Якщо виживу в цій війні - напишу в мемуарах який пиздець відбувається тут і зараз на всіх ланках і службах

Чим більший підрозділ (з'єднання), тим більша затримка між затвердженим планом та його реалізацією. Складність прийняття рішення командира (начальника) сягає в тому, щоб вгадати, що буде не просто завтра, а через тиждень, два, а то і місяць. Більшість комбатів та комбригів, яких я бачив - відносно справляється (а деякі навіть дуже вміло передбачають). Нажаль, якщо брати керівний склад вище - ОТУ, ОСУВ, ГШ (оперативний і стратегічний рівень), то тут у нас такий же совок як і в росіян. Проблеми вирішують коли вони вже виникають по факту. Іноді замість вирішення - їх скривають і комбриги/комбати самі розгрібають складну оперативну обстановку. І це страшніше всього. Тому ми і бачимо прориви підорів в оперативний простір і переброски боєздатних бригад/бтгрів/батів на стабілізаційні дії, в наслідок яких їх боєздатність знижується максимально швидкими темпами. Коли "тушити пожежі" більше нема кому - ми отримуємо Покровськ і Курахове.

115 проїбала ділянку фронту. Знову.
Господи, розформуйте її нахуй

Я особисто бачив лише одного тіпа з лівої двіжухи.
Снайпер з 68 оєбр. Був. Воював. Вбивав підорів. Маю за честь з ним бути знайомим і називати другом.
Але нажаль більше не бачив.

Шось почав все більше згадувати старі часи коли все було лампово.
Колись в Афганістані на СП «Вегас» («Патріот»)
20ʼ
#архів

Запускаю рубрику історії з армії. Історії будуть з різних родів військ, різних людей але про одні і ті самі будні

Тягнули камаза на жорсткій сцепці мимо мінного поля. Сцепка одстрільнула і камаз покотився на міни. Вже думав як пояснити командиру що камаз, який з 18 року на буксирі переміщався раптом вирішив поїхати і підірватися.

#історії #морпіхи

А в Суджі вже відкрили Нову Пошту?

Переодягнувся в піксель. Але є нюанс)
Панама в осколку - підгон від дуже ахуєнного взводніка важких нічних дронів 🫡

Люблю час від часу посидіти з піхотою. Послухати історії про тіпа, який в Карлівці розбирав одноразку і йому відірвало ногу. Його евакуювали, а ногу ні. Поки думали що робити з ногою - він вмер в госпіталі. Вирішили ногу з тілом відправити. Але вже її втопили в водосховищі

#історії #морпіхи

- Затримали одного тіпа з розпоряджених на блокпосту, наркота.
- А що знайшли?
- Метадон, 11 грамм.
(Начальник штабу): - О! Оце нормальний пацан! Не всяка трава там, а по дорослому! Гулять, так гулять. Стрілять, так стрілять. А сісти, так нормально!

#історії #ДШВ

"Карент муд"

#історії #морпіхи

Місяць всім КП забуваємо купити цукор. Навчився пити чай без цукру.

В ході рекогностування місцевості в зоні нашої відповідальності мною була знайдена система траншей і бліндажів у відносному тилу. Бліндажі в декілька накатів, висота стелі 3м, глибокі, замасковані. Окремий бліндаж з кухнею, окремий з душевою, до бліндажів протягнули кабель з найближчого села, все оббито дошками, ступеньки, гарно короч.
В одному з них двері були закриті зсередини. Стукаю, дьоргаю, нікого. Через хвилину-півтори відкриває худощавий тіп і цивільному, курить айкос і питає шо надо. Тут я помічаю за його спиною кімнату, де з ліжка встає дуже жирна баба, застібаючи штани і уходить в глиб бліндажа. Я забув як говорити, а мій побратим в ході розмови виясняє, що вони якесь там ТРО і тут їх точка РЕРу і вони зайняті і бліндаж теж. Як тільки я зібрав думки до купи - з-за спини цього тіпа виглядає інший тіп з погоном подпола і теж питає шо надо. Я відмовляюсь здогадуватись чому були закриті двері. Але недовольство в ході розмови з ними відчувалось чітко. Чому б це..

#історії #нгу

Сяйво на Донбасі 🙃