Далі Комфорттаун. Дніпровський район від вікон загалом. Самі бачите, що відбувається!

Який нахуй грудень

Поки їду почну потрохи розказувати цікаві моменти з курсу, які найбільше запам'ятались.

1400 бурпі
Все почалось з того, що інструктор насварив нас за розкидані пляшки навколо бліндажа. Ми проводили на ньому копально-будівельні роботи і коли ми знялись взводом на якесь дійство, не прибрали за собою пусті і не пусті пляшки. А сміття на позиціях є демаскуючою ознакою, що є смертельно небезпечно. На цей раз ми домовились що «зараз ми просто приберемо усе за собою, і якщо це повториться ми качнемось х2».

Що ж. Через два дні ми проїбали одну нещасну пляшку, досі невідомо чи нашу, бо поряд був бліндаж іншого взводу.
Інструктор задоволено згадав нашу розмову і дав нам на день 300бурпі на взвод(тобто весь взвод має зібратись і одночасно здавати покарання). Звісно ми їх не здали. І є така особливість, що кожне покарання яке не здано за день, залишок множиться на два.

Протягом тижня ми намагались здавати ці бурпі. Кожен день цифра ставала все більше, ми намагались здавати у вільний час, але вільного часу було не багато.

В якийсь момент ми змирились з тим, що це не закінчиться ніколи. В суботу інструктор згадав за цю тему і віддав наступний наказ. На момент суботи було 700, тобто в неділю мало бути 1.400. І як назвав це інструктор «план вихідного дня».

І уявіть неділю, де усе що ви робите це бурпі... 100 бурпі за підход. Ми витрачали на кожну сотню десь хвилин 20...
Так пройшла неділя, за цілий день ми зробили 700 наче.
За те, що ми справді використовували увесь вільний час для здачі(бо в той день людям які пропустили медицину проводили лекції, і ми не могли зібрати весь взвод для здачі покарання) інструктор дав нам ще понеділок для цього. Понеділок був важчий...

Коли ти починаєш, ти відчуваєш якийсь азарт і цікавість, бойовий дух на висоті і ти готовий їбашнути 1.400. А коли вже половина або більше, ближче до 1000 це вже стає в зайоб.

Історія закінчується на тому що ми з 20 по 22, бо відбій в 22 і тоді вже срака. Ми без перерви роздавали бурпі ±300 залишалось.

І вийшло так, що рівно до відбою ми встигли здати. 1.400 бурпі + хто зна скільки протягом тижня. Можливо ми за тиждень 2к і зробили.

Хоч всі були втомлені і зайобані, та підтримка і бойовий дух який ми черпали один від одного були неймовірні. Кожен погодиться що ці два дні дуже згуртували нас.

По цьому покаранню ми отримали свою, окрему славу серед інших взводів(хоч і не на довго). І в середині нашого взводу закріпилось своє гасло "Осінь Бурпі ВШК". Хоч це рекламна компанія 3ошб, а ми в азоу - звучало хайпово.

Я ЧЕКАВ НА ЦЕ ВСЕ ЖИТТЯ