Світлина з київського метро.
Якщо оце особа з невизначеним гендером не усвідомлює, що натягаючи на себе лахміття з наративами відверто кацапського ІПСО, то хтось та й має провести роз'яснювальну роботу.
Сподіваюся відповідні органи безпеки здійснюють заходи з морально-патріотичної підготовки чоловіками з низьким рівнем соціальної відповідальністі, бо оце все свідчить лише про наявність в нашому суспільстві людей, які й конче потребують такої підтримки.

А якщо коротко, то такому ідіоту палками по ср@цв надавати й не зайвим буде.

Як у ворога колись, так і зараз, мета одна - знищення українців, а путін до нас ставиться так само як гітлер до євреїв.
Тож щоб перемогти ми маємо стати нацією-монолітом.

Офіційні факти про людські жертви, яких зазнала Україна в ході та внаслідок Другої світової війни:
- понад 4 млн цивільного нас. України.
- близько 2,5 млн осіб вивезено на примусові роботи до Німеччини, значна ч. з яких не повернулася.
-  109 містах України на 1 січ. 1941 мешкало бл. 8,5 млн осіб, після звільнення – 3,2 млн.
- стерто з лиця землі понад 250 населених пунктів України разом з їх мешканцями.
- мобілізовано бл. 7 млн осіб, з яких убито в боях, загинуло в полоні, пропало безвісти, померло в госпіталях під час війни та в перші повоєн. роки майже 4,1 млн осіб.

Після визволення військовополонені проходили перевірку у фільтраційних таборах. За рос. джерелами, з них понад 339,6 тис. потрапило в табори ГУЛАГу. Значна частина військовополонених – вихідці з України.

До армій країн-учасниць війни було залучено понад 110 мільйонів солдатів. Загальні втрати військових та цивільного населення під час війни за різними даними становлять від 50 до 75 мільйонів людей. З них приблизно від 8 до 10 мільйонів – українців. Це майже чверть усього тогочасного населення України.

Років так багатенько тому, коли ще студенти вчилися в читальних залах бібліотек, довелося мені вивчати це питання в паперових джерелах. Так от, за тими, неофіційними даними, українців загинуло близько 13 млн.

Набридло читати коментарі на кшталт "простий люд воює". І жодної конкретики. Хто не воює? - парламент і КабМін? Так вони не мають воювати - це стовпи державності і вони мають працювати над своїми задачами.
Трактористи, електрики, мулярі, механіки воюють? Логічно, що воюють. Але невже хтось думає, що в як в 2014, так і в 2022 на захист країни стали тільки робітники? Звісно, що ні. Поліція не воює? Про цілі бригади з поліцейських не чули? Підкажу, наприклад, Лють. А якщо з вулиць і відділів забрати поліцію то ви за місяць заридаєте.
Ці фрази - від влади ніхто не пішов! Перепрошую, від якої влади не пішов? - місцевої, обласної? якої гілки влади? Ці загальні фрази ні про що. Я теж не представник робітничої професії і воювали ми разом з депутатами і в т.ч ВР, і з бізнесменами як малими так і великими, і з колишніми поліцейськими і полковниками з СБУ які ротами командували, і з завідуючими відділень в лікарнях, і з діючими прокурорами, з аптекарями і баристами, менеджерами і журналістами, тренерами з фітнес центрів і архітекторами. Про кого ви говорите коли кажете "простий люд" і чому він простий? Мені давно цікаво, може врешті поясните.

І, наостанок. Війна все-одно не вічна і будуть вибори. Так от, щоб потім не казати, що хтось винен, завжди цікавтеся де був "кандидат" і його діти під час війни, а також, що вони робили, чим займалися.
Якщо людина не воювала, не служила, ну не може вона обиратися у владу.

Щойно натрапила на свій допис, як колись, вже в далекому 2019 саме в ці дні була в Донецькій області. Там були вибори і я балотувалася на одному з округів. В коментарях один "виборець" називав нас бандеровцами, писав маячню, а на пряме питання "що ти за воно московитьське" написав, що ні за рф, ні за Україну. Але Україна він написав з маленької літери. Я тоді спеціально лишала такий непотріб в коментарях щоб інші бачили яке гівно тиняється Донеччиною, щоб на них реагували органи безпеки...
Так от, відкриваю щойно коментарі, заходжу подивитися на його сторінку де ж той коментатор, бо від заново прочитаного отого шлаку око сіпається, і бачу - в 2023 хтось написав, що того саші більше нема. От просто сум і жаль, а його нема.
Полистала вниз, а там репост він зробив у 2023,  що хтось з Тернополя на передовій і Слава Героям! Полистала сторінку і знайшла ще декілька патріотичних репостів за 2023.
І знаєте, що відчула? Нічого. Нічого хорошого. Бо людина яка раз написала Україна з маленької літери для мене вже труп.

Спитаєте нащо я оце пишу? Бо є в цій історії мораль:
Отакі представники ісконно донбаскіх зємєль (я таке там теж чула) це той самий московит, тільки ще огидніший, бо не тільки ворог, а зрадник. І коли він мре, то максимум жалю за ним, то один допис на сторінці, що саши більше нєт.
Ну, нема то й нема.

😳Кожна квартира має закупити обладнання на $3-4 тисячі, — виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України»

«Те що ви недоплачували за електроенергію всі минулі роки — вважайте що ви складали гроші в банку і тепер їх треба залпом заплатити за нову систему енергопостачання. Я знаю, що грошей немає, але ви їх проїли», — сказав Павлюк.

Як же ви дістали, собаки....
ㅤ

Це - коментарі під інтерв'ю з військовослужбовцем.
Верхній коментар написала людина яка працює в ДТЕК. Працює зараз і живе тут.
Але воно - сука, і Україна пише з малої літері, пише, що це не його держава...
Нда, з такими співгромадянами і кацапів не треба.

А це профіль цього малороса:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100095242167621

20 серпня 1913 року у Києві урочисто відкрили І Всеімперські Олімпійські ігри. Як відомо, перші й останні в історії цієї держави. Рішення про розвиток олімпійського руху було прийнято після ганебного передостаннього місця в Олімпійських іграх у Стокгольмі у 1912 році, в яких взяли участь 18 країн. До речі, головою Олімпійського комітету від росії був українець Олексій Бутовський. А сам комітет було створено у 1894 році – рівно 130 років тому.
І Москва, і Петербург відмовилися від проведення змагань, пояснюючи дефіцитом фінансів. А от Київ взявся і провів. Саме тут був побудований перший у російській імперії стадіон на 10 тисяч осіб у районі Лук’янівки, де проводилися змагання атлетів, борців, гімнастів і футболістів, а турніри по плаванню, стрибкам у воду, веслуванню і вітрильному спорту — на території яхт-клубу на Трухановому острові, де спеціально побудували 28-метрову вежу для стрибків. Кіннотникам належало змагатися на Печерському іподромі (на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка), стрільцям — на військовому стрільбищі в районі Сирця. Фехтувальникам виділили спортивно-розважальний манеж на нинішній вулиці Городецького. Понад програму були намічені змагання з тенісу, для них готували корти на території виставки, де нині Національний спортивний комплекс «Олімпійський».
Кияни виявилися абсолютними переможцями, отримавши із 83 призових місць – 37. У дні Олімпіади багато чого відбулося вперше. Вперше участь у спортивних змаганнях взяли жінки, а киянки забрали всі нагороди. Вперше на одній локації відбувалися змагання з різних видів спорту. Вперше було організовано марафон, який здолали бігуни по Житомирській трасі. А над Сирецьким повітроплавальним клубом Петро Нестеров вперше у світі здійснив фігуру вищого пілотажу, що увійшла в історію під назвою «мертва петля» або петля Нестерова.
Авт. Алла Багірова

Пісні перших років війни. Сумно, страшно, апатія? Вмикайте. https://youtu.be/lj1qcCkMyqg?si=hRHCxm5Bd7XRPzBZ

Потвори вбивають за мову і культуру українців на окупованих територіях і прагнуть це зробити з усією країною.
Це відео для тих, хто і далі чекає просто миру.
Свинособаки хочуть нашого фізичного знищення

Звеселило 😉