Деякі додаткові пояснення

Остання стаття щодо Сталіна у деяких читачів викликала питання. Зокрема щодо остаточної позиції щодо спадку сталінізму. Цитую

Замість того щоб засудити і покінчити з тим, таскаємо труп Коби в парадигмі "невсьотакоднозначно"

Відповідаю: Марксизм вимагає від нас не висловлювати політичну позицію щодо явища без достатньої рефлексії щодо самого явища. Для прояснення висновків статті наведу цитати з неї ж

вважаю за необхідно наголосити на головних помилки Сталіна які ми бачимо після проведеної роботи:

1. Створення власного культу особи.

2. Знищення партійної демократії.

3. Злочинне нехтування масами в процесі прийняття рішень.

4. Фактична зрада марксистсько-ленінському розумінню національного питання та відродження російського великодержавного шовінізму під ширмою інтернаціоналізму.

Така характерстика сталінського СРСР змушує нас погодитись з троцькістською тезою про “Вироджену робітничу державу”. Фактично, СРСР за Сталіна знищив всі механізми реальної влади мас при збережені соціалістичного економічного устрою.

Погоджуючись з претензією до нас про недостатню артикуляції політичною позиції, ми проголошуємо необхідність засудити Сталіна та сталінізм та остаточно відмовитись від їхнього спадку в марксизмі-ленінізмі.

🌟 Маоїстська Правда

Теорія Трьох Світів Мао Цзедуна

Ця теорія чітко показує: дві імперіалістичні наддержави, Радянський Союз і Сполучені Штати, складають перший світ. Вони стали найбільшими міжнародними експлуататорами, гнобителями та агресорами і спільними ворогами народів світу, а суперництво між ними неминуче призведе до нової світової війни. Боротьба за світове панування між двома наддержавами, загроза, яку вони становлять для народів усіх країн, та опір останніх — це стало центральною проблемою сучасної світової політики. Соціалістичні країни, опора міжнародного пролетаріату, та пригноблені народи, які є найбільш експлуатованими та пригнобленими і становлять переважну більшість населення світу, разом утворюють третій світ.

Пропонуємо вашій увазі наш переклад статті-введення в маоїстську теорію Трьох Світів.

Для нас ця теорія особливо важлива, оскільки вона остаточно закріплює та проголошує єдність соціалістичної та національно-визвольної боротьби в умовах імперіалістичного капіталізму.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Ленінська теорія революції здавалася нам набагато досконалішою та чистішою, ніж сталінський термідор. Революційний терор є реальним, він визначає глибокий історичний розрив/дискретність, радикально руйнує відтворення панівних класів: однак, він завжди є містифікацією, коли, поєднуючись із цим духовним очищенням, він знову впроваджує панівні верстви та нові форми контролю. Однак сталінський термідор не відповідає продовженню ленінської революції; фактично, ми можемо знайти продовження ленінізму лише в гетеродоксальних течіях Жовтневої революції... У літературі та уяві спадкоємцями ленінізму є Маяковський, Байтін і Лукач... У праві це Пашуканіс... а в політиці — Мао.
—Антоніо Негрі, «Між історичним компромісом та тероризмом»

Наша позиція полягає в тому що думка Мао Цзедуна є одночасно поверненням до марксизму-ленінізму та його творчим переопрацюванням після кризи сталінського Термідору.

Лінія мас, найвищим вираженням якої була Культурна Революція — є антиподом та антидотом щодо сталінської бюрократизації та продовженням Ленінської теорії революції в умовах побудови соціалістичної держави.

Вогонь по штабах!

🌟 Маоїстська Правда

Союз із націоналістами та проти націоналізму
Іранська Комуністична Партія (Марксистсько-Леніністсько-Маоїстська)

В самий розпал протестів проти Ісламської Республіки, ІКП опублікувала статтю, власний переклад якої ми вам пропонуємо.

Іранські товариші показують як націоналізм за Пехлеві та пізніше за Ісламської Республіки використовують задля виправдання американського, китайського чи російського імперіалізму, водночас як націоналісти можуть виступати союзниками революції.

Попри те що в пригноблених імперіалізмом націях націоналізм, який прагне незалежності від імперіалізму, може відігравати прогресивну роль у боротьбі, — коли він перетворюється на програму й політичний горизонт, це означає, що він навіть власних цілей не досягне і невдовзі обернеться на свою протилежність. В імперіалістичну епоху всі нерозв’язані та успадковані проблеми (як-от залежність від капіталістично-імперіалістичної системи, наявність традиційних племінних і феодальних форм підпорядкування в соціальних відносинах, розломи між різними народами однієї країни тощо) можуть бути розв’язані лише в межах рамки, що розриває із самим капіталізмом.

З тими, хто з позицій націоналізму виступає не лише проти Ісламської Республіки, а також — проти американського імперіалізму й його підбурювання агресії в бік Ірану, та проти впливу імперіалістів Росії та Китаю в Ірані, — можна і треба об’єднуватися; і водночас вести з ними наукову й чесну боротьбу щодо того, «у чому насправді проблема нашого суспільства і яке її розв’язання».

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Чого хочуть українські націоналісти?

В Україні сучасна культурно-ідеологічна гегемонія вимагає від кожного з нас вдавати із себе націоналіста. Звісно, помилково вважати що більшість населення, буржуазії чи політичної еліти дійсно свідомо сповідують націоналізм як більш менш стійку політичну ідеологію. Ми маємо справу з націоналізмом як з невідрефлексованою формою ідентичності. Ця ідентичність, насправді, напів порожня – вона є доволі стихійним колективним протиставленням себе російському агресору. Щодо цього (насправді центрального) аспекту українського націоналізму складно мати щось проти. Але разом з цим стихійним явищем анти-імперіалістичного спротиву, була приховано розповсюджена націоналістична ідеологія, в тому числі в її найбільш реакційних формах. Ці форми націоналізму прокрадаються в суспільство під прийнятною в суспільстві назвою і намагаються пропагувати свої погляди. Необхідно визначити чого хочуть українські націоналісти, а це означає дослідити на які виклики відповідає український націоналізм та які інтереси він обслуговує.

Пролетаріат має сконституюватись як нація, тобто соціалістична держава (держава де пролетаріат став національним класом, а світова революція все ще не досягнена) має все таки вже бути національною державою, в якій пролетаріат має стати нацією (хоч і “не зовсім в буржуазному розумінні”).
Чи варто дивуватись що таким чином в соціалістичній державі, що не стала національною, протиріччя між окремими націями можуть загострюватися та переростати в національне пригнічення або міжнаціональний конфлікт? Звісно, що не варто. Соціалістичний досвід в умовах Російської Імперії, як неодноразово доводив Ленін, мав до себе включати також і створення національних держав, принцип, що був фактично зруйнований ще при створенні СРСР.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Гроші - це ревнивий бог Ізраїлю, перед обличчям якого не повинно бути ніякого іншого бога. Гроші збивають усіх богів людини з висоти і перетворюють їх на товар. Гроші - це загальна, усталена як щось самостійне, вартість усіх речей. Вони тому позбавили весь світ - як людський світ, так і природу - їхньої власної вартості. Гроші - це відчужена від людини сутність її праці та її буття; і ця чужа сутність керує людиною, і людина поклоняється їй.

Бог євреїв став мирським, став світовим богом. Вексель - це справжній бог єврея. Його бог - тільки ілюзорний вексель.

Погляд на природу, що складається при пануванні приватної власності і грошей, є дійсним презирством до природи, практичним приниженням її; природа хоча і існує в єврейській релігії, але лише в уяві. У цьому сенсі Томас Мюнцер визнавав нестерпним, «що вся тварюка стала власністю - риби у воді, птахи в повітрі, рослини на землі; адже і тварюка повинна стати вільною».
—Карл Маркс, «Щодо єврейського питання»

Ми живемо в світ капіталізму, в світі де природа та саме людське єство урівняно відносно «загального еквіваленту».

Грошовий еквівалент — сила яка змушує буржуазну владу продавати навіть те, що їм не належить.

Але капітал це не справжній Бог, скоріше паперовий. Це відчуження від мас самого їхнього життя. І саме на масах лежить відповідальність скинути паразитів з свого тіла.

🌟 Маоїстська Правда

Червона гвардія та інші революційні організації молоді з'являються, як бамбукові пагони після весняних дощів. Вони виходять на вулиці, щоб знищити «чотири старі» (старі ідеї, культуру, звичаї та звички — ред.). Велика культурна революція вже торкнулася політики та економіки. Боротьба (проти тих, хто перебуває при владі і йде капіталістичним шляхом, та їхнє знищення), критика і засудження (реакційних буржуазних академічних «авторитетів» та ідеології буржуазії і всіх інших експлуататорських класів) і перетворення (освіти, літератури і мистецтва та всіх інших частин надбудови, що не відповідають соціалістичній економічній базі) у школах поширилися на все суспільство. Революційні потоки мас змивають весь бруд і нечистоти, що залишилися від старого суспільства, і перетворюють все суспільство нашої країни.

Лінь Бяо — Маршал КНР, упорядник Цитатнику Мао Цзедуна (Маленької Красної Книжки) та один з організаторів Культурної Революції.

🌟 Маоїстська Правда

Якщо соціалістичне будівництво допускає національне пригнічення політичного характеру – то збудовано було не соціалізм, а тюрму народів лиш пофарбовану в червоний. Відповідно будівля вимагає демонтажу, поки вона не рухне і не розщавить заточені народи своїми руїнами.

Як писав Ф. Енґельс:
Нація не може бути вільною, одночасно пригнічуючи інші нації.

Саме тому нами і була схвалена діяльність товариша Бандери та його програма боротьби з міжнародним імперіалізмом (в тому числі червоним) задля побудови демократичної Української Держави, хоч і на дрібнобуржуазній платформі. Український пролетаріат в рамках радянської системи не міг стати навіть національним класом, бо не мав власного політичного простору.

З нашої статті Чого хочуть українські націоналісти?

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Мала Червона Книжка
Розділ X. Лінія Мас

Маси мають безмежну творчу силу. Вони можуть самоорганізуватися і концентруватися на тих місцях і галузях роботи, де можуть повною мірою реалізувати свою енергію; вони можуть зосередитися на виробництві в широкому і глибокому сенсі і створювати все більше і більше підприємств для власного благополуччя.
Вступна примітка до «Надлишкова праця знайшла вихід» (1955).

Народ, і тільки народ, є рушійною силою у творенні світової історії.

«Про коаліційний уряд» (24 квітня 1945).

Лінія Мас — одна з центральних концепцій маоїзму. Єдність революційної партії з масами, рух влади вслід за бажаннями народу, уважність до його потреб — це теорія і практика справжньої народної держави, що не дозволяє виникнути прошаркові паразитів, що переслідує лише власні інтереси.

Пропонуємо до вашої уваги перший український переклад розділу про Лінію Мас з Цитатника Мао Цзедуна.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Лінія Мао Цзедуна полягає в тому, щоб дати масам можливість самоосвіти і самовизволення. Це лінія, яка ставить сміливість понад усе інше і сміливо довіряє масам, сміливо покладається на них і сміливо їх підбурює. Це застосування і новий розвиток масової лінії партії у великій культурній революції. Це лінія великої пролетарської культурної революції.

Лінь Бяо

Прочитати повний розділ Цитатника Мао Цзедуна щодо Лінії Мас можна за посиланням знизу

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Мао Цзедун — Теоретик Китайського Національного Відродження
В. Фелікс (В. Голубничий)

Мао Цзедун, виявляється, є класичним представником і теоретиком націонал-комунізму. Назва «націонал-комунізм», звичайно, є умовна, і тому її треба ясно визначити. Під націонал-комунізмом ми розуміємо свідоме визнання факту і відверте наголошення необхідності відмінного й самобутнього шляху розвитку революції залежно від конкретного національного середовища, тобто соціально-економічного укладу, історичних традицій, культури, цивілізації, психології даного суспільства, у якому відбувається революція; визнання факту і наголошення неможливості перенесення на дану націю готових зразків революції з-за кордону, зокрема й конкретно — з Росії. З другого боку, під націонал-комунізмом ми розуміємо націоналізм, що ставить добро своєї нації вище всього, але бачить реалізацію того добра нації в комунізмі, у перемозі революції у цілому світі. Цією дефініцією ми й визначаємо теоретичну творчість Мао Цзедуна, бо вона тільки цій дефініції і відповідає.

Пропонуємо до вашої уваги статтю члена емігрантської Української Революційно-Демократичної Партії Всеволода Голубничого.

Стаття написана в 50-ті роки і пізніші історичні події та розвиток думки Мао Цзедуна в чомусь суттєво доповнили погляд автора, але в чомусь і спростували.

Автор сміливо показує схожість ідеологій маоїзму та українського націонал-комунізму. Сьогодні синтез цих двох шкіл думки виглядає для нас як нагальна необхідність для української лівиці.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Націоналістичні тенденції виникали у протистоянні режиму Пехлеві та імперіалістичним державам Британії й США, які опікувалися цим режимом. Найбільшого піднесення ця тенденція набула після Другої світової війни, особливо від перевороту 1953 року й далі. Це — тип націоналізму, що зростає серед прошарків дрібних капіталістів, яких постійно «розчавлюють» монополії, а також серед фахівців і модерної дрібної буржуазії, де він набуває політичного вираження. Водночас відчуття спротиву відносинам пана та слуги існує і серед широких мас. Отже, націоналізм є виправданою реакцією на імперіалістичне гноблення.

Але проблема «національного горизонту», який виявляється в партіях та постатях (наприклад, у Національному фронті та його провідних діячах), полягає в тому, що він не має матеріальної основи для перемоги над цим гнобленням і над деспотичним та реакційним режимом, який виробляється й відтворюється імперіалістичним пануванням. Бо горизонт націоналізму замкнений у рамцях епохи капіталізму — тієї самої епохи, що є джерелом панування імперіалістичних країн над підпорядкованими. Розв’язання суперечності імперіалістичного гноблення в межах цієї епохи неможливе.

З статті іранських маоїстів Союз із націоналістами та проти націоналізму

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Класове поразництво є фактично підмогою національного поразництва в антияпонській національній революційній війні; це ганебна тенденція, яка підтримує праве крило і веде до поразки у війні. Ми повинні боротися з цією тенденцією всередині Комуністичної партії і пролетаріату і поширити цю боротьбу на всі сфери нашої роботи, щоб активізувати боротьбу проти національного поразництва і досягти визволення китайської нації та емансипації трудящих мас.

—Мао Цзедун, «Ситуація і завдання в антияпонській війні після падіння Шанхая і Тайюаня»

🌟 Маоїстська Правда

У певних українських кругах є дуже поширений сентиментально-прекраснодушний погляд на національні справи, котрий за кожною нацією, навіть за кожним напівкультурним племенем визнає „право на самовизначення”. Цей quasi ліберальний погляд знайшов надзвичайно різку оцінку зі сторони Маркса і Енгельса, котрі підходили до національного, питання з цілком іншим, здоровішим критерієм. В цій справі обидва великі соціялісти знаходилися – так як і в багатьох інших – під сильним впливом Гегеля. Особливо насмішки Енгельса з тих сентиментальних душ, що з „моралістичної” точки погляду осуджували всякий поступ в історії, коли лиш він був сполучений з „насильством” – пригадують геніяльний сарказм Гегеля (в „Philosophie der Geschichte”) про професорів-моралізаторів, котрі не могли дарувати великим людям брак тих маленьких чеснот, що їх посідали вони самі.
Як ми вже бачили, наші автори підпорядковували справу визволення неісторичних націй інтересам великих культурних народів. Лише ті національні рухи діставали placet, котрі не суперечили з революційними змаганнями цих більших націй.

Зрештою пізніше прийшло до змодіфікування вихідної точки, з котрої оцінювалися національні змагання тодішніх націй: не їх згідність чи розбіжність з вищими культурними інтересами великих народів, лише їх – без відношення до кого б то не було – революційна чи реакційна роля в історичнім процесі; міродатним стало: чи йде даний національний рух на користь цивілізації чи ні? Чи задачі, які він має здійснювати, не суперечать з тенденцією історичного розвитку?

Відкинення, отже чисто абстрактного погляду, погляду „моральної справедливості” в національнім питанню, відкинення реакційної „засади национальності” – це є перша заслуга Енгельса і Маркса, їх методи. Другою, як я вже сказав, є усталення певного критерію для оцінки вартості даного національного руху, критерію, що його й тепер ще може прийняти кожний демократ (згідности або незгідносте з головними тенденціями розвою даної доби).

Прикладаючи сю методу до теперішніх національних відносин в Европі, мусимо признати, що національні рухи неісторичних народів сходу Европи – є безперечно рухами, що заслугують на піддержку кожного послідовного демократа. Як я вже в горі вказав – ситуація політична тепер змінилася. Під впливом демократичних змагань неісторичних націй – старі, колись революційні, народи починають звертати свій зір не в будучину, лише в минувшину.

—Дмитро Донцов, «Маркс, Енґельс та Лассаль про неісторичні народи»

В цьому тексті Дмитро Донцов, в той час ще будучи марксистом, наголошує на важливості прогресивного характеру народно-визвольної боротьби. Він зазначає що марксисти мають уникати тих національно-визвольних рухів що мають реакційну природу.

Ці тези дозволяють нам чітко розмежувати реакційні рухи які тільки називають себе національно-визвольними з справжнім національним визволенням, що має революційний та соціалістичний характер.

🌟 Маоїстська Правда

Ця революція є великою революцією, цілком новою і творчою революцією, здійсненою після захоплення політичної влади пролетаріатом. Вона полягає у поваленні шляхом боротьби невеликої групи осіб у партії, які перебували при владі і пішли капіталістичним шляхом; у знищенні всіх привидів і потвор у нашому суспільстві, у руйнуванні старих ідей, культури, звичаїв і звичок експлуататорських класів та у вихованні нових ідей, культури, звичаїв і звичок пролетаріату з метою подальшого зміцнення диктатури пролетаріату і розвитку соціалістичної системи.

—Лінь Бяо

Навіть після соціалістичної революції суспільство залишається наповненим суперечностями, що потребують розв’язання: суперечності між народом та новим прошарком бюрократії, суперечності в самій партії та владі, суперечності між новим соціалістичним суспільством та старою буржуазною/феодальною культурою.

Розвʼязання цих протиріч має бути справою самих народних мас, а його прикладом — Велика Пролетарська Культурна Революція.

🌟 Маоїстська Правда

Про Курдське Національне Питання
Ібрагім Кайпаккая

Незалежно від своєї національності, класово свідомий пролетаріат Туреччини розглядає питання про утворення курдською нацією окремої держави з точки зору розвитку та зміцнення революції. Якщо утворення окремої держави курдською нацією збільшить перспективи розвитку та успіху народної демократичної революції під керівництвом пролетаріату в Курдистані Туреччини, то незалежно від своєї національності, класово свідомий пролетаріат Туреччини повинен підтримати відокремлення. Якщо відокремлення затримає і ускладнить розвиток і успіх народної демократичної революції під керівництвом пролетаріату, то незалежно від своєї національності, класово свідомий пролетаріат не повинен підтримувати відокремлення.

На фоні драматичних новин з Рожави, де підтримувана міжнародним імперіалізмом Сирія на чолі з ісламістами та реакціонерами знищує курдський національний рух, ми публікуємо статтю щодо Курдського питання визначного маоїста І. Кайпаккая.

Кайпаккая чітко формулює принципи якими марксисти мають керуватися в питаннях національного визволення. І ми, вслід за ними, маємо проголосити нашу солідарність з боротьбою яку ведуть курди в Рожаві.

Свобода Україні!
Свобода Курдистану!

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 🌟 Маоїстська Правда

Поняття «нової демократії» винайдено й розвинуто особисто Мао Цзедуном як цілком новий і оригінальний витвір у комуністичній теорії, продукт китайської «національної своєрідності». Мао каже, що в Китаї «мова йде вже не про демократію взагалі, а про демократію китайського тилу, особливу, нового типу демократію — нову демократію». Ця «республіка нової демократії» відрізняється від соціалістичних республік типу СРСР, республік диктатури пролетаріату, як відрізняється вона, звичайно, і від республік буржуазної демократії. Що ж таке нова демократія? Тому, що китайська революція є революцією кількох класів, тому й держава цієї революції є державою кількох класів. Отже, нова демократія — «це не диктатура однієї буржуазії, не диктатура одного лише пролетаріату, а диктатура союзу декількох революційних класів, керованих пролетаріатом».

Тому, що в революції бере участь майже вся нація, всі класи, за винятком частини поміщиків і колаборантів, то нова демократія є диктатура нації. «Словом „нація“ користуватись можна, — каже Мао, — одначе в це поняття не включаються контрреволюційні елементи й зрадники». В іншому місці він каже: «За республіку нової демократії стоїть понад 90% нашої нації, отже іншого шляху не може бути». Чан Кайші і його кліка — це «зрадники нації», бо вони продавали й продають Китай імперіалістам. Боротися проти них — значить визволяти націю.

З статті В. Голубничого Мао Цзедун — Теоретик Китайського Національного Відродження

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда

Таким чином, пригнічення робітників пригнобленої національності набуває комплексного характеру. По-перше, це класове гноблення, що здійснюється проти трудящих з метою їх більшої експлуатації та придушення класової боротьби; по-друге, це національне гноблення, що здійснюється проти майже всіх класів меншинних народів і національностей з вищезазначеною метою, а саме з національних міркувань. Комуністи повинні розрізняти ці дві форми гноблення. Адже, наприклад, курдська буржуазія і дрібні землевласники підтримують перший вид гноблення, а протистоять другому. Ми ж виступаємо проти обох форм гноблення. Ми підтримуємо боротьбу курдської буржуазії та дрібних землевласників за ліквідацію національного гноблення, але, з іншого боку, ми маємо боротися проти них також з метою ліквідації класового гноблення.

Зі статті Ібрагіма Кайпаккая Про Курдське Національне Питання

Помилка націоналістів складається в тому що вони визнають націю за окремий та неподільний організм. Насправді це не так, нація завжди розколота всередині на тих хто виробляє та на тих хто тільки паразитує.

Ми ніколи не маємо забувати про цю суперечність, навіть якщо головною наразі є суперечність національного характеру.

Свобода Україні!
Свобода Курдистану!

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 🌟 Маоїстська Правда

Товар можна зрозуміти в його неспотвореній сутності лише тоді, коли він стає універсальною категорією суспільства в цілому. Тільки в цьому контексті реіфікація, породжена товарними відносинами, набуває вирішального значення як для об'єктивної еволюції суспільства, так і для ставлення людей до нього. Тільки тоді товар стає вирішальним для підкорення свідомості людей формам, в яких виражається ця реіфікація, і для їхніх спроб зрозуміти цей процес або повстати проти його згубних наслідків і звільнитися від рабства створеної таким чином «другої природи».
Маркс описує основне явище реіфікації так:
«Товар є тому таємничою річчю, просто тому, що в ньому соціальний характер праці людей постає перед ними як об'єктивний характер, накладений на продукт цієї праці; тому що відношення виробників до сукупності своєї праці постає перед ними як соціальне відношення, що існує не між ними, а між продуктами їхньої праці. Ось чому продукти праці стають товарами, соціальними речами, якості яких одночасно сприймаються і не сприймаються органами чуття... Тільки певні соціальні відносини між людьми набувають в їхніх очах фантастичної форми відносин між речами».

Головне тут полягає в тому, що через цю ситуацію власна діяльність людини, її власна праця стає чимось об'єктивним і незалежним від неї

, чимось, що контролює її завдяки автономії, чужій людині. У цьому явищі є як об'єктивна, так і суб'єктивна сторона. Об'єктивно виникає світ предметів і відносин між речами (світ товарів та їх рух на ринку). Закони, що регулюють ці об'єкти, дійсно поступово відкриваються людиною, але навіть у цьому випадку вони постають перед нею як невидимі сили, що генерують власну енергію. Індивід може використовувати свої знання про ці закони на власну користь, але він не здатний змінити процес своєю власною діяльністю.

Суб'єктивно — там, де ринкова економіка повністю розвинулася — діяльність людини відчужується від неї самої, перетворюється на товар, який, підкоряючись нелюдській об'єктивності природних законів суспільства, повинен йти своїм шляхом незалежно від людини, як і будь-який споживчий товар.

«Характерною рисою капіталістичної епохи, — каже Маркс, — є те, що в очах самого робітника робоча сила набуває форми товару, що належить йому. З іншого боку, тільки в цей момент товарна форма продуктів праці стає загальною».

—Дьєрдь Лукач, «Реіфікація та Свідомість Пролетаріату»

Ми маємо в одному погодитись з футуристами (чи фашистами?) — розвинений капіталізм характеризується тим, що обʼєктивізує суспільні відносини, робить їх зовнішніми та незалежними від людини. Колективну відповідальність соціуму — переносить на неефективність індивіда. Вершина цього фетишизму власної кволості, мабуть, є акселераціонізм.

Але товариші фашисти самі не помічають гілля того самого дерева відчуження в своєму оці. Ідеали єдиної органічної держави, як вищої та трансцендентної цінності — ось справжні колиски неоліберального відчуження.

Ми стверджуємо — держава та капітал продукти соціальних відносин. Продукти капіталістичного паразитизму. І тому будуть знищені, як тільки суспільний організм навчиться жити без клопів що тисячоліттями пили його кров.

🌟 Маоїстська Правда

сша та рф тиснуть на Україну, щоб вона віддала Донбас, вчора на перемовинах ніяких компромісів не було досягнуто,
— Reuters

В деяких марксистських колах прийнято називати нашу війну війну між двома імперіалістами. Між євро-американськими та російсько-китайськими імперіалістами. Багато «лівих» через це закликають обмежити підтримку України.

Але в Україні, в Курдистані, в Газі історія нам знову показує що націоналізм пригноблених народів — один з головних ворогів імперіалізму. Росія з США в кінцевому рахунку мають набагато більше спільного один з одним, ніж з Україною.

Але слід памʼятати і про внутрішнього ворога, який сам хоче капітулювати і здати інтереси народу — анти-народну частину буржуазії. Мао Цзедун писав про неї так:

Праве крило Антияпонського національного об'єднаного фронту складається з великих землевласників і великої буржуазії, і є мозковим центром національного капітуляціонізму. Неминуче, що ці люди схильні до капітуляціонізму, оскільки вони бояться як знищення своєї власності під час війни, так і підйому мас. Багато з них вже є колабораціоністами, багато хто став або готовий стати прихильниками Японії, багато хто вагається, і лише дехто, завдяки особливим обставинам, є твердими противниками Японії.

— Мао Цзедун

,

«Ситуація і завдання в антияпонській війні після падіння Шанхая і Тайюаня»

Ні Капітуляції!

🌟 Маоїстська Правда

Червоний Вісник
Випуск #1: Національне Питання

Найкращі тематичні тексти за перший місяць публікацій Маоїстської Правди!

ЗМІСТ:
• Союз із націоналістами та проти націоналізму. КПІ (МЛМ).
• До дня народження Степана Бандери.
• Чого хочуть українські націоналісти?
• Про Курдське Національне Питання. І. Кайпаккая.
• Мао Цзедун — Теоретик Китайського Національного Відродження. В. Голубничий.

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

🌟 Маоїстська Правда