Свобода і незалежність — це для нас життя або смерть.
Тому що можна було б жити з народом, в народі, з сусідом, в державі, де захищені якісь твої права. Де держава або народ перед тобою виконують обов'язок.
Їх немає. Росія не виконує жодних зобов'язань перед народами…

Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне офарблення.
…
Коли наші погляди у цьому випадку зійдуться з «чаяніями» нашої таки дрібної буржуазії і навіть фашистів, то це зовсім не значить, що ми помиляємось… Словом, коли «націонал-більшовик» Устрялов приймає програму компартії, то це зовсім не значить, що ця програма потребує коректик.

Немає нічого більш відповідного слов'янському характеру, ніж становище України з часів Київського періоду до Петра I. Це була козацька і землеробська республіка з військовим устроєм, на засадах демократичних і комуністичних. Республіка без централізації, без сильного уряду, керована звичаями, яка не підкорялася ні московському царю, ні королю польському.

Концепція Самостійної України — це, також, концепція такого суспільного ладу в майбутній Українській Державі, за якого не існуватиме експлуатація (визиск) людини людиною. Цей лад буде спиратися на національно-державну й кооперативну власність у промисловості, банковій справі, торгівлі, на національно-державну власність на землю при індивідуальному або колективному, в залежности від волі населення, землекористуванні.

Така концепція суспільно-економічного ладу в майбутній Українській Державі, насамперед, відповідає фактичному становищу в цьому відношенні на українських землях сьогодні.

Або Європа впаде під страшними ударами соціалізму, розхитана, зірвана ним зі своїх основ, як колись Рим впав під натиском християнства; або Європа, така, як вона є, зі своєю рутиною замість ідей, зі своєю старістю замість енергії, переможе соціалізм і, подібно до другої Візантії, зануриться в тривалу апатію, поступившись іншим народам, іншим країнам прогрес, майбутнє, життя.

Соціалістична держава потенційно вже існує в інститутах соціального життя, характерних для експлуатованого робітничого класу. З’єднання цих інститутів між собою, їх координація та підпорядкування в ієрархії компетенцій і повноважень, їх сильне фокусування, при цьому поважаючи необхідну автономію та гнучкість, означає створення відтепер справжньої та належної робітничої демократії, яка ефективно та активно протистоїть буржуазній державі, вже готової замінити буржуазну державу у всіх її основних функціях управління та контролю над національною власністю.

113 років тому Ленін в своїх “Критичних нотатках щодо національного питання” критикував українських марксистів Юркевича та Донцова за їх культурний націоналізм, протидію асиміляції та виключно культурну автономію. Ленін критикував їх не з позицій великодержавного шовінізму, навпаки. Ленінське розуміння національного питання вимагало проголошення права на державне відокремлення.

Через 10 років з подачі Сталіна за “національний ухил” було виключено з партії Мірсаїда Султан-Галієва. В тому ж році “Великий Коренізатор” та відомий сьогодні “націонал-комуніст” Микола Скрипник вслід за Сталіним звинувачує товариша Султан-Галієва в “націоналістичному збоченні”, хоча він і згадує, і засуджує також “збочення великодержавне”.

Як так виходить що деякі діячі яких в певних колах називають “націонал-комуністами” виявляються ще менш “націоналами” ніж сам “еталонний комуніст” тов. Ленін?

Іншим важливим аспектом використання Бадью маоїстського виразу «Атомна Бомба Духу» є радикальна зміна, яку позначає ця цитата. «Атомна Бомба Духу» перегукується з «декількома непередбачуваними потрясіннями» у попередніх абзацах. Обидва вирази вказують на те, що засобом реалізації комунізму як ідеальної соціальної системи є радикальні, безпосередні і насильницькі зміни, як у концептуальному, так і в соціальному плані. Саме в концепції радикальних змін Бадью, яку він в іншому місці називає «подією», сходяться Платонізм, Комунізм і Маоїстська Революція.

Хто має найбільшу відповідальність? Інтелектуали — але не «інтелектуали взагалі». Зміна в нашій країні вимагає не просто інтелектуалів, а революційних інтелектуалів. Що це означає? Мао Цзедун дуже ясно, точно й конкретно каже: треба зливатися з експлуатованими масами робітників і селян. Якщо хтось хоче бути революційним інтелектуалом, він має злитися з масами, працювати як вони, відчувати як вони й думати як вони.

Якщо революція в Англії буде успішною, пролетаріат продовжить гнобити колонії і проводити політику існуючого буржуазного уряду, оскільки він зацікавлений в експлуатації цих колоній.

Если революция в Англии будет успешной, пролетариат продолжит угнетать колонии и проводить политику существующего буржуазного правительства, поскольку он заинтересован в эксплуатации этих колоний.

До зброї, мусульманський пролетаріат, що сторіччями страждав під гнітом капіталізму!

Наша мета полягає в тому, щоб забезпечити органічне включення літератури й мистецтва до всієї революційної машини як її складової частини, щоб вони діяли як могутня зброя для об’єднання й виховання народу, для нападу на ворога та його знищення, і щоб вони допомагали народові, єдиному в своїх почуттях та в своїх ідеях, боротися проти ворога.

Влада рад — це при всій своїй хаотичності більш широка і краща виборність, ніж вся Установча рада, Думи і Земства. Влада рад — апарат самоврядування трудящих мас, який точно відображає їхню волю, настрої і потреби.