7️⃣ листопада стане днем “Ч” для тих компаній, чия господарська діяльність пов’язана з імпортом товарів. ☝️Адже зміни в законодавство досить відчутні, але, як завжди, у бізнеса багато питань щодо того, як вони діятимуть на практиці.
🧐Чи дійсно новели законодавства щодо АЕО та спрощень настільки значні?
🧐Що ефективніше для компанії - отримати статус АЕО чи спробувати пристосуватися до нових реалій митного оформлення товарів?
І взагалі
🧐Наскільки складно отримати статус АЕО і чи вартий результат витрачених зусиль?
Розуміючи актуальність та важливість теми, Віта Мірошниченко (керівниця практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Україна), а також її колеги Павло Герасимюк, Богдан Топольский та Юлія Хоменко провели бізнес-сніданок, де спробували ✅розібратися в “білих плямах” нормативних змін, ✅поділитися кейсами з практики підготовки компаній до отримання статусу АЕО та спрощень, а також ✅відповіли на найбільш нагальні питання, що хвилюють бізнес на даний момент.
❗Якщо питання отримання статусу АЕО та спрощень актуальне для вашого бізнесу, переходьте на нашу сторінку, щоб дізнатися більше, завантажити перший в Україні практичний гід із програми АЕО, а також зв'язатися з нашими експертами.
🧐Чи дійсно новели законодавства щодо АЕО та спрощень настільки значні?
🧐Що ефективніше для компанії - отримати статус АЕО чи спробувати пристосуватися до нових реалій митного оформлення товарів?
І взагалі
🧐Наскільки складно отримати статус АЕО і чи вартий результат витрачених зусиль?
Розуміючи актуальність та важливість теми, Віта Мірошниченко (керівниця практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Україна), а також її колеги Павло Герасимюк, Богдан Топольский та Юлія Хоменко провели бізнес-сніданок, де спробували ✅розібратися в “білих плямах” нормативних змін, ✅поділитися кейсами з практики підготовки компаній до отримання статусу АЕО та спрощень, а також ✅відповіли на найбільш нагальні питання, що хвилюють бізнес на даний момент.
❗Якщо питання отримання статусу АЕО та спрощень актуальне для вашого бізнесу, переходьте на нашу сторінку, щоб дізнатися більше, завантажити перший в Україні практичний гід із програми АЕО, а також зв'язатися з нашими експертами.
Чи варто боятися повернення податкових перевірок?🧮
Спойлер: точно не всім. Новий закон повертає цю процедуру лише для певних сфер діяльності. Проте й тут слід бути уважними, адже непрофільний КВЕД у документах підприємства може стати підставою для його включення до плану-графіку податкових перевірок.
Як варто діяти бізнесу за нових умов? Читайте практичні поради в експертній колонці керівниці практики вирішення спорів PwC в Україні Жанни Бражник для НВ. Бізнес
Спойлер: точно не всім. Новий закон повертає цю процедуру лише для певних сфер діяльності. Проте й тут слід бути уважними, адже непрофільний КВЕД у документах підприємства може стати підставою для його включення до плану-графіку податкових перевірок.
Як варто діяти бізнесу за нових умов? Читайте практичні поради в експертній колонці керівниці практики вирішення спорів PwC в Україні Жанни Бражник для НВ. Бізнес
NV
Податкові перевірки: Як визначити межі дозволеного
Практичні поради для підприємств, які можуть стати об'єктами податкових перевірок згідно з новими законодавчими нормами.
Ухвалення закону про фінансовий моніторинг публічно значущих осіб спричинило бурхливу дискусію в професійних колах. Втім, підтримка та критика документа зазвичай стосувалися того, як саме банки застосовуватимуть нові норми, та які додаткові запитання з’являться до публічних діячів.
Однак ця дискусія наштовхує на роздуми про більш універсальне питання: яка мета фінмоніторингу таких осіб досягається - дотримання формальних норм чи реальне запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму?
Читайте більше в експертній колонці керівника Практики банківського та фінансового права PwC в Україні Вадима Романюка для "Інтерфакс-Україна".
Однак ця дискусія наштовхує на роздуми про більш універсальне питання: яка мета фінмоніторингу таких осіб досягається - дотримання формальних норм чи реальне запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму?
Читайте більше в експертній колонці керівника Практики банківського та фінансового права PwC в Україні Вадима Романюка для "Інтерфакс-Україна".
Інтерфакс-Україна
AML-Prevention чи AML-Compliance? По слідах запровадження “довічного” статусу ПЕПів
Вадим Романюк, керівник практики банківського та фінансового права PwC в Україні
📣Вже незабаром, 9️⃣ листопада, Вадим Романюк, керівник практики Банківського та фінансового права PwC Legal Україна, виступить на міжнародному галузевому заході Global Payments Day-2023, який п'ять років поспіль збирає бізнес обговорити найбільш актуальні питання фінансів і технологій.
☝️У своїй презентації "Транскордонний вихід українського фінансового та торгового бізнесу на нові ринки під час війни на прикладі: виклики та уроки" Вадим розповість інсайти та опише основні підводні камені процесу на прикладі успішного кейсу своєї команди - підкорення нових юрисдикцій провідним учасником українського фінансового ринку.
Про кого саме йдеться - ми розповімо вже на самому заході.😎
Stay tuned!
☝️У своїй презентації "Транскордонний вихід українського фінансового та торгового бізнесу на нові ринки під час війни на прикладі: виклики та уроки" Вадим розповість інсайти та опише основні підводні камені процесу на прикладі успішного кейсу своєї команди - підкорення нових юрисдикцій провідним учасником українського фінансового ринку.
Про кого саме йдеться - ми розповімо вже на самому заході.😎
Stay tuned!
Складні часи потребують рішучих дій. Повномасштабне вторгнення та непроста економічна ситуація спонукають український бізнес шукати нові можливості за кордоном. Компанія PwC в Україні допомагає компаніям під час їхньої експансії на європейські ринки.
Під час конференції Global Payments Day Вадим Романюк, керівник Практики банківського та фінансового права, поділився практичним досвідом роботи з розширення діяльності бізнесу за кордоном та розповів:
👉 Які відмінності у роботі в країнах Західної, Центральної та Східної Європи
👉 З якими труднощами стикалися українські компанії на європейських ринках
👉 Як впливає мовний бар’єр на відкриття бізнесу в іншій країні
Якщо ви шукаєте нові можливості для вашого бізнесу в європейських країнах, експерти команди PwC готові надати вам всебічну підтримку, що включатиме податкові та юридичні аспекти виходу на нові ринки.
Під час конференції Global Payments Day Вадим Романюк, керівник Практики банківського та фінансового права, поділився практичним досвідом роботи з розширення діяльності бізнесу за кордоном та розповів:
👉 Які відмінності у роботі в країнах Західної, Центральної та Східної Європи
👉 З якими труднощами стикалися українські компанії на європейських ринках
👉 Як впливає мовний бар’єр на відкриття бізнесу в іншій країні
Якщо ви шукаєте нові можливості для вашого бізнесу в європейських країнах, експерти команди PwC готові надати вам всебічну підтримку, що включатиме податкові та юридичні аспекти виходу на нові ринки.
Національний банк України (“НБУ”) зменшив зі 180 до 90 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
▪️ 1001 (Пшениця і суміш пшениці та жита)
▪️ 1002 (Жито)
▪️ 1003 (Ячмінь)
▪️ 1004 (Овес)
▪️ 1005 (Кукурудза)
▪️ 1201 (Соєві боби)
▪️ 1205 (Насіння свиріпи або ріпаку)
▪️ 1206 00 (Насіння соняшнику)
▪️ 1507 (Олія соєва та її фракції)
▪️ 1512 (Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції)
▪️ 1514 (Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції)
▪️ 2306 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій)
Згідно з постановою Правління НБУ №145 від 10 листопада 2023 року, нововведення стосуються операцій, що здійснювалися з 11 листопада 2023 року.
Для інших товарів, прямо не зазначених вище, граничним строком розрахунків за операціями з експорту товарів залишається строк 180 календарних днів.
Якщо ви маєте питання стосовно цього нормативного акту та хочете дізнатися, яким чином нові правила впливатимуть на ваш бізнес, експерти PwC Україна готові надати вам детальну інформацію щодо цього та інших аспектів валютного регулювання. Звертайтеся до Вадима Романюка, керівника практики Банківського та фінансового права PwC Legal.
▪️ 1001 (Пшениця і суміш пшениці та жита)
▪️ 1002 (Жито)
▪️ 1003 (Ячмінь)
▪️ 1004 (Овес)
▪️ 1005 (Кукурудза)
▪️ 1201 (Соєві боби)
▪️ 1205 (Насіння свиріпи або ріпаку)
▪️ 1206 00 (Насіння соняшнику)
▪️ 1507 (Олія соєва та її фракції)
▪️ 1512 (Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції)
▪️ 1514 (Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції)
▪️ 2306 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій)
Згідно з постановою Правління НБУ №145 від 10 листопада 2023 року, нововведення стосуються операцій, що здійснювалися з 11 листопада 2023 року.
Для інших товарів, прямо не зазначених вище, граничним строком розрахунків за операціями з експорту товарів залишається строк 180 календарних днів.
Якщо ви маєте питання стосовно цього нормативного акту та хочете дізнатися, яким чином нові правила впливатимуть на ваш бізнес, експерти PwC Україна готові надати вам детальну інформацію щодо цього та інших аспектів валютного регулювання. Звертайтеся до Вадима Романюка, керівника практики Банківського та фінансового права PwC Legal.
❗9 листопада 2023 року Верховна Рада прийняла у другому читанні проект закону № 10016-д “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок” (далі - “Закон”). Закон передбачає розширення категорій платників податків, які можуть бути включені до плану-графіка проведення документальних планових перевірок.
Закон має набрати чинності з 1 грудня 2023 року. Проте нам також відомо про ініціативи, спрямовані на відтермінування підписання Закону та набрання ним чинності.
Нижче ми коментуємо основні зміни, передбачені Законом, на підставі його версії до другого читання. Ми будемо раді обговорити відповідні зміни більш розширено в контексті вашого бізнесу.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік можуть бути включені:
1. Платники-нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, якщо:
▪️ рівень зростання податку на прибуток на 50% менший, ніж рівень зростання доходів платника податків, або
▪️ компанією нараховувалась заробітна плата за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток/декларування доходу, звільненого від оподаткування.
2. Всі платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з наступних критеріїв:
▪️ мали рівень сплати податку на прибуток або податку на додану вартість (з певними виключеннями) на 50% менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі
▪️ мали дебіторську заборгованість у два рази більшу за кредиторську
▪️ мали загальну суму витрат в розмірі 75% від суми річного доходу (за умови, що річний дохід складає 10 млн грн і більше)
▪️ нараховували дохід у вигляді заробітної плати (як юридичні особи - податкові агенти), в розмірі меншому за середню заробітну плату (у відповідній галузі та регіоні).
🎯В пріоритеті залишаються перевірки, які були відкриті з 1 серпня 2023 року (перевірки платників, що здійснюють діяльність у сферах виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, фінансових та платіжних послуг, грального бізнесу).
☝Мораторій на проведення перевірок НЕ скасовується для:
▪️ платників єдиного податку першої та другої груп (до 1 грудня 2024 року)
▪️ підприємств, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або територіях де ведуться бойові дії (з певними виключеннями).
💪Ми продовжуємо слідкувати за розвитком подій з цього питання та будемо тримати вас в курсі. У разі виникнення додаткових запитань звертайтесь до Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, Максима Дудника, партнера практики Оподаткування, Жанни Бражник,
директорки, керівниці практики Вирішення спорів, та Юлії Шишко, менеджерки практики Податкового консалтингу, злиття та поглинання,
Закон має набрати чинності з 1 грудня 2023 року. Проте нам також відомо про ініціативи, спрямовані на відтермінування підписання Закону та набрання ним чинності.
Нижче ми коментуємо основні зміни, передбачені Законом, на підставі його версії до другого читання. Ми будемо раді обговорити відповідні зміни більш розширено в контексті вашого бізнесу.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік можуть бути включені:
1. Платники-нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, якщо:
▪️ рівень зростання податку на прибуток на 50% менший, ніж рівень зростання доходів платника податків, або
▪️ компанією нараховувалась заробітна плата за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток/декларування доходу, звільненого від оподаткування.
2. Всі платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з наступних критеріїв:
▪️ мали рівень сплати податку на прибуток або податку на додану вартість (з певними виключеннями) на 50% менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі
▪️ мали дебіторську заборгованість у два рази більшу за кредиторську
▪️ мали загальну суму витрат в розмірі 75% від суми річного доходу (за умови, що річний дохід складає 10 млн грн і більше)
▪️ нараховували дохід у вигляді заробітної плати (як юридичні особи - податкові агенти), в розмірі меншому за середню заробітну плату (у відповідній галузі та регіоні).
🎯В пріоритеті залишаються перевірки, які були відкриті з 1 серпня 2023 року (перевірки платників, що здійснюють діяльність у сферах виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, фінансових та платіжних послуг, грального бізнесу).
☝Мораторій на проведення перевірок НЕ скасовується для:
▪️ платників єдиного податку першої та другої груп (до 1 грудня 2024 року)
▪️ підприємств, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або територіях де ведуться бойові дії (з певними виключеннями).
💪Ми продовжуємо слідкувати за розвитком подій з цього питання та будемо тримати вас в курсі. У разі виникнення додаткових запитань звертайтесь до Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, Максима Дудника, партнера практики Оподаткування, Жанни Бражник,
директорки, керівниці практики Вирішення спорів, та Юлії Шишко, менеджерки практики Податкового консалтингу, злиття та поглинання,
❗Мінфіном направлено на розгляд Верховною Радою України проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань адміністративної відповідальності за порушення митних правил" (реєстр. №10257).
Законопроект передбачає перегляд підходів до застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил і впровадження більш гнучкого механізму притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення, а також імплементацію сучасних європейських практик у сферу протидії митним правопорушенням у діяльності митних органів України.
Проектом Закону, зокрема, передбачено:
1️⃣ Створення умов справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та вибору виду і розміру адміністративного стягнення, в залежності від обставин справи. Задля можливості забезпечення індивідуалізації адміністративного покарання, запропоновано:
🔹встановити нижню та верхню межу штрафів за вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 470, ст. 472, ст. 476, ч. 6 ст. 481, ст. 482, ст. 483 та ст. 484 МКУ
🔹передбачити можливість не застосовувати конфіскацію за порушення митних правил, передбачених ст. 472, ст. 484 МКУ
2️⃣ Скасування відповідальності за порушення, передбачені ч. 4 ст. 469, ст. 470, ст. 481 та ст. 485 МКУ, для транспортних засобів особистого користування, що перебували станом на 24.02.2022 року на митній території України без порушення строків та умов митних режимів транзиту та тимчасового ввезення, у разі наявності документального підтвердження їх передачі:
🔸Збройним Силам України, правоохоронним органам й іншим військовим формуванням
🔸Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації
🔸військовим адміністраціям
🔸іншим суб'єктам, що відповідно до Закону здійснюють боротьбу з тероризмом
3️⃣ Встановлення обставин, за яких провадження саме в справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
4️⃣ Надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представнику (адвокату) можливості ознайомитися з матеріалами справи про порушення митних правил на будь-якому етапі провадження.
Законопроектом також запропоновано викласти в новій редакції ст. 473 МКУ, в якій, окрім конфіскації, передбачено адміністративну відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, найменування, кількість та/або вартість яких не відповідають даним, заявленим в митних, товаросупровідних та/або комерційних документах.
💪 За додатковою інформацією щодо цього або інших питань митного законодавства звертайтесь до наших експертів - Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, Віти Мірошниченко, керівниці практики Митного регулювання та міжнародної торгівл, і Павла Герасимюка, менеджера практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі.
Законопроект передбачає перегляд підходів до застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил і впровадження більш гнучкого механізму притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення, а також імплементацію сучасних європейських практик у сферу протидії митним правопорушенням у діяльності митних органів України.
Проектом Закону, зокрема, передбачено:
1️⃣ Створення умов справедливого розгляду судами справ про порушення митних правил та вибору виду і розміру адміністративного стягнення, в залежності від обставин справи. Задля можливості забезпечення індивідуалізації адміністративного покарання, запропоновано:
🔹встановити нижню та верхню межу штрафів за вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 470, ст. 472, ст. 476, ч. 6 ст. 481, ст. 482, ст. 483 та ст. 484 МКУ
🔹передбачити можливість не застосовувати конфіскацію за порушення митних правил, передбачених ст. 472, ст. 484 МКУ
2️⃣ Скасування відповідальності за порушення, передбачені ч. 4 ст. 469, ст. 470, ст. 481 та ст. 485 МКУ, для транспортних засобів особистого користування, що перебували станом на 24.02.2022 року на митній території України без порушення строків та умов митних режимів транзиту та тимчасового ввезення, у разі наявності документального підтвердження їх передачі:
🔸Збройним Силам України, правоохоронним органам й іншим військовим формуванням
🔸Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації
🔸військовим адміністраціям
🔸іншим суб'єктам, що відповідно до Закону здійснюють боротьбу з тероризмом
3️⃣ Встановлення обставин, за яких провадження саме в справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
4️⃣ Надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представнику (адвокату) можливості ознайомитися з матеріалами справи про порушення митних правил на будь-якому етапі провадження.
Законопроектом також запропоновано викласти в новій редакції ст. 473 МКУ, в якій, окрім конфіскації, передбачено адміністративну відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, найменування, кількість та/або вартість яких не відповідають даним, заявленим в митних, товаросупровідних та/або комерційних документах.
💪 За додатковою інформацією щодо цього або інших питань митного законодавства звертайтесь до наших експертів - Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, Віти Мірошниченко, керівниці практики Митного регулювання та міжнародної торгівл, і Павла Герасимюка, менеджера практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі.
Будемо вдячні за вашу підтримку кандидатури Віти Мірошниченко, керівниці практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Legal Україна, у голосуванні на посаду співголови комітету Митної політики Американської торговельної палати в Україні.
💪Віта має понад 17 років професійного досвіду, пов'язаного з міжнародною торгівлею та митним оформленням. За підтримки її команди бізнесом в Україні вперше було здобуто статус АЕО цього року. Фаховий рівень Віти було визнано міжнародними рейтингами, зокрема, The Legal 500 та International Tax Review.
Віта була співголовою Комітету з 2020 року і весь цей час докладала значних зусиль для вирішення питань, що пов’язані з регулюванням митних процедур, вдосконаленням митної політики та розробки ефективних законодавчих рішень.
Серед ключових пріоритетів програми розвитку Комітету на наступний рік, яку пропонує Віта:
✅Сприяти діалогу між бізнесом і урядом та просувати ключові для бізнесу ініціативи, спільно визначені в рамках Комітету
✅Брати активну участь у нормотворенні в частині митних питань, з метою гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським
✅Ділитися досвідом, надавати роз’яснення щодо специфічних аспектів митного законодавства
✅Продовжувати розвивати програму AEO в Україні, шляхом ініціювання змін до Митного кодексу та відповідних нормативно-правових актів, а також проведення регулярних консультацій з представниками бізнесу та регулятором, відстоюючи інтереси бізнес-спільноти
Щоб проголосувати, запрошуємо перейти за👉 посиланням та дотримуватись інструкцій на сторінці
❗Голосування триває до 2️⃣8️⃣ листопада включно.
☝Перш ніж проголосувати, обов’язково підпишіться на комітет Митної політики, оскільки лише голоси підписників комітету будуть зараховані.
Вдячні за вашу підтримку!🤝
💪Віта має понад 17 років професійного досвіду, пов'язаного з міжнародною торгівлею та митним оформленням. За підтримки її команди бізнесом в Україні вперше було здобуто статус АЕО цього року. Фаховий рівень Віти було визнано міжнародними рейтингами, зокрема, The Legal 500 та International Tax Review.
Віта була співголовою Комітету з 2020 року і весь цей час докладала значних зусиль для вирішення питань, що пов’язані з регулюванням митних процедур, вдосконаленням митної політики та розробки ефективних законодавчих рішень.
Серед ключових пріоритетів програми розвитку Комітету на наступний рік, яку пропонує Віта:
✅Сприяти діалогу між бізнесом і урядом та просувати ключові для бізнесу ініціативи, спільно визначені в рамках Комітету
✅Брати активну участь у нормотворенні в частині митних питань, з метою гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським
✅Ділитися досвідом, надавати роз’яснення щодо специфічних аспектів митного законодавства
✅Продовжувати розвивати програму AEO в Україні, шляхом ініціювання змін до Митного кодексу та відповідних нормативно-правових актів, а також проведення регулярних консультацій з представниками бізнесу та регулятором, відстоюючи інтереси бізнес-спільноти
Щоб проголосувати, запрошуємо перейти за👉 посиланням та дотримуватись інструкцій на сторінці
❗Голосування триває до 2️⃣8️⃣ листопада включно.
☝Перш ніж проголосувати, обов’язково підпишіться на комітет Митної політики, оскільки лише голоси підписників комітету будуть зараховані.
Вдячні за вашу підтримку!🤝
У 2019 році Верховна Рада змінами до Конституції підтвердила європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського курсу України. На цьому шляху нашій країні потрібно виконати чимало вимог ЄС та провести багато реформ. Одним із важливих пунктів стала адаптація законодавства України до європейського 🇪🇺
Як держава-кандидат на вступ в ЄС, Україна зобов'язана узгодити власне законодавство з європейським та імплементувати правила правозастосування, зокрема, у сфері митного законодавства. І на цьому шляху ми досягли значного прогресу, незважаючи на триваючу військову агресію. Саме так зазначено в нещодавно опублікованому Аналітичному звіті Європейської комісії про стан адаптації митного законодавства України до європейського.
☝Які саме пункти було виконано, яких успіхів вдалося досягти та які рекомендації надані для подальшої роботи - читайте в огляді, підготованому експертами практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі під керівництвом Віти Мирошниченко.
Як держава-кандидат на вступ в ЄС, Україна зобов'язана узгодити власне законодавство з європейським та імплементувати правила правозастосування, зокрема, у сфері митного законодавства. І на цьому шляху ми досягли значного прогресу, незважаючи на триваючу військову агресію. Саме так зазначено в нещодавно опублікованому Аналітичному звіті Європейської комісії про стан адаптації митного законодавства України до європейського.
☝Які саме пункти було виконано, яких успіхів вдалося досягти та які рекомендації надані для подальшої роботи - читайте в огляді, підготованому експертами практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі під керівництвом Віти Мирошниченко.
Страхування інвестицій від воєнних ризиків є вкрай важливим питанням для нашої країни, адже такий механізм дозволяє підприємцям почуватися більш захищено в умовах війни. Окрім того, це поширена міжнародна практика, і таке страхування доступне в багатьох інших країнах світу.
В Україні такий механізм вже працює для нерезидентів, тобто іноземних компаній, а відтепер можливості страхування інвестицій від воєнних ризиків відкриваються саме для українських компаній.
❗22 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків (проект № 9015 від 14.02.2023).
Цим Законом розширюються повноваження Експортно-Кредитного Агентства (ЕКА) України. Відтепер, ЕКА матиме можливість провадити діяльність зі:
🔹страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб'єктів господарювання, пов'язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження
🔹страхування та перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків
🗓️ Закон набирає чинності з 1 січня 2024 року, його остаточна редакція буде доступна після підписання Президентом України та офіційного опублікування.
💪🏻Наші експерти завжди готові проконсультувати вас з цього або інших питань страхового законодавства. Звертайтесь до Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, та Вадима Романюка, керівника практики Банківського та фінансового права.
В Україні такий механізм вже працює для нерезидентів, тобто іноземних компаній, а відтепер можливості страхування інвестицій від воєнних ризиків відкриваються саме для українських компаній.
❗22 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків (проект № 9015 від 14.02.2023).
Цим Законом розширюються повноваження Експортно-Кредитного Агентства (ЕКА) України. Відтепер, ЕКА матиме можливість провадити діяльність зі:
🔹страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб'єктів господарювання, пов'язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження
🔹страхування та перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків
🗓️ Закон набирає чинності з 1 січня 2024 року, його остаточна редакція буде доступна після підписання Президентом України та офіційного опублікування.
💪🏻Наші експерти завжди готові проконсультувати вас з цього або інших питань страхового законодавства. Звертайтесь до Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, та Вадима Романюка, керівника практики Банківського та фінансового права.
❗18 жовтня 2023 року в дію вступив Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".
Цей Закон вносить зміни до процесуальних кодексів, згідно з якими усі юридичні особи зобов’язані зареєструвати та в подальшому використовувати свої електронні кабінети в ЄСІТС.
Процесуальних наслідків відсутності такого кабінету в "Електронному суді" багато, і всі вони можуть бути вельми неприємними для бізнесу, тому радимо не зволікати та вчасно виконати вимоги законодавства.
Детальну покрокову інструкцію, як зареєструвати кабінет юридичної особи в системі "Електронний суд", ви знайдете на нашому сайті. А у разі виникнення будь-яких запитань звертайтесь до наших експертів Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, Жанни Бражник, директорки, керівниці практики Вирішення спорів, та Андрія Панчишина, адвоката практики White Collar-Crime and Military Law.
Цей Закон вносить зміни до процесуальних кодексів, згідно з якими усі юридичні особи зобов’язані зареєструвати та в подальшому використовувати свої електронні кабінети в ЄСІТС.
Процесуальних наслідків відсутності такого кабінету в "Електронному суді" багато, і всі вони можуть бути вельми неприємними для бізнесу, тому радимо не зволікати та вчасно виконати вимоги законодавства.
Детальну покрокову інструкцію, як зареєструвати кабінет юридичної особи в системі "Електронний суд", ви знайдете на нашому сайті. А у разі виникнення будь-яких запитань звертайтесь до наших експертів Олексія Катасонова, партнера, керівника практики Податкових, юридичних послуг та послуг із розвитку людського капіталу, Жанни Бражник, директорки, керівниці практики Вирішення спорів, та Андрія Панчишина, адвоката практики White Collar-Crime and Military Law.
🔥 Віту Мірошниченко, керівницю практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Legal Україна, переобрано співголовою Комітету митної політики Американської торговельної палати в Україні.
Вона була співголовою Комітету з 2019 року, і весь цей час активно долучалася до вирішення питань, пов’язаних із регулюванням митних процедур, вдосконаленням митної політики, розробкою ефективних законодавчих рішень та комунікацією з державними органами влади.
☝Коментуючи результати виборів, Віта зазначила: “На цій посаді я планую продовжувати розвивати ініціативи та програми, що сприятимуть удосконаленню митної політики, зміцненню діалогу між бізнесом і урядом, гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським”.
🤝Ми вдячні колегам по ринку за визнання та підтримку, а також клієнтам - за незмінну довіру та готовність спільно працювати на майданчику Комітету. Бажаємо Віті та її колегам по Комітету наснаги та успіхів!
Вона була співголовою Комітету з 2019 року, і весь цей час активно долучалася до вирішення питань, пов’язаних із регулюванням митних процедур, вдосконаленням митної політики, розробкою ефективних законодавчих рішень та комунікацією з державними органами влади.
☝Коментуючи результати виборів, Віта зазначила: “На цій посаді я планую продовжувати розвивати ініціативи та програми, що сприятимуть удосконаленню митної політики, зміцненню діалогу між бізнесом і урядом, гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським”.
🤝Ми вдячні колегам по ринку за визнання та підтримку, а також клієнтам - за незмінну довіру та готовність спільно працювати на майданчику Комітету. Бажаємо Віті та її колегам по Комітету наснаги та успіхів!
Як бізнесу працювати за умови постійних змін до податкового законодавства на національному та міжнародному рівні? Як швидко адаптуватися до нових реалій та зберігати конкурентні переваги?
Наша відповідь - застосування нового комбінованого підходу, що базується на поєднанні багаторічного досвіду, експертизи та сучасних технологій. Саме тому ми пропонуємо бізнесу комплексне управління податками. Застосовуючи цей підхід, ви отримаєте можливість:
👉 Оперативно відстежувати та аналізувати останні зміни до законодавства
👉 Вдосконалювати бізнес-процеси
👉 Отримувати швидку та професійну допомогу фахівців з різних аспектів оподаткування
👉 Отримувати максимальну вигоду від роботи з даними
👉 Керувати податковими ризиками та видатками
Дізнайтеся більше на нашому сайті
Наша відповідь - застосування нового комбінованого підходу, що базується на поєднанні багаторічного досвіду, експертизи та сучасних технологій. Саме тому ми пропонуємо бізнесу комплексне управління податками. Застосовуючи цей підхід, ви отримаєте можливість:
👉 Оперативно відстежувати та аналізувати останні зміни до законодавства
👉 Вдосконалювати бізнес-процеси
👉 Отримувати швидку та професійну допомогу фахівців з різних аспектів оподаткування
👉 Отримувати максимальну вигоду від роботи з даними
👉 Керувати податковими ризиками та видатками
Дізнайтеся більше на нашому сайті
Хто може стати об’єктом податкової перевірки 🧐🧮 у 2024 році?
Згідно з підписаним главою держави Законом № 10016-д, що набирає чинності вже сьогодні, до плану-графіка перевірок у 2024 році, зокрема, можуть потрапити:
1) Платники-нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, якщо 1) рівень зростання податку на прибуток на 50% менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; або 2) компанією нараховувалась заробітна плата за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток/декларування доходу, звільненого від оподаткування.
2) Всі платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з наступних критеріїв:
👉 Мали рівень сплати податку на прибуток або податку на додану вартість (з певними виключеннями) на 50% менший ніж рівень сплату податку у відповідній галузі
👉 Мали дебіторську заборгованість у два рази більшу за кредиторську
👉 Мали загальну суму витрат в розмірі 75% від суми річного доходу (за умови, що річний дохід складає 10 млн грн і більше)
👉 Нараховували дохід у вигляді заробітної плати (як юридичні особи - податкові агенти), в розмірі меншому за середню заробітну плату (у відповідній галузі та регіоні)
При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються також показники позитивної динаміки рівня сплати податків в 2023 році.
Якщо ви бажаєте отримати більше інформації та підготуватися до перевірок належним чином, експерти PwC завжди готові допомогти. Звертайтеся до керівниці команди вирішення спорів Жанни Бражник.
Згідно з підписаним главою держави Законом № 10016-д, що набирає чинності вже сьогодні, до плану-графіка перевірок у 2024 році, зокрема, можуть потрапити:
1) Платники-нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, якщо 1) рівень зростання податку на прибуток на 50% менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; або 2) компанією нараховувалась заробітна плата за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток/декларування доходу, звільненого від оподаткування.
2) Всі платники, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному з наступних критеріїв:
👉 Мали рівень сплати податку на прибуток або податку на додану вартість (з певними виключеннями) на 50% менший ніж рівень сплату податку у відповідній галузі
👉 Мали дебіторську заборгованість у два рази більшу за кредиторську
👉 Мали загальну суму витрат в розмірі 75% від суми річного доходу (за умови, що річний дохід складає 10 млн грн і більше)
👉 Нараховували дохід у вигляді заробітної плати (як юридичні особи - податкові агенти), в розмірі меншому за середню заробітну плату (у відповідній галузі та регіоні)
При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються також показники позитивної динаміки рівня сплати податків в 2023 році.
Якщо ви бажаєте отримати більше інформації та підготуватися до перевірок належним чином, експерти PwC завжди готові допомогти. Звертайтеся до керівниці команди вирішення спорів Жанни Бражник.
❗Верховна Рада України на засіданні 9 грудня прийняла у другому читанні законопроєкт №5420 про криміналізацію контрабанди.
Законопроект №5420 “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів” передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду товарів у значних та великих розмірах, а також за недостовірне декларування товарів, зокрема вчинене за попередньою змовою зі службовою особою митниці.
☝Прийняття такого рішення є однією з умов виділення Україні останнього цього року траншу макрофінансової допомоги від ЄС на 1,5 млрд EUR.
Закон прийнято у редакції, до якої внесено правки згідно з листами Міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес.
Серед них, зокрема, наступні:
🔹поріг, після якого настає кримінальна відповідальність за товарну контрабанду, збільшено у п'ять разів – до 6 млн грн
🔹пороги по кримінальній відповідальності за контрабанду підакцизних товарів піднято у 2 рази – до 1,3 млн грн
🔹враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину
🔹суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за “контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів та повинні підлягати обов'язковому декларуванню відповідно до митного законодавства.
Запровадження кримінальної відповідальності буде відбуватися поступово та поетапно. За контрабанду підакцизних товарів кримінальна відповідальність може бути застосована з 1 січня 2024 року, а за всі інші – з 1 липня 2024 року.
💪Експерти практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі під керівництвом Віти Мірошниченко завжди готові надати вам консультації з цього та інших питань митного законодавства.
Законопроект №5420 “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів” передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду товарів у значних та великих розмірах, а також за недостовірне декларування товарів, зокрема вчинене за попередньою змовою зі службовою особою митниці.
☝Прийняття такого рішення є однією з умов виділення Україні останнього цього року траншу макрофінансової допомоги від ЄС на 1,5 млрд EUR.
Закон прийнято у редакції, до якої внесено правки згідно з листами Міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес.
Серед них, зокрема, наступні:
🔹поріг, після якого настає кримінальна відповідальність за товарну контрабанду, збільшено у п'ять разів – до 6 млн грн
🔹пороги по кримінальній відповідальності за контрабанду підакцизних товарів піднято у 2 рази – до 1,3 млн грн
🔹враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину
🔹суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за “контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів та повинні підлягати обов'язковому декларуванню відповідно до митного законодавства.
Запровадження кримінальної відповідальності буде відбуватися поступово та поетапно. За контрабанду підакцизних товарів кримінальна відповідальність може бути застосована з 1 січня 2024 року, а за всі інші – з 1 липня 2024 року.
💪Експерти практики Митного регулювання та міжнародної торгівлі під керівництвом Віти Мірошниченко завжди готові надати вам консультації з цього та інших питань митного законодавства.
❗Нещодавно набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків" № 3474-IX, який був прийнятий Верховною Радою України 21 листопада 2023 року. Цей Закон збільшує оподаткування прибутку банків. Закон також має на меті врегулювати питання, пов'язані з оподаткуванням ПДВ та акцизним податком операцій з реалізації товарів, що конфісковані в межах кримінального процесу (однак пов'язані з цим зміни до митного законодавства ще не внесені).
🎯 Основні положення Закону передбачають наступне:
✅тимчасово, для звітного 2023 року ставка податку на прибуток підприємств для банків становить 50 відсотків, у тому числі, у разі сплати авансових внесків з податку на прибуток за цей період
✅у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік банки не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років. Це обмеження стосується лише звітності за 2023 рік. Механізм врахування збитків минулих періодів починаючи з наступних періодів (з 2024 року) не є чітко виписаним
✅з 2024 року ставка податку на прибуток підприємств для банків збільшується до 25 відсотків (раніше - 18).
Ми продовжимо слідкувати за розвитком цього питання. В разі потреби звертайтесь до наших експертів за роз'ясненнями цього чи інших податкових нюансів.
📌 Дізнайтеся більше про наші послуги в області оподаткування.
🎯 Основні положення Закону передбачають наступне:
✅тимчасово, для звітного 2023 року ставка податку на прибуток підприємств для банків становить 50 відсотків, у тому числі, у разі сплати авансових внесків з податку на прибуток за цей період
✅у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік банки не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років. Це обмеження стосується лише звітності за 2023 рік. Механізм врахування збитків минулих періодів починаючи з наступних періодів (з 2024 року) не є чітко виписаним
✅з 2024 року ставка податку на прибуток підприємств для банків збільшується до 25 відсотків (раніше - 18).
Ми продовжимо слідкувати за розвитком цього питання. В разі потреби звертайтесь до наших експертів за роз'ясненнями цього чи інших податкових нюансів.
📌 Дізнайтеся більше про наші послуги в області оподаткування.
🔥Гаряча новина!
PwC в Україні першою з компаній “Великої четвірки” розпочинає використання новітнього ШІ-інструменту Harvey для практики податкових, юридичних послуг та розвитку людського капіталу.
Поєднання багаторічної експертизи та новітніх технологічних рішень дозволить розв’язувати проблеми клієнтів ще швидше та ефективніше.
Більше подробиць - на нашому сайті 👇👇👇
https://pwc.to/3ReF7k8
PwC в Україні першою з компаній “Великої четвірки” розпочинає використання новітнього ШІ-інструменту Harvey для практики податкових, юридичних послуг та розвитку людського капіталу.
Поєднання багаторічної експертизи та новітніх технологічних рішень дозволить розв’язувати проблеми клієнтів ще швидше та ефективніше.
Більше подробиць - на нашому сайті 👇👇👇
https://pwc.to/3ReF7k8
💪За підтримки Віти Мірошниченко та її команди Митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Україна, компанії JTI (один із найбільших виробників тютюнової продукції) та Flex (провідний постачальник послуг з виробництва електроніки) змогли підготуватися до змін у митному законодавстві та отримати можливість здійснювати оформлення товарів за спрощеною процедурою.
☝️Так, JTI першою в Україні здобула статус авторизованого економічного оператора (#АЕО), тоді як Flex, в результаті ретельної підготовки, поетапно отримала спочатку усі необхідні транзитні спрощення, а згодом і спрощення за Митним кодексом, що в майбутньому дозволить з легкістю отримати авторизацію АЕО.
Компанії рухалися різними шляхами, але успішно досягли однієї мети, що відкриває нові можливості для керування ланцюгом постачань та підвищення операційної ефективності.
👏Щиро пишаємося досягненнями наших клієнтів, які стали можливими, завдяки злагодженій роботі та ретельній підготовці до змін у митному законодавстві.
Запрошуємо дізнатися більше подробиць на нашому сайті👉 https://bit.ly/3uWmNVM
☝️Так, JTI першою в Україні здобула статус авторизованого економічного оператора (#АЕО), тоді як Flex, в результаті ретельної підготовки, поетапно отримала спочатку усі необхідні транзитні спрощення, а згодом і спрощення за Митним кодексом, що в майбутньому дозволить з легкістю отримати авторизацію АЕО.
Компанії рухалися різними шляхами, але успішно досягли однієї мети, що відкриває нові можливості для керування ланцюгом постачань та підвищення операційної ефективності.
👏Щиро пишаємося досягненнями наших клієнтів, які стали можливими, завдяки злагодженій роботі та ретельній підготовці до змін у митному законодавстві.
Запрошуємо дізнатися більше подробиць на нашому сайті👉 https://bit.ly/3uWmNVM
Після нещодавніх змін до законодавства багато підприємств готуються до податкових перевірок. Один із важливих аспектів, на який варто звернути увагу у зв’язку з цим, - рівні податків, сплачених фірмою за 2021 рік.
❗Так, нагадаємо, що з 8 грудня 2023 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України у частині планових перевірок. Відповідно до таких змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік можуть бути включені, зокрема, ті платники податків, які за результатами 2021 року сплатили податки та/або нарахували заробітну плату менше від рівня відповідної галузі (на 50 і більше відсотків).
Минулого тижня на своєму сайті Державна податкова служба України оприлюднила показники, сформовані за підсумками 2021 року:
✅ рівні сплати податку на додану вартість та податку на прибуток для різних галузей за видами економічної діяльності
✅ середню заробітну плату у різних галузях та регіонах.
Орієнтуючись на ці показники, кожен платник податків зможе самостійно визначити, чи варто йому очікувати на планову перевірку через відповідність певним критеріям.
💪Наші експерти завжди готові надати консультації з цього та інших питань, пов'язаних із податковими перевірками.
❗Так, нагадаємо, що з 8 грудня 2023 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України у частині планових перевірок. Відповідно до таких змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік можуть бути включені, зокрема, ті платники податків, які за результатами 2021 року сплатили податки та/або нарахували заробітну плату менше від рівня відповідної галузі (на 50 і більше відсотків).
Минулого тижня на своєму сайті Державна податкова служба України оприлюднила показники, сформовані за підсумками 2021 року:
✅ рівні сплати податку на додану вартість та податку на прибуток для різних галузей за видами економічної діяльності
✅ середню заробітну плату у різних галузях та регіонах.
Орієнтуючись на ці показники, кожен платник податків зможе самостійно визначити, чи варто йому очікувати на планову перевірку через відповідність певним критеріям.
💪Наші експерти завжди готові надати консультації з цього та інших питань, пов'язаних із податковими перевірками.
