Королівський музей армії в Брюсселі. Частина 1.

Королівський музей армії в Брюсселі. Частина 2.

Шкода, що телеграм трохи стискає фото, тому деякі викладу файлом в коментарях, якщо вам цікаво дивитись у гарній якості.

В дитинстві на 9 травня я з захопленням дивися військові паради, на вулиці був празднік, музика, вихідний день і все як у всіх. По телевізору крутили стрічки про війну, де наші предки звільняли рідні землі і брали Берлін.
З віком я перестав дивитись військові і історичні фільми, перестав слухати передачі по телевізору і не читав легенди про панфіловцєв і інших.
Бо все це міфи і брехня. Нагла, чорна, мерзенна, липка, гидка брехня. Війна вона про інше. Вона про горе, смерть, знищені міста і села, розірвані шлюби, вдов, безпритульних дітей і голод.
Підказки були ще в дитинстві. Такі як цей скромний обеліск в моєму селі на Чернігівщині. На ньому написані прізвища односельчан, які загинули на війні. А скільки таких сел і міст?
Трагедія, яка знищила останній звʼязок з предками.
Тож як тут радіти, коли хочеться ридати?

А к мертвым, выправив билет,
Все едет кто-нибудь из близких,
И время добавляет в списки
Еще кого-то, кого нет…
И ставит,
ставит
обелиски.