Забавно, але досі поражаюсь наскільки зсу це залупа. Знаходячись майже місяць з однією із механізованих бригад серії 6* і майже кожен день штурмуючи начмеда і ком мед роти, ми досі не добились того, щоб нам організували зв’язок з батальйонами. Ми власними ресурсами розгорнули стабік, самі знайшли зв’язківця і віджали радєйку, вийшли на піхоту і вуаля, у нас тепер є робота.
Поруч стоїть один осб, начмед якої забороняє адекватно рятувати поранених. Транекс тільки з його дозволу, заборона на нічні еваки, а протоколи він в рот їбав. Короч долбойоб.
Як сказав мій побратим Макарич: "Війна це нагромадження крінжу, і той у ній виграє, хто крінжує менше."

Просто лишу це фото тут

Друг Студент. Велика втрата для сім’ї Госпітальєрів… спочивай з миром

Колись ми зрозуміємо накази тих чи інших командирів… або ні.

Після війни всі будуть героями, всім видадуть медалі і убдшки, для цивільних всі люди в формі будуть взірцем мужності і стійкості. І лише одиниці будуть розповідати, що це не так. Мабудь, мертвим теж, було б що додати, але, нажаль, вони вже не скажуть. А ті одиничні голоси будуть подавлені бо критикувати переможців і зсу загалом буде не можна. Потім ветерани будуть кинуті на призволяще, як це було завжди після всіх війн, а командирам дадуть дачі і високі посади. Так бачу.

Сьогодні тобі мало б бути 20. Не було б дня шоб я не згадував тебе. Твій квиток Маріуполь-Київ я зберігаю досі. Ми мали б їхати разом святкувати новий рік, але ти лишився. Лишився і через два місяці боронив Маріуполь. Ти загинув як і хотів - в бою…
Мені тебе дуже не вистачає.. з днем народження, братику..

Кирило Паршин, друг Грек, захистник Маріуполя в складі ДШГ Ведмеді
В моєму серці і пам’яті назавжди🕯💔

Обожнюю це відео. Така от атмосфера була тоді. Тренуємось, працюємо, відпочиваємо. Була б машина часу, я б вернувся і прожив той період знову…

Песня Константина Ступина - Корсары в исполнении Грека 🏴‍☠️

Есть голоса, которые будут в моей голове до конца моих дней

Обожнюю листопад за його тумани

Приїхав. Побачив. Потушив.

Тільки що вперше в житті проїхав по убд. Відчуття наче зайцем їду. Але чомусь так посміхаюсь

Третій день сіпається праве око. Це до грошей чи до смерті?