Польщею вже нікого не здивуєш. Другий раз в Кракові і буду втретє. Охайне місто, чисте, бруківка, вузькі вулички. Люблю це атмосферне місто. Але польська залізниця підвела двічі за 1,5 доби. Українські інтерсіті як на мене трішки краще.
Питання взаємовідносин українців і поляків складе. Під це буду писати окремий пост колись.

Бельгія. Шарлеруа зустрів величезною кількістю жебраків. Навіть вночі була їх активність, коли сидів їв шаурму в центрі біля гей-клубу. Місто настільки невелике, що можна обійти за пару годин. Потрапивши в нього у вихідний день на вулицях майже нікого не зустрічав, наче всі вимерли. Цікаво було дивитись на поєднання сучасного трц з церквою 18 ст. А щоб занести меблі в квартиру, треба відчиняти не двері, а вікна і викликати кран, бо ліфти метр на метр.
За моїми спостереженнями, по всій Бельгії величезна кількість памʼяток солдатам І світової війни. Чому так, то треба читати канал мого друга Макарова.
Брюссель інший. Многолюдний, багато туристів, зручна транспортна розвʼязка.
Переважна більшість говорить французькою, але мінімум половина говорить англійською відносно вільно, навіть мігранти, яких… 50% серед тих, хто йде тобі на зустріч. Колоніальне минуле лишає слід в майбутньому.

Королівський музей армії в Брюсселі. Частина 1.