Привіт! 👋

Я вже писала сюди раз, але за той час на сайті дещо змінилось а я дозріла до нормального поста!


Хочу представити вам сайт для анонімних рольових (1v1).

Механіка стара й проста, як і все геніальне: пишеш Лист і відправляєш блукати стежками. Інші Мандрівники бачать його, і якщо хтось відповідає — створюється Пергамент. Історія почалася.

Якщо ж щось і колись піде не так — Лист можна спалити, Пергамент «засипати землею», і ніхто ніколи не дізнається, що ви взагалі щось писали.
Все повністю анонімно. Логін потрібен лише для того, щоб у вас було місце для зберігання Листів і Пергаментів, а Імена (будь-які) — щоб розрізняти історії між собою.

Сайт регулярно отримує оновлення та покращення.
Ми будемо щиро вдячні за вашу підтримку, побажання чи зауваження, а найбільше — за поширення сайту та популяризацію текстових рольових ігор!

🔗 rolletters.club
📢 тг-канал: @rolletters

ДнД класи, рівні, хітпоинти, механіка кидка кубів. Зазвичай ще й запозичено криво і кастровано, бо треба натягнути на якийсь кривий оріджинал. Ігри, які стають трупами перш ніж народитися, бо кидають пачкою цифр у новачків з порогу. На кой це у текстовках? Хто про це взагалі просить, і хто в це взагалі грає?

Пам'ятаю, колись у забороненій соцмережі було популярно мати окремий "рольовий" фейк з брехливою інформацією про себе і видавати себе за іншу людину. Частіше за все це були дівчата, які прикидалися хлопцями, і заходили дуже далеко в своїй брехні (не стосується трансгендерності, це була саме брехня). Чи є ще у нас таке?

Хочєцца поговорити. Розкажіть про свого найбільш асоціального або маргінального персонажа. Чому ви його створили? Наскільки він вийшов у чомусь схожим на вас? Які відчуття були в грі за нього?

Мій співгравець переганяє пости через ШІ і я можу це довести...
Meh, розказувати і припирати його до стінки я звісно не буду (по причині ми сто год друзі), але всеодно відчуття якось не дуже приємненькі. Ніби тільки для редагування юзає, як і в своїх фф, але... Хіба в цьому сенс творчості? І, камон, я ж знаю як він пише за н.у., а тут жодної очєпяткі і слова в реченні стоять не так, як він їх розставляє зазвичай, ці їбучі довгі тіре, які він з роду не використовував.
Грати хочу, сваритись не хочу, добровільно жеру кактус, з цим все ясно.

А чи ви користуєтесь ШІ для редагування чи написання постів? Чому так/ні?

Мій рольовик виявився моїм начальником — що робити???

Крінж-бейт — так. Правда? Ні.
Не начальник, ясна справа (не ясна — зліва), а просто колега.
Я нещодавно змінив роботу, і дуже знайоме ліцо вело знайомство з командою. Тепер ми будемо періодично бачитись по роботі до кількох разів на місяць, лол. На каву не вийдем, бо живем в різних країнах, та все ж!

Не знаю, просто рішив поділитись мємом. З хорошого — він хорошик, з поганого — rip ролка, бо тепер я знаю чим саме він постійно зайнятий (дайте бро відпустку, пліз).

А у вас бувало таке, що ваші рольовики опинялися ближче, ніж ви очікували? Скільки спілкуєтесь? Маєте якісь традиції?

Постійно бачу одні й ті самі оголошення в пошуках. Починаю помічати те, що половина найдовших пошуків з них від гравців, котрі самі не знають чого хочуть і шукають аніматора-психотерапевта. А інша половина від тих, кого колишні співгравці образили. І сама людина пише свої оголошення тоном, ніби ти той невдалий співгравець, та ще їй грошей винен.
Ось ви коли оголошення пишете, його потім перечитуєте? Не на помилки, формулювання, а загальний вайб того, як воно сприйметься іншою людиною? Сюди ж: прийшли б на своє ж оголошення?

Йой, у мене таке враження, що мені пора покинути рольові, бо я переростаю їхню вікову категорію... Не в тому плані, що я вважаю молодших дурними, ні - я просто ніби стаю старим і чужим для молоді. Граю в рольові вже літ 15, і люди мого віку й старше, з якими я починав, кудись просто щезли, не сказавши ні слова. Коли обговорюють проблематичність різниці у віці між гравцями в різних шітпост каналах, смішно розуміти, що той самий набагато старший потенційний аб'юзер - це тепер я.
Я загнався і це не настільки важливо чи після певного віку справді варто вийти на рольову пенсію?

Сів я значить писати постик — знаходяться персонажі в дуже приємній, затишній сцені, чай значить на кухні п'ють.
Відписав, перечитав, відправив, все добре.

Маю ще дві гри, то там теж почав відписувати і поняв...

В усіх трьох іграх ми зупинились на чаюванні.

Різні персонажі, різний настрій і причина для сцени, але як же мене розсмішило, що я свою чайну натуру і в ігри затаскую.

А у вас є якісь звички, які ви транслюєте на персонажів? Діліться, цікаво почитати)

Щось воно якось останнім часом все не так і не те… В пошуках одні й ті ж групи, в групах одні й ті ж самі обличчя… Нових груп немає, свіжого немає, анонімки або мовчать або померли… Навіть обговорення здихають. Це осінь чи спільнота тут потроху відживає своє, як думаєте?

Перечитував пост, який писав з телефону і вже кілька днів як відправив і вже отримав відповідь, і тут раптово зрозумів, що переплутав слова навпочіпки і навшпиньки...

Персонаж в сцені поцілунку посеред вулиці вставав _навпочіпки_ щоб дотягнутись до скроні персонажа, який за нього вищий.

Уявив. Прокричав.
Рішив не виправляти, бо співгравець всеодно вже прочитав, але сприйняв все як треба.

А які одруківки робили дивною сцену у вас?

Чи бувало у вас таке що ви написали сюжет, пропрацювали світ і наче все ідеально. Є баланс між бійками, драмою та спокійними моментами, є цікаві локації та другорядні персонажі, але коли треба писати анкету для пошуку співпраця то з'являється страх. Страх що це нікому не сподобається, що це буде не цікаво або складно для більшості людей. Виходить що ідей багато і грати хочеться, але страшно шукати. Це у мене одного такі проблеми чи у когось теж є щось подібне?

Помітив за собою таку штуку, що коли пишу в пошуковик, то маю картинку перед очима. Ось цю сцену, таку атмосферу. І жодного масштабного плану на гру. Коли до мене приходять співгравці, я зазвичай погоджуюсь на всьо, що вони пропонують стосовно сюжету, бо сам хочу просто ✨вайбік✨. По перше, чи бісить вас таке ставлення, якщо ви приходите на заявку? По-друге, а як до сюжету підходите ви? Віддаєте перевагу імпровізації чи плануєте все до дрібниць?

Крик в порожнечу, але як же задовбали люди, які приходять на твою заявку і пропонують гру по іншому, рандомному фандому, або орідж з взагалі іншим вайбом, бо ну просто так. Типу, якого біса?? Фандом вказаний, ідея розписана. Я не маю ні гадки, ні бажання говорити за якусь ліву гру. Головне, відмовляєш ввічливо - вони ще й наполягають, типу, ну, диви, хороша ж ідея, класна! Ні. Просто ні. Я хочу грати затишне фентезі, на біса мені твої трансформери, бро... Пиши свою заявку. Сорі, просто вибісило. Таке трапляється стандартно майже з кожною моєю грою, я вже не можу...

Чи хтось знайшов собі дійсно цікаву гру на роллеттерсах? Бо я щось ні на що не можу відповісти і відгуку на своє не отримую.

Яке найгарніше ім'я було у вашого персонажа або персонажа співгравця? Таке що ви думаєте про це ім'я і у вас зірочки в очах від щастя
Або можливо навіть ім'я самого співгравця?
Або ж, ім'я яке так добре підходило історії персонажа, що аж плакати хочеться
Або унікальне, яке ви можливо вигадали самі?
Можна трохи неймдропінга в коменти?

Всім привіт! Днями трапився тікток з жартом в форматі "це історія пошуку письменника чи маньяка" і щось подумалось... А в які краї вас заводило збирання інформації чи пошук натхнення для рольової?
Я зазвичай граю по фд, тому рідко гуглю щось саме за специфічний побут чи щось таке, тож цікаво дізнатись який досвід у інших гравців

З якої причини не продовжилась ваша остання рольовка? Охололи до сюжету? Якісь редфлеги в співгравці?

Помітив, що ніколи не кидаю рольовку після двох відписаних постів. Типу, даю співгравцю два пости, щоб трошки ввійти в атмосферу, ритм, і якщо все гуд, то ми граємо, поки він не передумає. Пост раз на три дні? Я тут. Раз на тиждень? Є. Раз-в-ніколи-поки-хтось-з-нас-не-закінчить-гру-"офіційно"? "✔️".
Бо якщо мені подобається ідея — вона подобається мені в довгу. Хоча розумію що в деяких людей інтерес тримається, поки гра ведеться активно, як то кажуть, "куй залізо".

Десь вище трошки скаржились на одноманітність заявок, і стало цікаво: а чи понижували ви свої "стандарти" коли дуже довго не могли знайти співгравців? Або якщо фандом на три людини, одна з яких — дуже вмотивовані ви і вибирати сильно не доводиться?
Чи було таке, що читали першопост, розуміли, що в кращі дні навряд сказали б "так", але дуже вже хочеться відіграти бажанку, і не дуже важливо яким чином?

Я якось спробував, але далі двох постів прям ні. Я бачив, що людина старається, але стиль настільки не заходив, що з рештою прощались(

Додати в рольовку персонажа, який буде спілкуватися тільки прислів'ями.
Плюси, мінуси, підводні камені?