно онлайн, но и тут нужен КЭП).
Само зачисление поступающих на бюджет пройдет до 10 августа. Зачисление на контракт - до 30 августа, и дополнительный набор на контракт - до 30 ноября.
Last, but not least (c)
Обращаем ваше внимание, что пока обучение в наших украинских ВУЗах в большинстве случаев проходит частично или даже полностью дистанционно. Поэтому переход на принципиально более сложную ступень образования без живого общения будет даваться вам особенно непросто. Увы, но наши университеты до сих пор так и не решили проблему смены привычной им очной системы на адаптированный к нашим студентам и преподавателям «онлайн». Значит, замотивировать себя энергично и систематически заниматься будет очень тяжело. Ведь придется выбирать между ежедневным внимательным слушанием бурчания виртуального преподавателя на утренних «лекциях» в телефоне и ставшего родным за 4 года отдыхом в милой вашему сердцу кроватке!
Поэтому стоит тщательно обдумать, что будет интересно, а главное - полезно освоить для ВАШЕГО будущего (как отдельной единицы и части нашей страны) из системных практических умений в ближайшие 4 года, чтобы этот новый шаг оказался не напрасным!
👍1
Уже с 19 июля каждый из сотен тысяч наших украинских абитуриентов обязан будет ответить на важный вопрос: какую специальность ему следует выбрать и что он от нее ожидает? Казалось бы, на второй год тяжелых боевых действий все жители нашей Украины уже ощутили отсутствие развитой промышленности и заметной прослойки квалифицированных технических специалистов. Поэтому вчерашние школьники должны бы массово поступать на основные промышленные специальности бакалавра – машиностроение, энергетику, химические технологии, строительство и т.д. Но реальная статистика заявлений не радует. Почему – читайте в этой публикации!
ВНИМАНИЕ: воспринимать статистические данные в формате текста очень сложно. Поэтому мы проиллюстрировали все числа изображениями в «карусели». Каждый рисунок пронумерован и именно на эти номера мы будем ссылаться в посте для большей наглядности. Пожалуйста, сначала ознакомьтесь с ними и только потом продолжайте читать!
Посмотрим, на кого в разгар войны в прошлом году побежали поступать вчерашние школьники. Видим: в стране, находящейся в режиме военного положения, молодежь преимущественно выбрала… IT, филологию, право, менеджмент, психологию, среднее образование, маркетинг, экономику, финансы и журналистику! Да-да, не имея света и находясь под обстрелами, абитуриенты подали почти 60% заявлений (316 тыс.) на те же специальности, что и в «ковидном» 2021 году. При этом на все основные промышленные инженерные специальности, которые так нужны во время войны, было подано аж 6% заявлений (37 тыс.). Взгляните на рисунок №1 в карусели, чтобы понять эту разницу!
К сожалению, такое распределение сохраняется как минимум последние пять лет. Вверху рисунка №2 заметно, что количество заявлений на все рассмотренные специальности в «мирные» времена росло, но нижняя часть показывает, что соотношение между ТОР-10 и инженерами почти не изменилось.
При этом состав топа 2018-2020 годов тоже почти не менялся, это видно на рисунке №3. Более того - в 2021-2022 он остался таким же, как в 2020. То есть, ни пандемия, существенно ударившая по сфере услуг и торговле, ни активная фаза войны на это никак не повлияли!
Кажется, молодежь до сих пор считает, что условному «юристу» или «маркетологу» проще найти работу, чем «инженеру». Однако реальность говорит совсем другое!
В 2019 году на специальности из «ТОР-10» абитуриенты подали почти 470 тыс. заявок, а на основные инженерные – всего 34 тыс. Разница – почти в 14 раз!
Прошли 4 года, на днях большинство из них получили дипломы бакалавров и начали искать работу по специальности. Так какие у них перспективы?
По данным сайтов work.ua и robota.ua, по состоянию на июль в Украине около 2000 инженерных вакансий и 4300 – из «топа» (данные наглядно показаны на четвертом изображении). Отличие – около двух раз. Выходит, что на одного желающего учиться в «ТОР-10» оказалось в СЕМЬ раз МЕНЬШЕ вакансий, чем для желающего быть инженером (подробнее об этом можно прочитать в замечательном канале Major Job)!
Какой же из этого вывод?
Нашей Украине для победы в войне и сохранения государственности уже сейчас необходимо развивать реальный сектор экономики, которому нужно ОЧЕНЬ большое количество квалифицированных технических специалистов. Спрос на таких профессионалов во время войны будет только увеличиваться. Более того: мы не сможем отстроить нашу страну, если не начнем готовить кадры для этого уже сейчас! Поэтому мы искренне надеемся, что нынешние абитуриенты сознательно подойдут к выбору специальности и будут приобщаться к развитию украинской промышленности!
P.S. Мы будем очень благодарны, если каждый из вас пришлет ее всем знакомым ученикам старших классов, абитуриентам и их родителям!
ВНИМАНИЕ: воспринимать статистические данные в формате текста очень сложно. Поэтому мы проиллюстрировали все числа изображениями в «карусели». Каждый рисунок пронумерован и именно на эти номера мы будем ссылаться в посте для большей наглядности. Пожалуйста, сначала ознакомьтесь с ними и только потом продолжайте читать!
Посмотрим, на кого в разгар войны в прошлом году побежали поступать вчерашние школьники. Видим: в стране, находящейся в режиме военного положения, молодежь преимущественно выбрала… IT, филологию, право, менеджмент, психологию, среднее образование, маркетинг, экономику, финансы и журналистику! Да-да, не имея света и находясь под обстрелами, абитуриенты подали почти 60% заявлений (316 тыс.) на те же специальности, что и в «ковидном» 2021 году. При этом на все основные промышленные инженерные специальности, которые так нужны во время войны, было подано аж 6% заявлений (37 тыс.). Взгляните на рисунок №1 в карусели, чтобы понять эту разницу!
К сожалению, такое распределение сохраняется как минимум последние пять лет. Вверху рисунка №2 заметно, что количество заявлений на все рассмотренные специальности в «мирные» времена росло, но нижняя часть показывает, что соотношение между ТОР-10 и инженерами почти не изменилось.
При этом состав топа 2018-2020 годов тоже почти не менялся, это видно на рисунке №3. Более того - в 2021-2022 он остался таким же, как в 2020. То есть, ни пандемия, существенно ударившая по сфере услуг и торговле, ни активная фаза войны на это никак не повлияли!
Кажется, молодежь до сих пор считает, что условному «юристу» или «маркетологу» проще найти работу, чем «инженеру». Однако реальность говорит совсем другое!
В 2019 году на специальности из «ТОР-10» абитуриенты подали почти 470 тыс. заявок, а на основные инженерные – всего 34 тыс. Разница – почти в 14 раз!
Прошли 4 года, на днях большинство из них получили дипломы бакалавров и начали искать работу по специальности. Так какие у них перспективы?
По данным сайтов work.ua и robota.ua, по состоянию на июль в Украине около 2000 инженерных вакансий и 4300 – из «топа» (данные наглядно показаны на четвертом изображении). Отличие – около двух раз. Выходит, что на одного желающего учиться в «ТОР-10» оказалось в СЕМЬ раз МЕНЬШЕ вакансий, чем для желающего быть инженером (подробнее об этом можно прочитать в замечательном канале Major Job)!
Какой же из этого вывод?
Нашей Украине для победы в войне и сохранения государственности уже сейчас необходимо развивать реальный сектор экономики, которому нужно ОЧЕНЬ большое количество квалифицированных технических специалистов. Спрос на таких профессионалов во время войны будет только увеличиваться. Более того: мы не сможем отстроить нашу страну, если не начнем готовить кадры для этого уже сейчас! Поэтому мы искренне надеемся, что нынешние абитуриенты сознательно подойдут к выбору специальности и будут приобщаться к развитию украинской промышленности!
P.S. Мы будем очень благодарны, если каждый из вас пришлет ее всем знакомым ученикам старших классов, абитуриентам и их родителям!
👍2
Forwarded from Progresstech-Ukraine
Навчаєшся у школі/коледжі та мрієш створювати найсучасніші авіалайнери, автомобілі чи дивовижні будівлі? Бажаєш випробувати себе у цьому вже зараз?
У тебе з'явився такий шанс!
Ми – офіційний постачальник робіт для американської аерокосмічної корпорації Боїнг – вперше відкриваємо літню практику у нашому київському навчальному центрі для всіх охочих!
Приходь та спробуй себе як експериментатор, особисто виконуючи найцікавіші досліди з фізики, або як проектувальник та виробничник, малюючи тривимірні моделі та друкуючи їх на нашому 3D принтері!
З нашою допомогою ти зможеш знайти справжніх друзів та зібрати свою команду однодумців для втілення у життя найбільш амбітних задумів!
Зверни увагу:
Для наших занять експериментальною фізикою вже сформовано попередній розклад:
ПН, СР, ПТ
16:00
Цікаво?
Тоді пиши, та наші спеціалісти з навчання @Oleksii_Tretiakov та @Yuliia_Bielikova із задоволенням пояснять тобі усі нюанси!
P.S. Дізнатися більше про діяльність нашої компанії можна тут, а про те, як зазвичай відбувається наше навчання – тут (обережно, це Інстаграм!🙃).
У тебе з'явився такий шанс!
Ми – офіційний постачальник робіт для американської аерокосмічної корпорації Боїнг – вперше відкриваємо літню практику у нашому київському навчальному центрі для всіх охочих!
Приходь та спробуй себе як експериментатор, особисто виконуючи найцікавіші досліди з фізики, або як проектувальник та виробничник, малюючи тривимірні моделі та друкуючи їх на нашому 3D принтері!
З нашою допомогою ти зможеш знайти справжніх друзів та зібрати свою команду однодумців для втілення у життя найбільш амбітних задумів!
Зверни увагу:
Для наших занять експериментальною фізикою вже сформовано попередній розклад:
ПН, СР, ПТ
16:00
Цікаво?
Тоді пиши, та наші спеціалісти з навчання @Oleksii_Tretiakov та @Yuliia_Bielikova із задоволенням пояснять тобі усі нюанси!
P.S. Дізнатися більше про діяльність нашої компанії можна тут, а про те, як зазвичай відбувається наше навчання – тут (обережно, це Інстаграм!🙃).
🔥10👍3
Forwarded from Ad astra in Ukraine
Сегодня день рождения нашего великого писателя, поэта, ученого, гражданского и политического деятеля Ивана Франка!
«Пересічні» украинцы знают в основном про его поэзию и прозу. Но, к большому сожалению, почти никто из них даже не слышал о том, что Франко является автором еще и очень серьезных исследований по экономике, социологии и политологии западноукраинских земель! Среди них такие восхитительные работы, как: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата» (1881), «Про працю» (1881), «Земельна власність у Галичині» (1887, 1914), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902) и многие другие.
Это очень обидно, ведь все эти публикации, а также целый ряд его литературных произведений, посвященных развитию рабочего движения и защите его прав в условиях капитализма (например, «Борислав сміється»), не утратили своей актуальности и сейчас, поэтому должны быть настоятельно рекомендованы к прочтению!
Более того, по нашему мнению, именно их и нужно в первую очередь проходить в школьной программе!
Поэтому, пользуясь поводом, мы хотим с вами поделиться таким Франко, которого вы скорее всего не знали и надеемся, что, прочитав эти несколько строчек, захотите узнать!
«Я переконаний, що економічний стан народу – се головна підстава цілого його життя, розвитку, поступу. Коли стан економічний плохий, то говорити про поступ, науку – пуста балаканка.…
Такий стан економічний не є вічний і незмінний. Він повстав з бігом історичного розвитку і так само мусить упасти, зробити місце другому, досконалішому, справедливішому, більше людському. Я переконаний, що велика, всесвітня революція поволі рознесе теперішній порядок, а настановить новий. Під словом «всесвітня революція» я не розумію всесвітній бунт бідних проти багатих, всесвітню різанину; се можуть під революцією розуміти тільки всесвітні рутенці, плосколоби та поліцаї, котрі не знають винаходів парових машин, телеграфів, фонографів, мікрофонів, електричних машин і т. д.»
P.S. Очень рекомендуем вам великолепный сайт, на котором в хронологической последовательности выложены все произведения Франка (в том числе вся его очень разноплановая публицистика), снабженные развернутыми комментариями исследователей его творчества!
«Пересічні» украинцы знают в основном про его поэзию и прозу. Но, к большому сожалению, почти никто из них даже не слышал о том, что Франко является автором еще и очень серьезных исследований по экономике, социологии и политологии западноукраинских земель! Среди них такие восхитительные работы, как: «Промислові робітники в східної Галичині й їх плата» (1881), «Про працю» (1881), «Земельна власність у Галичині» (1887, 1914), «Селянський страйк в Східній Галичині» (1902) и многие другие.
Это очень обидно, ведь все эти публикации, а также целый ряд его литературных произведений, посвященных развитию рабочего движения и защите его прав в условиях капитализма (например, «Борислав сміється»), не утратили своей актуальности и сейчас, поэтому должны быть настоятельно рекомендованы к прочтению!
Более того, по нашему мнению, именно их и нужно в первую очередь проходить в школьной программе!
Поэтому, пользуясь поводом, мы хотим с вами поделиться таким Франко, которого вы скорее всего не знали и надеемся, что, прочитав эти несколько строчек, захотите узнать!
«Я переконаний, що економічний стан народу – се головна підстава цілого його життя, розвитку, поступу. Коли стан економічний плохий, то говорити про поступ, науку – пуста балаканка.…
Такий стан економічний не є вічний і незмінний. Він повстав з бігом історичного розвитку і так само мусить упасти, зробити місце другому, досконалішому, справедливішому, більше людському. Я переконаний, що велика, всесвітня революція поволі рознесе теперішній порядок, а настановить новий. Під словом «всесвітня революція» я не розумію всесвітній бунт бідних проти багатих, всесвітню різанину; се можуть під революцією розуміти тільки всесвітні рутенці, плосколоби та поліцаї, котрі не знають винаходів парових машин, телеграфів, фонографів, мікрофонів, електричних машин і т. д.»
P.S. Очень рекомендуем вам великолепный сайт, на котором в хронологической последовательности выложены все произведения Франка (в том числе вся его очень разноплановая публицистика), снабженные развернутыми комментариями исследователей его творчества!
❤🔥8👍5❤1🍓1
Саме завдяки детальним знанням про нього та його будову люди отримали у своє користування рентген 🩻, комп'ютерну томографію, МРТ, радіотерапію, електростанції, визнані Єврокомісією екологічно чистим джерелом енергії, та багато іншого. Хто ж він?👀 Звісно атом!
Як же наші пращури дізналися, з яких цеглинок складається навколишній світ та скільки часу це у них забрало?
Сідайте зручніше, сьогодні ми вам про це розповімо!
Почнемо з дуже цікавого моменту. Історія нашого людства розпорядилася так, що про існування більш дрібних елементарних частинок (атомів) ⚛️ люди здогадалися набагато раніше, ніж виявили більші (молекули й навіть зерна) металів)! Трапилося це ще за 400 років до нашої ери.
Як же так вийшло та навіщо їм узагалі треба було про це думати в незапам'ятні часи? 🤔
Першим прийшов до ідеї про те, що все навколо зібрано з ОКРЕМИХ дрібних одноманітних елементів давньогрецький філософ Демокрит Абдерський. Він прийшов до переконання, що тіла тільки здаються суцільними, а насправді складаються з найдрібніших частинок. У різних тіл вони відрізняються за своєю формою та настільки малі, що побачити їх очима неможливо.
Але що взагалі наштовхнуло його на ці міркування?
Припущення, що все у світі: земля, тварини, рослини, повітря та сама людина побудовані з невидимих частинок, дуже просто пояснювало незрозумілі раніше явища природи. Приміром, якщо вода є не суцільним тілом (просто дуже піддатливим!) 🌊, а «насипана» з окремих невеликих частин, то уявити механізм її випаровування не викликає труднощів. Окріп стає парою тому, що «шматочки» води просто відриваються від її поверхні та відлітають, вже не пов'язані один з одним, як це було раніше в рідкому стані.
Розмірковуючи над тим, що буде, якщо безперестанку ділити будь-яку речовину (ту ж саму воду, наприклад) на дедалі дрібніші частини, Демокрит поставив собі питання, чи зможемо ми робити це нескінченно? У результаті він вирішив, що все має межу ❌. В такому разі, скільки не діли будь-яке тіло, ми зупинимося на найдрібніших, неподільних частинках. Демокрит назвав їх «атомами», що грецькою й означає «неподільні». З подібних міркувань - досить розумних, але таких, що не мають відношення до сучасної логіки науки, він дійшов до цікавих для нас висновків про їхні властивості. Демокрит вирішив, що поведінка тієї чи іншої речовини визначається формою, масою та іншими характеристиками атомів, які її утворюють. Так, скажімо, у вогню 🔥 атоми гострі, тому вогонь обпікає, у твердих тіл вони дуже шорсткі, тому міцно зчіплюються 🫂 один з одним, у води, навпаки, - гладенькі, тому вона може текти тощо.
Такий набір правдоподібних припущень щодо важливих природних явищ мав би призвести до появи нових дослідників, які за допомогою спостережень 🔬 та дослідів перевірили б їхню відповідність реальності та швидко зробили б у такий спосіб наступний крок у вивченні нашого світу, але... за 4 роки до смерті Демокрита на світ з'явився Аристотель! 😱
🔸Яку картину світу він запропонував?
🔸Як і чому вона надовго зупинила вивчення будови речовини?
🔸Хто ризикнув повернутися до пошуку атомів, незважаючи на думку великого Аристотеля?
🔸До чого це призвело?
Читайте про це у нашому Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого Телеграм-каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте про те, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Також бажаємо нагадати, що спеціально для більшої зручності наших громадян, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях нашої країни ми маємо ще й сторінку у ВК, де вони також можуть ділитися нашими постами з товаришами по нещастю.
Як же наші пращури дізналися, з яких цеглинок складається навколишній світ та скільки часу це у них забрало?
Сідайте зручніше, сьогодні ми вам про це розповімо!
Почнемо з дуже цікавого моменту. Історія нашого людства розпорядилася так, що про існування більш дрібних елементарних частинок (атомів) ⚛️ люди здогадалися набагато раніше, ніж виявили більші (молекули й навіть зерна) металів)! Трапилося це ще за 400 років до нашої ери.
Як же так вийшло та навіщо їм узагалі треба було про це думати в незапам'ятні часи? 🤔
Першим прийшов до ідеї про те, що все навколо зібрано з ОКРЕМИХ дрібних одноманітних елементів давньогрецький філософ Демокрит Абдерський. Він прийшов до переконання, що тіла тільки здаються суцільними, а насправді складаються з найдрібніших частинок. У різних тіл вони відрізняються за своєю формою та настільки малі, що побачити їх очима неможливо.
Але що взагалі наштовхнуло його на ці міркування?
Припущення, що все у світі: земля, тварини, рослини, повітря та сама людина побудовані з невидимих частинок, дуже просто пояснювало незрозумілі раніше явища природи. Приміром, якщо вода є не суцільним тілом (просто дуже піддатливим!) 🌊, а «насипана» з окремих невеликих частин, то уявити механізм її випаровування не викликає труднощів. Окріп стає парою тому, що «шматочки» води просто відриваються від її поверхні та відлітають, вже не пов'язані один з одним, як це було раніше в рідкому стані.
Розмірковуючи над тим, що буде, якщо безперестанку ділити будь-яку речовину (ту ж саму воду, наприклад) на дедалі дрібніші частини, Демокрит поставив собі питання, чи зможемо ми робити це нескінченно? У результаті він вирішив, що все має межу ❌. В такому разі, скільки не діли будь-яке тіло, ми зупинимося на найдрібніших, неподільних частинках. Демокрит назвав їх «атомами», що грецькою й означає «неподільні». З подібних міркувань - досить розумних, але таких, що не мають відношення до сучасної логіки науки, він дійшов до цікавих для нас висновків про їхні властивості. Демокрит вирішив, що поведінка тієї чи іншої речовини визначається формою, масою та іншими характеристиками атомів, які її утворюють. Так, скажімо, у вогню 🔥 атоми гострі, тому вогонь обпікає, у твердих тіл вони дуже шорсткі, тому міцно зчіплюються 🫂 один з одним, у води, навпаки, - гладенькі, тому вона може текти тощо.
Такий набір правдоподібних припущень щодо важливих природних явищ мав би призвести до появи нових дослідників, які за допомогою спостережень 🔬 та дослідів перевірили б їхню відповідність реальності та швидко зробили б у такий спосіб наступний крок у вивченні нашого світу, але... за 4 роки до смерті Демокрита на світ з'явився Аристотель! 😱
🔸Яку картину світу він запропонував?
🔸Як і чому вона надовго зупинила вивчення будови речовини?
🔸Хто ризикнув повернутися до пошуку атомів, незважаючи на думку великого Аристотеля?
🔸До чого це призвело?
Читайте про це у нашому Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого Телеграм-каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте про те, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Також бажаємо нагадати, що спеціально для більшої зручності наших громадян, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях нашої країни ми маємо ще й сторінку у ВК, де вони також можуть ділитися нашими постами з товаришами по нещастю.
👍12❤🔥6❤1👏1😱1
Результати НМТ-2023 свідчать, що більшість жителів нашої України переконані: шкільна математика ні в якому вигляді не стане у пригоді пересічному українцю в його «дорослому» житті. Коментарі до численних відеороликів, що пояснюють ти чи інші математичні поняття, наповнені саркастичними коментарями на кшталт «як це допоможе мені стати щасливим» або «зазубрив, здав, забув»🤪. Тому сьогодні ми пояснімо читачам, чому строгі математичні формулювання не є дивною примхою відірваних від реального життя «кабінетних» вчених, а необхідність, без якої був би неможливий науково-технічний прогрес.
Зробимо це на прикладі терміну «функція», який широко використовується і в буденності. Адже зараз функції застосовуються в інжинірингу🏗, програмуванні💻, фінансових та економічних прогнозах💰, біологічних🌾, соціологічних👫, політичних дослідженнях та навіть в автоматах з їжею🥫!
Постійні читачі можуть бути здивовані цим вибором, адже раніше ми вже торкались роботи з функціями: розповідали, навіщо не тільки «гікам», а й типовим українцям їх графіки, а також вміння працювати з їх рівняннями. При цьому ми не вживали ніяких гучних «математичних» формулювань, адже для кожної сучасної людини очевидно, що функція - це всього лише два ряди чисел, розміщених у певній залежності один від одного.
Навіщо ж потрібна додаткова «зайва» формалізація цього поняття?
Зараз дізнаєтесь!
Почнемо з того, що ідея про те, що одне число (або група чисел) може якимось чином відповідати іншому за якимось формальним правилом, була осягнена лише через кілька тисячоліть розвитку древньої математики.
Першим про це у 12 сторіччі подумав перський астроном🔭 Шараф ад-Дін ат-Тусі. На жаль, Аль-Тусі не описав міркування, які привели його до таких висновків, тому ця робота не була помічена іншими математиками ні на батьківщині, ні в Європі.
Тож першим поняття математичної функції ввів великий німецький дипломат🤝, економіст та математик Готфрід Лейбніц. Він назвав функцією величини, які так чи інакше пов'язані з точками довільної кривої📈 (наприклад, координати точок або нахили дотичних).
У 1698 році великий швейцарський математик та механік⚙️ Йоганн Бернуллі погодився з Лейбніцом, заявивши, що будь-яка величина, утворена «алгебраїчним та трансцендентним способом», може бути названа функцією x.
Втім після 20 років роботи в розвитку математичного аналізу Бернуллі прийшов до нового визначення функції й назвав нею будь-який вираз, що складається зі змінної та деяких постійних.
Такого ж формулювання спочатку дотримувався великий учень Бернуллі швейцарський, прусський та російський механік та математик Леонардо Ейлер.
Проте подальша діяльність змусила Ейлера визнати це визначення занадто загальним. Адже це означає, що будь-яку формулу можна назвати функцією!
Тому у 1755 році він визначив функцію більш точно: «Якщо одні величини залежать від інших таким чином, що при зміні останніх вони самі змінюються, то перші називаються функціями других».
Здавалося б, точніше нікуди!
Проте визначення функції уточнювалося ще не раз та не два. Ба більше, нове формулювання завжди радив не «чистий» математик, відірваний від будь-якої прикладної діяльності, а практикуючий фахівець, який активно змінював світ навколо себе на краще!
Що ж вони додавали до цього поняття, навіщо, та як це вплинуло на наш сучасний світ?🧐
Читайте про все це у нашій новій статті у Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Зробимо це на прикладі терміну «функція», який широко використовується і в буденності. Адже зараз функції застосовуються в інжинірингу🏗, програмуванні💻, фінансових та економічних прогнозах💰, біологічних🌾, соціологічних👫, політичних дослідженнях та навіть в автоматах з їжею🥫!
Постійні читачі можуть бути здивовані цим вибором, адже раніше ми вже торкались роботи з функціями: розповідали, навіщо не тільки «гікам», а й типовим українцям їх графіки, а також вміння працювати з їх рівняннями. При цьому ми не вживали ніяких гучних «математичних» формулювань, адже для кожної сучасної людини очевидно, що функція - це всього лише два ряди чисел, розміщених у певній залежності один від одного.
Навіщо ж потрібна додаткова «зайва» формалізація цього поняття?
Зараз дізнаєтесь!
Почнемо з того, що ідея про те, що одне число (або група чисел) може якимось чином відповідати іншому за якимось формальним правилом, була осягнена лише через кілька тисячоліть розвитку древньої математики.
Першим про це у 12 сторіччі подумав перський астроном🔭 Шараф ад-Дін ат-Тусі. На жаль, Аль-Тусі не описав міркування, які привели його до таких висновків, тому ця робота не була помічена іншими математиками ні на батьківщині, ні в Європі.
Тож першим поняття математичної функції ввів великий німецький дипломат🤝, економіст та математик Готфрід Лейбніц. Він назвав функцією величини, які так чи інакше пов'язані з точками довільної кривої📈 (наприклад, координати точок або нахили дотичних).
У 1698 році великий швейцарський математик та механік⚙️ Йоганн Бернуллі погодився з Лейбніцом, заявивши, що будь-яка величина, утворена «алгебраїчним та трансцендентним способом», може бути названа функцією x.
Втім після 20 років роботи в розвитку математичного аналізу Бернуллі прийшов до нового визначення функції й назвав нею будь-який вираз, що складається зі змінної та деяких постійних.
Такого ж формулювання спочатку дотримувався великий учень Бернуллі швейцарський, прусський та російський механік та математик Леонардо Ейлер.
Проте подальша діяльність змусила Ейлера визнати це визначення занадто загальним. Адже це означає, що будь-яку формулу можна назвати функцією!
Тому у 1755 році він визначив функцію більш точно: «Якщо одні величини залежать від інших таким чином, що при зміні останніх вони самі змінюються, то перші називаються функціями других».
Здавалося б, точніше нікуди!
Проте визначення функції уточнювалося ще не раз та не два. Ба більше, нове формулювання завжди радив не «чистий» математик, відірваний від будь-якої прикладної діяльності, а практикуючий фахівець, який активно змінював світ навколо себе на краще!
Що ж вони додавали до цього поняття, навіщо, та як це вплинуло на наш сучасний світ?🧐
Читайте про все це у нашій новій статті у Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
👍11🔥7❤4💯2💋2🥰1
Розпещений міщанин 21 століття дозволяє собі поблажливо споглядати на вчених гіків👨🏻🔬, які явно тільки заради цікавості колупають чорні діри адронним колайдером в лабораторіях🔬. Тому таким далеким від науки «пересічним» громадянам💅🏻🤳🏻 складно зрозуміти, навіщо наші не обтяжені зайвими ресурсами прабатьки витрачали їх на такі «абстрактні» дослідження, як, наприклад, вивчення мікроскопічної будови речовини.
Час відкрити завісу цієї таємниці та показати, яку величезну практичну користь приносить фундаментальна наука, коли люди не нехтують нею!
Минулого разу ми зупинилися на успіхах першої половини 19 сторіччя, досягнутих у вивченні структури матеріалів на рівні їх молекул та атомів. Тоді вони дозволили хімікам⚗️ навчитися швидко отримувати все нові й нові речовини зі заздалегідь заданими характеристиками, корисними людям, а фізикам⚙️ – керувати властивостями вже існуючих.
При цьому вже у 1844 році британець Річард Леммінг копнув сильно вглиб та здогадався, що атом теж не є неподільним, а складається з ядра, оточеного окремими частинками. Однак він не намагався підтвердити свої сміливі гіпотези дослідами, тому його роботи не викликали інтересу, а сам він пішов повністю у «чисту» хімію, де досяг помітних результатів.
В цілому ж увага фізиків у середині 19 століття переключилася з будови речовини, де було відкрито все, що потрібно для запуску прикладних робіт зі створення нових матеріалів, на питання електричного струму💡🔋 та різноманітних випромінювань📡, де залишалося ще надто багато незрозумілого🤔.
Тож, продовжимо наше занурення в історію дослідження атома саме від цієї точки!
Отже, до середини 19 століття вже було точно визначено, що струм - це рух заряджених частинок, який може створювати магнітне поле. Однак, які це частинки, звідки вони беруться та які властивості мають, було зовсім незрозуміло🫣.
У 1870-х роках німецький та англійські фізики Гітторф, Крукс та Стоні, які вивчали електричні явища у розріджених газах та вакуумі, відкрили невідоме випромінювання, назване ними «катодним». У 1894 році Стоні, який першим запропонував використовувати у якості моделі для цих променів потоки заряджених частинок, дав їм назву «електрони». І вже через 3 роки вони були виявлені під час експериментів з електровакуумними лампами видатним англійцем Сером Джозефом Томсоном (за що він незабаром отримає Нобелівську премію).
Паралельно з цим велося вивчення матеріалів, що світяться у темряві. У 1896 році великий французький фізик Анрі Беккерель (теж у майбутньому Нобелівський лауреат) помітив, що такі речовини випускають випромінювання без будь-якого джерела енергії. Це зацікавило іншого «великого» - учня Томсона, британського фізика Ернеста Резерфорда (ще один майбутній лауреат нобелівки). Він виявив частинки, здатні пронизувати майже будь-які тіла, які назвав альфа та бета.
Ба більше – в той самий час було відкрито ще й «рентгенівське» випромінювання!😵💫
Саме наявність різних видів випромінювань та їхніх складових частинок, що мали абсолютно різні властивості та здатності проникати у найрізноманітніші речовини, викликала потребу повернутися до вивчення будови матеріалів на новому, ще глибшому рівні!
Хто ж першим зробив наступні кроки у створенні більш реалістичної моделі атома та наскільки вдалими вони були?
Читайте закінчення цієї історії у нашому новому оповіданні у Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Час відкрити завісу цієї таємниці та показати, яку величезну практичну користь приносить фундаментальна наука, коли люди не нехтують нею!
Минулого разу ми зупинилися на успіхах першої половини 19 сторіччя, досягнутих у вивченні структури матеріалів на рівні їх молекул та атомів. Тоді вони дозволили хімікам⚗️ навчитися швидко отримувати все нові й нові речовини зі заздалегідь заданими характеристиками, корисними людям, а фізикам⚙️ – керувати властивостями вже існуючих.
При цьому вже у 1844 році британець Річард Леммінг копнув сильно вглиб та здогадався, що атом теж не є неподільним, а складається з ядра, оточеного окремими частинками. Однак він не намагався підтвердити свої сміливі гіпотези дослідами, тому його роботи не викликали інтересу, а сам він пішов повністю у «чисту» хімію, де досяг помітних результатів.
В цілому ж увага фізиків у середині 19 століття переключилася з будови речовини, де було відкрито все, що потрібно для запуску прикладних робіт зі створення нових матеріалів, на питання електричного струму💡🔋 та різноманітних випромінювань📡, де залишалося ще надто багато незрозумілого🤔.
Тож, продовжимо наше занурення в історію дослідження атома саме від цієї точки!
Отже, до середини 19 століття вже було точно визначено, що струм - це рух заряджених частинок, який може створювати магнітне поле. Однак, які це частинки, звідки вони беруться та які властивості мають, було зовсім незрозуміло🫣.
У 1870-х роках німецький та англійські фізики Гітторф, Крукс та Стоні, які вивчали електричні явища у розріджених газах та вакуумі, відкрили невідоме випромінювання, назване ними «катодним». У 1894 році Стоні, який першим запропонував використовувати у якості моделі для цих променів потоки заряджених частинок, дав їм назву «електрони». І вже через 3 роки вони були виявлені під час експериментів з електровакуумними лампами видатним англійцем Сером Джозефом Томсоном (за що він незабаром отримає Нобелівську премію).
Паралельно з цим велося вивчення матеріалів, що світяться у темряві. У 1896 році великий французький фізик Анрі Беккерель (теж у майбутньому Нобелівський лауреат) помітив, що такі речовини випускають випромінювання без будь-якого джерела енергії. Це зацікавило іншого «великого» - учня Томсона, британського фізика Ернеста Резерфорда (ще один майбутній лауреат нобелівки). Він виявив частинки, здатні пронизувати майже будь-які тіла, які назвав альфа та бета.
Ба більше – в той самий час було відкрито ще й «рентгенівське» випромінювання!😵💫
Саме наявність різних видів випромінювань та їхніх складових частинок, що мали абсолютно різні властивості та здатності проникати у найрізноманітніші речовини, викликала потребу повернутися до вивчення будови матеріалів на новому, ще глибшому рівні!
Хто ж першим зробив наступні кроки у створенні більш реалістичної моделі атома та наскільки вдалими вони були?
Читайте закінчення цієї історії у нашому новому оповіданні у Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
👍24❤2
Багато хто знає, що коріння обожнюваного підлітками всього світу свята Гелловін сягає Шотландії, адже саме там зародився його язичницький предок - Самайн🎃. Однак, набагато моторошнішими винаходами країни вересового меду стали логарифми та число «е», здатні налякати не тільки дітей, а й неабияку кількість дорослих🫣. Саме тому ми використаємо передодні Дня всіх святих як привід, щоб поставити вам одне запитання: логарифм числа чи гидота?
Постійні читачі нашої сторінки в курсі, що теми всіх наших розповідей не обираються довільно, а досить щільно перетинаються одна з одною. Тож вони мали б помітити, що в минулому математичному пості ми обговорювали функції, які, на перший погляд, не мають ніякого відношення до нинішнього героя нашої історії. Однак, насправді і логарифми, і число звіра Ейлера (те саме «е») тісно пов'язані, як з функціями, так і з їхніми границями, про які ми теж скоро поговоримо!
Що ж змусило висококваліфікованих фахівців із найрізноманітніших сфер людської діяльності ускладнювати життя «пересічним» людям, винаходячи такі хитромудрі математичні інструменти?
Сьогодні ви про це дізнаєтеся!
16 століття - пік епохи Ренесансу👨🏻🔬👨🏻🎨👨🏻🔧, тож не дивно, що воно було просто набите видатними науковими відкриттями. Приміром, саме тоді польський та німецький астроном Микола Коперник обґрунтовує геліоцентричну модель всесвіту🔭; італієць Джироламо Кардано цупить у свого колеги Нікколо Тартальї формули для розв'язування рівнянь вищих степенів📝, а далі доводить їх до досконалості; Христофор Колумб відкриває Америку⛵️, а португалець Фернан Магеллан – морський шлях з Атлантичного океану до Тихого🗺. Ясна річ, що на тлі такого динамічного розвитку торгівлі, а отже, математики, астрономії та географії, що підштовхували до розв'язання завдань один одного, у всіх професіоналів з кожної цієї сфери стрімко зросла потреба в більш точних обчисленнях.
Головною проблемою всіх обчислювачів того періоду (чи то астрономи🔭, чи то купці💰) була необхідність проводити численні множення або ділення різних чисел. Причому робити це потрібно було з високою точністю, а отже, слід було зберігати в цих числах велику кількість значущих цифр. Калькуляторів же, як ми пам'ятаємо, в той час ще не придумали!
Першим, кого в кінець уморили подібні постійні суто «механічні» маніпуляції під час арифметичних дій із числами🧮, став шотландський аристократ🏰 та астроном Джон Непер. Адже саме астрономічні обчислення, які в ту епоху були потрібними у першу чергу для точного позиціювання комерційного судна в океані, вимагали найінтенсивнішої роботи з кутами, що визначають положення планет та зірок на небі, а отже, і з їхніми синусами, косинусами, а також іншими тригонометричними інструментами.
Значно спростити такі обчислення Неперу дозволила любов до математики, якою він займався майже весь вільний час, а також гостра спостережливість. Саме ці якості дали йому змогу не просто вкотре виявити цікавий математичний феномен, а ще й вигадати, як його використати в реальному житті.
Зберіться, зараз ми явимо вам диво!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Постійні читачі нашої сторінки в курсі, що теми всіх наших розповідей не обираються довільно, а досить щільно перетинаються одна з одною. Тож вони мали б помітити, що в минулому математичному пості ми обговорювали функції, які, на перший погляд, не мають ніякого відношення до нинішнього героя нашої історії. Однак, насправді і логарифми, і число звіра Ейлера (те саме «е») тісно пов'язані, як з функціями, так і з їхніми границями, про які ми теж скоро поговоримо!
Що ж змусило висококваліфікованих фахівців із найрізноманітніших сфер людської діяльності ускладнювати життя «пересічним» людям, винаходячи такі хитромудрі математичні інструменти?
Сьогодні ви про це дізнаєтеся!
16 століття - пік епохи Ренесансу👨🏻🔬👨🏻🎨👨🏻🔧, тож не дивно, що воно було просто набите видатними науковими відкриттями. Приміром, саме тоді польський та німецький астроном Микола Коперник обґрунтовує геліоцентричну модель всесвіту🔭; італієць Джироламо Кардано цупить у свого колеги Нікколо Тартальї формули для розв'язування рівнянь вищих степенів📝, а далі доводить їх до досконалості; Христофор Колумб відкриває Америку⛵️, а португалець Фернан Магеллан – морський шлях з Атлантичного океану до Тихого🗺. Ясна річ, що на тлі такого динамічного розвитку торгівлі, а отже, математики, астрономії та географії, що підштовхували до розв'язання завдань один одного, у всіх професіоналів з кожної цієї сфери стрімко зросла потреба в більш точних обчисленнях.
Головною проблемою всіх обчислювачів того періоду (чи то астрономи🔭, чи то купці💰) була необхідність проводити численні множення або ділення різних чисел. Причому робити це потрібно було з високою точністю, а отже, слід було зберігати в цих числах велику кількість значущих цифр. Калькуляторів же, як ми пам'ятаємо, в той час ще не придумали!
Першим, кого в кінець уморили подібні постійні суто «механічні» маніпуляції під час арифметичних дій із числами🧮, став шотландський аристократ🏰 та астроном Джон Непер. Адже саме астрономічні обчислення, які в ту епоху були потрібними у першу чергу для точного позиціювання комерційного судна в океані, вимагали найінтенсивнішої роботи з кутами, що визначають положення планет та зірок на небі, а отже, і з їхніми синусами, косинусами, а також іншими тригонометричними інструментами.
Значно спростити такі обчислення Неперу дозволила любов до математики, якою він займався майже весь вільний час, а також гостра спостережливість. Саме ці якості дали йому змогу не просто вкотре виявити цікавий математичний феномен, а ще й вигадати, як його використати в реальному житті.
Зберіться, зараз ми явимо вам диво!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
👍18🔥3❤2😍1
Як навички хорошого колісного майстра🛞, що передаються з покоління в покоління, можуть проторувати дорогу до цілої серії нобелівських премій? Ви дізнаєтеся відповідь на це питання, якщо прочитаєте нашу сьогоднішню розповідь, що прочиняє завісу над життям найяскравішого експериментатора та найталановитішого вчителя у галузі фізики початку ХХ століття - Ернеста Резерфорда⚡️.
Наші віддані читачі вже познайомилися з ним у нашій минулій фізичній розповіді. Там Резерфорд постав у ролі молодого, дуже напористого й амбітного учня великого Томсона🇬🇧, який наполегливо проводив дуже винахідливі досліди з метою розставити крапки над і в основних питаннях внутрішньої будови атома⚛️. Ми полишили нашого героя у дуже непростий життєвий момент - коли він за допомогою дослідів, по суті, спростував модель атома, розроблену його вчителем, та був за крок до того, щоб віддати лавровий вінок його суперникові - Нагаока Хантара🇯🇵. Ця ситуація вперше яскраво проявила ті особливі риси характеру Резерфорда, що дали йому змогу стати не просто видатним фахівцем, а й створити цілий новий напрям в атомній фізиці. Саме тому ми вирішили, не відходячи далеко від тематики наших оповідань, поговорити про його особистість докладніше. Тим паче, що в нас давно не було біографічних нарисів. Зокрема, користуючись нагодою, ми бажаємо розвіяти доволі стійкий у нашому суспільстві міф про те, що успіх приходить до людей, коли вони отримують диплом, вигідну посаду або «досягають зрілості», а не внаслідок багаторічної невпинної праці💪🏻.
Тож радимо вмощуватися зручніше та починати знайомство з історією становлення цієї досить унікальної постаті!
Ернест Резерфорд народився 30 серпня 1871 року на самому краю світу - у Новій Зеландії🇳🇿 в сім'ї... шотландців🏴. Предок Ернеста був успішним колісних справ майстром, оскільки жив на Британських островах у 19 столітті - золоту епоху як однойменної імперії, так і традиційного кінного транспорту, на подобу карет та англійських кебів. Однак удача, що супроводжувала його у справах, не придушила жагу до пригод і не завадила йому податися на пошуки чогось принципово нового та вирушити разом з усією своєю сім'єю у далеку подорож🧳. Цілком зрозуміло, що на новому місці проживання попит на масовий гужовий транспорт, а значить, і на «автомеханіків», які працювали з ним, навіть дуже вмілих, прямував до нуля. Тому всьому сімейству Резерфордів довелося освоювати нові способи заробітку на хліб. Що ж стало поштовхом кинути затребувану роботу, щоб переплисти весь світ та почати все з чистого аркуша? На жаль, найімовірніше, ми вже не дізнаємося відповіді на це запитання, однак ця історія вкотре підтверджує ідею про те, що хороший фахівець - він і в Африці Новій Зеландії хороший фахівець🧑🔧. Тож дід Резерфорда перекваліфікувався на фермера, зайнявшись вирощуванням льону🌾, але не забув і старі навички, що дали йому змогу паралельно підробляти млиновим механіком. Як це було заведено у ті часи, він передав усі свої знання, вміння та обидві професії своєму синові, а той, чимало їх примноживши, своєму - Ернесту. Думаємо, тепер ви розумієте: потяг до ризикованих експериментів та чогось абсолютно нового був у Резерфордів у крові🧑🔬!
Дізнатись про те, як складалось життя Ернеста та як майбутній вчений досліджував світ ще з дитинства ви можете в нашому новому дописі в Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Наші віддані читачі вже познайомилися з ним у нашій минулій фізичній розповіді. Там Резерфорд постав у ролі молодого, дуже напористого й амбітного учня великого Томсона🇬🇧, який наполегливо проводив дуже винахідливі досліди з метою розставити крапки над і в основних питаннях внутрішньої будови атома⚛️. Ми полишили нашого героя у дуже непростий життєвий момент - коли він за допомогою дослідів, по суті, спростував модель атома, розроблену його вчителем, та був за крок до того, щоб віддати лавровий вінок його суперникові - Нагаока Хантара🇯🇵. Ця ситуація вперше яскраво проявила ті особливі риси характеру Резерфорда, що дали йому змогу стати не просто видатним фахівцем, а й створити цілий новий напрям в атомній фізиці. Саме тому ми вирішили, не відходячи далеко від тематики наших оповідань, поговорити про його особистість докладніше. Тим паче, що в нас давно не було біографічних нарисів. Зокрема, користуючись нагодою, ми бажаємо розвіяти доволі стійкий у нашому суспільстві міф про те, що успіх приходить до людей, коли вони отримують диплом, вигідну посаду або «досягають зрілості», а не внаслідок багаторічної невпинної праці💪🏻.
Тож радимо вмощуватися зручніше та починати знайомство з історією становлення цієї досить унікальної постаті!
Ернест Резерфорд народився 30 серпня 1871 року на самому краю світу - у Новій Зеландії🇳🇿 в сім'ї... шотландців🏴. Предок Ернеста був успішним колісних справ майстром, оскільки жив на Британських островах у 19 столітті - золоту епоху як однойменної імперії, так і традиційного кінного транспорту, на подобу карет та англійських кебів. Однак удача, що супроводжувала його у справах, не придушила жагу до пригод і не завадила йому податися на пошуки чогось принципово нового та вирушити разом з усією своєю сім'єю у далеку подорож🧳. Цілком зрозуміло, що на новому місці проживання попит на масовий гужовий транспорт, а значить, і на «автомеханіків», які працювали з ним, навіть дуже вмілих, прямував до нуля. Тому всьому сімейству Резерфордів довелося освоювати нові способи заробітку на хліб. Що ж стало поштовхом кинути затребувану роботу, щоб переплисти весь світ та почати все з чистого аркуша? На жаль, найімовірніше, ми вже не дізнаємося відповіді на це запитання, однак ця історія вкотре підтверджує ідею про те, що хороший фахівець - він і в Африці Новій Зеландії хороший фахівець🧑🔧. Тож дід Резерфорда перекваліфікувався на фермера, зайнявшись вирощуванням льону🌾, але не забув і старі навички, що дали йому змогу паралельно підробляти млиновим механіком. Як це було заведено у ті часи, він передав усі свої знання, вміння та обидві професії своєму синові, а той, чимало їх примноживши, своєму - Ернесту. Думаємо, тепер ви розумієте: потяг до ризикованих експериментів та чогось абсолютно нового був у Резерфордів у крові🧑🔬!
Дізнатись про те, як складалось життя Ернеста та як майбутній вчений досліджував світ ще з дитинства ви можете в нашому новому дописі в Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
🔥13🦄2❤🔥1✍1
Чи заважає полювання на відьом🧙🏻♀️ розвитку математики, фізики📚, мореплавання та торгівлі💰? Якщо ви не бачите зв'язку між цими сферами діяльності, то наша сьогоднішня розповідь якраз для вас!
Отже, зустрічайте продовження історії появи та еволюції одного з найдивніших та незрозумілих «пересічному» жителю розділів шкільної математики – логарифмів📌! Щоб повністю усвідомити те, що відбувається, нам потрібно повернутися на початок 17-го сторіччя - епоху, коли ще продовжували вирувати великі географічні відкриття🔎. Вони викликали бурхливе зростання міжнародної морської торгівлі⚓️, а отже, у моряків торгового флоту нарешті з'явилися «зайві» гроші, які вони змогли вкласти як у вдосконалення конструкції своїх суден, так і покращення навігації. Ну а вона, як ми знаємо, на той час повністю спиралася на астрономію🔭. Тому найняті мореплавцями астрономи зайнялися складанням все нових та нових таблиць, що давали лоцманам параметри руху планет та зірок по небу🌌. Тут то й виявилося, що обчислювати їх - справа нудотна, тож для прискорення всіх арифметичних операцій потрібно створити спеціальні математичні методи😱!
Постійні читачі вже знають з нашого минулого «математичного» посту, що першою людиною, яка досить успішно впоралася з цим дуже хитрим завданням, став британський аристократ та астроном Джон Непер. Сталося це ще 1614 року!
Наступний крок у цій справі судилося зробити звичайному німецькому простолюдину Йоганну Кеплеру - людині, яка зібралася присвятити себе поширенню божого слова в народних масах. Щоб зрозуміти, як обдарований випускник школи при монастирі Маульбронн проміняв «сутану» на дослідження у галузях астрономії, механіки, оптики та математики, доведеться детальніше розповісти про його життя.
Ми вже зробили це в нашому новому Телеграфі, тож хутчіше переходьте за посиланням та дочитуйте це зворушливе оповідання!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Отже, зустрічайте продовження історії появи та еволюції одного з найдивніших та незрозумілих «пересічному» жителю розділів шкільної математики – логарифмів📌! Щоб повністю усвідомити те, що відбувається, нам потрібно повернутися на початок 17-го сторіччя - епоху, коли ще продовжували вирувати великі географічні відкриття🔎. Вони викликали бурхливе зростання міжнародної морської торгівлі⚓️, а отже, у моряків торгового флоту нарешті з'явилися «зайві» гроші, які вони змогли вкласти як у вдосконалення конструкції своїх суден, так і покращення навігації. Ну а вона, як ми знаємо, на той час повністю спиралася на астрономію🔭. Тому найняті мореплавцями астрономи зайнялися складанням все нових та нових таблиць, що давали лоцманам параметри руху планет та зірок по небу🌌. Тут то й виявилося, що обчислювати їх - справа нудотна, тож для прискорення всіх арифметичних операцій потрібно створити спеціальні математичні методи😱!
Постійні читачі вже знають з нашого минулого «математичного» посту, що першою людиною, яка досить успішно впоралася з цим дуже хитрим завданням, став британський аристократ та астроном Джон Непер. Сталося це ще 1614 року!
Наступний крок у цій справі судилося зробити звичайному німецькому простолюдину Йоганну Кеплеру - людині, яка зібралася присвятити себе поширенню божого слова в народних масах. Щоб зрозуміти, як обдарований випускник школи при монастирі Маульбронн проміняв «сутану» на дослідження у галузях астрономії, механіки, оптики та математики, доведеться детальніше розповісти про його життя.
Ми вже зробили це в нашому новому Телеграфі, тож хутчіше переходьте за посиланням та дочитуйте це зворушливе оповідання!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
🔥12👍5❤🔥2❤1