Свободу в'язням Кремля
167 subscribers
1.06K photos
118 videos
374 links
Свободу в'язням Кремля - ініціатива, мета якої звільнення усіх українських громадян з полону Росії.

Фейсбук:
https://www.facebook.com/remindabouteveryone

Інстаграм:
https://instagram.com/remind_everyone

Tik Tok: https://vm.tiktok.com/ZSqJ8JmX/
Download Telegram
Текля Тихан (Костинюк) - діячка ОУН, політв'язень радянського режиму.

У 1940 році новоприбулі "визволителі" вивезли тринадцятилітню Теклю з родиною вуйка в Казахстан. У 1941 році вдалося домогтися дозволу повернутися додому.

У 1942 році вона вступила до підпільної націоналістичної організації "Юнацтво ОУН". Отримала конспіративне псевдо "Наталка".

У 1945 році заарештована військовими НКВС. Засуджена до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбувала у Красноярському краї (Сибір), а з 1950 року - у таборах особливого режиму на Балхаші (Казахстан).

Після смерті Сталіна почали переглядатись кримінальні справи ув’язнених. Звільняли тих, хто відбув уже дві третини свого терміну. У 1954 році Теклю Костинюк звільнили, але не дозволили повернутися в Україну.

В 1966 році вона повернулася на батьківщину та оселилася у м. Калуш Івано-Франківської області. З часом переїхала жити до Львова.

Була членом різних громадських товариств (Спілка політв'язнів, Ліга Українських жінок тощо). Жодна патріотична акція не обходилася без її присутності. Провела безліч зустрічей з молоддю, розповідаючи про трагічні й героїчні сторінки української історії.

В 2016 році Текля Тихан померла. Вона залишила по собі гарний зразок нескореності та дієвого патріотизму.

#ми_не_забули
Судове засідання за позовом очільника партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука проти видавництва Vivat розпочалося.

"Кум Путіна" подав до суду на книгу «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Варто зазначити, що 90% книги базується на документах КГБ, 10% – аналітика і переосмислення автора.

Ми вже тут! І ви підтягуйтесь, це засідання може стати вирішальним!
Понад 5 годин тривало засідання за позовом Медведчука проти книги, написаної на основі документів з архіву колишнього КДБ УРСР.

Судді озвучать рішення 19 жовтня (понеділок) о 09:00. Дарницький районний суд міста Києва (вул. Кошиця 5-а).

У понеділок ми дізнаємось, на чиєму боці судді: прокремлівського псевдоадвоката Медведчука чи правдивої книги про смерть видатного митця України - Василя Стуса.

Прийди! Це важливо!

Фото взято у espreso.tv.
"Я йшов захищати Батьківщину не заради грошей, а за покликом серця"

Станіслав Паплінський переїхав до Івано-Франківська з Житомира. У складі 90-го батальйону він захищав один з терміналів Донецького аеропорту. Потім 197 днів пробув у полоні бойовиків.

Коли почалися воєнні дії на сході України, Станіслав одразу пішов до військкомату. Там йому запропонували служити у десантних військах. Хлопець, звісно, погодився – вважав великим щастям воювати на лінії вогню, там, де спекотно навіть за мінусової температури.

"Саме на передовій ти відчуваєш власну значимість і безцінну користь, яку приносиш для земляків", – каже Станіслав.

Два місяці воював на передовій – захищав Артемівськ, Опитне, Піски. А 20 січня, після останнього підриву на терміналі, їхав забирати поранених товаришів з аеропорту. Саме тоді їх броньована машина потрапила під обстріли.

У перший місяць Станіслава Паплінського разом з іншими полоненими "оселили" в підвальному приміщенні колишньої СБУ, в архівному відділі. Спали на полицях, де свого часу зберігалася документація. Їжу, зазвичай перлову кашу, приносили двічі на день у відрі. Гречка вважалася делікатесом. Тарілки і ложки мусили самі собі добувати. Хтось знайшов у закутку якусь банку, інший змайстрував ложку з картону, або ж сухарі слугували столовими приборами.

У полоні хлопця постійно били, імітували розстріл, усі зуби з лівого боку ротової порожнини вибили, намагалися відрізати палець, але він вчасно висмикнув руку.

До речі, "кіборг" відмовився від грошової компенсації за бойові поранення, а це близько двохсот тисяч гривень. Таку позицію воїн пояснює просто: "Я йшов захищати Батьківщину не заради грошей, а за покликом серця".

Найкраща реабілітація для Станіслава – творчість. Окрім того, що він продовжує писати пісні для свого гурту, також вчиться грати на гітарі, баяні, а ще – пише книгу власних спогадів про бої в Донецькому аеропорту та перебування в полоні.
Олександр Стешенко – молодий харків’янин, якого у квітні 2018 року викрали агенти ФСБ, коли чоловік намагався відвідати свого друга в окупованому Криму.

Олександра змушували зізнатися у підпалі будинку підконтрольного Росії муфтія Криму Еміралі Аблаєваю.

ФСБ інкримінувала йому членство у терористичній групі, яку нібито координували кримськотатарський діяч Ерол Велієв та СБУ.

Кремлівські кати змушували Олександра зізнатися у терористичній діяльності та свідчити проти людей, яких ФСБ представляла як його спільників.

Кожного дня Олександра душили кульками, роздягали, били струмом та обливали водою. Окрім цього, чоловіка тримали у нелюдських умовах підвального каземату.

Після декількох місяців катувань знесилений Олександр був змушений сказати на відео те, що вимагали кати. Він зізнався у злочинах, обмовив Ерола Велієва та своїх “спільників.”

Після цього Олександр перестав цікавити катів ФСБ. У серпні 2019 року його умовно-передчасно звільнили.

Олександр повернувся до рідного Харкова. Його мати так і не дочекалася сина – вона померла через важку хворобу за декілька місяців до його звільнення.

#катування
Максимальна увага!

Вже завтра судді нарешті винесуть остаточне рішення по справі за позовом Медведчука проти книги, яка засвідчує його злочин.

Кум Путіна подав до суду проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання і поширення книги «Справа Василя Стуса» ще у вересні 2019 року. У цю п'ятницю, 16-го жовтня, судді пішли у нарадчу кімнату і вже в понеділок оголосять остаточний вердикт.

На чиїй стороні опиниться суд? "Адвоката", який прирік митця на смерть, чи небайдужих українців, які висвітлили злочин майже півстолітньої давнини.

Дарницький районний суд міста Києва (вул. Кошиця 5-а), 09:00.

Ми прийдемо. А ви?
Нові методи репресій: "Як не у в'язницю - то в психіатричну лікарню".

"Суд" м. Севастополь ухвалив рішення відправити політв'язня (фігуранта справи "Хізб ут-Тахрір") Олександра Сізікова на місяць на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Севастопольську психіатричну лікарню.

Сам О. Сізіков заперечує проти цього, так як вважає себе психічно здоровою людиною.

Крім того, російська влада занесла його до переліку учасників терористичних організацій. Через це йому недоступне отримання пенсії по інвалідності. Олександр має інвалідність першої групи - втратив повністю зір у 2009 році.

Водночас адвокат Еміль Курбедінов вважає, що Росія хоче визнати політв'язня неосудним і в такий спосіб позбавити волі, помістивши на примусове лікування на довгі роки.
Сьогодні зупинилося серце Кіма Дуванова, військовослужбовця, який був звільнений з полону у грудні 2019 року.

«Полон вбиває також тих, котрі з нього повернулись... Його серце не витримало. Мені бракує слів, не знаю, що сказати. Коли ми бачилися в госпіталі після обміну полоненими, вся сім'я була дуже щаслива, що вони нарешті разом, я не можу собі уявити, що переживає у цей момент його дружина. Він тільки повернувся додому. Все мало бути добре…» – написала журналістка та волонтерка Моніка Андрушевська.

У Кіма залишилися дружина і двоє синів.

Дякую, що боронив нашу Україну. Герої не вмирають!
Нам потрібна твоя допомога!

"Свобода В'язням Кремля" - це ініціатива, що різнобічно допомагає політв'язням, полоненим, військовим та їхнім рідним.

Нам потрібні волонтери, які зможуть допомагати як на постійній основі, так і в окремих акціях.

Перш за все ми шукаємо редакторів, які зможуть виділяти годину на тиждень для написання рубрик. У свою чергу ми навчимо лаконічно писати тексти та працювати у графічних редакторах.

Для нерегулярної допомогти ми шукаємо юристів і журналістів - студентам та гімназистам цих спеціальностей ми також будемо раді!

Окрім цього, ми регулярно проводимо збори листів для політв'язнів. Якщо ти хотів би нам у цьому допомагати, то обов'язково долучайся до команди!

Головний критерій - небайдужість. Якщо ти можеш та хочеш допомогти, обов'язково дай про себе знати!

Заповнюй форму волонтера: https://forms.gle/UEzcqXTLuEzTvFi5A
Марина Заставенко іменем України винесла рішення ганебне рішення — заборонити розповсюдження тиражу книги «Справа Василя Стуса» без дозволу Медведчука.

З 9-ти фрагментів, на які псевдоадвокат Медведчук подав позов, 3 задоволені, 3 - частково задоволені, тобто суд заборонив використовувати ім'я Медведчука у творі, і лише 3 відхилені.

Вахтанг Кіпіані не втрачає сили духу і з оптимізмом готовий подавати апеляцію. Ще автор книги із задоволенням зазначив, що суд України першої інстанції офіційно дозволив щодо кума Путіна фразу "син поліцая".
Девʼять місяців пробув у полоні бойовиків львів’янин Орест Петришин.

Військовослужбовця взяли у полон в Дебальцевому, коли він разом із побратимами потрапив у засідку.

Спочатку Ореста Петришина забрали у Макіївку.

Бійця тримали разом із іншими полоненими. Його прикували ланцюгом до батареї, спати він міг лише сидячи, з піднятою рукою. Згодом ланцюг розпустили і він міг уже лежати на підлозі. У перші дні сильно били.

Били руками, ногами, прикладами, касками. Потім покликали медсестру, вона вколола знеболюючі, дала пігулки.

З Ореста намагались вибити будь-яку інформацію.

Там були бойовики – чеченці, абхазці, росіяни, менше місцевих з Донбасу. "Тому коли почули, що я зі Львова, з Нацгвардії, кричали, що я "фашист", "бандерівець", "нацист", – розповідає боєць.

Ореста Петришина утримувала інтернаціональна бригада "Пятнашка". На Великдень він був у полоні ще у Макіївці, а після свят його з іншими полоненими перевезли у Донецьк, у колишню будівлю СБУ, де він зустрівся з багатьма іншими українськими військовослужбовцями, здебільшого "кіборгами". У кімнаті їх було 60 осіб. Бійці спали на вузьких стелажах, їсти і в туалет – все за розкладом.

З полону Орест Петришин час від часу телефонував рідним.
Сепаратисти дозволяли у день дзвонити 5 полоненим, записували прізвища і номери телефонів, до кого телефонують.

За весь час полону (9 місяців) Оресту один раз вдалося випрати одяг. Светр йому віддав хтось із бойовиків, бо він після побиття залишився в білизні. Вже у Донецьку, розповідає, полонених не били, але щодня забирали на роботу, як рабів: "Переважно прибирали приміщення, які були розбиті, щось розвантажували, працювали, як раби, як дешева робоча сила".

Львів’янина звільнили з полону 30 жовтня 2015 року.
В умовах гібридної війни варто розуміти, що бойові дії ведуться не лише на Сході України, а й в інтернет просторі, що окупований не лише Крим, а й голови мільйонів людей.

Волонтери "Свободу В'язням Кремля" активно нагадують та допомагають політв'язням, полоненим, військовополоненим та їхнім рідним.

Вся наша діяльність ефективна лише завдяки небайдужим людям, які читають наші сторінки. Чим більше ми маємо підписників, тим більше маємо можливостей допомогти пришвидшити перемогу у цій гібридній війні.

Наша ініціатива невтомно бореться на трьох інтернет-фронтах:

Instagram: https://instagram.com/remind_everyone?igshid=8ctkzl0b1fk3

Facebook: https://www.facebook.com/remindabouteveryone/

Telegram: https://t.me/RemindEveryOne

Підписуйся!
Під час засідання Тристоронньої контактної групи координатор ОБСЄ у гуманітарній групі Тоні Фріш повідомив, що українська сторона передала список на обмін з чотирма категоріями осіб. Проте не зазначається, хто саме потрапив до списку.

З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформацію не надано.

Варто нагадати, що наразі 235 українців перебувають у полоні бойовиків так званих «ДНР/ЛНР» та 112 політв’язнів у Криму та Росії. Останній обмін полоненими на Донбасі відбувся 16 квітня, тоді з полону було звільнено 20 українців.