Ілюстрація Покорителя Сибіру Єрмака Тимофійовича з французької газети, де його зобразили як архетипічного індоєвропейського героя.

Текст знизу:

«Єрмак Тимофійович, Отаман Козаків, завойовник Сибіру, цей відважний ватажок із жменькою людей від 1580 до 1584 року завойовував ці величезні провінції. Він загинув у водах Вагаю».

SK​ѺΛ🜨TЇKѦ

Місце України

Місце України в "драмі світового духу" багато в чому визначається її геополітичним положенням, а останне значною мірою залежить від геофізичної неординарності нашого регіону і навіть його унікальності. Нові погляди на зв'язки "планетарних сил" з етногенезом свідчать про те, що Північне Причорномор'я знаходиться у центрі "європейського трикутника" з найкращими геофізичними умовами для розвитку біологічного життя і людської цивілізації.

Індійські йоги давно виявили присутність особливо чистих полів високих енергій в районі Києва, і це підтверджують екстрасенси, які спеціалізуються на таких енергіях. Київський вчений Олексій Братко-Кутинський пише: «Саме святість Києва, тобто особлива близькість київських земель до високих космічних енергій, а не "вигідне місце на торговому шляху з варяг у греки", як дехто вважає, забезпечила йому роль центру формування українського етносу. Саме святість, а не вигода торгівлі привела сюди апостола Андрія і спонукала його благословити ці землі. Саме святість Києва здолала імперські амбіції Москви і зробила його центром паломництва у дореволюційній Росії. До Києво-Печерської лаври і до інших київських святинь ішли каятись аристократи і міщани, купці і вій-
ськові, студенти і селяни».

Та це ще не все. А українські чорноземи, рівних яким немає у світі. Подніпров'я і Подністров'я – єдині у світі місця, де ширина чорноземної зони сягає 500 кілометрів. «Украінський чорнозем, – писав великий ґрунтознавець Василь Докучаєв — результат надзвичайно вдалого і дуже складного комплексу цілого ряду фізичних умов» і ніде на земній планеті навіть за мільйони років не може виникнути «...такого благодатного ґрунту, який становить корінне, ні з чим не порівнюване багатство». Це тільки вважаеться, що Україна прохідний двір людства. Таке її геополітичне місцезнаходження. Каспійські ворота – гирло потужних етнічних потоків з глибин Азії, що просувалися через Північне Причорномор'я до Західноі Європи. І це правильно, але лише з одного боку.

Скити, сармати, алани, болгари, готи, гуни, хозари, печеніги, авари, половці, татаро-монголи — тільки частина пришельців, відомих історії. До них колись пройшли через степи України войовничі племена кельтів, галлів, франків, германців, англосаксів чи їх предків. A греки, римляни, візантійці, нормани! Скільки поселень вони залишили на всьому північному узбережжі Понту! Усі ці народи не просто йшли: одні з них жили на українській землі, поливали її потом і кров'ю, накопичуючи й залишаючи на ній знання, культурні та духовні цінності. Інші – в основному руйнували...

У цьому надзвичайно багатому, історично насиченому середовищі, у цьому величезному "етнічному котлі" і "варилися" життєстійкі племена слов'ян, які утворили згодом потужний суперетнос, що вільно розкинувся на безкраїх просторах Східної Європи, захопивши й Північну Азію, усім єством спрямований у майбутнє.

SK​ѺΛ🜨TЇKѦ

94-ті роковини вбивства Горста Весселя

Народився він 9 жовтня 1907 року у Вестфалії в родині лютеранського пастора. З самого дитинства батько прищепив Горсту віру в Бога та праві погляди. Вже в 15 років він доєднався до Бісмаркюгенду, а у квітні 1926 вступив на юридичний факультет до Берліну. Він добре вчився, але вже в грудні того ж року він не залишив навчання та вступив до націонал-соціалістичної партії і штурмовиків СА, присвятивши все життя боротьбі. Він активно продвигався по службі і робив все, що від нього вимагали та навіть більше. Але ввечері 14 січня 1930 року у своїй квартирі Горст отримав тяжке поранення в обличчя від кулі комуніста. 23 лютого у віці 22 років, Горст Вессель помер в лікарні.

Молодий штурмовик, автор гімну НСДАП, відчайдушний борець та мученик, що віддав своє життя заради Батьківщини.

卐 🕯 卍

SK​ѺΛ🜨TЇKѦ

Русь-Україна в Біблії

Найбільше у Біблії йдеться про єврейський народ і про росів. Символи, якими зашифрована Русь-Україна ("Рош", "Тувал", "Тубал", Мешех"), вживаються в Біблії по кілька разів: у книгах Буття, Параліпоменон, Єзекіїля. Слід наголосити, що вживаються вони в описаннях поворотних моментів людської історії.

Проте, якщо взяти до уваги, що в Біблії досить часто йде мова про скитів-сколотів, Тарсена (Фарсіса), про північні країни і при цьому мається на увазі Русь-Україна, то можна зробити висновок, що про росів у Старому Заповіті говориться практично в кожній його книзі. Додамо до цього Євангелія, соборні послання святих Іоанна і Петра, послання апостола Павла галатам (родичам галичан). Нарешті варто звернути увагу на Апокаліпсис, де йдеться про заснування семи християнських церков, і всі вони знаходяться на сході, тобто в понтійському регіоні.

Однак, головне не кількість згадувань, а якість: як говориться про росів у Біблії, у якому розумінні, у якому контексті? І виявляється, що про Праукраїну мова йде як про ключовий суперетнос, етапи формування якого символізують ступені розвитку всієї яфетичної раси. Адже сини і онуки Яфета так чи інакше походять із Понту, на півночі якого під впливом гіперборейців виник перший центр формування білої раси.

Не можна не процитувати євангельські слова апостола Петра до захожан, розпорошених у Понті, Галатії, Каппадокії: «Ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого. Колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані». В них досить виразно і ємко окреслено історичну роль та вселенську місію Руси-України, її справжню велич.

SK​ѺΛ🜨TЇKѦ