Ми – держава-реціпієнт. У нас власних джерел доходів стає тільки менше. Все тримається на грошах донорів. Й у донорів є вимоги щодо того, як гроші використовуються: на соціальні програми, на охорону здоров'я. Менша частина прямої фінансової допомоги йде на військові потреби, бо на них гроші передаються окремо й менше.

Тому уряд вигадує 100500 соціальних програм, щоб ці гроші використовувалися як гроші й за рахунок ПДВ та інших податкових інструментів повертатися в наш бюджет, більше половини котрого розподіляється якраз на ВПК.

У нас максимально мобілізаційна економіка. Далі вже нікуди, тільки пенсії скасовувати щоб пенсіонери на вулицях дохли.

Але українцям й цього недостатньо...