ПСИХОЛОГІЯ ФАШИЗМУ
II. Жорж Батай

Батай, як і Райх розглядає фашизм не через призму ідеології чи економіки, а як психологічну і соціальну структуру, що виникає в момент кризи однорідного суспільства.

Однорідне суспільство будується на виробництві, корисності і грошах. У ньому все має бути співмірним, людина перетворюється на функцію, а держава служить апаратом захисту цієї однорідності, придушуючи або пристосовуючи все, що її порушує.

Протилежністю однорідного виступає чужорідне — усе те, що суспільство відкидає як відходи, як небезпечне або як священне: натовпи, жебраки, божевільні, еротичне, вожді, сакральне. Чужорідне не вимірюється і не асимілюється, воно діє як заряд сили, викликає афект і ділиться на вище — чисте, імперативне — і нижче — нечисте, відкинуте.

Фашизм належить саме до вищої, імперативної форми чужорідного. Вожді на кшталт Муссоліні чи Гітлера різко виділяються на тлі звичайних демократичних політиків своєю повною відмінністю.

Їхня влада гіпнотична: між вождем і масою виникає афективний потік, у якому ведені ототожнюють себе з лідером, а сам лідер концентрує в собі буйну, непомірну енергію. Ця енергія руйнує спокійну однорідність і ставить вождя вище законів, партій і людей. Фашизм заперечує демократію, братерство і природні потреби людини заради трансцендентного принципу, якому неможливо дати раціонального пояснення.

У самій структурі фашистської влади відбувається концентрація двох начал — військового і релігійного. Військове начало бере «низьку» природу солдат, заперечує її через дисципліну, уніформу і геометрію строю і перетворює на протилежність — на порядок, честь і славу. Релігійне начало робить вождя еманацією сакрального: втіленням слави батьківщини, майже пророком, що вимагає не просто підкорення, а екстазу. На відміну від класичної монархії, фашизм не ізолює себе від відкинутих класів. Він вбирає їхню енергію, але заперечує вихідну природу цієї енергії і перевертає її: з бруду і нікчемності народжується несамовитість, необхідна для тотального панування.

Фашизм використовує вже існуючу державу як інструмент і рамку, проте не зливається з нею. Справжнє джерело влади залишається чужородним — це партія і особистість вождя. Держава стає лише формою примусу, тоді як суверенна влада зберігає характер існування «для себе».

Саме тому діяльність Дуче чи Фюрера принципово відрізняється від діяльності прем’єр-міністра: вона спирається не на офіційну посаду, а на афективне утворення навколо лідера.

Виникнення фашизму можливе лише тоді, коли однорідність суспільства розпадається під дією внутрішніх економічних суперечностей. У монархічному суспільстві відколоті елементи зазвичай йдуть у субверсію (підривання, знищення), бо вища імперативна інстанція жорстко пов’язана з існуючим порядком. У демократичному суспільстві ця інстанція ослаблена, і з’являється вільний простір для нової суверенної атракції. У результаті в одному й тому ж суспільстві одночасно наростають дві ворожі одна одній революції — робітнича і фашистська. Чим сильніший соціальний розпад, тим більша частка відколотих середніх верств і тим вища ймовірність, що переможе саме імперативна, а не визвольна форма.

Критика Батая позбавлена моралізування. Він показує, що механізм фашизму — це чиста форма суверенної влади, яка заперечує людство як цінність, засновану на внутрішніх суперечностях, і перетворює афективну енергію мас на знаряддя тотального панування, при цьому зберігаючи інтереси капіталу.

В епоху розпаду однорідності вирішальне значення набувають саме афективні сили. Хто зуміє їх спрямувати, той і визначить результат. Вивчення цих сил має стати не утопічною мораллю, а зброєю.

🌟РевДем

Кім Чен Ір: Чучхе ІІ/ІІІ

Попередній текст зупинив аналіз Чучхе на моменті, коли принцип самостійності почав перетворюватися на окрему систему. За Кім Чен Іра ця система отримує вже чітко сформульовану філософську основу.

У праці «Про ідею Чучхе» (1982) Кім Чен Ір починає з фундаментального твердження: «людина є господарем усього і вирішує все».

Кім Чен Ір намагається визначити особливе місце людини у світі. Людина для нього є соціальною істотою, якій властиві самостійність, творчість і свідомість. Саме ці три категорії утворюють філософське ядро Чучхе.

Самостійність (чаджусон) — прагнення людини бути господарем власної долі.

Творчість (чханджосон) — здатність цілеспрямовано перетворювати природу та суспільство.

Свідомість (ийсиксон) — можливість пізнавати світ і регулювати власну діяльність.

Кім Чен Ір прямо пов’язує ці категорії між собою: свідомість забезпечує самостійність і творчість, перетворюючи діяльність людини на цілеспрямовану практику.

Це завдає фундамент для розуміння історії через призму Чучхе:
Природа рухається стихійно, тоді як суспільний рух має суб’єкта. Цим суб’єктом Кім Чен Ір називає народні маси. Історія постає як процес, у якому маси свідомо перетворюють природу та суспільство.

Якщо людина є самостійною, творчою та свідомою істотою,
то й маси повинні виступати активною силою історичного процесу:

Народні маси є суб’єктом соціальної історії.

Особливого значення набуває категорія свідомості. Кім Чен Ір стверджує, що свідомість «визначає і регулює» діяльність людини, а свідомість самостійності стає умовою революційної боротьби.

Проте суб’єкт історії в чучхе не діє стихійно. Кім Чен Ір пов’язує історичну діяльність мас із політичним керівництвом. Маси оголошуються суб’єктом історії, водночас їхня здатність реалізувати цю роль ставиться в залежність від правильного політичного керівництва. Партія організовує діяльність мас, а керівник визначає стратегічний напрям революції.

Держава дозволяє масам функціонувати у суворо організованій формі. Чим більше значення надається свідомості, тим більшу роль отримує той, хто визначає її правильний зміст. Чим сильніше підкреслюється самостійність суспільства, тим важливішим стає політичний центр, який має цю самостійність забезпечувати.

Тому чучхе дедалі більше переносить центр уваги на здатність суспільства усвідомлено організовувати власне перетворення.
Філософія активного суб’єкта поступово поєднується з вертикальною моделлю політичного керівництва.

Свідомість у першому значенні — це волевиявлення мас.
Усвідомлення у другому — сприйняття масами вже визначених політично форм і напрямів цієї волі.

Маси залишаються проголошеним джерелом історичної дії, проте їхня свідомість дедалі більше повинна відповідати змісту, виробленому партійним керівництвом.

Суб’єктність зберігається на рівні декларації, тоді як на практиці формується сприйнятливий до політичного керівництва колектив.

Саме в такому вигляді чучхе входить у наступний етап свого розвитку.

🌟РевДем

ПСИХОЛОГІЯ ФАШИЗМУ
III. Жиль Дельоз та Фелікс Ґваттарі

Дельоз та Ґваттарі (далі — ДҐ), продовжуючи Райха, Батая та спираючись на них, радикалізують їхні принципові відкриття, одночасно відкидаючи суміжне абстрактне доктринерство. Вони повертають вивчення фашизму до її принципової проблеми:

Бажання власної репресії

ДҐ, вслід за Райхом відкидають розуміння фашизму як виключно навʼязаного «згори» феноменом. Але так само ДҐ відкидають фаміалізм (зведення психічних процесів до «брудної сімейної драми»), і Райх тут не виключення.

Репресивний апарат держави та капіталу знаходить своє коріння в самій тканині соціального. В окремих випадках, сама репресія стає бажаною всупереч «недостатньо репресивної», «кволої» влади.

Ми вже наводили деякі нотатки щодо природи фашизму — руху одночасно масового та репресивного:

Саме мікрополітична або молекулярна сила породжує небезпечний фашизм, бо він є масовим рухом — скоріше раковим утворенням, ніж тоталітарним організмом.

— Жиль Дельоз та Фелікс Ґваттарі, «Тисяча Плато»

Для ДҐ принциповим є розрізнення між тоталітаризмом — тотальною владою держави (на кшталт радянського досвіду); та фашизмом — тотальною репресією та тотальною мобілізацією.

Фашизм — це, в першу чергу, бажання власної репресії аж до власного знищення.

Фашизм грунтується на бажанні виключення різнорідних «шкідливих» елементів. В цьому немає жодного відкриття. Райх та Батай, в свою чергу, помітили в фашизмі саме бажання субʼєкта бути підданим дисциплінарній владі, бути репресованим.

ДҐ, вже після екстатичного буйства німців на запитання Ґеббельса «Чи хочете ви тотальної війни?», зауважують — фашизм не закінчується створенням однорідного суспільства.

Бажання виключення, бажання винищення переходить від екстеріорного бажання знищення «ворогів» до інтеріорізації в бажанні самого фашизму разом зі всім суспільством бути знищеним в вогні тотальної війни.

Фашизм не обмежується чинним державним апаратом, який завжди є в певному ступені репресивним. Фашизм народжується з мікрофашизму.

Це рівень який ДҐ називають молекулярним, рівень елементарних суспільних інтеракцій, на відміну від молярних соціальних структур як Держава або Капітал.

Мікрофашизм можна зустріти всюди:

…

сільський фашизм і фашизм міста чи кварталу, фашизм молоді та фашизм ветеранів війни, фашизм лівих і фашизм правих, фашизм подружньої пари, сім’ї, школи чи офісу

…

— Жиль Дельоз та Фелікс Ґваттарі, «Тисяча Плато»

До вже сторічної всюдисущої боротьби з фашистською загрозою, яка хоч і залишається актуальною, ніколи не була ефективною, Дельоз та Ґваттарі додають боротьбу мікрополітичну.

Незалежно від політичного спрямування, будь-яка структура може відтворювати і часто відтворює фашистську структуру.

Подолання фашизму в його дійсному джерелі в мікрополітиці є життєвим пріоритетом будь-якої організаційної структури. Таке подолання має бути не встановленням нового владного режиму, а постійним становленням, переозначуванням, модифікацією владних відносин.

Останнє і являє собою абсолютизацію, доведенням до кінця демократичного процесу.

🌟РевДем

Дизельна угода

#РевДем_Новини

Вчора Трамп із Путіним уклали угоду щодо безпрецедентних за останні роки поставок підсанкційного російського дизелю до США.

Закупівлі російського дизелю, попри їхню скандальність, аж ніяк не здатні забезпечити потреби США навіть на два повні дні.

Тим не менш, сучасний капіталізм дедалі активніше показує своє справжнє обличчя: війну, пригноблення, надексплуатацію та катастрофічні наслідки для всього людства. Капітал готовий взяти участь у колективному злочині, у масових убивствах навіть заради доби низьких цін на дизель.

Дизельна криза почалася передусім через безглузду та злочинну війну США й терористичного утворення «Ізраїль» проти іранського народу. Сьогодні ця паливна криза підживлюється такою ж злочинною та безглуздою війною російського імперіалізму проти українського народу.

Капіталізм, зокрема в імперіалістичній формі, є системою, що руйнує власні засади. Імперіалістичний капіталізм живе від кризи до кризи, аж доки не буде повністю зруйнований і викорінений.

Всі реакціонери — паперові тигри. Зовні реакціонери виглядають загрозливо, але насправді вони не такі вже й могутні. З довгострокової точки зору, справжню владу мають не реакціонери, а народ.

🌟 Мао Цзедун

🌟РевДем

#Дайджест
05.10 — 11.10
⠀
🌟Ідеологія:
⠀
• Кім Чен Ір: Чучхе IІ/III

Попередній текст зупинив аналіз Чучхе на моменті, коли принцип самостійності почав перетворюватися на окрему систему. За Кім Чен Іра ця система отримує вже чітко сформульовану філософську основу.

• Кім Чен Ин: Чучхе III/III

Кім Чен Ин успадкував уже сформовану доктрину, тому його історична роль є значно прозаїчнішою: довести внутрішню логіку системи до абсурду.

• Психологія Фашизму III. Дельоз та Ґваттарі

Дельоз та Ґваттарі, продовжуючи Райха, Батая та спираючись на них, радикалізують їхні принципові відкриття, одночасно відкидаючи суміжне абстрактне доктринерство.

🌟 Історія:

• Європейський Соціалізм та витоки Українського Націоналізму. Частина І: Донцов проти Сталіна

Український націоналізм, на відміну від націоналізму країн Західної Європи, зʼявився після соціалізму та з соціалізму.

⠀
🌟Культура:
⠀
• Велемир Хлєбников: Революційність Футуризму та Футуристичність Революції

Життя та творчість Велемира припали на час великих метаморфоз — в літературі, культурі, політиці, в світі загалом. Великою мірою, саме це і сформувало його як митця.

⠀
🌟Новини:
⠀
• Дизельна Угода

Трамп із Путіним уклали угоду щодо безпрецедентних за останні роки поставок підсанкційного російського дизелю до США.

⠀
🌟РевДем

Психологія Фашизму в трьох частинах
Райх, Батай, Дельоз та Ґваттарі

🌟Читати на Substack

🌟Читати на Друкарні

Чучхе в трьох частинах
Кім Ір Сен, Кім Чен Ір, Кім Чен Ин

🌟Читати на Substack

🌟Читати на Друкарні

🌟РевДем

День Створення УПА

#РевДем_Історія

14-го жовтня 1942-го року задля збройної боротьби за незалежність України проти СРСР та країн Осі була створена Українська Повстанська Армія.

Визвольну боротьбу українського народу неодноразово як засуджували, так і привласнювали безліч сил.

Що радянський союз, що сучасна російська пропаганда, що європейські проросійські сили, що польска правиця повторюють одні й ті самі тези про «реабілітацію нацизму».

З іншого ж боку, боротьбу УПА як проти радянського соціал-імперіалізму, так і проти нацистських загарбників намагаються собі привласнити що ліберальні, що право-націоналістичні сили.

Всі ці свідчення слід сприймати радше як симптоми.

Відкрита ненависть до УПА та взагалі національного визволення українського народу обʼєднує імперіалістів та їхніх посіпак по всьому світу та всілякого штибу.

Памʼять про визвольну боротьбу об’єднує ж всі українські національні сили незалежно від конкретних політичних доктрин.

Однак ідеологічна суть національно-визвольного руху не є ані однорідною, ані нейтральною.

По мірі розгортання та поширення визвольної боротьби доктрина ОУН мутувала від реакційного ствердження національної окремішності та вождизму, аж до боротьбу за національне, соціальне та демократичне визволення всіх народів СРСР.

Сама визвольна боротьба змінила внутрішню сутність організму, що її веде.

В рамках УПА були створені численні курені з різних, в тому числі неєвропейських народів, як-от азербайджанців чи башкир. Видатний діяч ОУН та УПА, заступник Голови Генерального Скеретаріату УГВР Петро Полтава (Федун) відкрито проголошував ціллю УПА побудову в Україні вільного та безкласового суспільства.

Не слід розуміти ідеологію УПА як усталену та незмінну доктрину, на кшталт як радянський діамат, навпаки — ідеологія УПА є тенденцією до розширення та інтенсифікації визвольної боротьби.

Сьогоднішня владна конʼюнктура разом з багатьма націоналістичними організаціями привласнює памʼять про Українську Повстанську Армію, постійно експлуатує її символи. Робиться це тільки для того, щоб ми самі в жодному разі не вирішили дійсно продовжувати тенденцію УПА — розширювати загальну національну, соціальну та демократичну емансипацію.

🌟РевДем