Свободу в'язням Кремля
167 subscribers
1.06K photos
118 videos
374 links
Свободу в'язням Кремля - ініціатива, мета якої звільнення усіх українських громадян з полону Росії.

Фейсбук:
https://www.facebook.com/remindabouteveryone

Інстаграм:
https://instagram.com/remind_everyone

Tik Tok: https://vm.tiktok.com/ZSqJ8JmX/
Download Telegram
Олександр Стешенко – молодий харків’янин, якого у квітні 2018 року викрали агенти ФСБ, коли чоловік намагався відвідати свого друга в окупованому Криму.

Олександра змушували зізнатися у підпалі будинку підконтрольного Росії муфтія Криму Еміралі Аблаєваю.

ФСБ інкримінувала йому членство у терористичній групі, яку нібито координували кримськотатарський діяч Ерол Велієв та СБУ.

Кремлівські кати змушували Олександра зізнатися у терористичній діяльності та свідчити проти людей, яких ФСБ представляла як його спільників.

Кожного дня Олександра душили кульками, роздягали, били струмом та обливали водою. Окрім цього, чоловіка тримали у нелюдських умовах підвального каземату.

Після декількох місяців катувань знесилений Олександр був змушений сказати на відео те, що вимагали кати. Він зізнався у злочинах, обмовив Ерола Велієва та своїх “спільників.”

Після цього Олександр перестав цікавити катів ФСБ. У серпні 2019 року його умовно-передчасно звільнили.

Олександр повернувся до рідного Харкова. Його мати так і не дочекалася сина – вона померла через важку хворобу за декілька місяців до його звільнення.

#катування
Максимальна увага!

Вже завтра судді нарешті винесуть остаточне рішення по справі за позовом Медведчука проти книги, яка засвідчує його злочин.

Кум Путіна подав до суду проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса» ще у вересні 2019 року. У цю п'ятницю, 16-го жовтня, судді пішли у нарадчу кімнату і вже в понеділок оголосять остаточний вердикт.

На чиїй стороні опиниться суд? "Адвоката", який прирік митця на смерть, чи небайдужих українців, які висвітлили злочин майже півстолітньої давнини.

Дарницький районний суд міста Києва (вул. Кошиця 5-а), 09:00.

Ми прийдемо. А ви?
Нові методи репресій: "Як не у в'язницю - то в психіатричну лікарню".

"Суд" м. Севастополь ухвалив рішення відправити політв'язня (фігуранта справи "Хізб ут-Тахрір") Олександра Сізікова на місяць на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Севастопольську психіатричну лікарню.

Сам О. Сізіков заперечує проти цього, так як вважає себе психічно здоровою людиною.

Крім того, російська влада занесла його до переліку учасників терористичних організацій. Через це йому недоступне отримання пенсії по інвалідності. Олександр має інвалідність першої групи - втратив повністю зір у 2009 році.

Водночас адвокат Еміль Курбедінов вважає, що Росія хоче визнати політв'язня неосудним і в такий спосіб позбавити волі, помістивши на примусове лікування на довгі роки.
Сьогодні зупинилося серце Кіма Дуванова, військовослужбовця, який був звільнений з полону у грудні 2019 року.

«Полон вбиває також тих, котрі з нього повернулись... Його серце не витримало. Мені бракує слів, не знаю, що сказати. Коли ми бачилися в госпіталі після обміну полоненими, вся сім'я була дуже щаслива, що вони нарешті разом, я не можу собі уявити, що переживає у цей момент його дружина. Він тільки повернувся додому. Все мало бути добре…» – написала журналістка та волонтерка Моніка Андрушевська.

У Кіма залишилися дружина і двоє синів.

Дякую, що боронив нашу Україну. Герої не вмирають!
Нам потрібна твоя допомога!

"Свобода В'язням Кремля" - це ініціатива, що різнобічно допомагає політв'язням, полоненим, військовим та їхнім рідним.

Нам потрібні волонтери, які зможуть допомагати як на постійній основі, так і в окремих акціях.

Перш за все ми шукаємо редакторів, які зможуть виділяти годину на тиждень для написання рубрик. У свою чергу ми навчимо лаконічно писати тексти та працювати у графічних редакторах.

Для нерегулярної допомогти ми шукаємо юристів і журналістів - студентам та гімназистам цих спеціальностей ми також будемо раді!

Окрім цього, ми регулярно проводимо збори листів для політв'язнів. Якщо ти хотів би нам у цьому допомагати, то обов'язково долучайся до команди!

Головний критерій - небайдужість. Якщо ти можеш та хочеш допомогти, обов'язково дай про себе знати!

Заповнюй форму волонтера: https://forms.gle/UEzcqXTLuEzTvFi5A
Марина Заставенко іменем України винесла рішення ганебне рішення — заборонити розповсюдження тиражу книги «Справа Василя Стуса» без дозволу Медведчука.

З 9-ти фрагментів, на які псевдоадвокат Медведчук подав позов, 3 задоволені, 3 - частково задоволені, тобто суд заборонив використовувати ім'я Медведчука у творі, і лише 3 відхилені.

Вахтанг Кіпіані не втрачає сили духу і з оптимізмом готовий подавати апеляцію. Ще автор книги із задоволенням зазначив, що суд України першої інстанції офіційно дозволив щодо кума Путіна фразу "син поліцая".
Девʼять місяців пробув у полоні бойовиків львів’янин Орест Петришин.

Військовослужбовця взяли у полон в Дебальцевому, коли він разом із побратимами потрапив у засідку.

Спочатку Ореста Петришина забрали у Макіївку.

Бійця тримали разом із іншими полоненими. Його прикували ланцюгом до батареї, спати він міг лише сидячи, з піднятою рукою. Згодом ланцюг розпустили і він міг уже лежати на підлозі. У перші дні сильно били.

Били руками, ногами, прикладами, касками. Потім покликали медсестру, вона вколола знеболюючі, дала пігулки.

З Ореста намагались вибити будь-яку інформацію.

Там були бойовики – чеченці, абхазці, росіяни, менше місцевих з Донбасу. "Тому коли почули, що я зі Львова, з Нацгвардії, кричали, що я "фашист", "бандерівець", "нацист", – розповідає боєць.

Ореста Петришина утримувала інтернаціональна бригада "Пятнашка". На Великдень він був у полоні ще у Макіївці, а після свят його з іншими полоненими перевезли у Донецьк, у колишню будівлю СБУ, де він зустрівся з багатьма іншими українськими військовослужбовцями, здебільшого "кіборгами". У кімнаті їх було 60 осіб. Бійці спали на вузьких стелажах, їсти і в туалет – все за розкладом.

З полону Орест Петришин час від часу телефонував рідним.
Сепаратисти дозволяли у день дзвонити 5 полоненим, записували прізвища і номери телефонів, до кого телефонують.

За весь час полону (9 місяців) Оресту один раз вдалося випрати одяг. Светр йому віддав хтось із бойовиків, бо він після побиття залишився в білизні. Вже у Донецьку, розповідає, полонених не били, але щодня забирали на роботу, як рабів: "Переважно прибирали приміщення, які були розбиті, щось розвантажували, працювали, як раби, як дешева робоча сила".

Львів’янина звільнили з полону 30 жовтня 2015 року.
В умовах гібридної війни варто розуміти, що бойові дії ведуться не лише на Сході України, а й в інтернет просторі, що окупований не лише Крим, а й голови мільйонів людей.

Волонтери "Свободу В'язням Кремля" активно нагадують та допомагають політв'язням, полоненим, військовополоненим та їхнім рідним.

Вся наша діяльність ефективна лише завдяки небайдужим людям, які читають наші сторінки. Чим більше ми маємо підписників, тим більше маємо можливостей допомогти пришвидшити перемогу у цій гібридній війні.

Наша ініціатива невтомно бореться на трьох інтернет-фронтах:

Instagram: https://instagram.com/remind_everyone?igshid=8ctkzl0b1fk3

Facebook: https://www.facebook.com/remindabouteveryone/

Telegram: https://t.me/RemindEveryOne

Підписуйся!
Під час засідання Тристоронньої контактної групи координатор ОБСЄ у гуманітарній групі Тоні Фріш повідомив, що українська сторона передала список на обмін з чотирма категоріями осіб. Проте не зазначається, хто саме потрапив до списку.

З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформацію не надано.

Варто нагадати, що наразі 235 українців перебувають у полоні бойовиків так званих «ДНР/ЛНР» та 112 політв’язнів у Криму та Росії. Останній обмін полоненими на Донбасі відбувся 16 квітня, тоді з полону було звільнено 20 українців.
Куликовський Денис Павлович, також відомий як "Палич" або "Аїд", - уродженець Донецької області, який після подій 2014 року долучився до сил так званої "ДНР."

Орієнтовно у 2015-2018 роках "Палич" керував сумнозвісною "Ізоляцією" – колишньої мистецькою платформою міста Донецьк, яку бойовики ОРДЛО переобладнали у концтабір для ворогів свого режиму.

Багато колишніх в'язнів "Ізоляції" із жахом згадують Куликовського як головного ката в'язниці.

Садист прирікав людей на тортури та іноді особисто катував полонених і простих громадян, яких звинувачували у діяльності проти так званої "ДНР."

За словами його жертв, під керівництвом "Палича" в'язнів били, різали, душили, топили, катували електричним струмом та ґвалтували.

Окрім цього, Куликовський практикував такі методи психологічного впливу як поховання заживо та інсценування розстрілів.

Наразі доля садиста невідома. Існують підстави підозрювати, що найжорстокіший кат ОРДЛО досі не покараний та перебуває на підконтрольних Україні територіях.

#катування
Любомир Полюга - член ОУН і УПА, особистий охоронець Романа Шухевича, політв'язень.

У 1942 році стає членом Юнацтва ОУН. Уже через два роки організовує одну зі зв'язкових «хат» головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича.

Під час приходу більшовиків у 1945 році Любомир Полюга був арештований, але невдовзі його відпустили.

Вдруге арештували в 1946 році, однак йому вдалося втекти. Перебував у підпіллі.

У 1947 році був втретє заарештований КДБ. Провів 18 місяців під слідством. Його піддавали тортурам за відмову співпрацювати з міністерством державної безпеки (МДБ).

"Допити фізичні не такі страшні, як бувають психічні", - казав Любомир Полюга.

Його заводили в затемнену кімнату, без вікон, та спрямовували на нього прожектори, які палили очі. Так тривало три доби. Потім його ламали "сном". Він два тижні не спав, але витримав психологічний тиск.

Любомира засудили на 10 років. Покарання він відбував у таборі ГУЛАГу. У 1948 році були заарештовані і члени родини Любомира Полюги (16 осіб).

Він провів два «сухих» голодування. «Сухе» означає відмову не тільки від їжі, а й води. Так він вимагав, шоб його родині повідомили, що він в тюрмі.

Любомир Полюга був звільнений у 1955 році. Лише в 2003 році зміг повернутися з родиною в Галичину (Львів).

У 2016 році помер та був похований на Личаківському кладовищі у родинному склепі.

#ми_не_забули
Ренат Параламов - українець кримськотатарського походження, який став однією з численних жертв кремлівського окупаційного режиму у Криму.

У вересні 2017 року декілька чоловіків у масках та без розпізнавальних знаків на формі провели обшук у розташованому у селі Нижньогірське будинку Рената.

Бойовики представилися агентами ФСБ, які розслідують "терористичну" діяльність Рената. Справжньою причиною їхніх дій була участь Параламова у житті кримськотатарської громади.

Проросійські агенти викрали Рената та відвезли його до невідомої будівлі, яка була облаштована під катівню. Там його очікувала доба жахливих тортур.

Рената Параламова катували струмом, били, погрожували зґвалтуванням. Силовики сподівалися, що Ренат стане їх інформатором у кримськотатарській громаді.

Попри надлюдські муки та постійний психологічний тиск чоловік не зламався. Знесиленого, його викинули поруч із сімферопольською автостанцією.

Реабілітація після тортур зайняла чимало часу, адже частину тіла чоловіка тимчасово повністю паралізувало. Не чекаючи подальших дій ФСБ, Ренат втік разом із родиною до Києва.

Прокуратура окупованого Криму відмовилася розглядати справу про катування Параламова.

Натомість у 2018 році вона відкрила проти чоловіка, який на той момент вже втік із підконтрольних Росії територій, кримінальні справи за статтями про незаконний обіг вибухових речовин та боєприпасів.

#катування
Колишнього політв’язня Кремля Володимира Балуха, якого було госпіталізованого 8 вересня, виписали з лікарні.

«Володимира виписали з лікарні швидкої допомоги, завершився страшний етап болю і невідомості. Новий день Володя розпочне з реабілітації і підготовки до відновлення. Найближчі місяці його чекає багато вправ, професійне лікування в одній з найкращих клінік країни, і, я переконана, повне одужання», – повідомляє волонтерка Наталія Лютікова на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, вночі 8 вересня експолітв'язня Володимира Балуха було побито. Його знайшли тільки вранці. Були зламані рука та ключиця. Також Балух отримав важку черепно-мозкову травму.

За однією із версій, яку оприлюднив Ахтем Чийгоз, причетною до побиття може бути російськомовна компанія, яка відпочивала поряд з політв’язнями Кремля, які зібралися привітати один одного з річницею звільнення. Саме Володимир Балух зробив зауваження і, можливо, люди змогли потім його відстежити.
Як зазначає уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, у фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова та фігуранта білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Омерова погіршується стан здоров’я.

За словами рідних, Джеміль Гафаров, інвалід ІІ групи, скаржиться на різке загострення хронічних хвороб. Його турбують постійні судоми в ногах, сильний біль у серці та різкі стрибки тиску. А Енвера Омерова турбують сильні болі опорно-рухового апарату, які не дають вільно ходити.

Проте керівництво СІЗО, де перебувають політв’язні, не надає їм належної медичної допомоги та ігнорує будь-які звернення щодо її надання.

Також варто зазначити, що в камерах, де перебувають політв’язні, антисанітарія. Так як адміністрація місць несвободи не проводить санітарну обробку, там багато тарганів та клопів. Хоч родичі і передають інсектицидні засоби, проте позбутися комах самостійно не вдається.

Крім того, кримчан тримають у переповнених камерах. Джеміль Гафаров перебуває у камері ще з 10 особами, хоч там лише 6 ліжок.

Усі ці факти свідчать про порушення статей 9, 10, 22 Мінімальних правил поводження з в’язнями, схвалених Економічною і Соціальною Радою ООН та статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.