Последнее время широкими темпами распространяется мысль о полномасштабном вторжении ВС РФ под разными поводами. Некоторые граждане паникуют, некоторые готовятся к партизанской войне, а некоторые этого только и ждут.
Разрозненность украинского общества сопровождает его практически всю историю. Безусловно, можно смело говорить, что это базис, от которого мы не избавимся никогда.
Однако, катализатор внешней угрозы и образ единого врага в 2013-2015 годах показал, что в истории независимой Украины бывают моменты объединения всех проукраинских сил.
Но рано или поздно происходит новый раскол на множество разных лидеров и идей. Это мы видим сейчас. Это делает нас уязвимыми. И, пожалуй, это главная причина, по которой вторжение не будет иметь смысла. Нас будут захватывать изнутри. Уже захватывают. Противник делает все возможное для препятствия объединения проукраинского общества, это значит, что пришло время задуматься о едином мнении, единой позиции, едином символе, единой цели. Так победим.
In hoc signo vinces — Сим победиши
Разрозненность украинского общества сопровождает его практически всю историю. Безусловно, можно смело говорить, что это базис, от которого мы не избавимся никогда.
Однако, катализатор внешней угрозы и образ единого врага в 2013-2015 годах показал, что в истории независимой Украины бывают моменты объединения всех проукраинских сил.
Но рано или поздно происходит новый раскол на множество разных лидеров и идей. Это мы видим сейчас. Это делает нас уязвимыми. И, пожалуй, это главная причина, по которой вторжение не будет иметь смысла. Нас будут захватывать изнутри. Уже захватывают. Противник делает все возможное для препятствия объединения проукраинского общества, это значит, что пришло время задуматься о едином мнении, единой позиции, едином символе, единой цели. Так победим.
In hoc signo vinces — Сим победиши
Привет. Хавать хочешь? Пошли тогда покуховарим. Суп с сардин сделаем, все равно тушняк только завтра будет. Что? Не сильно хотелось есть? Тогда давай сигарету. Та потому шо.
Ты ж знаешь. Я люблю пехоту. Поважаю десантов. Фанатею от морпехов. Танчики в кумирах. И дальше по ВУСовкам. Потому шо мы любим ЗСУ. Тех, у кого жизнь не стоит в первом приоритете. Есть поважней вещи.
Так от. Среди всех посад та спеціальностей есть военные медики: санинструкторы, фельдшеры, еще волонтеры и добровольцы-парамедики. Тут свои приколы, дивись.
Ты таскаешь в карманах красні «Прилуки» и мою зажигалку, а они забивают все перчатками. Тупо все. Очень. Много. Куртки, парки, кителя, убаксы, брюки. Все карманы забиты перчатками. Патронов много не бывает? Перчаток тоже!
У них обязательно будет с собой рюкзак. Обязательно ценой будет с бюджет міста Київ. Или больше, если забит нормально. Той рюкзак - то реликвия. Но он вечно сложен «не до конца». Основная деятельность парамеда, это дополнять и дополнять рюкзак расходниками, пока туда не влезет половинка реанимобиля.
Любишь после наряда капці обуть? Ну шлепки. Ага. А они напостой в берцаках ходят, кто знает когда работа пойдет. Та в разных лазят: м-таки, таланы уставные, криспачи. Ловы не. Ловы в ломбарде, бо он заложил их задля новых бандажей. По-любому.
И машина парамедика. Это как обычная машина, но в ней чутка разорвало рюкзак парамедика. Катеторы и системы в задниках сидений, в бардачке турникеты и ипп, в дверцах системы. Перчатки? Они в карманах же, забыл чтоль? Неуважний.
Так от. Они как и мы все. Они заступают в наряды. Они копают. Они ходят на СПхи. Они работают работу. Просто внимательней слушают радейку. Не снимают за зря обувь. Ищут взглядом аптечку на твоем бронике и вечно переживают. За тебе, меня и всех військовослужбовців лінії зіткнення.
(с) Ri Shevtsov
Ты ж знаешь. Я люблю пехоту. Поважаю десантов. Фанатею от морпехов. Танчики в кумирах. И дальше по ВУСовкам. Потому шо мы любим ЗСУ. Тех, у кого жизнь не стоит в первом приоритете. Есть поважней вещи.
Так от. Среди всех посад та спеціальностей есть военные медики: санинструкторы, фельдшеры, еще волонтеры и добровольцы-парамедики. Тут свои приколы, дивись.
Ты таскаешь в карманах красні «Прилуки» и мою зажигалку, а они забивают все перчатками. Тупо все. Очень. Много. Куртки, парки, кителя, убаксы, брюки. Все карманы забиты перчатками. Патронов много не бывает? Перчаток тоже!
У них обязательно будет с собой рюкзак. Обязательно ценой будет с бюджет міста Київ. Или больше, если забит нормально. Той рюкзак - то реликвия. Но он вечно сложен «не до конца». Основная деятельность парамеда, это дополнять и дополнять рюкзак расходниками, пока туда не влезет половинка реанимобиля.
Любишь после наряда капці обуть? Ну шлепки. Ага. А они напостой в берцаках ходят, кто знает когда работа пойдет. Та в разных лазят: м-таки, таланы уставные, криспачи. Ловы не. Ловы в ломбарде, бо он заложил их задля новых бандажей. По-любому.
И машина парамедика. Это как обычная машина, но в ней чутка разорвало рюкзак парамедика. Катеторы и системы в задниках сидений, в бардачке турникеты и ипп, в дверцах системы. Перчатки? Они в карманах же, забыл чтоль? Неуважний.
Так от. Они как и мы все. Они заступают в наряды. Они копают. Они ходят на СПхи. Они работают работу. Просто внимательней слушают радейку. Не снимают за зря обувь. Ищут взглядом аптечку на твоем бронике и вечно переживают. За тебе, меня и всех військовослужбовців лінії зіткнення.
(с) Ri Shevtsov
Я люблю котів. Не через те, що вони пухнасті, мурчать чи ще щось. Вони заслуговують мою повагу тим, що не знають що таке відчай, не знають як це - перестати рухатись далі.
Дика природа надала йому шанс померти одразу при народженні як деякі його брати і сестри. Їх заживо зжерли блохи, коли вони ледь-ледь відкрили очі. Ще декількох, кого не сжерли, пізніше вбило при обстрілі. Потім настали холодні осінні ночі, де за чотири години доросла людина замерзає вщент. А він там 24 години на добу. Навіть зараз, в зимку. Він не має права шось обирати, він взагалі не знає шо таке право обирати. Єдине, що він може - знайти їжу або клянчити її у морпіхів, грітись там де тільки зможе, точніше там де знайде і максимально довго продовжувати своє, і так коротке, життя в умовах, де рік за два. Війна для нього і є мир. А миру в нашому розумінні для нього просто не існує.
Народжений на нулі - загине там же, так і не здавшись.
Дика природа надала йому шанс померти одразу при народженні як деякі його брати і сестри. Їх заживо зжерли блохи, коли вони ледь-ледь відкрили очі. Ще декількох, кого не сжерли, пізніше вбило при обстрілі. Потім настали холодні осінні ночі, де за чотири години доросла людина замерзає вщент. А він там 24 години на добу. Навіть зараз, в зимку. Він не має права шось обирати, він взагалі не знає шо таке право обирати. Єдине, що він може - знайти їжу або клянчити її у морпіхів, грітись там де тільки зможе, точніше там де знайде і максимально довго продовжувати своє, і так коротке, життя в умовах, де рік за два. Війна для нього і є мир. А миру в нашому розумінні для нього просто не існує.
Народжений на нулі - загине там же, так і не здавшись.
❤1
Колись радив вам тут почитати ту чи іншу літературу. Так от. Суботні поради повертаються. Гюнтер Кошоррек «Помни время шипов». Мемуари достойні того, щоб їх читали. Книга починається на околиці Сталінграда коли автору було 19 років і закінчуються американським полоном через майже три довгих роки. Скачати у всіх форматах можна тут: https://royallib.com/book/koshorrek_gyunter/gyunter_k_koshorrek_pomni_vremya_shipov.html
Dear Santa, I was a terrible boy this year. I destroyed what I loved, didn't pray enough, was rude, was in a fight. I know I didn't deserve a present this year. But I helped two guys, maybe this will somehow improve my situation. Please, Santa, let me live this year again. I promise I'll find a way and don't lose what I have lost.
Forwarded from Радіо Свобода
Президентство Трампа у цифрах: від кількості надісланих твітів до довжини стіни з Мексикою.
А ви чим запам'ятаєте його?
А ви чим запам'ятаєте його?
Forwarded from STERNENKO
8 років із конфіскацією майна за протистояння Труханову.
Саме стільки сьогодні попросила для мене прокурор по старій справі.
Оголошення вироку відбудеться вже 19 лютого, у п‘ятницю о 10:00 в Одесі, в Приморському суді.
У 2015 році до мене додому прийшла міліція. Провели обшук. Під час обшуку я добровільно видав їм пневмат, колекційний ніж та стартовий (шумовий) пістолет.
Підставою для обшуку стала заява проти мене тітушки і проросійського колаборанта Сергія Щербіча.
Після обшуку мені одягли на голову мішок та вивезли в УБОЗ, де повідомили про підозру.
І того ж дня мене закрили до СІЗО.
Підозрювали мене у викраденні того самого Щербіча з метою заволодіння його коштами на суму 300 грн.
Сам Щербіч є також і партійцем та депутатом «Довіряй ділам» та повністю підконтрольний меру Одеси Труханову. Труханов тричі замовляв мене вбити і за його вказівки і відкрили це та ще ряд кримінальних проваджень.
Саме тому Щербіч і писав ту заяву проти мене.
Але за 5 років судів він до суду не з‘являвся.
Тільки нещодавно його мало не силою привела прокурор.
До слова, раніше Щербіча затримували 19.02.14 у Звенигородці, коли він із сотнями інших тітушок їхав вбивати нас на Майдан.
Далі він організовував блокування виїздів техніки ЗСУ на Донбас та брав участь у заворушеннях проти України.
Сама справа проти мене ґрунтується на дуже серйозних «доказах».
Це показання самого Щербіча... і все.
А також мене звинуватили у незаконному зберіганні зброї (при тому що закону про зброю нема), при тому що я сам його добровільно видав поліції.
В експертизі пістолета (який вільно продається і не потребує дозволу) прямим текстом вказано, що пістолет стартовий.
Далі написано, що експерт МВС викрутив зі ствола втулку, і після цього зміг вистрілити ґумовими кулями з нього.
Тобто експерт сам зробив з стартового пістолета травмат.
Але при цьому він вказав, що зброя стала вогнепальною!
І тому мені і приліпили ту 263 статтю.
Нонсенс.
Процес тягнувся 5 років. 90% засідань не відбувались або через неявку потерпілого, або прокурора.
І от після того, як Венедіктова та Татаров почали виступати проти мене, почались дива.
Я маю підстави вважати, що вони намагатись тиснути на суд та точно тиснули на прокурора.
Прокурор у справі заявила, що мене треба негайно відправити під варту, бо я 1 раз не з‘явився через те, що робив тест на ковід.
При тому вона сама раніше не з‘являлась у суд, посилаючись на карантин🤷🏻♂️
Паралельно процес дуже прискорився. Раніше засідання проходили раз на місяць.
А тут стали відбуватись щотижня.
І ось за останні 7 днів їх було аж 3.
Сьогодні були дебати, де я дуже деталізовано та послідовно знищив усі «аргументи» прокурора по всім статтям.
Прокурор попросила дати мені 8 років з конфіскацією майна.
Після всіх виступів суддя пішов до нарадчої, і повідомив, що вирок оголосить вже післязавтра о 10:00.
Ця справа — початок політичо вмовтивованих розправ від Труханова, яка почалась ще у 2015 році.
Я припускаю, що без жодного доказу та всупереч здоровому глузду вирок може бути обвинувальним.
Бо очевидно, що тут є політична мотивація та тиск.
Тож якщо раптом у вас буде бажання відвідати у п‘ятницю Одесу, буду радий усіх вас бачити.
Борімося!
P. S. А на фото той самий Щербіч.
На першому він — затримана тітушка.
А на другому та третьому — в компанії із Трухановим та іншими колаборантами👇🏻
Саме стільки сьогодні попросила для мене прокурор по старій справі.
Оголошення вироку відбудеться вже 19 лютого, у п‘ятницю о 10:00 в Одесі, в Приморському суді.
У 2015 році до мене додому прийшла міліція. Провели обшук. Під час обшуку я добровільно видав їм пневмат, колекційний ніж та стартовий (шумовий) пістолет.
Підставою для обшуку стала заява проти мене тітушки і проросійського колаборанта Сергія Щербіча.
Після обшуку мені одягли на голову мішок та вивезли в УБОЗ, де повідомили про підозру.
І того ж дня мене закрили до СІЗО.
Підозрювали мене у викраденні того самого Щербіча з метою заволодіння його коштами на суму 300 грн.
Сам Щербіч є також і партійцем та депутатом «Довіряй ділам» та повністю підконтрольний меру Одеси Труханову. Труханов тричі замовляв мене вбити і за його вказівки і відкрили це та ще ряд кримінальних проваджень.
Саме тому Щербіч і писав ту заяву проти мене.
Але за 5 років судів він до суду не з‘являвся.
Тільки нещодавно його мало не силою привела прокурор.
До слова, раніше Щербіча затримували 19.02.14 у Звенигородці, коли він із сотнями інших тітушок їхав вбивати нас на Майдан.
Далі він організовував блокування виїздів техніки ЗСУ на Донбас та брав участь у заворушеннях проти України.
Сама справа проти мене ґрунтується на дуже серйозних «доказах».
Це показання самого Щербіча... і все.
А також мене звинуватили у незаконному зберіганні зброї (при тому що закону про зброю нема), при тому що я сам його добровільно видав поліції.
В експертизі пістолета (який вільно продається і не потребує дозволу) прямим текстом вказано, що пістолет стартовий.
Далі написано, що експерт МВС викрутив зі ствола втулку, і після цього зміг вистрілити ґумовими кулями з нього.
Тобто експерт сам зробив з стартового пістолета травмат.
Але при цьому він вказав, що зброя стала вогнепальною!
І тому мені і приліпили ту 263 статтю.
Нонсенс.
Процес тягнувся 5 років. 90% засідань не відбувались або через неявку потерпілого, або прокурора.
І от після того, як Венедіктова та Татаров почали виступати проти мене, почались дива.
Я маю підстави вважати, що вони намагатись тиснути на суд та точно тиснули на прокурора.
Прокурор у справі заявила, що мене треба негайно відправити під варту, бо я 1 раз не з‘явився через те, що робив тест на ковід.
При тому вона сама раніше не з‘являлась у суд, посилаючись на карантин🤷🏻♂️
Паралельно процес дуже прискорився. Раніше засідання проходили раз на місяць.
А тут стали відбуватись щотижня.
І ось за останні 7 днів їх було аж 3.
Сьогодні були дебати, де я дуже деталізовано та послідовно знищив усі «аргументи» прокурора по всім статтям.
Прокурор попросила дати мені 8 років з конфіскацією майна.
Після всіх виступів суддя пішов до нарадчої, і повідомив, що вирок оголосить вже післязавтра о 10:00.
Ця справа — початок політичо вмовтивованих розправ від Труханова, яка почалась ще у 2015 році.
Я припускаю, що без жодного доказу та всупереч здоровому глузду вирок може бути обвинувальним.
Бо очевидно, що тут є політична мотивація та тиск.
Тож якщо раптом у вас буде бажання відвідати у п‘ятницю Одесу, буду радий усіх вас бачити.
Борімося!
P. S. А на фото той самий Щербіч.
На першому він — затримана тітушка.
А на другому та третьому — в компанії із Трухановим та іншими колаборантами👇🏻