Свободу в'язням Кремля
167 subscribers
1.06K photos
118 videos
374 links
Свободу в'язням Кремля - ініціатива, мета якої звільнення усіх українських громадян з полону Росії.

Фейсбук:
https://www.facebook.com/remindabouteveryone

Інстаграм:
https://instagram.com/remind_everyone

Tik Tok: https://vm.tiktok.com/ZSqJ8JmX/
Download Telegram
Нам потрібна твоя допомога!

"Свобода В'язням Кремля" - це ініціатива, що різнобічно допомагає політв'язням, полоненим, військовим та їхнім рідним.

Нам потрібні волонтери, які зможуть допомагати як на постійній основі, так і в окремих акціях.

Перш за все ми шукаємо редакторів, які зможуть виділяти годину на тиждень для написання рубрик. У свою чергу ми навчимо лаконічно писати тексти та працювати у графічних редакторах.

Для нерегулярної допомогти ми шукаємо юристів і журналістів - студентам та гімназистам цих спеціальностей ми також будемо раді!

Окрім цього, ми регулярно проводимо збори листів для політв'язнів. Якщо ти хотів би нам у цьому допомагати, то обов'язково долучайся до команди!

Головний критерій - небайдужість. Якщо ти можеш та хочеш допомогти, обов'язково дай про себе знати!

Заповнюй форму волонтера: https://forms.gle/UEzcqXTLuEzTvFi5A
29 квітня в бою під Харковом загинув журналіст та лейтенант ЗСУ Максим Мединський: позиції роти "накрила" ворожа артилерія. Служив у 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді.

"Не піти не можна. А як інакше? Хто повинен це зробити? Завжди є що втрачати. Але важливо не лише боятися втрат, а й захищати своє", - написав він у соціальних мережах з початку повномасштабної війни.

У 2014 році прийшов у військомат добровольцем та був мобілізований до складу 79-ої окремої аеромобільної бригади. Їхній підрозділ провів чотири місяці біля Донецького аеропорту.

У 2015 році повернувся із війни, бо хотів створити сім'ю. В інтерв'ю 2021 року казав: "я готовий іти на війну, бо не хочу, щоб донька жила в "совку".

#памятаємо
Олександр "Ведмідь" Кравцов пішов на фронт добровольцем ще у 2014 році. Олександр стояв на захисті Донецького аеропорту в 2014-2015 роках, а у 2022-му до останнього воював за Маріуполь. Зараз Ведмідь знаходяться в російському полоні, ослаблений та з ознаками побоїв. У своєму відео російські агресори погрожують Олександру та іншим захисникам Азовсталі смертною карою за захист своєї Батьківщини.

#свободуведмедям #врятуйтеведмедів
"Півтори години у Маріуполі і ми — "300", — повернений з полону захисник "Азовсталі".

Дмитро Усіченко на псевдо “Вишня” — боєць з Азовсталі, якому разом з іншими воїнами вдалося дістатися заблокованого окупантами заводу повітряним коридором.

Він – один із небагатьох, хто вижив після ризикованої операції на ґвинтокрилах, та один із тих, хто повернувся на підконтрольну Україні територію з російського полону. Воював з окупантами ще на Київщині — та, вигнавши ворога звідти, прийняв вольове рішення допомагати побратимам на Сході.

Діставшись Маріуполя, Дмитро побачив вулиці міста, всіяні трупами, і дітей з контузією в пошуках води. Першого ж дня "Вишня" разом з побратимами вступив у інтенсивний бій і потрапив під танковий обстріл, але увімкнув режим "безсмертного" і продовжував знищувати ворогів попри осколкові поранення, аж поки в районі "Азовсталі" в нього не влучила куля снайпера.

На щастя, Дмитро Усіченко вижив, а 29 червня 2022 року повернувся додому в результаті обміну полоненими.
Російські військові викрали із власного будинку херсонського волонтера

Романа Баклажова викрали 6 липня — про це повідомила його дружина. Забрали чоловіка на "розмову". Вилучили ноутбук, телефон чоловіка, флешки та особисті речі. Взяли номер телефону у дружини та матері, обіцяючи подзвонити. На прощання сказали: "Через пару дней прийдёт".

10 липня військові знову вдерлися до помешкання волонтера і... здивувалися, що Романа, за яким вони прийшли, викрали раніше.

Після початку вторгнення росії Роман Баклажов займався волонтерською діяльністю.

Віримо, що Роман якнайскоріше повернеться додому!
Назавжди 24. Роман Ратушний загинув під час виконання бойового завдання під Ізюмом.

Шлях активіста розпочався ще на Майдані 2013 року, коли Роману було лише 15 років. У 2018-му він очолив ініціативу "Захистимо Протасів Яр" від незаконної забудови.

Під час повномасштабного російського вторгнення воював на Київщині. Згодом перевівся до складу 93-бригади "Холодний Яр", де брав участь в боях на Сумщині та під Ізюмом. "Чим більше росіян ми вб'ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям", - писав він.

Роман загинув 9 червня. Усього за місяць, 5 липня, йому мало б виповнитися 25 років.

Вічна пам'ять герою! Присутній!
В "ДНР" повідомили про смерть британця Пола Урі, який з квітня перебував у полоні бойовиків

Пола взяли в полон у Запорізькій області ще у квітні, а згодом він постав перед окупаційним судом як "найманець", який нібито "воював на боці ЗСУ"... але насправді він не мав ніякого стосунку до збройних сил України (до речі, згідно з Женевськими конвенціями, іноземці-військовослужбовці також не вважаються "найманцями", а прирівнюються до військовополонених).

Як повідомляє британська благодійна організація Presidium Network, Пол Урі був волонтером, який намагався евакуювати родину українців з прифронтового селища, коли його затримали на блокпості російські військові. Т.зв. "омбудсмен ДНР" Дар'я Морозова заявила, що 10 липня "британський найманець" помер "через хвороби і стрес".

Урі мав діабет 1 типу і потребував інсулінозамісної терапії. Окупаційна влада "ДНР" стверджує, що йому нібито було надано відповідну медичну допомогу. Але українці добре знають ціну заявам Росії...
Водіїв-волонтерів, які евакуювали маріупольців, звільнили з російського полону

33 водії-волонтери, які ризикували життям та вивозили людей з Маріуполя, близько 100 днів перебували в полоні у селищі Оленівка на окупований Донеччині.

Їх затримали наприкінці березня та на початку квітня, інкримінували статтю "Тероризм" і хотіли ув’язнити на термін до 20 років за законами так званої "днр".

Нещодавно усіх водіїв, крім одного, вдалося звільнити з полону. Чекаємо на повернення усіх в'язнів Кремля!
Утримували в камері суду через те, що не хотів працювати на представників РФ

23 червня Івана Самойленка, голову Станіславської ОТГ на Херсонщині, російські військові викрали просто з роботи.

На допиті ефесбешники питали, чому він не хоче отримати російський паспорт, а також чи чекає він Україну. "Я кажу: “Звісно, чекаю”. Вони кажуть: “Ну, значить, посидиш у нас”, — розповідає Іван Самойленко.

Жодних доказів співпраці голови ОТГ з українською армією у них не було, тож Самойленка звинуватили у нібито розкраданні російської гуманітарної допомоги.

Зараз Іван Самойленко вже вдома.
11 липня Любомиру Домітрячко мало б виповнитися 25 років, але наприкінці червня він загинув у боях на Луганщині.

Родом з Борислава, що на Львівщині, Любомир був сиротою та виховувався в Червоноградській школі-інтернаті. У 2017 році він підписав контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою імені Короля Данила.

25 червня внаслідок артилерійського обстрілу Любомир загинув на Луганщині. Поховали його на цвинтарі у Новояворівську, де він проживав із сім'єю.

Продовжуємо боротьбу та пам'ятаємо тих, хто віддав своє життя, щоб ми здобули перемогу.

#памятаємо
"Запорізький месник" став Героєм України

Строковику НГУ вдалося вразити 7 повітряних цілей російських окупантів. За це він отримав звання Героя України. 

Боєць завдяки своїй майстерності та подвигам вже отримав славу "Запорізького месника", так почали називати його українці в соцмережах, вражені його влучністю. Історію подвигів боєць пише переносним зенітно-ракетним комплексом "Ігла".
Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm повідомила, що ідентифікувала російського загарбника, який імовірно причетний до катування та вбивства українського військовополоненого.

Пошук за фото показав, що з високою імовірністю це може бути Євген Зібров (Женя Зибров) з міста Севастополь. У чоловіка є світлини у формі збройних сил російської федерації, він підписаний на військові сторінки, також має прикметну родинку на правій щоці.

«Ми не можемо стверджувати на 100%, що це саме він, але за сукупністю зовнішніх ознак плюс військовий досвід, плюс підтримує «спецоперацію» рф, поставив на аватарку літеру Z – з високою вірогідністю він може бути причетний», — зазначили в спільноті.
23 липня від ракетного удару росіян загинув полковник Віталій Гуляєв.

Віталій став на захист Батьківщини ще у 2014-му, вже тоді воював на передовій. Був першим командиром 13-го окремого мотопіхотного батальйону, потім служив у 93-й бригаді “Холодний Яр”. У 2021-му очолив 28-му окрему механізовану бригаду імені Лицарів Зимового походу.

Під час повномасштабного російського вторгнення 28-ма бригада під командуванням Віталія Гуляєва зупинила просування російських військ на півдні і відкинула ворога назад.

Життя полковника обірвалося на південному фронті, але боротьба триває. І як 28-ма бригада нищить ворога в пам'ять про командира, так, крок за кроком, ми позбудемося усієї російської нечисті, яка прийшла грабувати, ґвалтувати та нищити українців. Україна була, є і буде!
❗️Увага Дніпро

У неділю відбудеться «акція з приводу теракту в Оленівці та вимогою повернути рідних додому».

Українці нагадають про цинічно вбитих бійців «Азову» та закличуть міжнародні організації до дій.

📆7 серпня, 13:00
📍Набережна "Шар бажань"

Світова спільнота має звернути увагу на терор мордору, жертвами якого стали українські герої.

#98_Азов
В українських містах відбулися акції на підтримку військовополонених

Мітингувальники нагадали про трагічне вбивство українців в Оленівці.

На їхню думку, треба докласти якомога більше зусиль, аби загарбники не стратили так само, як азовців та нацгвардійців в Оленівці.

Фото акцій у Дніпрі, Житомирі та Кривому Розі.
«Я відчував, що мій обов’язок – піти і боронити Україну»

У мирному житті Денис Антіпов викладав корейську мову в університеті Шевченка, а після початку війни у 2014 році став командиром взводу аеророзвідки 81 десантної бригади ЗСУ. У 2016 році відкрив ветеранський бізнес — виготовляв патріотичну сувенірну продукцію. На початку повномасштабної війни з Росією був направлений до 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.

Денис говорив, що метою українських патріотів має бути не загинути за нашу державу, а зробити так, щоб якомога більше окупантів померло за свою. Та все ж був готовий віддати своє життя за незалежне майбутнє України — і 11 травня загинув у бою під час танкового та артилерійського обстрілу поблизу села Довгеньке (Ізюмський район Харківської області).

#памятаємо